Поїздка довжиною у шість років. Як українці запустили велошеринг Bikenow
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Велосипеди та електросамокати стали важливою частиною транспортної інфраструктури великих українських міст. Київ опинився на другому місці світового рейтингу з розвитку і доступності шерингової економіки Sharing Economy Index 2021. У столиці доступні майже 4000 самокатів і 2000 велосипедів. У КМДА кажуть, що це не межа. Уже до кінця року кількість самокатів збільшитися до 7000.
Дивно, але ця галузь почала активно розвиватися в Україні всього шість років тому — з сервісу велопрокату Nextbike. Його створили українці Олексій Кушка й Остап Буденкевич. За цей час Nextbike пройшов через ряд складнощів, включно з залученням інвестицій та запуском у Києві. Редакція Vector розповідає історію створення та розвитку сервісів велопрокату Nextbike та Bikenow (Київ). Для цього ми поговорили з Олексієм Кушкою, а також попрацювали з реєстрами і відкритими джерелами. Крім того, ми намагалися зв’язатися з Bikenow і «Некстбайк Україна», але відповіді від компаній так і не отримали.
Частина 1: Запуск
29 травня 2015 року — в Україні запустився сервіс велопрокату Nextbike. За два роки до цього велолюбитель Олексій Кушка був CEO у своїй компанії veliki.ua. Вона вже чотири роки займалася продажем, ремонтом і прокатом велосипедів в Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, а також у Сумській і Київській областях.
Кушка каже, що часто думав про застарілу систему прокату велосипедів в Україні. «В Європі на них вже їздили скрізь, а в Україні велосипед доводилося купувати або брати на прокат, закладаючи паспорт, чималу суму грошей або золоті зуби», — жартує він.
Тоді він вирішив взяти ініціативу у свої руки. «Я зв’язався з VeloCite — французькою компанією, яка побудувала мережу прокатів велосипедів у Парижі на 20 000 одиниць, а також з німецьким стартапом Nextbike», — каже Кушка.
Паралельно з ним Nextbike вів переговори з підприємцем зі Львова Остапом Буденкевичем. «Нам дали контакти один одного. Цього ж вечора мене набрав Остап», — згадує Кушка. Незабаром вони об’єднали свої зусилля і подали заявку на грант GIZ (Німецького товариства міжнародного співробітництва).
У той час Буденкевич працював і продовжує працювати в комунальному підприємстві «Львівавтодор» на позиції Head of International Project Management Bureau. Також він два роки займався промоушном Львівської обласної державної адміністрації.
Разом із дружиною Уляною вони заснували приватне підприємство «Бостар» (оренда нерухомого майна), ТОВ «БФ Капитал» (торгівля), ТОВ «ТМГ-Консалт» (транспортна розмітка, розташування знаків на дорогах). Також Буденкевич — беніфіціар ТОВ «Трафік Менеджмент Груп» (будівництво доріг і автострад), керівник ТОВ «Енергія-водопостачання» (очищення води). З 2015 року Буденкевич керує ще однією компанією — ТОВ «Трафік Менеджмент». Вона займається обслуговуванням наземного транспорту.
У грудні 2014 року veliki.ua і компанія ТОВ «Трафік Менеджмент» отримали грант від GIZ та Nextbike Gmbh. За попередніми даними його сума склала 750 000 євро (23,9 млн грн за сьогоднішнім курсом).
Остап Буденкевич і Олексій Кушка (у центрі). Фото: Facebook
16 грудня 2014 року в державному реєстрі з’являється компанія «Некстбайк Україна» зі статутним капіталом 3,4 млн грн. Її запустили Кушка і Буденкевич. До 2017 року в число засновників також входив CFO veliki.ua Владислав Савицький.
Перші велосипеди у Львові з’явилися восени 2015 року в межах пілотного проєкту «Львівський муніципальний прокат велосипедів». Грант покривав лише п’ять станцій, 70 паркувальних місць, 55 велосипедів. «Загалом ми плануємо 22 станції. Решту станцій будемо будувати вже в наступного [2016] року. На це зараз шукаємо інвесторів», — розповідав тоді Остап.
Незабаром проєктом зацікавився львівський підприємець Максим Козицький. На той час він розвивав «зелену енергетику» у Львові, очолюючи ТОВ «Еко-Оптіма». За словами Олексія Кушки, Козицький допоміг докупити велосипеди й збільшити кількість станцій. У результаті Максим став співзасновником і співінвестором «Некстбайк Україна».
Частина 2: Розширення мережі Україною
Кушка і Буденкевич планували розширити мережу «Некстбайк Україна» країною. Другим містом стала Вінниця. 2018 року компанія «Некстбайк Україна» отримала грант від Швейцарського бюро співробітництва. Його розмір — від 180 000 швейцарських франків (5,3 млн грн за сьогоднішнім курсом) до 290 000 швейцарських франків (7,5 млн грн). Цієї суми вистачило, щоб запустити мережу на 15 станцій зі 120 велосипедами.
Найбільше проблем виявилося в столиці. За словами Кушки, вони вели переговори з Київською міською державною адміністрацією (КМДА), але сума інвестицій для запуску муніципального велотранспорту виглядала непосильною.
«Вартість однієї станції велопрокату становила майже 15 000 євро, ми планували 300 станцій — 4,5 млн євро. Підрахувавши всі витрати, ми прийшли до суми приблизно 10 млн євро — тільки на запуск», — каже Кушка.
Походи до приватних інвесторів теж не принесли успіху. «Усі знали страшні історії про вандалів і крадіжки, тому запуск муніципальних велосипедів здавався їм ненадійним вкладенням», — згадує Олексій.
У якийсь момент до Кушки звернувся співзасновник компанії «Будпрокат» Олексій Кладов (нинішній член наглядової ради «Некстбайк Україна» і бенефіціар Bikenow). Він запропонував модель дистанційного прокату, яка не вимагає наявності станцій. Велосипеди просто стояли на вулиці на підніжках, а людина могла орендувати його за допомогою мобільного додатку. Така модель, за словами Кушки, в рази економила кошти, адже не вимагала додаткової установки станцій.
Віталій Кличко відкриває станцію Nextbike в Києві. Фото: КМДА
На ній і зупинились. 15 серпня 2018 року мер Києва Віталій Кличко відкрив першу в столиці велосипедну стоянку. Тоді він заявив, що в Києві встановлять 33 стоянки, на яких буде 100 велосипедів. До кінця 2019 року планували збільшити кількість муніципального велотранспорту до 2000 одиниць.
2019 року велосипедів в столиці стало більше лише на сотню. Зате знайшли інвестора. У червні 2019-го стало відомо, що в інвестиційному конкурсі КМДА переміг єдиний учасник — компанія «Некстбайк Київ». Компанію з такою назвою зареєстрували ще в травні 2018 року. Як пояснив це Кушка, регіональні підрозділи «Некстбайк Україна» створювалися, щоб «гроші залишалися в місті».
За умовами інвестиційного конкурсу, орієнтовна вартість мережі байкшеринга — 33,3 млн грн (близько $1,2 млн на той час). Цих грошей мало вистачити на 264 стоянки й 2000 велосипедів у 10 районах міста.
Частина 3: Де брали велосипеди й софт
Стартап Nextbike GmbH запустили в Лейпцигу (Німеччина) 2004 року. З 2016-го в мережі компанії вже було 30 000 велосипедів в 18 країнах світу. Велосипеди, деталі й софт Nextbike GmbH зробили в Німеччині. Оригінальний велосипед Nextbike оснащують:
- унісекс рамою з виділеним місцем під спонсорську рекламу;
- міцним кошиком, який витримує до 15 кг;
- виделкою-адаптером з RFID-чіпом.
Саме такі велосипеди відправили у Львів, у Вінницю, а також представили в Києві 2018 року. У комплекті йшов додаток Nextbike. Ним можна користуватися також в інших країнах, де представлена мережа велопрокату. 2020 року до Києва завезли обіцяну партію з 2000 велосипедів. Ось тільки під іншим брендом, але зі схожим дизайном.
26 червня 2020 року «Некстбайк Київ» оголосила про ребрендинг і відмову від франшизи Nextbike. Її новою назвою стало Bikenow (ТОВ «Байк-Нау»). У коментарі Vector партнер юридичної компанії Legit Company LF Тетяна Соловйова повідомила: «З огляду на те, що зміни не стосуються умов, визначених у конкурсній документації, такий ребрендинг цілком допустимий».
Тоді Олексій Кушка прокоментував ребрендинг у Facebook: «Прийшов час українських брендів». Команда Олексія Кладова з «Будпрокат» додала конкретики в те, що відбувається.
«Розраховуючи на надійних німецьких партнерів Nextbike GmbH, ми планували реалізувати це разом з ними. […] Вартість участі в конкурсі була велика, але піднімна, понад 100 000 євро. Їх перевели в бюджет Києва на розвиток велоінфраструктури. І тут як грім серед ясного неба, німецькі партнери оголосили, що вартість велосипедів зросла на 50%. Ми були шоковані!», — заявили в компанії.
За словами представників «Будпрокат», фінальна пропозиція з німецької сторони виявилося вище закладеної в бізнес-план ціни на 40%. Так, Кладов, Кушка і керівник «Некстбайк Україна» Роман Сав’як вирушили в Китай шукати варіанти подешевше. Як пишуть в заяві, їм вдалося знайти підхожі велосипеди в КНР, але українські підприємці не втрачали надію якось домовитися з німецькою стороною.
«У результаті, головною метою німецької компанії було зробити так, щоб у нас не залишилося виходу і часу на замовлення велосипедів у Китаї. Паралельно ми займалися питанням програмного забезпечення і розглядали його від китайських, білоруських, українських та латвійських компаній», — зазначено на сайті «Будпрокат».
Олексій Кушка не розголошує різницю у вартості велосипедів. Він зазначив, що китайські виявилися найдешевшими на ринку. «Ціна одного велосипеда з Китаю з доставленням та розмитненням склала $400», — запевнив Кушка.
В підсумку Bikenow отримала 1000 велосипедів з Китаю. Ще 1000 надала компанія Кладова. Як розповів Кушка, вони взяли приклад із білоруського сервісу муніципального велопрокату «Колобайк» — замовили велосипеди на тому ж китайському заводі й придбали у них софт. Про це свідчать ідентичні інтерфейси додатків «Колобайк» і Bikenow.
Зліва — Bikenow, праворуч — «Колобайк»
Щоб краще розібратися в ситуації, розгляньмо запуск «Колобайк». Він почав працювати 2019 року. Як розповів директор сервісу Вадим Осіпчік, він також намагався запустити мережу велосипедів франшизою, але в підсумку створив свою — з китайською продукцією. Серед причин Осіпчік називає ті ж високі ціни. Наприклад, Mobike (китайська мережа муніципальних велосипедів) просила 20% доходу.
«Знайшли компанію, яка вже працювала на експорт і поставляла велосипеди для шерингового сервісу в Норвегії. Зараз в Білорусі якраз такі велосипеди — модель відрізняється зовсім небагато. До велосипедів ми додали тримачі для пляшок і мобільних телефонів, щоб зручно їздити з навігатором. Перш ніж вибрати саме це виробництво, я вирішив подзвонити до норвезької фірми й запитати їх безпосередньо про досвід співпраці. Ті підтвердили, що фабрика — надійна», — пише Осипчук.
Усього 2020 року в Мінську було 3000 велосипедів. Загальна сума інвестицій в проєкт склала майже $2 млн, з яких приблизно $60 000 пішло на додаток. За словами Вадима Осипчука, в гуртовому замовленні кожен велосипед коштував по 780 білоруських рублів (майже $315), «Можна було взяти й дешевше — аж до $70 за штуку», — пояснив білоруський підприємець.
«Колобайк» не створювала ПО з нуля. «За основу ми взяли софт компанії, що виробляє замки для велосипедів. Ми подумали, що їхня електроніка і програмне забезпечення будуть добре дружити одне з одним. Але насправді ПО, яке нам поставили ще й із затримкою, було з шорсткостями. Ми його переробили більш ніж на 50%, тому можна вважати, що воно наше», — розповідав Вадим Осипчук.
Тут можна порівняти цифри. За умовами інвестконкурсу, Bikenow повинен був створити мережу з 264 стоянок з 2000 велосипедів за близько $1,2 млн. В цю суму також входить покупка необхідного ПО. У Мінську за приблизно $2 млн закупили 3000 велосипедів і практично створили свій додаток. «Колобайк» працює без стоянок.
Частина 4: Що відомо про власників сервісу
6 лютого 2020 року Максима Козицького призначили головою Львівської ОДА. За словами Олексія Кушки, після цього Максим продав свою частку батькові — Зіновію Козицькому. 2020 року Зіновій увійшов у топ-100 Forbes найбагатших українців, зайнявши 95 місце. Його статки оцінюють у $95 млн. У портфелі Козицького — велика промислова група «Західнадрасервіс», десять «зелених електростанцій» та сервіс велопрокату «Некстбайк Україна».
Козицький приєднав «Некстбайк Україна» до «Західнадрасервіс». Станом на 2021 рік власників у «Некстбайк Україна» було троє:
- Олексій Кушка (10%);
- Остап Буденкевич (10%);
- Зіновій Козицький (80%).
«Я був CEO в „Некстбайк Україна“ до 2017 року. Після того, як почали надходити додаткові інвестиції в проєкт, Максим Козицький поставив головою свою людину — Романа Сав’яка. Він дотепер залишається генеральним директором „Некстбайк Україна“», — розповів Кушка.
До «Некстбайк Україна» Роман Сав’як працював на позиціях бізнес-менеджера і сейлза в компаніях, що спеціалізуються на машинобудуванні й інженерії. Якщо заглянути в реєстр YouControl, бізнес Романа пов’язаний з сім’єю Козицького. До 2017 року він значився керівником приватного підприємства «Проект-Буд». Компанія на 100% належить Зіновію Козицькому, а очолює її брат Максима — Степан.
Також 2019 року Роман разом зі своїм братом Ростиславом зареєстрували компанію ТОВ «БС-Механіка». Її співвласниками стали Остап Буденкевич і Зіновій Козицький. Серед її творців — «НекстБайк Україна». Крім іншого компанія спеціалізується на ремонті, прокаті та продажу велосипедів.
2018 року Олексій Кушка став CEO «Некстбайк Київ», а після ребрендингу — Bikenow. Серед співвласників цієї компанії також є Зіновій Козицький, Остап Буденкевич і Олексій Кладов. 24 серпня 2020 року Олексій Кушка оголосив, що продає свої 25% Bikenow і залишає компанію.
«У Bikenow була й зворотна сторона — внутрішня кухня, про яку я б не хотів говорити. Якщо коротко, то ми розійшлися в інтересах. Я пішов за власною ініціативою. Фінанси для мене тут зіграли другорядну роль. Я б назвав причиною особисті конфлікти, які сприяли моєму виходу», — прокоментував свій відхід Кушка.
Він залишив собі 10% «Некстбайк Україна» і з жовтня 2020 став співзасновником сервісу прокату електросамокатів KIWI.
Після відходу Кушки новим головою Bikenow став Андрій Смекалов. Незабаром цей пост зайняла Тетяна Лактіонова. В реєстрах Лактіонова досі є керівником компанії, проте судячи з усього в березні 2021-го у Bikenow знову змінився CEO. Ним став Андрій Ломакін.
Сьогодні компанії «Некстбайк Україна» і Bikenow продовжують працювати паралельно. Bikenow надає послугу прокату велосипедів і електросамокатів у Києві, а «Некстбайк Україна» — у Львові, Вінниці, Івано-Франківську та Одесі. До недавнього часу він був доступний і в Харкові, але 2021 року компанія перестала працювати в цьому місті. Водночас анонсували запуск нового сервісу «в іншому форматі й під іншим брендом».