КРЕАТИВ

Як знайти улюблену справу, розвиватися та жити краще життя — 5 уроків стоїків

28 Червня 2023, 09:00
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Як стати щасливим — одне з вічних питань, яке ставлять собі люди. Звичайно ж, на нього немає однозначно правильної відповіді. Щастя намагаються знайти в кар’єрі, сімейному житті, користі для суспільства тощо. Стоїцизм — це філософська течія, що виникла приблизно 300 року до нашої ери, але продовжує розвиватися й сьогодні. За цим вченням, щастя — це вести системне, упорядковане життя, приносити користь суспільству, бути скромним та жити «тут і сьогодні» в гармонії з природою і людьми. Але одна справа — знати, а зовсім інша — жити, як навчають стоїки.

У своєму блозі на Medium підприємець, інвестор та письменник Даріус Фору опублікував текст про п’ять важливих уроків зі стоїцизму, які допоможуть стати щасливішою людиною. Публікуємо скорочений та адаптований переклад матеріалу. 

Передмова

Я почав вести блог у 2015-му, у 28-річному віці. Це був початок моєї письменницької кар’єри. Я щойно переїхав назад до батьків у Нідерланди, щоб заощадити гроші. До цього працював у дослідницькій компанії у сфері IT в Лондоні. Крім того, започаткував різні бізнеси. Зокрема, компанію з обслуговування прального обладнання разом з моїм батьком. Вона працює й сьогодні.

Але який би кар’єрний шлях я не обрав, здавалося, що він не правильний. Моє серце просто не лежало до нього. До 2015 року я остаточно заплутався, в якому напрямку хочу рухатися далі. Саме тоді почав активно навчатися. Уже за два роки я був впевненим, чим хочу займатися до кінця свого життя.

Стоїцизм дуже надихнув мене і дав багато життєвих уроків.

Я дізнався все це у 30 років, але іноді думаю: «А що, якби я знав це у 20?».

У мене немає машини часу. Проте можу поділитися отриманими уроками. Сподіваюся, вони допоможуть вам заощадити час.

Ось п’ять речей, які я хотів би знати до того, як мені виповнилося 30.

Потреба подобатися іншим сильніша, ніж ви думаєте або визнаєте

Кожен, хто користується соціальними мережами, навіть просто для роботи, стикається з необхідністю гнатися за лайками, ретвітами та коментарями. Усередині нас діє невидима сила, яка штовхає робити щось, лише щоб показати іншим.

Найкраще про це сказав Марк Аврелій: «Ми всі любимо себе сильніше, ніж інших людей. Проте дбаємо про їхню думку більше, ніж про власну».

Правда в тому, що ми завжди змушені оглядатися на інших людей.

Працівники потребують взаєморозуміння зі своїми роботодавцями (і навпаки), бізнес — із клієнтами, творці — із шанувальниками.

Ми повинні бути уважними, але нам не слід догоджати людям. Ключова відмінність — межі: вирішіть, що для вас не підлягає обговоренню. І дотримуйтеся цього. Наприклад:

  • Ваш бос хоче, щоб до вас можна було додзвонитися 24/7, але ви домовилися, спілкуватися лише в робочий час? Відстоюйте свою позицію.
  • Ваші друзі думають, що ви змінилися, бо вам більше не подобаються речі, якими раніше займалися разом? Перевірте, чи ви все ще перебуваєте на одному життєвому етапі. Можливо, потрібно познайомитися з новими людьми.
  • Клієнти кажуть, що ненавидять ваш продукт? Подивіться, чи створювали ви його з думкою про клієнта. Або ви звертаєтеся не до тієї аудиторії, або потрібно скоригувати свої меседжі.

Цінуйте власну думку й довіряйте своїм інстинктам. Коли ми перестаємо шукати надмірного схвалення, то стаємо собою справжніми. Чесність щодо власних сильних та слабких сторін допоможе вам стати кращою людиною загалом.

Ваша велика мета, швидше за все, занадто ідеалізована

Занадто багато людей живуть, думаючи: «А що якби…». Що якби ви написали книгу? Або спробували займатися хобі повний робочий день? Або заснували власний бізнес?

Люди часто настільки зайняті мріями про великі цілі, що не думають про найважливіше: чи дійсно ви цього хочете?

Сенека якось сказав: «Якщо людина не знає, в який порт вона пливе, жоден вітер не буде їй попутнім».

Іншими словами, якщо не знаєте, чого точно хочете від життя, ніщо не приведе вас до омріяної цілі. Ключ до повноцінного життя, яке відповідає нашим цінностям і прагненням, — розуміння самих себе. Усе починається з безжального самоаналізу, осмислення власних сильних сторін, цінностей і пристрастей. Як тільки узгодите ці важливі елементи, розкриєте свій потенціал. Однак це лише початок. Слід брати на себе відповідальність за процес зростання, акцентуючись на безперервному навчанні та адаптації.

Для цього потрібно прийняти дискомфорт і шукати досвід, який кидає нам виклик. Пам’ятайте, шлях до самопізнання — не завжди легкий. Проте якщо взяти на себе відповідальність за власне зростання, то можна підняти життя на нові висоти.

Хитрощі та «короткі шляхи» не допоможуть в екстремальних випробуваннях. Навички — так

Коли з’явилися ChatGPT, Midjourney та інші ШІ-рішення, інтернет заполонили розмови про те, що письменники та художники втратять роботу. Як бачимо зараз, ці інструменти принесли більше користі, ніж шкоди. Вони показали нам, що ШІ не витіснить висококваліфікованих райтерів, а навпаки зробить їх ще кращими.

Люди, які пишуть, використовуючи дешеві трюки, більше не можуть конкурувати з ШІ. Але доки читачі шукатимуть якісний, особистий контент, висококваліфіковані автори будуть мати попит.

Як сказав Сенека: «Чого Фортуна не дала, того вона не може забрати».

Усі кар’єри потребують певної форми везіння, щоб досягти великого успіху. Бути висококваліфікованим фахівцем недостатньо. Вам також потрібно опинитися в потрібному місці в потрібний час. 

Удача нам непідвладна. Зате ми можемо контролювати, наскільки добре володіємо своїми навичками. Якщо ви висококваліфікований фахівець, то завжди знайдете хорошу роботу, попри економічну ситуацію.

Життя рухається надто швидко лише для тих, хто не зупиняється

Коли ви востаннє брали перерву? Просто зупинялися й нічого не робили деякий час? Подумайте про безліч речей, які займають наш час: робота, домашні справи, доручення та соціальні зобов’язання.

Лише на ці завдання припадає 90% нашого існування. Завжди є, чим зайняти наш час. Але чим більше ми робимо, тим швидше, здається, він іде. Ми погіршуємо ситуацію тим, що завжди дивимося вперед, плануємо, розробляємо стратегії та хвилюємося про речі, які можуть піти не так.

Зацикленість на майбутньому або застрягання в минулому змушує нас забути, що життя триває прямо тут, перед нами. Сенека гарно виразив цю думку: «Життя дуже коротке і тривожне для тих, хто забуває минуле, нехтує сьогоденням і боїться майбутнього».

Ведіть щоденник, медитуйте або просто сидіть в тиші та роздумуйте. Цим можна дати собі простір для роздумів та відчути, що час рухається більш керованим темпом.

Маленькі кроки зараз матимуть більший вплив, ніж  заплановані значні стрибки 

«Я почну тренуватися після того, як налагоджу своє харчування та матиму більше часу». Звучить знайомо? А як щодо іншої класики: «Я інвестуватиму, коли зароблю Х».

Люди часто думають про цілі в далекому майбутньому. Тому вони рідко намагаються зробити щось маленьке сьогодні. Однак Епіктет сказав: «Прогрес досягається не завдяки везінню чи випадковості, а щоденній роботі над собою».

Почніть з малого і послідовно робіть те, що дозволить вам відчути себе на крок ближче до своєї мети.

Так ви врешті досягнете більшого, ніж великими стрибками, коли прийде той самий час. Наприклад:

  • Хочете стати більш підтягнутим? Почніть з 15-хвилинних прогулянок щодня. І постановіть, що один прийом їжі в день буде містити багато зелені.
  • Хочете комфортно вийти на пенсію? Відкладайте щонайменше 10% щомісячного доходу на інвестиції протягом усієї кар’єри.

Намагайтеся не зациклюватися на амбітних цілях (наприклад, суперсуворих дієтах). Замість цього послідовно робіть невеликі кроки. Ваші маленькі зусилля з часом накопичуватимуться… і врешті-решт приведуть до щасливого життя.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Завантаження...