Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Надмірна впевненість, дратівливість і поспішні рішення можуть бути ознаками когнітивного перевантаження, пише Fast Company. Розповідаємо, як мозок приховує втому та чому це небезпечно для лідерів.
Що сталося
Когнітивне перевтома непомітно, але критично погіршує якість нашого мислення та здатність приймати рішення. На початку 2011 року науковці проаналізували роботу ізраїльських суддів, які мали ухвалювати рішення щодо умовно-дострокового звільнення ув’язнених. У результаті ймовірність ухвалення рішень про дострокове звільнення падала з 65% на початку робочої сесії до майже нуля перед перервою виключно через виснаження когнітивних ресурсів.
Мозок не надсилає прямих попереджень про перевантаження, проте він генерує парадоксальні сигнали, які легко сплутати з ефективністю. Автор виокремлює 5 прихованих симптомів втоми. Розповідаємо про кожен з них.
Ілюзія гостроти розуму та надмірний фокус
Замість розсіяності, перевантажений мозок звужує увагу, щоб зберегти енергію, відключаючи периферійну свідомість. Через це лідер відчуває себе максимально зосередженим, але втрачає здатність помічати важливі деталі поза цим фокусом: емоційний стан команди, приховані ризики чи важливі нюанси в комунікації.
Штучне підвищення впевненості у собі
У стані перевантаження аналітична та критична «наглядова функція» вимикається, і керування перебирає швидка, інтуїтивна «Система 1». Вона відповідає за миттєві реакції та працює фактично на «автопілоті». Коли нею керується людина, рішення приймаються швидко, оскільки мозок обирає знайомі шляхи замість глибокого аналізу нових. Внутрішній голос, який зазвичай ставить під сумнів рішення, зникає. Лідери помилково сприймають цю відсутність сумнівів як ясність, хоча насправді якість їхніх рішень у цей момент найнижча.
Надмірна та швидка рішучість
Під високим навантаженням люди на 22% частіше приймають поспішні рішення на основі нової інформації. Оскільки «Система 1» працює без нагляду, людина віддає перевагу швидкості та знайомим патернам замість ретельного аналізу.
Зниження емпатії та підвищена дратівливість
Обробка соціальних сигналів та складні міркування використовують одні й ті самі нейронні ресурси. Коли мозок перевантажений, він починає економити на емпатії. Як наслідок, лідеру стає важче читати емоції інших, поведінка колег здається непередбачуваною, а управління людьми починає викликати роздратування.
Безглузді помилки в рутинних завданнях
Через переповнення робочої пам’яті починаються збої у звичних справах: з’являються друкарські помилки, пропускаються важливі листи, забуваються документи. Лідери часто списують це на звичайну втому, але насправді це ознака того, що система пам’яті працює понад свої можливості.
Чому це цікаво
Звичайні поради про те, що варто більше відпочивати тут не працюють, оскільки вони борються з наслідками, тоді як фокус має бути на профілактиці. Автор радить використовувати правило «якщо-то», тобто заздалегідь встановити для себе певні обмеження. Наприклад, якщо ви спали менше чотирьох годин, не приймайте важливих рішень. Мозок виснажений і не здатний самостійно помітити свою втому і вчасно зупинитися, тому відтермінувати прийняття рішення є не такою вже поганою ідеєю.
Крім того, краще планувати найважчі когнітивні завдання на свій неврологічно оптимальний час. У кожної людини є індивідуальні біологічні ритми, які називають хронотипом. Для більшості людей так званого «ранкового типу» пік когнітивних можливостей настає через 2–4 години після пробудження.
Часто лідери планують складні стратегічні завдання просто на той час, де є порожнє місце в розкладі — наприклад, на кінець робочого дня. Проте після вашого оптимального ранкового «вікна» здатність мозку до по-справжньому якісного стратегічного мислення суттєво обмежується
Найважливіше усвідомити, що у стані виснаження ми схильні заперечувати власну неефективність. Коли ізраїльським суддям показали результати дослідження, вони відмовилися в них вірити, оскільки були абсолютно впевнені у своїй послідовності. Наша впевненість у власних судженнях у стані перевантаження не має нічого спільного з їхньою реальною надійністю.
Більше про це
ШІ розв’язав гіпотезу Ердеша, яку не могли довести 80 років
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
