БІЗНЕС

І де вони зараз? Як Netscape і Microsoft вели браузерну війну й обидві програли

03 Серпня 2022, 10:45
15 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник знову розповідає про корпоративні війни в Кремнієвій Долині та уроки, які з них можна винести. Раніше йшлося про суперництво між CEO Apple Джоном Скаллі та Стівом Джобсом, боротьбу між засновниками Twitter, протистояння між фаундерами Facebook Марком Цукербергом та Едуардо Саверіним, а також суперечку між Uber та Google. У новому випуску пригадаємо «браузерну війну» між Microsoft і Netscape, яка ледь не призвела до розділу технологічного гіганта.

Давид проти Голіафа

У бізнесі біблійна історія про протистояння гіганта та гнучкого стартапу далеко не завжди закінчується перемогою останнього. Навпаки, шанси вистояти проти великої компанії, навіть якщо контролюєш новий ринок, не надто високі. Проте іноді можна завдати гіганту такої шкоди, що проблеми з’являться в обох суперників.

Тут доречно згадати історію браузерної війни між Netscape та Microsoft. Остання намагалася швидко «з’їсти» Netscape, яка контролювала майже 90% ринку браузерів. Проте не розрахувала наслідки, що призвело до серйозних юридичних проблем. 

У Марка Андріссена було життя до інвестицій

Марк Андріссен із дитинства проявляв значні здібності в інженерії та програмуванні. Наприклад, використав шкільний комп’ютер Radio Shack TRS-80, щоб зробити калькулятор для виконання домашніх завдань із математики. А ще вивчив мову програмування BASIC і писав власні ігри.

У студентські роки Марк вивчав інформатику в Іллінойському університеті в Урбані-Шампейні. Він підпрацьовував написанням коду Unix за $6,85 на годину в Національному центрі суперкомп’ютерних застосунків (NCSA). 

Там Марк зустрів початок ери інтернету та 1993 року разом з іншим студентом Еріком Біною створив браузер із графічним інтерфейсом Mosaic. Його перевагами стали простота, зрозумілість і безплатне розповсюдження. За рік Mosaic завантажили кілька мільйонів разів — значний показник для початку 1990-х.

Після закінчення університету Марк переїхав до Кремнієвої долини, де влаштувався у невелику компанію в галузі інформаційної безпеки. Ну і, звичайно, чекав на перспективну можливість. Вона знайшла його сама. 

1994 року серійний підприємець Джеймс Кларк продав решту акцій своєї компанії Silicon Graphics (випускала графічні термінали). Він цікавився інтернетом, вважав його гарною нішею для ПЗ, а отже прагнув якнайшвидше створити продукт, що зможе зайняти значну частку ринку. Кларк потребував талановитої команди й шукав її у свій спосіб — розсилав листи потенційно цікавим кандидатам. Серед тих, хто відгукнувся, був Марк Андріссен.

Марк Андріссен і Джеймс Кларк
Марк Андріссен і Джеймс Кларк

Того ж 1994 року вони створили компанію Mosaic Communications. Кларк вклав у неї, за різними даними, $3–5 млн. Підприємці хотіли зробити інтернет доступним не лише вченим чи гікам, а загалом усім. Для цього вирішили скористалися вже відомим Андріссену рецептом — створили зручний, функціональний та безпечний браузер. Він мав стати вирішальним кроком до перетворення інтернету на глобальну інформаційну мережу. Забігаючи наперед — це їм вдалося, хоча трохи не так, як планувалося.

Першу версію власного браузера також назвали Mosaic. Це був вдалий піар-крок: підкреслював, що Андріссен і далі працює над своїм уже популярним браузером. Проте назву довелося змінити, оскільки права на неї належали NCSA. Так компанія стала Netscape Communication, а браузер — Netscape Navigator. Останній випустили вже у грудні 1994 року. 

Netscape Navigator швидко захопив понад 90% ринку. 1995 року компанія провела успішне IPO. Так Джеймс Кларк став першим інтернет-мільярдером. Андріссен задовольнився статусом мільйонера.

Зате 1996 року журнал Time помістив його на обкладинку. Марк позував босоніж на троні. 

Варто зазначити, що ця версія Андріссена далека від звичного нам розважливого венчурного капіталіста. Він пропускав наради та кричав на підлеглих. Він любив говорити, що немає тупих питань, але є тупі люди. Усі ці якості робили Марка чимось схожим на молодого Стіва Джобса.

Що ж, незабаром йому довелося прийняти бій з головним суперником засновника Apple.

Гейтс, спиш?

Початок 1990-х — час домінування Microsoft в напрямі операційних систем завдяки Windows. Компанія фактично диктувала свої умови ринку програмних засобів. Популярна думка, що конкуренцію Microsoft могла би скласти Apple. У розвитку операційних систем компанії йшли схожими шляхами, зокрема запозичили графічний інтерфейс у науково-дослідного центру Xerox PARC. Джобс був швидшим — Apple випустила комп’ютери Lisa та Macintosh 1983-го та 1985 року відповідно. 

Перша версія Windows вийшла пізніше, 1985 року. Джобс дуже розгнівався через дії Гейтса та звинуватив його у плагіаті. Гейтс же прекрасно розумів перспективи графічних інтерфейсів, а ще не вважав, що Apple має на них ексклюзивне право. Тож на закиди Джобса відповів так:

«Що ж, Стіве, мені здається, на це питання можна подивитися і з іншого боку. Уявімо, що у нас був багатий сусід на прізвище Xerox, і я, пробравшись до нього в будинок, щоби вкрасти телевізор, виявив, що ти це вже зробив».

Apple все ж подала позов проти Microsoft за порушення авторських прав 1988 року. У компанії вважали, що Windows 2.0 копіює рішення ОС Macintosh. Проте судова тяганина не надто дратувала Білла Гейтса. Підприємець був на піку форми. У той час він нагадував Марка Цукерберга (або навпаки — голова Meta зараз нагадує тодішнього Гейтса) — людина, що будує власну імперію, швидко рухається та ламає все довкола. 

Девід Сміт у книзі «Думай як Білл Гейтс» пише, що 1990-го виторг Microsoft уперше перевершив $1 млрд. 1995 року Гейтс став найбагатшою людиною світу. Тоді Microsoft головне було не втратити ініціативу. 

Найсмішніше, що це ледь не сталося. Інтернет набирав популярності, а Microsoft не звертала на нього особливої уваги. Серед причин — перехід від продажу рішень для бізнесу до постачання ПЗ звичайним користувачам. Є й версія, що сам Гейтс певний час не сприймав інтернет серйозно. Словом, у світі почалася революція, яку Microsoft ледь не проспала. 

Білл Гейтс

У своїй книжці «Бізнес зі швидкістю думки» Гейтс пригадує, що присвятив інтернету свій «Тиждень Самотніх Роздумів» у квітні 1994 року. До початку 1995 року кожна робоча група в Microsoft вже працювала з інтернетом. Трохи згодом почався випуск різних застосунків і продуктів.

25 травня 1995 року Гейтс поширив співробітникам свій знаменитий меморандум «The Internet Tidal Wave» («Приливна хвиля інтернету»). У ньому підприємець оголосив реорганізацію й дав кожному підрозділу певні настанови в галузі інтернету. 

«Розвиток інтернету в наступні кілька років надовго визначить загальний напрямок еволюції галузі… Інтернет — найважливіша самостійна новація після комп’ютерів IBM PC, представлених корпорацією IBM 1981 року… Оскільки зміни у сфері інтернету такі стрімкі, нам потрібно частіше переглядати стратегію й підняти чіткість взаємодії між окремими групами всередині компанії на небачену раніше висоту. Продукти — не єдине, що нам доведеться міняти. Зміняться способи поширення інформації та дистрибуції ПЗ, а також способи взаємодії з клієнтами та надання їм підтримки», — писав Гейтс.

За красивими формулюваннями Гейтса можна простежити головну думку — Microsoft кидає значні ресурси на інтернет. Для усіх інших учасників ринку це звучало як погроза. Netscape теж потрапила в потенційний список цілей.

Microsoft передає вітання

Спочатку Microsoft вдалася до цілком логічного кроку — спроби контролювати Netscape. У своїй книзі «Мистецтво бізнес-війни» Девід Браун розповідає, що Гейтс пропонував Netscape інвестиції та можливість стати браузером за замовчуванням у Windows. Водночас компанія Андріссена мала поступитися цією можливістю Internet Explorer (вийшов 1995 року) у Windows 95 і всіх майбутніх. 

Звісно, Netscape не зацікавилася можливістю пожертвувати майбутнім заради домінування на старіших версіях Windows, яке у нього і так було. Не варто сприймати пропозицію Microsoft як дружню. Це радше був ультиматум — погоджуйтесь, або вас знищать. 

Своєю відмовою Netscape оголошував війну компанії, яка вміла конкурувати. Білл Гейтс тоді ще не став тим філантропом, до якого ми всі звикли. Він був CEO, який формував найбільш руйнівні стратегії проти конкурентів і нещадно втілював їх у життя. Тому першим кроком Netscape став пошук грошей на війну. Їх отримали шляхом успішного IPO. Також Netscape збиралась використати домінантне положення Netscape Navigator на ринку. 1996 дохід компанії досяг $346 млн, що виглядало оптимістично для суперника Microsoft.

Правда, Netscape все це не врятувало.

  • Далися взнаки старі помилки. Права на код Mosaic належали NCSA. Центр ліцензував їх компанії Spyglass, а вона — Microsoft. Так Гейтс і його команда отримали напрацювання Андріссена. Звісно, цього було замало для перемоги, але роботу над Internet Explorer прискорило. 
  • Іншою проблемою стало те, що Microsoft могла дозволити собі не брати гроші за користування браузерами. Netscape же вимушено зробив Navigator платним для корпоративних клієнтів. Крім того, Microsoft хантила співробітників Netscape.
  • «Абсолютною зброєю» Гейтса став повний контроль над Windows. Ця ОС стала фактично галузевим стандартом. Спочатку Internet Explorer функціонально програвав Netscape Navigator. Проте вже версія 3.0 отримала низку переваг проти головного конкурента, зокрема підтримувала CSS, плагіни ActiveX і розширення Java. Наступним кроком стало встановлення Internet Explorer 3.0 браузером за замовчуванням у Windows. Гейтс доволі легко досяг бажаного.
    Так Microsoft звернулася до розробників комп’ютерів та інтернет-провайдерів з вимогою встановити Internet Explorer браузером за замовчуванням. Альтернативою непокорі стала би втрата ліцензії на Windows та ПЗ компанії — смертельний удар в епоху домінування ОС і софту Microsoft. 

Усі ці кроки ставили складні виклики перед Netscape. Остання намагалась їм протистояти, але могла не так багато. Зокрема компанія прагнула створити конкурента пакета серверних продуктів Microsoft BackOffice під назвою Netscape SuiteSpot. Віцепрезидент компанії Бен Горовіц у своїй книзі «Легко не буде» стверджує, що за два роки об’єм продажів SuiteSpot сягнув $400 млн.

Піррова перемога

Іншим способом тиснути на Microsoft стало звернення Netscape до Міністерства юстиції США. Наприклад, 1996 року компанія поскаржилася на порушення Microsoft антимонопольного законодавства та угоди, укладеної нею з відомством 1994 року. Згідно з нею, Microsoft зобов’язалася не використовувати своє домінантне становище на ринку ОС для впливу на замовників під час вибору програм.

Скарги Netscape на дії Microsoft зрештою принесли плоди. 18 травня 1998-го Міністерство юстиції та генеральні прокурори 20 штатів та округу Колумбія подали позов проти Microsoft за «антиконкурентну практику, спрямовану на збереження монополії на ОС для ПК та розповсюдження її на ПЗ для перегляду вебсторінок».

Розгляд цієї справи вартий окремого тексту. Мені б хотілося виділити два цікавих епізоди.

  1. Одним з аргументів Microsoft стало те, що вона не може прибрати Internet Explorer, бо це негативно вплине на роботу Windows. Для цього показували відео, але компанію запідозрили у фальсифікації. Потім зняли інший ролик, але Microsoft відмовилася від твердження, що видалення Internet Explorer сповільнює Windows. 
  2. Також намагалися зрозуміти, чи легко користувачам встановити Netscape Navigator на ПК з Windows. Відео Microsoft зображало процес простим і легким, а на робочому столі навіть з’являлась іконка. Уряд підготував власний ролик цього процесу. Виявилося, що на відеозаписі Microsoft прибрали довгу та складну частину процедури. Та й іконка Netscape на робочому столі не з’являлася. Урешті-решт віцепрезидент Microsoft Бред Чейз визнав запис Microsoft сфальсифікованим.

2000 року Microsoft визнали винною в порушеннях антимонопольного законодавства. Компанію навіть хотіли розділити на дві частини. Але до цього не дійшло. 2001-го Microsoft виграла апеляцію. Компанію не розділили, але обмежили. Наприклад, Microsoft змусили поділитися своїм API зі сторонніми компаніями. 

Закінчення цієї справи мало допомогло Netscape та його засновникам. 2002 року вони продали компанію AOL за $4,2 млрд. Вона остаточно перестала існувати 2003 року. Не можна це назвати й великою перемогою Microsoft. 

По-перше, ще 1998-го Netscape опублікувала програмний код свого браузера. Також створили організацію Mozilla для координації майбутнього розвитку продукту. 2002 року відбувся перший реліз браузера Mozilla Firefox. З’явилися й інші браузери, які спровокували нові браузерні війни. Internet Explorer програв і перетворився на той самий повільний мемний браузер.

По-друге, війна з Netscape та антимонопольний позов негативно вплинув на Microsoft загалом. Як пише Горовіц: 

«У довгостроковій перспективі Netscape вдалося пробити у фортеці Microsoft величезний пролом: під впливом наших розробок програмісти перемкнулися з платформи Win32 API, що належить Microsoft, на інтернет. Тепер молоді та талановиті розробники ПЗ не орієнтувалися на платформу Microsoft. Натомість вони писали програми для інтернету та стандартного інтерфейсу World Wide Web (WWW). Оскільки Microsoft втратила контроль над розробниками програмного забезпечення, то й втрата монопольного становища над ринком операційних систем стала лише питанням часу».

2019 року Білл Гейтс визнав, що антимонопольний позов відволік Microsoft від розвитку Windows Mobile. Так головний гравець у сфері ОС програв на власному полі Apple та Google. 

Як усе закінчилося для учасників

  • Марк Андріссен — 1999 року разом з Беном Горовіцем запустив софтверну компанію Opsware. 2007-го її купила HP за $1,65 млрд. Через два роки Андріссен та Горовіц запустили венчурний фонд Andreessen Horowitz. Статки Андріссена оцінюють в $1,6 млрд. 
  • Джеймс Кларк — заснував кілька стартапів, зокрема myCFO та CommandScape. Також Кларк займається інвестиціями. Його статки оцінюють в $3 млрд.
  • Білл Гейтс залишив посаду СЕО Microsoft у січні 2000 року на фоні все того ж антимонопольного позову. Проте до 2008 року продовжив постійно працювати в Microsoft на посаді Chief Software Architect. 2014 року пішов із посади голови ради директорів компанії. Наразі більше відомий як філантроп. 2010-го разом з Уорреном Баффетом запустив кампанію «Присяга дарування». Вона намагається надихнути найбагатших людей світу передати більшу частину статків (понад 50%) на благодійність. Недавно Гейтс підтвердив плани передати майже всі свої статки власному благодійному фонду ще за життя. Наразі його капітал оцінюють в $105 млрд.

У чому тут тейк

  • Найочевидніший — краще не битися з Голіафами. Якщо ж вступаєте в таку війну, то варто вчитися тримати удар і сильно бити у відповідь. Netscape не перемогла, але завдала значної шкоди Microsoft і порушила її плани. Мабуть, це не найкраща стратегія, й Андріссен та Кларк не прагнули цього, але в історію вони увійшли.
  • Уміти вчасно відступити. У певний момент Microsoft і Білл Гейтс були впевнені, що легко розтопчуть Netscape. Вони не вибирали засоби та атакували з усієї сили. Це ледь не призвело до розділення компанії та заподіяло шкоди її репутації. Не повторюйте цю помилку — рахуйтеся з Давидами. 

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Завантаження...