Перемагаєш або звільняєшся. Чого вчать корпоративні війни в Долині. Частина I — Apple
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Стартапи та технологічні компанії люблять зображати острівками свободи в капіталістичному світі. Генеруйте ідеї, вільно думайте, дизраптіть індустрії, змінюйте світ на краще — мабуть, писали би на всіх буклетах в IT, якби маркетологи не наголошували, що це вже заїджена тема.
Але що буде, якщо зібрати дуже амбітних людей в одній компанії, поставити на кін мільярди доларів та можливість прославитися і вплинути на світ? З високою ймовірністю вони почнуть сперечатися щодо рішень колег і ділити владу, використовуючи всі можливості. Шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник розповідає про корпоративні війни в Кремнієвій Долині та уроки, які з них можна винести. У першій частині цієї серії матеріалів пригадаємо протистояння Стіва Джобса та Джона Скаллі в Apple.
Маркетологи біля воріт
Додати свіжої крові в керівництво — гарна ідея. Це дає змогу посилити слабкі сторони компанії, додати експертизи та досвіду. Але іноді подібне рішення може призвести до розколу у вищому керівництві та боротьби за владу. Особливо, якщо новий керівник не одразу в’їжджає в те, чим займається компанія, а ще «зачарований» генієм фаундера чи топменеджера, що насправді прагне в його крісло. Так свого часу сталося в Apple.
Навіщо Apple CEO, якщо є Джобс?
1983 року 28-літній Стів Джобс ще не став іконою підприємництва. Він умів помічати інновації, готувати революції у світі технологій та вражав своїми виступами. Але йому не вистачало поміркованості та вміння не лише витискати з людей все можливе, але й підтримувати їх. Він був зарозумілим, конфліктував з оточенням та маніакально прагнув все контролювати.
Через характер Джобса Apple 1981 року покинув перший CEO — Майкл Скотт. Його тимчасово замінив перший інвестор і ментор Джобса Майк Маркула. Стів тоді був кимось на кшталт Chief Product Officer і керував підрозділом, що розробляв уже легендарний персональний комп’ютер Macintosh. Проте відповідальність і захоплива робота не згладила його агресивності та певної зневаги до оточення. Словом, Джобс залишався Джобсом.
Волтер Айзексон у біографії Джобса пише, що і сам Стів, попри самовпевненість, не вважав, що готовий самотужки керувати Apple. Тому компанії довелося шукати заміну. Їм потрібен був маркетолог, який знався на рекламі, дослідженнях ринку та мав авторитет на Волл-стріт.
Залицяння та медовий місяць
Зрештою Джобса та Маркулу зацікавив CEO Pepsi Джон Скаллі. Останнього вважали ледь не головним рекламником свого часу. Проте Джон мав слабкість — розроблення продукції та інформаційні технології не входили в його сферу компетентності. Зате Скаллі розумів, як будувати бізнес, — це була слабка сторона Джобса та палке бажання акціонерів. Раді директорів здалося, що Скаллі та Джобс можуть посилити один одного та доповнити слабкі місця.
Як пише Айзексон, з хайрингом була проблема — Скаллі не надто бажав йти з Pepsi. Тоді в Apple використали найголовнішу зброю — харизму Джобса.
Стів та Джон провели низку зустрічей, які можна порівняти хіба що з побаченнями. Здалося, обидва були в захваті одне від одного. Скаллі серйозно задумався про те, щоб стати босом Джобса. Стів описував Джона команді Macintosh так: «Це золота голова, ви не повірите, наскільки він розумний». Закінчилися ці залицяння вже легендарною фразою Джобса: «Ви хочете до кінця своїх днів продавати підсолоджену воду або все-таки наважитеся спробувати змінити світ?». Скаллі погодився, і почалась його епопея в Apple.
Спочатку все було прекрасно. Стосунки Скаллі та Джобса переживали «медовий місяць». Вони багато спілкувалися, закінчували одне за одним речення та, здавалося, перебували на одній хвилі. Джобс навіть починав розмови зі Скаллі з фрази «Ти єдиний, хто мене зрозуміє». Але все це тривало лише кілька місяців.
Джобс дійшов висновку, що вони зі Скаллі мають різні погляди та цінності. Він вважав, що Джон повільно схоплював особливості продукту. Також Стів вважав дурнями співробітників, яких підтримував Скаллі.
Скаллі теж поступово охолов до Джобса. Одна з причин — конфліктна поведінка Стіва. Скаллі хотів об’єднати компанію, яка через характер Джобса була постійним полем бою між різними групами та підрозділами. Скаллі робив зауваження, Джобс обіцяв стримуватись, але не робив цього.
Проблеми
Як пише Айзексон, першим тривожним дзвіночком стало рішення Скаллі підвищити вартість Macintosh на $500. Джобс не погоджувався, але не мав влади заборонити це. Навіть через десятиліття Стів називав це головною причиною, чому Macintosh погано продавався, а Apple програла конкуренцію Microsoft. Далі Джобс посперечався зі Скаллі через легендарну рекламу «1984». Стіву вона здавалася геніальною, а от Джону та раді директорів не сподобалася. Цей раунд залишився за Джобсом, але відносини й далі загострювались.
Після тріумфальної презентації Macintosh у січні 1984 року позиції Джобса на певний час зміцнилися. Але вже до кінця 1984 року продажі Macintosh впали нижче 10 000 одиниць в місяць. Основна причина — конструкторські рішення, на яких наполягав Джобс, зробили Macintosh повільним комп’ютером, який не можна було самостійно вдосконалити (бо Стів будував закриту систему). Ситуацію погіршила невдала реклама Macintosh Office під назвою «Лемінги». Вона ображала офісних працівників, які мали стати аудиторією продукту.
До того ж почали звільнятися кращі працівники підрозділу Macintosh. Проблеми не покращили поведінки Джобса. Навпаки, він став навіть гіршим, а це загострювало відносини зі Скаллі. Стів вважав, що Джон недостатньо перейнявся продуктами Apple. Джон залишався незадоволений поведінкою Стіва та результатами керування підрозділом Macintosh.
Здавалося, все ще можна було врятувати, якби Джобс вирішив змінити підрозділ Macintosh на придуману ним дослідницьку лабораторію Apple Labs. Але Джобс відмовився від цієї ідеї. Зрештою, в березні Скаллі запропонував Джобсу покинути пост голови Macintosh. Стів відмовився, і почалася корпоративна війна.
Розрив і наслідки
За словами Айзексона, 11 квітня 1985 року Скаллі офіційно попросив Джобса покинути свою позицію під час ради директорів. Стів намагався відстояти своє крісло. Але Скаллі поставив ультиматум — або Джобс йде, або компанії варто шукати нового СЕО. Рада пристала на сторону Джона. Рішення було загалом компромісне — Стіва протягом кількох місяців мали перевести на нову роботу в компанії. Джобс сприйняв це як зраду й почав готувати змову.
Спочатку на щоквартальній зустрічі Macintosh він посперечався зі Скаллі, а ще розповів про нові проєкти, які, як виявилося, запізнюються. Тоді ж Стів намагався випросити ще один шанс у Скаллі, але не отримав його.
У той же вечір він зібрав свою команду повечеряти. Зокрема запросив і Жана-Луї Гассе, який приїхав із Франції, щоб замінити Стіва у Macintosh. Вечір закінчився тим, що голова інженерного відділу Apple Боб Бельвіль у приватній розмові запропонував Стіву розв’язати війну зі Скаллі. Але був нюанс — попри репутацію, Джобс не умів плести хитрі інтриги. Тому те, що відбулося далі, можна внести в підручник «Як не треба проводити революції».
Джобс вирішив дочекатися поки Скаллі поїде з робочим візитом у Китай, зібрати раду директорів і змістити його з посади СЕО. Ніби не складно, але напередодні Стів зібрав команду, якій розповів про майбутню реорганізацію компанії. На зустріч запросили й Гассе. Той попередив Скаллі. У призначений день Стів неочікувано побачив на засіданні Джона. Судячи з книги Айзексона, Джобс почав розмову зі Скаллі з жорсткої репліки:
«Я вважаю, що ти шкодиш Apple і що ти не та людина, яка має керувати компанією. Тобі справді треба піти. Ти не знаєш, що робити, і ніколи не знав. Я запросив тебе сюди, щоб ти допоміг мені рости далі, але виявилося, що від тебе мені ніякої користі».
Скаллі відповів, що не довіряє Стіву та не потерпить людину, якій не може довіряти. Закінчилося все голосуванням, на якому вирішили, хто мав стати СЕО. Переміг Скаллі, але певний час навіть подумував звільнитися. Джобсу все ще пропонували AppleLabs, але йому це не підійшло. Він навіть пропонував Скаллі стати головою ради директорів та віддати крісло СЕО Джобсу. Джон не погодився на це, як і на пропозицію передати Стіву керування виробництвом.
Врешті-решт Скаллі реорганізував роботу компанії. Гассе став головою Macintosh, а Джобс — головою ради директорів та «генератором загальних ідей» без реальних обов’язків і повноважень. Йому виділили окреме приміщення в кампусі, куди Стів скоро зовсім перестав приходити. Пізніше він продав всі акції в Apple, крім однієї.
Чим все закінчилося
- Cкаллі пробув CEO Apple до 1993 року. Саме при ньому почався поступовий занепад Apple.
- Стів Джобс вже 1985 року заснував комп’ютерну компанію NeXT. Вона провалилась як виробник комп’ютерів, але досягла успіхів в розробленні ОС. Також Джобс купив, розвинув і продав Disney анімаційну студію Pixar. Паралельно він вчився на власних помилках та набирався досвіду. 1996 року Стів повернувся в Apple, що була на межі банкрутства. Завдяки його зусиллям компанія відновила свої позиції та випустила низку революційних продуктів.
Окей, у чому тейк цієї історії?
Крім того, що автору подобається розповідати? Історія Джобса та Скаллі нагадує нам про таке:
- Залишайтеся самокритичними. На певному етапі ваших умінь може не вистачати для керування компанією на позиції CEO (чи іншій топменеджерській посаді). Тому варто поступитися більш компетентній людині. Звісно, правильно обрати її — непросте завдання. Про це наступний урок.
- Не повторюйте помилку Джобса та Скаллі. Уважно слідкуйте за тим, кого наймаєте. Не перебільшуйте талантів кандидатів та не транслюйте на них свої бажані якості.
- Не закривайтеся від нових можливостей. Те, що дії керівництва вам не подобаються, не означає, що потрібно розв’язувати корпоративну війну. Ви не можете спрогнозувати все. Плюс це привід задуматися про новий кар’єрний етап. Джобс, наприклад, отримав досвід як CEO, котрий потім успішно використав в Apple.
Більше про це
Перемагаєш або звільняєшся. Чому вчать корпоративні війни в Долині. Частина II — Twitter
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
