СТАРТАПИ

Паливо для стартапів. Як армія та держава створили венчурну індустрію Ізраїлю

06 Червня 2022, 10:00
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

«Якщо шукаєте на Близькому Сході нафту, то можете пройти повз Ізраїль. Але якщо вам потрібні мізки, то не треба шукати в іншому місці. Ізраїль продемонстрував наявність у нього непропорційно великої кількості мізків та енергії», — сказав колись легендарний інвестор Воррен Баффет. 

Щоб ці мізки та енергія перетворили Ізраїль на «націю стартапів», знадобилися культура підприємництва та фінансування. Для цього перейняли західний досвід і створили спеціальні програми. Шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник розповідає, як армія та держава заклали основи венчурної індустрії Ізраїлю.

Піонери ізраїльського венчура

Генерал-інвестор

Ден Толковскі

Життя Дена Толковскі важко назвати «звичайним». Син діяча сіоністського руху та ізраїльського дипломата вивчав інженерію в Імперському коледжі Лондона.

1942 року Ден пішов добровольцем до Королівських повітряних сил Великої Британії. Далі брав участь у війні проти Німеччини на Середземноморському театрі. 1946 року він покинув службу в званні флайт-лейтенанта, осів у Великій Британії та працював інженером-механіком. 

Звичайне післявоєнне життя, чи не так? Насправді ні. Ден не покінчив із армією, а швидше взявся створювати її у своїй Батьківщині.

1947 року Толковскі допомагав закуповувати літаки для майбутніх ВПС Ізраїлю. Ден долучився до них під час війни з коаліцією арабських держав (Єгипет, Ірак, Сирія, Ліван, Ємен, Саудівська Аравія, Трансіорданія).

Толковскі зробив успішну кар’єру в ЦАГАЛ (Армія оборони Ізраїлю) — 1953-го навіть став командувачем воєнно-повітряних сил. Через шість років покинув ЦАГАЛ у званні генерал-майора. 1959-го він приєднався до інвестиційної компанії Discount Bank Investment Corporation (DIC). 

Саме Толковскі, який швидко пройшов шлях від віцепрезидента до керівного директора DIC, зіграв важливу роль в розвитку технологічного бізнесу країни. Останній, фактично, почався з компанії Elron. 

Мрійник із ВМФ

Elron 1957 року започаткував Узія Галіл — випускник факультету електротехніки Ізраїльського технологічного інституту (Техніону). Потім його призвали до воєнно-морського флоту, звідки відправили на навчання до США.

Галіл вивчав електротехніку в Університеті Пердью (США) та пройшов практику в дослідницькій лабораторії Motorola.

Після повернення він відпрацював вкладені в нього кошти в ВМФ. Зокрема обіймав посаду директора з досліджень і розробок електронних систем. 

Узія Галіл

Саме в цей час у Галіла виникла ідея першої хайтек-компанії Ізраїлю — Elron Electronic Industries. Кофаундерами виступили друзі Галіла —  Беньямін Сандлер і Гідеон Кіршнер. Першим офісом була квартира Сандлера.

Компанія працювала над вимірювальними приладами для медицини та електроніки. Особливого успіху на перших етапах не досягла — залишалася швидше pet-проєктом. Галіл навіть улаштувався керівником кафедри електроніки факультету фізики Техніону.

Це рішення стало поворотним моментом для Elron. Професор аеронавтики Техніону Моше Аренс познайомив Галіла з Деном Толковскі. Останньому сподобались ідеї підприємця про розвиток технологічного бізнесу та галузі загалом. Далі Толковскі допоміг Elron отримати $160 000 фінансування у DIC та венчурного фонду Лоуренса і Девіда Рокфеллерів. 1962 року Elron стала офіційно зареєстрованою компанією. А 1965-го її дохід становив уже $1 млн. 

Родина Elron і перший фонд

1966 року Elron створила спільне підприємство з Міністерством оборони Ізраїлю — Elbit Systems. Спочатку воно створювало мінікомп’ютери для ЦАГАЛ. Далі Elbit серйозно розширила роботу в оборонному секторі, включно зі створенням систем радіолокації та наведення артилерії.

Іншою цікавою «дочкою» Elron стала Elscint, яку виділили в окрему компанію 1969 року. Її засновником став ще один професор ядерної фізики Техніону Авраам Сухамі, а головою ради директорів Elscint —  Ден Толковскі. Elscint розробляла та продавала пристрої для медичної візуалізації, зокрема комп’ютерну томографію, МРТ і рентгенівські сканери. 

Нас же Elscint цікавить із двох причин:

  1. 1972 року вона стала першою ізраїльською компанією, яка провела IPO на американській біржі NASDAQ.
  2. У неї інвестував та допоміг стати публічною американський венчурний капіталіст Фредерік Адлер. Він відіграв значну роль в подальшому розвитку венчура Ізраїлю та IPO компаній на NASDAQ.

З часом Elron стала холдингом, який працює з «зеленими» технологіями, програмним забезпеченням, напівпровідниками, телекомунікаціями, оборонною та аерокосмічною промисловістю тощо. За свою історію вона допомогла створити, розвинути та профінансувати понад 30 компаній. Elron вважають однією з основ технологічного сектору Ізраїлю.

Ден Толковскі

Але повернімося до Дена Толковскі. Elron не стала його головною кар’єрною перемогою. 1985-го він став «батьком» ізраїльського венчура.

Тоді Ден разом зі своїм сином Гідеоном та Фредеріком Адлером створили перший ізраїльський венчурний фонд — Athena Venture Partners. Його розмір становив $23 млн. Незабаром у портфоліо Athena увійшли перші зірки tech-сектору Ізраїлю — Scitex, Elscint, Gilat, Zoran. 

Ось так генерал-майор Ден Толковскі та колишній військовослужбовець ВМФ Узія Галіл дизраптнули технологічну сферу Ізраїлю. 2011 року професор практики підприємництва Деніел Айзенберг навіть назвав їх батьками-співзасновниками стартап-індустрії Ізраїлю. 

На цьому можна було б закінчити текст, якби початок і розвиток венчура та стартап-індустрії в Ізраїлі зводився до двох людей. Проте Толковскі та Галіл швидше допомогли розкрити потенціал цього напрямку. Його ж розвиток забезпечили кадрова підготовка армії, дипломатія та державні програми. Розберемося, як це вдалося.

Як держава побудувала венчур

У минулому тексті про Ізраїль я розповідав, що країна постійно перебуває під загрозою війни. Тому вона перетворила власну армію на кузню кадрів для технологічної сфери. Розвиток венчура — продовження цієї стратегії. 

Армія готує креативних, ініціативних людей з технологічними навичками, які не бояться ставити під сумніви авторитети. Що ж робити з ними після проходження служби? Ізраїль знайшов просту відповідь — дати грошей та допомогти створювати бізнес. Як прийшли до такого рішення, розповів у своїх мемуарах «Про сміливість, уяву та становлення сучасного Ізраїлю» колишній президент Ізраїлю Шимон Перес. 

Перес пише: «Ми мали розвивати ці переваги в приватному секторі. Нам потрібні були:

  • підприємці, які готові перетворити свої ідеї на стартапи;
  • венчурні інвестори, які вкладають гроші у їхні ідеї та водночас забезпечують підтримку та управління;
  • багатонаціональні технологічні компанії, для яких Ізраїль став би критично важливим хабом і які навчили б наших працівників, забезпечили ланцюжки постачань і партнерські відносини».

Створення венчурних фондів, залучення іноземних інвесторів та урядові ініціативи в цьому напрямі мали вирішальне значення для успіху ізраїльської економіки.

Шимон Перес

Перес пояснював, що на додачу до фінансування VC забезпечували адміністрування компанії, показували, як можна швидко рости, масштабуватися та продавати продукцію у всьому світі. Тобто все те, що зараз називають «розумними грошима», — менторство, експертизу і нетворкінг. Цього однозначно не вистачало молодим технологічним підприємцям Ізраїлю.

Щоб усе це отримати потрібно, було спочатку залучити інвесторів у країну. Для цього докладалися значні дипломатичні зусилля та створювалися державні програми. Шимон Перес пригадує, як намагався поєднати державну венчурну програму Ізраїлю з механізмами фінансування, що підтримуються урядами цих країн.

Я говорив із тими, хто був потенційно відкритим до ізраїльських технологій. Я зустрічався з сотнями лідерів великих компаній та розповідав їм про ізраїльське диво, щоб змінити їхнє сприйняття нашої нації: ми не просто крихітний клаптик землі в пустелі, а передова технологічна держава.

Шимон Перес

Згодом стратегія спрацювала. Найшанованіші венчурні фонди світу почали відкривати офіси в Ізраїлі. Державними програмами опікувався спеціально створений 1964 року орган — Офіс головного науковця. 2016-го його перейменували в Управління інновацій Ізраїлю (Israel Innovation Authority або IIA). Завдання агентства — заохочувати підприємництво та стимулювати економічне зростання через розвиток науки та технологічної індустрії. Цього досягають завдяки програмам фінансування ізраїльських стартапів і підтримці технологічних інкубаторів зі всієї країни. Розберемо дві, мабуть, найбільш відомі програми IIA.

Yozma

  • Рік створення: 1992.
  • Суть. У межах програми створили державний фонд Yozma Venture Capital, розміром $100 млн. Його використали для створення 10 венчурних фондів. Розмір кожного становив $20 млн. Держава давала лише частину грошей — $8 млн за 40% частку. Решту вирішили залучити від партнерів. Останнім фактично передавали під управління новостворені венчурні фонди. 
    Водночас програма пропонувала страховку, що покриває 80% ризику збитків. Також інвестори отримували право викупити частку держави зі знижкою протягом п’яти років. Вісім фондів скористалися цією можливістю. Yozma також створила свій власний фонд із капіталом $20 млн. З 15 її портфельних компаній дев’ять стали публічними, або їх придбали.
  • Як вибирали інвесторів. Добір венчурних капіталістів проводили жорстко. Допускалися люди лише з досвідом у технологічній сфері. Залучали одного ізраїльського інвестора-партнера та одного західного — з Європи або США. Логіка в тому, що останні мали навчити місцевих особливостей венчурного фінансування. Так західний досвід одразу ж адаптували під реалії Ізраїлю, а також залучали кошти зі США та Європи. 
  • Результати. У 1990-х роках обсяг венчурних інвестицій зріс у 60 разів — з $58 млн до $3,3 млрд. Yozma взяла участь у створенні 10 найбільших VC-компаній Ізраїлю того часу, включно з Polaris та JVP (обидві досі працюють).

Technological Incubators Program

  • Рік запуску: 1991.
  • Суть. Спочатку вона була частково створена, щоб забезпечити капіталом емігрантів із СРСР. Це були переважно вчені та інженери, які могли принести користь технологічній сфері. Далі програма перемкнулася на підтримку проривних ідей на ранніх стадіях. Стартапи проходять інкубацію терміном до 2–3 років та отримують $500 000 до $800 000. Уряд не отримує частку в компаніях, а надає 85% суми як грант. Його доведеться повернути у вигляді 3–5% роялті, коли стартап почне приносити дохід. Як і в Yozma, інкубаторами керують зовнішні партнери. Вони інвестують лише 15%. Натомість мають забезпечити стартапам менторство та доступ до власних партнерів. 
  • Результати. На 2017 рік програма розширилася на 24 інкубатори. З 1500 компаній, які їх пройшли на той час, приблизно 60% залучили інвестиції на загальну суму $3,5 млрд доларів. Уряд же інвестував у програму лише орієнтовно $650 млн. 2021-го видання CTECH писало, що в Ізраїлі 19 профінансованих державою інкубаторів. Загалом IIA схвалило понад 70 інкубаційних програм. Так Управління інновацій намагається допомогти стартапам пережити найскладніший період, масштабуватися та залучити венчурні інвестиції.

Замість висновків

Ізраїльська армія вирощує незвичайних людей — креативних, ініціативних, сміливих, готових відстоювати свою думку та з технологічними навичками. Проте перетворення їх на «націю стартапів» уможливив розвиток венчурного інвестування. Цього вдалося досягти зусиллями держави та представників індустрії. Серед останніх — успішні підприємці, які продавали стартапи та переходили у венчур.

2021-го року в Ізраїлі було понад 300 венчурних компаній. Серед них — 205 ізраїльських.

З 2015 року щорічно створюється в середньому 23 венчурні компанії. Наразі вони сприяють розвитку понад 6000 активних ізраїльських стартапів, а також домінуванню технологічного бізнесу в країні. 

Розвиток венчура та залучення іноземних інвесторів точно допоможе розвинути технологічний сектор і в Україні. Для цього нам також знадобляться програми та можливості для потенційних партнерів. Проте, навіть орієнтуючись на досвід Ізраїлю, нам доведеться враховувати особливості України та шукати свій власний шлях. Зате успіхи Ізраїлю доводять: країна, що перебуває майже під постійною загрозою війни, може залучати зовнішніх інвесторів. Хотілося б, щоб і Україні це вдавалося якнайкраще.

Більше про це

01 СТАРТАПИ

Вимушене рішення. Як війна та армія дизраптять технологічну сферу Ізраїлю

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Завантаження...