СТАРТАПИ

Вимушене рішення. Як війна та армія дизраптять технологічну сферу Ізраїлю

20 Травня 2022, 10:00
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

27 листопада 2020 року іранським містом Абсард рухався кортеж із чотирьох автомобілів — трьох броньованих та одного цивільного. За кермом останнього був офіцер Корпусу вартових ісламської революції та голова ядерної програми Ірану Мохсен Фахрізаде. Решта — його охорона — одна машина попереду та дві позаду. На перехресті кортеж сповільнився, потім продовжив рух до наступного подібного призупинення — перед «лежачим поліцейським». Там Фахрізаде убили з кулемета, який розміщувався у пікапі. Він вибухнув одразу ж після закінчення операції.

Здавалося б, нічого особливого — просто робота спецслужб. Операцію провела розвідка Ізраїлю — Моссад. Вона використала дистанційно керований кулемет зі супутниковою системою наведення та штучним інтелектом. 

Це не поодинокий випадок. Ізраїль неодноразово використовував надсучасні технології у воєнних діях. Зокрема рій дронів проти бойовиків ХАМАС 2021 року. Все це можливо через високий розвиток технологій. Їх дизраптить низка факторів, серед яких особливо виділяють армію. Вона стала справжньою кузнею кадрів та інновацій для IT-сфери. Як результат — велика кількість успішних стартапів, зокрема воєнного спрямування. Шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник розібрався, яку роль відіграла армія в розвитку технологічної сфери Ізраїлю.

Армія, кадри, інновації

14 травня 1948 року проголосили створення незалежної держави Ізраїль. Це стало історичним кроком для євреїв у всьому світі. Для самої ж країни лише починався час випробувань: вона одразу ж зіштовхнулася з кризою, яка ставила під питання її державність. Уже 15 травня коаліція арабських держав (Єгипет, Ірак, Сирія, Ліван, Ємен, Саудівська Аравія, Трансіорданія) оголосила війну Ізраїлю. Вона тривала до липня 1949-го. 

Ізраїль переміг, але це була далеко не остання війна в історії країни. Радше вона стала початком збройного протистояння в регіоні, яке триває до наших днів. 

Отже, у країни з порівняно невеликим населенням, нерозвиненою економікою є багато зовнішніх ворогів та постійна загроза існуванню. Що робити в такій ситуації? В Ізраїлі зробили ставку на науково-технічний прогрес, а армію перетворили на кузню кадрів для технологічних стартапів. Необхідність бути постійно готовими до війни стимулювала інновації. 

Щоб оцінити роль армії в розвитку технологічного сектору країни, варто розповісти про два її елітні розвідувальні підрозділи.

1

Підрозділ 81

Ще 1948 року у відділі спецоперацій Управління військової розвідки Армії оборони Ізраїлю (ЦАГАЛ) з’явився майже легендарний підрозділ 81. Його завдання — створювати передові технології для розвідки, стеження та шпигунства. 

Для цього до роботи в підрозділ запрошують військових і цивільних спеціалістів зокрема кращих фізиків та інженерів. Зрозуміло, що їхня робота та досягнення засекречені, проте 2021-го стало відомо про деякі створені ними засоби. Серед них  — один із перших безпілотних літальних апаратів із камерою на борту. Він з’явився ще 1968 року. Інша розробка — мобільний із камерою — з’явилася задовго до того, як вони стали доступні всім. За його допомогою ізраїльські розвідники безпечно фотографували необхідні об’єкти та швидко передавали візуальні дані в лабораторію. 

Також підрозділ 81 впливає і на загальний розвиток технологічної індустрії Ізраїлю. За даними видання CTECH, 100 ветеранів, які служили в ньому з 2003-го до 2010-го, заснували 50 технологічних компаній. Загалом створені ними стартапи зібрали не менше $4 млрд інвестицій, а їхня спільна оцінка перевищила $10 млрд.

Звідки такий успіх? За словами ветеранів, підрозділ 81 — це насамперед правильне середовище.

Наприклад, в ЦАГАЛ усвідомили важливість кіберсектора ще у 1990-х роках. Тоді й усвідомили проблему з підготовкою відповідних кадрів. У результаті ввели нові процедури добору, набрали висококласний персонал і розробили спеціалізовану навчальну програму. 

Фактично підрозділ 81 винайшов кіберосвіту. Військові виявляли талановитих 18-річних, котрі знали та вміли більше, ніж інструктори. Ці люди відпрацьовували навички та вміння у 81-му, а потім долучалися до технологічної сфери, розвиваючи екосистему стартапів.

2

Підрозділ 8200

Інший приклад — підрозділ радіоелектронної розвідки 8200, котрий створили 1952 року. Перетворення 8200 на, можливо, найпросунутіше технологічно розвідувальне агентство у світі почалося з провалу. 1973-го почалася війна «Судного дня». Ізраїльська розвідка провалилась, і країна виявилася не готовою до вторгнення Сирії та Єгипту. Причиною став полонений військовослужбовець цього підрозділу, котрий розкрив дані ворогу. Ізраїль виграв війну і провів реформи.

Так, підрозділ 848 змінив назву на 8200. Структуру також модернізували. Окремі формування 8200 більше не знали, чим займаються інші. Фактично вони стали своєрідними стартапами всередині 8200, що покладалися лише на себе. Також почали скорочувати власну залежність від іноземних технологій. Тому 8200 перетворився ще й на R&D-хаб. 

За словами Яіра Коена, який 33 роки прослужив у 8200 (у 2001–2005 роках був його командиром), орієнтовно 90% розвідувальних матеріалів в Ізраїлі надходить із 8200. Також не було жодної великої операції спецслужб, в котрій не брав би участь 8200-й. Про конкретні успіхи підрозділу відомо не дуже багато. Наприклад, вважається, що він разом із ЦРУ створив комп’ютерний вірус Stuxnet, який зміг на певний час призупинити ядерну програму Ірану.

8200 називають паливом ізраїльських стартапів. Колишні військовослужбовці 8200 запускають свої компанії та працюють у технологічних гігантах на кшталт PayPal і Microsoft.

Наприклад, Кіра Радинські під час роботи в Microsoft створила алгоритми, що дали змогу передбачити перший за 130 років спалах холери на Кубі за допомогою історичних даних. Інший приклад успішного «випускника» 8200-го — Авішаі Авраамі. 2006-го він став співзасновником Wix — міжнародної хмарної платформи для веброзробки.

Підрозділи 81 та 8200 — гарні приклади того, як ізраїльська армія готує кадри для IT і допомагає технологічному прогресу країни загалом. Проте не єдині. До того ж не варто недооцінювати роль добору. Про нього поговоримо докладніше.

Добір 

В Ізраїлі військова служба обов’язкова для всіх громадян віком від 18 років. Для чоловіків строк служби складає 30 місяців (2,5 роки), а для жінок — 2 роки. ЦАГАЛ мусить не просто знайти людей та навчити їх виконувати бойові завдання, а визначити таланти та розвинути їх. 

У книзі Дена Сенор і Сола Синґера «Нація розумних людей» пояснюють, що приблизно за рік до досягнення призовного віку 17-річних викликають на призовні пункти. Вони проходять одноденний попередній добір, який включає психологічні тести, перевірку здібностей, співбесіду та медичний огляд. За цей день визначають стан здоров’я та психометричні параметри кандидатів. Далі на особистій співбесіді їм пояснюють можливості подальшого проходження служби. 

Можливість служити в елітних підрозділах доступна лише кращим кандидатам, що відповідають вимогам за станом здоров’я, здібностями та особистими якостями. Їм доведеться пройти додаткові випробування.

Вимоги можуть відрізнятися залежно від підрозділу. Наприклад, 8200-й зазвичай цікавить знання математики, інформатики та мов. Проте ключовий фактор — здатність до швидкого навчання, адаптації до змін, роботи в команді та розв’язання завдань, котрі здаються іншим неможливими. Так 8200 відбирає талановитих людей, а потім допомагає їм розкрити потенціал.

Загалом елітні підрозділи виступають своєрідним еквівалентом Гарварда, Єля та інших топових університетів в Ізраїлі. Підрозділ, де служив кандидат, багато говорить потенційним роботодавцям про його навички та досвід.

Ініціативність, креативність та хуцпа

Згадуючи армію, ми найчастіше уявляємо жорстку структуру, де «накази не обговорюються». В Ізраїлі ця система загалом працює не так. У ЦАГАЛ добре розуміють сильні сторони власної нації та намагаються їх розвинути. 

Спершу варто пригадати термін «хуцпа». Так називають притаманну євреям рису характеру. Хуцпа проявляється в особливій сміливості щодо авторитетів та ієрархій, відсутності страху бути неправим, готовності оскаржувати рішення та висловлювати власну думку. «Все життя, по ходу справи — вдома, у школі чи в армії — ізраїльтяни вчаться того, що самовпевненість — це норма, а небагатослівність – те, що зробить вас відсталим», — пояснюють Ден Сенор та Сол Синґер у своїй книзі.

В ізраїльській армії мало полковників, зате багато лейтенантів. Менша кількість старших офіцерів, що роздають команди, означає необхідність ініціативи на нижчих рівнях.

Лейтенантам у середньому приблизно 23 роки, а їм уже доводиться командувати ротами. Тобто дуже молоді люди беруть на себе відповідальність за життя підлеглих і ухвалюють рішення.

У цій же книзі майор Гілад Фархі навів цікавий приклад завдань, котрі доводиться самостійно розв’язувати командирам рот, — звільнення пораненого солдата з будівлі поряд зі школою, яку утримує терорист. 


«У командира роти були в розпорядженні три засоби — службовий собака, його солдати та бульдозер. Надіслати солдат усередину будівлі — означає створити високий ризик непередбачених випадків. Послати бульдозер, щоб зруйнувати будинок, теж може виявитися небезпечним для життя пораненого. Ускладнювало ситуацію й те, що будівля мала спільну стіну з палестинською школою, діти та вчителі якої залишалися всередині. На даху школи перебували журналісти, документуючи все, що відбувалося. Терорист стріляв як в ізраїльських військових, так і в журналістів.

Командир знав, що адміністрація школи боїться евакуювати учнів попри небезпеку. І він знав, що журналісти не залишать дах школи, бо не хочуть проґавити такі важливі новини. Рішення командира: очистити школу з використанням димових гранат. Коли учнів, учителів і журналістів евакуювали в безпечне місце, командир вирішив, що можна безпечно знести будівлю школи бульдозером, щоб змусити вийти терориста із сусідньої будівлі. Щойно бульдозер став просуватися вглиб, командир спустив собаку, щоби нейтралізувати терориста. Але тут зненацька ще один терорист, про якого ізраїльтяни не знали, з’явився з інших дверей будинку. Солдати почали стріляти, і другого терориста було вбито. Уся операція зайняла чотири години».


Щоб упоратися з подібними ситуаціями, потрібна креативність і командна робота. А ще довіра підлеглих. Хуцпа дозволяє останнім сперечатися з рішеннями командира. Це допомагає розглянути ситуацію з різних кутів та зробити висновки. До підлеглих дослухаються навіть керівники найвищої ланки. 

Наприклад, військовослужбовець 8200 розповідав, що одного разу йому довелося спілкуватися телефоном з «головними особами в країні». Вони хотіли дізнатися його думку. Звісно, 8200 особливий підрозділ. Далеко не всім солдатам і командирам рот доводиться спілкуватися з високопосадовцями. 

Інша перевага, яку дає ЦАГАЛ, — нетворкінг. Люди, що разом служили, потім часто починають спільний бізнес. На відміну від багатьох фаундерів, вони вже багато пройшли разом, чудово розуміють одне одного, креативно мислять і готові брати на себе відповідальність. Звичайно, це не означає, що кожен ізраїльський стартап стає успішним. Проте служба точно збільшує шанси.

Замість висновків

Ізраїльська армія стала справжньою кузнею кадрів, бо у країни фактично немає виходу. Через постійну військову загрозу служити необхідно всім. Тому країна використовує цей час із користю — одночасно готує і захисників, і кадри. Чи варто запозичувати цей досвід? Сліпо повторювати за кимось — завжди погана ідея. Ізраїль живе в таких умовах вимушено. Хто зна, як діяла би країна без постійної загрози існуванню.

Проте окремі елементи ізраїльської системи Україна могла би запозичити. Зокрема заохочувати креативність, ініціативність, готовність відстоювати свою думку, а також стати кузнею висококваліфікованих кадрів для технологічних компаній. Але ми не знаємо і не розуміємо всіх факторів успіху ЦАГАЛ у цьому напрямку. Це ж стосується можливостей і «підводних каменів» реалізації подібного підходу в інших країнах.

До того ж армія — лише один із чинників. Серед інших — венчурні фонди з державними грошима, освітня система та спеціальні програми, а також кластеризація. Про них поговоримо у наступних матеріалах.

Більше про це

01 НАГАЛЬНЕ

Ізраїль — країна стартапів, хоча воює понад 70 років. Як їм це вдається?

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КРЕАТИВ Як агенція цифрових продуктів Excited працює під час війни
25 Червня 2022, 10:00 7 хв читання
КРЕАТИВ Чи доречно рекламувати свої товари та послуги під час війни
Абсолютно (не) доречно. Чи можна рекламуватися під час війни
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
14 Травня 2022, 18:00 8 хв читання
КРЕАТИВ
Холодний розум, емоційний інтелект і lifelong learning. Як навчатися в умовах війни
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
13 Квітня 2022, 16:28 8 хв читання
КРЕАТИВ
Криваве озеро, взуття на березі Дунаю та порожні візочки. 10 перформансів на підтримку України
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
12 Квітня 2022, 10:00 8 хв читання
Завантаження...