Радіація біля Місяця небезпечніша, ніж на орбіті Землі: що з’ясували науковці
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Науковці проаналізували дані з безпілотної місії NASA Artemis I та з’ясували, що рівень космічної радіації біля Місяця вищий, ніж на навколоземній орбіті, пише ScienceDaily. Розповідаємо подробиці.
Що сталося
Під час безпілотної місії NASA Artemis I наприкінці 2022 року космічний корабель Orion здійснив політ навколо Місяця. На борту перебували два людські манекени, всередині яких розмістили понад 10 000 кристалічних вимірювачів радіації. Серед них були експериментальні детектори з кристалів фториду літію, розроблені науковцями з Інституту ядерної фізики Польської академії наук.
Результати нещодавніх досліджень показали, що коли заряджені космічні частинки проходять крізь такий кристал, вони порушують його атомну структуру, утворюючи мікроскопічні дефекти. Під дією синього світла пошкоджені ділянки починають світитися червоним, що дозволяє науковцям досліджувати треки частинок безпосередньо під флуоресцентним мікроскопом. На відміну від традиційних пластикових датчиків, які потребували тривалого хімічного травлення кислотою, нова технологія значно спрощує та прискорює аналіз.
Чому це цікаво
Науковці IFJ PAN розробили спеціальне програмне забезпечення та методики корекції, щоб очищати зображення від фонового шуму. Результати нових вимірювань відрізнялися не більш ніж на 15% від результатів, отриманих за допомогою класичних приладів. Вони також дозволили зафіксувати частинки з низькою енергією, які раніше залишалися непоміченими. Порівняння отриманих даних із результатами попереднього експерименту MATROSHKA на Міжнародній космічній станції виявило принципову різницю в природі випромінювання на орбіті Землі та поблизу Місяця.
На навколоземній орбіті значну частину дози створюють низькоенергетичні протони, затримані магнітним полем Землі в радіаційних поясах Ван Аллена, що призводить до нерівномірного опромінення внутрішніх органів. Натомість біля Місяця радіаційні пояси відсутні, а високоенергетичне космічне проміння проходить крізь усе тіло людини, залишаючи майже рівномірно розподілену дозу по всьому організму.
Детектори розміром у кілька міліметрів виготовляють за методом Чохральського. Після збагачення ізотопом літій-6 вони здатні фіксувати навіть нейтронне випромінювання. Завдяки компактним розмірам такі кристали можна легко інтегрувати в одяг або скафандри астронавтів, що дозволить точно контролювати індивідуальну радіаційну дозу під час майбутніх висадок на поверхню Місяця.
Більше про це
Як Nutella випадково стала частиною місії Artemis II — відео з трансляції
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
Довгострокові стратегії не працюють | CIO UKRSIBBANK про трансформацію банку, AI та мільйон клієнтів
Дивитися випуск
