Приміщення на 30 кв. м і батьківська «Таврія»: франчайзі «Нової пошти» Денис Слободнюк про розвиток бізнесу в прифронтових громадах
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
«Ти що, один в області зараз будуєшся?». Таке запитання Денис Слободнюк чув навесні 2022-го року, коли продовжував будувати нове відділення «Нової пошти» у прифронтовому Запоріжжі. Для когось це виглядало як ризик. Для нього — як чергове рішення на користь розвитку.
Власне, так він діє вже понад 10 років. Спочатку Денис відкрив відділення у невеликій громаді, потім масштабував бізнес у сусідніх населених пунктах, а після початку повномасштабної війни не відмовився від планів зростання. Зараз він має шість вантажних відділень і 23 пункти приймання та видачі відправлень (PUDO).
У цій серії ми розповідаємо історії трьох франчайзі «Нової пошти», які продовжують інвестувати у власну справу та розвиток своїх громад. Про рішення, підтримку партнера, розвиток громад та підприємництво в умовах, коли стабільність давно перестала бути гарантією — далі у матеріалі.
Все почалося з футбольних бутс
У 2014-му році я навіть не уявляв, що колись матиму кілька відділень і команду з понад 50 людей. Тоді я жив у Новомиколаївці Запорізької області та грав у футбол за сусідній район. Пам’ятаю, хтось розповів мені, що можна замовляти речі через інтернет, а потім отримувати їх на пошті.
Моєю першою інтернет-покупкою стали футбольні бутси. Щоб їх забрати, довелося їхати в інший районний центр за 30 км. Саме там я вперше побачив, як працює «Нова пошта».
Це був невеликий будівельний магазин, усередині якого стояв столик, а за ширмою лежало зо десяток посилок. Я дивився і не розумів: якщо такий сервіс уже є в двох сусідніх районах, то чому його немає в нас?
Повернувся додому й розповів про це дружині. Ми вирішили заповнити анкету на сайті «Нової пошти». І так все почалося.
Перше відділення
Наше перше відділення у 2014-му році ми з дружиною відкрили просто в батьковому продуктовому магазині, виділивши 30 квадратних метрів площі. Дружина стала оператором. Я був водієм, кур’єром, вантажником і керівником одночасно. Тоді ми жартували, що у співвласників «Нової пошти» після заснування компанії була біла «Славута», а мені дісталася батькова «Таврія». На ній я їздив до Запоріжжя за посилками.
На початку важко було з усім. Але допомогла «Нова пошта». Менеджери показували, як працювати із системою та розповідали, як організувати роботу відділення. Зараз багато речей здаються очевидними. Але тоді кожен новий день приносив новий досвід.
Коли мене запитують, що потрібно для старту, я кажу — бажання. Якщо його нема, то все інше не працює.
Від сімейного бізнесу до команди у 50 людей
Через рік-півтора ми із дружиною зрозуміли, що бізнесу вже потрібно масштабуватись, і почали шукати першого оператора. Потім з’явився водій. Потім ще співробітники. Обсяги зросли. Ми пересіли з «Таврії» на «Газель». А згодом почали відкривати нові точки. Сьогодні в нашій команді працює близько 50 людей. У пікові періоди було майже 80.
Після початку повномасштабної війни до нас почали звертатися переселенці. Люди приходили і питали: «У вас є робота?». Ми нікому не відмовляли. І якщо людина хотіла працювати — ми знаходили можливість.
Я вважаю, що наш бізнес — це не лише про відправлення, логістику чи цифри. Передусім це про людей. І саме вони є найбільшою цінністю всього, що ми побудували.
Розвиток починається там, де закінчується «а раптом не вийде»
Багато хто у 2022-му поставив розвиток на паузу, а ми тим часом готувалися до відкриття нового відділення.
Пам’ятаю, як їздив по будівельних базах і закуповував матеріали. Люди дивилися на мене з подивом, мовляв: «Ти що, один в області зараз будуєшся?». Можливо, тоді так і виглядало. Але мені здавалося важливим показати команді, що ми працюємо далі. І що майбутнє в цих громад є.
Паралельно ми розширювали й інші об’єкти. Під час повномасштабної війни збільшили одне з відділень, а у 2025-му році відкрили ще одне нове.
Правда, його історія виявилася короткою. Ми будували його з нуля. Запустили. Пропрацювали приблизно рік. Пам’ятаю свій останній вечір там. Я заїхав поспілкуватися зі співробітниками, ми обговорили поточні потреби відділення. А вночі стався приліт. Вранці я приїхав на місце. Відділення вже не було.
Найскладніше сьогодні — не логістика
Коли люди чують про роботу в прифронтових громадах, зазвичай думають про транспорт чи доставку. Насправді найбільший виклик сьогодні — люди. Ми працюємо за 25–40 км від лінії фронту. Тут постійно щось летить. Постійно доводиться моніторити загрози.
Тому ми намагаємося бути поруч із командою. Я практично щодня буваю у відділеннях. Сьогодні на одному, завтра на іншому. Або просто проїжджаю всі точки. Бо мені важливо, щоб люди бачили: ми не керуємо цим бізнесом десь здалеку. Ми тут разом із командою. Разом переживаємо ті самі ночі, ті самі тривоги та ті самі ризики.
Так, безпека зараз — це окрема тема. Частину укриттів ми облаштовували самостійно. В одному з відділень «Нова пошта» допомогла з фінансуванням будівництва укриття, і зараз ми завершуємо роботи. Сьогодні це вже базова потреба.
Там, де є пошта, є життя
Якщо порівняти 2014-й рік і сьогодні, зміни у громаді колосальні. Тоді багато людей взагалі не розуміли, навіщо щось замовляти через інтернет. Сьогодні все навпаки. Я інколи жартую, що там, де немає «Нової пошти», там уже немає цивілізації.
Ми зараз готуємося відкривати нові відділення. Приїжджаємо в громади, а люди кажуть: «Давайте швидше!». Бо сьогодні можна ввечері замовити потрібну річ, а завтра вже отримати її. Для когось це окуляри, для когось ліки, для когось шкільні зошити для дітей. Люди чекають не посилку, а частину свого повсякденного життя.
Саме так починаєш розуміти, наскільки сильно сервіс доставки змінює громади. Бо це про доступ до можливостей, які раніше були лише у великих містах.
Бізнес — це не про Мальдіви
Зараз багато реклами обіцяє швидкий успіх. Складається враження, що достатньо вкласти гроші — і вже завтра можна рахувати прибутки та планувати відпустку на Мальдівах. Проте за будь-яким результатом стоїть щоденна робота і дуже багато рішень. Але саме в цьому й полягає головна цінність підприємництва.
Ми не плануємо зупинятися. Цього року вже відкрили одне нове модульне відділення. До кінця року плануємо ще два. Бо, якщо ці 12 років мене чогось і навчили, то ось чого: розвиток починається не тоді, коли зникає невизначеність. Він починається тоді, коли ти вирішуєш рухатися вперед попри неї.
Сьогодні партнером «Нової пошти» може стати кожен, хто мріє про власний бізнес і прагне розвиватися. Тим паче, що компанія активно підтримує підприємницький рух в Україні, пропонуючи гнучку фінансову модель: без паушальних внесків та роялті. Дохід партнера формується виключно як винагорода за виконані операції. Розмір інвестицій залежить від формату: наприклад, якщо підприємець вже має приміщення або авто, відкрити пункт видачі (PUDO) можна без стартового капіталу. Детальніше про франшизу та умови співпраці — дізнайтеся за посиланням.
Партнерські матеріали
