Технології, ідея та кофаундери. Як запустити свій Google — гайд співзасновника Y Combinator Пола Грема
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Співзасновник Y Combinator Пол Грем виступив перед підлітками з лекцією про те, як створювати стартапи та що для цього необхідно. Її текст підприємець та інвестор виклав на своєму сайті як есей. Статтю українською мовою підготувало Бюро перекладів для бізнесу MK:translations. Ми публікуємо адаптований переклад.
Це промова, яку я виголошував перед 14-15-річними підлітками про те, що потрібно робити зараз, якщо згодом вони захочуть почати стартап. У багатьох школах вважають, що про стартапи потрібно розповідати. Ось, що саме, на мою думку.
Більшість із вас, певно, вважає, що коли вас випустять у так званий реальний світ, то доведеться врешті-решт знайти якусь роботу. Це хибне твердження. Сьогодні я розповім про хитрість, якою ви можете скористатися, щоб ніколи цього не робити.
Хитрість у тому, щоб відкрити власну компанію. Тож це не рецепт того, як уникнути роботи. Якщо ви запустите власну компанію, то працюватимете більше, ніж на звичайній роботі. Натомість зможете уникнути усіх дратівливих нюансів, пов’язаних з працею в найманні, включно з начальником, який постійно вказує, що робити.
Працювати над власним проєктом значно цікавіше, ніж над чужим. Крім того, у вас є можливість стати багатшим. Ба більше, це стандартний спосіб стати по-справжньому багатим. Якщо поглянути на списки найбагатших людей, яких періодично публікує преса, то майже всі вони заробили статки, заснувавши власні компанії.
Власна компанія може бути яка завгодно: від перукарні до Google. Я тут, щоб розповісти вам про одну з крайностей цих можливостей — про те, як запустити Google.
Компанії типу Google називаються стартапами, коли вони молоді. Звідки я знаю про них? Ми з моєю дружиною Джесікою заснували компанію під назвою Y Combinator. Це, по суті, фабрика стартапів. З 2005 року Y Combinator профінансував понад 4000 стартапів. Тож ми точно знаємо, що вам потрібно, аби почати стартап, адже стикаємося з цим протягом останніх 19 років.
Мабуть, ви подумали, що я пожартував, коли пообіцяв розказати про запуск Google — «Та як ми можемо запустити Google?». Але так само думали й люди, які створили Google, перш ніж взятися за справу. Якби ви сказали засновникам Google Ларрі Пейджу та Сергію Бріну, що компанія, яку вони от-от заснують, колись коштуватиме понад $1 трлн, у них би очі на лоба полізли.
Коли ви починаєте роботу над стартапом, то думаєте лише про те, щоб втілити свою ідею в життя. Ви не можете знати, чи перетвориться він на компанію, яка коштує мільярди, чи збанкрутіє. Отож, коли я кажу, що розповім вам, як запустити Google, я маю на увазі — як дістатися до точки, коли зможете заснувати компанію, яка матиме стільки ж шансів на успіх, скільки було у Google.
Як дістатися з точки, де ви перебуваєте зараз, до точки, коли ви можете створити успішний стартап? Вам знадобляться три речі:
- хист до певних технологій;
- ідея того, чим ваша компанія займатиметься;
- співзасновники, щоб заснувати компанію.
Технології
Як почати розбиратися в технологіях? І як обрати, яку технологію опанувати? Як не дивно, обидва ці запитання мають однакову відповідь: працюйте над власними проєктами. Не намагайтеся вгадати, яка технологія стане найціннішою: чи то редагування генів, чи то велика мовна модель, чи то ракети. Ніхто не може цього передбачити.
Просто працюйте над тим, що вас найбільше цікавить. Ви працюватимете набагато завзятіше над проєктом, який вас дійсно мотивує, ніж у разі, коли хтось сказав, що так треба.
Якщо не впевнені, яку технологію опанувати, навчіться програмувати. Саме воно було джерелом медіанного стартапу протягом останніх 30 років, і це, ймовірно, не зміниться у наступні 10.
Ті з вас, хто відвідує уроки інформатики в школі, мабуть, у цей момент подумали: «Ну все, з цим розібрались! Нас вже й так навчили писати програми». Але, вибачте, цього замало.
Ви повинні працювати над власними проєктами, а не просто вивчати щось на уроках. Можна отримувати гарні оцінки на інформатиці, але так і не навчитися програмувати. Ба більше, можна закінчити найкращий університет зі ступенем у галузі комп’ютерних наук і все одно не тямити в цьому. Саме тому всі технологічні компанії змушують вас проходити іспит з кодингу, перш ніж взяти на роботу, незалежно від того, у якому університеті ви навчалися та з якими оцінками. Вони знають, що результати іспитів нічого не доводять.
Якщо ви дійсно хочете навчитися програмувати, вам доведеться працювати над власними проєктами. Уявіть, що пишете код для гри, і хочете в ній щось зробити, але не знаєте як. Ви знайдете спосіб набагато швидше, ніж якби це було на уроці.
Однак не обов’язково займатися саме програмуванням. Технологією вважається практично все, що ви можете описати словами «зробити» або «побудувати». Тож зварювання, виготовлення одягу, або створення відео теж рахується. Щось, що вас найбільше цікавить. Важлива відмінність полягає от у чому: це ваш продукт чи ви простий споживач? Ви пишете комп’ютерні ігри чи просто граєте в них? Це і є межа.
Стів Джобс, засновник Apple, коли був підлітком, вивчав каліграфію. Це такий красивий вид письма, який можна побачити в середньовічних рукописах. Ніхто, в тому числі й він, не думав, що воно знадобиться йому в кар’єрі. Він просто робив те, що було йому цікаво. Але зрештою це йому дуже допомогло.
Macintosh, який прославив компанію Apple, з’явився саме тоді, коли комп’ютери стали достатньо потужними, щоб створювати літери, як у друкованих книгах, замість таких, як у 8-бітних іграх. Apple обігнала в цьому всіх інших. Одна з причин полягала в тому, що Стів був одним із небагатьох людей у комп’ютерному бізнесі, які справді розуміли, що таке графічний дизайн.
Більше про це
Тріп та його альтернативи. Як Джобс, Бренсон та Гейтс вживали наркотики та чому перестали
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Не думайте, що ваші проєкти повинні бути серйозними. Головне, щоб ви займалися тим, що вас захоплює. Близько 90% програмістів починають зі створення ігор. Вони та їхнє оточення полюбляють грати, тож створюють речі, яких бракує їм самим. І це якраз те, що слід робити в 15, якщо хочете згодом запустити стартап.
Не обов’язково займатися лише одним проєктом. Навпаки: знатися на різних речах одночасно точно не завадить. Наприклад, Стів Джобс не тільки приділяв час каліграфії, він також вивчав електроніку, а це було ще ціннішим.
Отже, перший з трьох пунктів, які вам потрібні — добре опанувати певний вид або види технологій. Як цього досягти? Так само як навчитися добре грати на скрипці чи у футбол — практикуватися. Якщо ви запустите стартап у 22 роки, а почнете писати власні програми зараз, то матимете щонайменше сім років практики кодингу. Якщо практикуватися в будь-чому протягом семи років, можна досягти певних успіхів.
Ідея
Скажімо, вам вже 22 роки, і ви справді добре розбираєтесь у деяких технологіях. Де знайти ідеї для стартапів? Може здатися, що це найскладніша частина. Навіть якщо ви хороший програміст, звідки у вас виникне ідея започаткувати щось на кшталт Google?
Насправді ідеї для стартапу знайти легко, якщо ви добре розбираєтеся в технологіях.
Як тільки навчитеся певних технологій, ви поглянете на світ і побачите пунктирні лінії навколо елементів, яких бракує. Ви почнете помічати й те, чого не вистачає самій технології, і те, що можна виправити за допомогою неї. Кожна з цих ідей є потенційним стартапом.
У місті біля нашого будинку є магазин із табличкою «Двері важко зачиняються». Вона висить там уже кілька років. Людям у магазині це, певно, здається якимось загадковим природним явищем. Мовляв, двері заїдають, і все, що з цим можна зробити, це встановити табличку, яка попереджає покупців. Але будь-який столяр подивиться на це і подумає: «Чому б вам просто не відпиляти ту частину дверей, яка застрягає?»
Коли ви навчитеся добре програмувати, помітити ПЗ, якого бракує у світі, стане так само легко, як столяру полагодити несправні двері. Наведу вам приклад із життя. У 20 столітті американські університети публікували друковані довідники з іменами та контактною інформацією всіх студентів. Як тільки ви почуєте їхню назву, зрозумієте, про який стартап йдеться. Їх називали «фейсбуками», тому що вони зазвичай містили фото кожного студента біля їхнього імені.
Отже, Марк Цукерберг вступив в Гарвард у 2002 році, коли університет досі не мав свого фейсбуку в інтернеті. Кожна окрема будівля мала свій онлайн-фейсбук, але в університеті в цілому його не було. Адміністрація старанно проводила наради з цього приводу і, мабуть, ще за десяток років розв’язала б цю проблему, яку більшість студентів навіть не помічали.
Але Марк — програміст. Він подивився ситуацію і подумав: «Ну, це дурня якась. Я за одну ніч міг би написати програму, щоб виправити це. Просто дозволити людям завантажувати власні фотографії, а потім об’єднати ці дані й створити новий сайт для всього університету». Так він і вчинив. І буквально за одну ніч отримав тисячі користувачів.
Звісно, Facebook тоді ще не став стартапом. Він був просто… проєктом. Знову це слово.
Проєкти — це не лише найкращий спосіб вивчити технології. Вони також є найкращим джерелом ідей для стартапів.
Facebook у цьому плані не був чимось незвичайним. Apple і Google також починалися як проєкти. Apple не мала б стати компанією. Стів Возняк просто прагнув створити власний комп’ютер. Apple перетворилася на компанію лише тоді, коли Стів Джобс сказав: «Цікаво, чи могли б ми продавати технічні характеристики та креслення цього комп’ютера іншим людям?». Так вони заснували Apple. Вони навіть не продавали комп’ютери. Уявляєте, якою нікчемною здавалася ця компанія?
Те саме сталося з Google. Ларрі та Сергій не мали намірів створити компанію. Вони просто хотіли покращити процес пошуку. До появи Google більшість пошукових систем не сортували результати, які вони видавали, за важливістю. Якщо ви шукали «регбі», то просто отримували усі вебсторінки з цим словом.
У 1997 році інтернет був настільки малим, що цього було достатньо! Ну, майже. Хоч спочатку в інтернеті було лише 20-30 сторінок зі словом «регбі», мережа зростала у геометричній прогресії. Отже, такий спосіб пошуку ставав дедалі невдалі невдалішим.
Більшість користувачів просто думали: «Треба ж таке, мені доводиться переглядати безліч результатів пошуку, щоб знайти потрібне». Слово, «двері заїдають». Але, як і Марк, Ларрі та Сергій були програмістами. Як і Марк, вони подивилися на цю ситуацію і подумали: «Ну, це дурня якась. Деякі вебсторінки про регбі важливіші за інші. Розберімося, котрі саме, і спочатку покажемо їх».
Озираючись назад, ми знаємо — це була чудова ідея для стартапу. Але у той час все видавалось не таким очевидним. Такі речі ніколи не є очевидними. Якби створити Apple, Google або Facebook було очевидно гарною ідеєю, хтось інший уже б це зробив. Ось чому найкращі стартапи постають із проєктів, які не мали б на них перетворитися.
Ви не намагаєтеся створити компанію. Ви просто слідуєте своїм інстинктам про те, чим самі цікавитесь. І якщо ви молоді й добре розбираєтеся в технологіях, тоді ваші несвідомі інстинкти щодо цікавих речей перевершують ваші свідомі уявлення про те, що буде хорошою компанією.
Отже, якщо ви молодий засновник, дуже важливо створювати щось для себе та своїх друзів. Найбільша помилка — це будувати щось для якоїсь таємничої групи незнайомих людей. Але якщо вам під силу створити щось, що вам і вашим друзям справді хочеться використовувати. Щось, чим вони користуються не просто, щоб вас не образити. Щось, що їм дійсно не хотілося б втратити, якби ви припинили його виробництво, — тоді у вас майже напевно є зародок хорошої ідеї для стартапу.
Можливо, для вас це не буде схоже на стартап. Можливо, ви не одразу втямите, як на цьому заробити гроші. Але повірте мені, спосіб завжди знайдеться.
Все, що вам потрібно, коли мова йде про ідеї для стартапу, це щось, чого дійсно не вистачає вашим друзям. І ці ідеї неважко побачити, якщо ви добре розбираєтеся в технологіях. Двері заїдають всюди.
Співзасновники
А тепер третє й останнє, що ще вам знадобиться: співзасновник або співзасновники. Оптимальний стартап має двох або трьох засновників. Як їх знайти? Зможете вгадати, що я скажу далі? Відповідь та ж сама: проєкти.
Ви знаходите співзасновників, працюючи з ними над проєктами. На роль співзасновника вам потрібен хтось, хто добре знається на своїй справі, і з ким ви ладнаєте. Єдиний спосіб його виявити — це працювати разом над чимось.
Зараз я розповім вам те, що ви, можливо, не хочете почути. Дуже важливо добре навчатися в школі, навіть на тих уроках, які зводяться до заучування чи балаканини про літературу, адже це необхідно, щоб потрапити до хорошого університету. І якщо ви хочете заснувати стартап, слід спробувати вступити до найкращого університету, оскільки саме там — найкращі співзасновники. А ще там найкращі працівники. Коли Ларрі та Сергій заснували Google, вони просто найняли всіх найрозумніших людей зі Стенфорда, і це дозволило їм вирватися вперед.
Результат очевидний. Якщо подивитися, звідки походить найбільша кількість успішних стартапів, це зазвичай список найпрестижніших університетів. І щось мені підказує, що це не тому, що вони імениті.
Проте я не думаю, що все це через вищу якість викладання. Причиною є те, як складно туди вступити. Щоб потрапити до Массачусетського технологічного інституту чи Кембриджа, потрібно бути досить розумним і цілеспрямованим. Тож якщо вам вдасться це зробити, серед студентів ви зустрінете інших розумних і цілеспрямованих людей.
Вам не обов’язково починати стартап з кимось, з ким ви познайомилися в університеті. Засновники Twitch зустрілись, коли їм було сім років. Але в основному співзасновників знаходять якраз в університеті. А там, де кофаундери, там й ідеї.
Тому найкращі ідеї виростають із проєктів, над якими ви працюєте з людьми, вашими майбутніми співзасновниками.
Тож список того, що треба зробити зараз, аби розпочати стартап згодом, досить короткий. Ви повинні добре розбиратися в технологіях, а шлях до цього — працювати над власними проєктами. І вам потрібно якомога краще навчатися в школі, щоб у вас була можливість вступити до хорошого університету, адже саме там ви знайдете співзасновників та ідеї.
Ось і все, лише дві речі: створювати щось і добре навчатися в школі.
