«Ти можеш краще». Олександр Трегуб про освіту, невизначеність і точки зростання
Продовжуємо серію конспектів подкасту «CEO сучасності» Merge Academy. На цьому тижні Паша Целуйко, СЕО і засновник дизайн-агенції Merge та онлайн-школи Merge Academy, поспілкувався зі співзасновником та CEO онлайн-інституту Projector Олександром Трегубом.
Зібрали найцікавіші моменти з випуску. А повну версію слухайте тут:
Як почуває себе Projector під час війни?
Усім, хто працює з українським ринком, складно. Однак ми впевнено проходимо це і розвиваємося.
Є кілька активностей:
- Ми створили фундацію, яка допомагає жінкам і дівчатам здобувати безплатну освіту. У нас вчиться уже майже 200 людей.
- Запустили менторську платформу. За донат ви можете отримати консультацію від топових спеціалістів. На сьогодні ми зібрали орієнтовно 600 000 грн. Це новий формат, якого до цього не було в Україні.
Про потрібність альтернативної освіти
Ми відчуваємо себе як люди, які перевідкривають те, як мала б відбуватися освіта сьогодні. Тому не просто так ми використали слово «інститут». У кожній темі, якою ми займаємося, вибудовуємо певну лінійку, де людина може прийти й навчатися з початку, а може — вже з досвідом, щоб забуститись у певних темах.
З початку війни ми не закрили жодного курсу. Щось у нас на паузі, щось відтермінувалось, але більшість програм ми запускаємо. Зараз переважно запускаємо якісь базові штуки.
Точки зростання для інституту
Основна — розвиток екосистеми. Як проєкт, який намагається перевинайти освіту, ми будуємо всі освітні сервіси tech-інструментами. Ми намагаємося покрити ключові потреби людини в процесі побудови кар’єри та навчання, зокрема менторство. Також готуємо кілька суттєвих апдейтів і розвиваємося в цьому напрямі, намагаючись запропонувати персоналізоване навчання.
Я переконаний, що сучасна освіта — це продукт. Тому всі підходи до побудови продукту мають використовуватися і в освіті.
Тут так само: в центрі стоїть досвід користувача. Є певні стейкхолдери, процес генерування гіпотез, тестування, виправлення помилок тощо.
Які напрями розвиватимуться
Projector мало в чому себе обмежує. Ми запустили багато факультетів, які покривають теми IT-розроблення, продуктових напрямів, креативу й анімаційної та кіногалузі.
Зараз нас не тягне відкривати щось нове, бо ми орієнтовані на те, щоб допрацювати поточне.
Ми починали з non-tech тем і зараз амбітно будуємо Data science і Dev-напрям. Ось тут у нас планується запуск нових програм.
Про обов’язки
Як CEO я відповідальний за загальне бачення проєкту. Так, у мене є 80 людей, і вони дуже круті та компетентні. Тому я достатньо вільно дивлюсь, як розвивається проєкт. І намагаюся не влазити в операційні моменти, а навпаки — давати більше свободи й можливостей бути ініціативними. Моя робота, напевно, проявляється більше в кризових ситуаціях.
Проєкт має гармонійно співіснувати з зовнішнім світом. Коли ти побудував класну конструкцію, відчуваєш, що вона добре працює. А потім, коли відбуваються певні події, то виявляється, що зовнішній світ за один ранок повністю змінюється, все йде шкереберть. Ось у цей момент хтось має допомогти проєкту й місцями дуже радикально перебудувати його.
І також моя роль — сетапити дизайн-кампанії. Внутрішні процеси, робота з менеджерами, менторство і так далі. Ще я беру участь у найманні.
Про цінності
- Усе починається з пристрасті. Це справді відрізняє людей, у яких палають очі. Ось із такими хочеться працювати. Найкрутіші люди люблять те, що вони роблять.
- Ніщо не є проблемою інших. Це історія про те, що ми намагаємося будувати культуру взаємодопомоги в проєкті. Якщо до тебе приходять із питанням, то ти не скажеш «це не моя справа».
- Ти можеш краще. У нас немає нікого, хто б досяг своєї стелі. Усі намагаються вчитися і розвиватися. Те, що ми вміємо робити сьогодні, завтра ми будемо робити набагато краще.
- Об’єднуйся. Я колись почув фразу «всі твої шанси ходять на двох ногах». Від того, як ти колаборуєшся з людьми, залежать всі твої шанси.
- Створюй попри страх. Ми створюємо багато речей і переосмислюємо повністю, а це завжди страшно. Будь-яка гіпотеза може не спрацювати. Але страх блокує ухвалення рішень.
Про мотивацію
Цей проєкт починався без якоїсь особливої мотивації. На той момент не було ні конференцій, ні зустрічей, нічого з дизайну.
Через брак такого професійного спілкування ми з партнером Мішею почали робити якісь лекції, згодом курси. У такому стані прожили пів року чи рік. А потім з’явилася ідея, що ми хочемо зробити університет. І зараз ми хочемо зробити не звичайний універ, а щось таке, що підриває зсередини.
Про Telegraf.design
Як і все хороше, що відбувається зі мною в житті, це теж не мало якоїсь чіткої цілі. Ми запустили Telegraf.design із Максом Шарко. Зараз він уже не займається проєктом. І досі це, мабуть, єдине медіа в Україні, яке пише тільки про дизайн.
Якось я збагнув, що все, що можна було прочитати про роботу, було російськомовним або трохи англійською. Мені здалося, що це неправильно.
Зараз в контексті переходу на українську мову важливо, щоб створювалось якомога більше талановитого контенту українською. Щоб мова ставала привабливішою, щоб вирувало творче й інтелектуальне життя.
Як Projector залучає студентів
З початку війни ми відключили платну рекламу. Бо вважали, що це не етично. Тому весь цей час ми пройшли на своєму бренді та якості продукту. Зараз ми вже повертаємо класичні канали залучення: платна реклама, івенти тощо. У нас є онлайн-бібліотека Projector — свого часу ми записували на відео івенти, які проходили офлайн у нашому просторі.
За кілька років ми побудували таку класну платформу для стримінгу. Спочатку зробили це для себе, а потім почало з’являтися все більше запитів від організаторів івентів, яким треба стримити. Тобто ми купили професійний канал, і зараз до нас можна звертатися за стримами івентів. Цього літа, наприклад, ми стримимо анімаційний український фестиваль LINOLEUM.
Як побудувати проєкт, який уже сім років є лідером на ринку
Чесно, відповіді я не знаю. Багато речей робимо, бо відчуваємо, що маємо їх робити. Напевно, ми ніколи ми не намагалися нікого обдурити й затягнути на навчання оверобіцянками. Ми ніколи не грали в ці ігри, але завжди фокусувалися на якості продукту. Завдяки Projector сприймають як трушних рєбят, які прийшли вибудовувати чесну освіту.
Це проявляється і в досить невигідних рішеннях. Наприклад, свого часу ми підняли метрики, скільком людям відмовляємо в навчанні. Це було понад 30%. Бо люди приходять навчатися, а ми їх не беремо, кажемо «тобі ця програма не підходить». Хтось недостатньо досвідчений для цієї програми, хтось надто досвідчений.
Щоб курс нормально працював, мають підібратися люди приблизно одного рівня. Інакше менш досвідчені люди можуть гальмувати процес навчання.
Звісно, що наше завдання — не відмовляти, а правильно вибудовувати лінійку, щоб людина правильно сприймала лендинг, реєструвалася на курс відповідно до своїх скілів. Але на старших програмах є добір, там треба проходити певні випробування.
Порівняння офлайн і онлайн-досвіду
Досить довго ми працювали виключно офлайн, потім у нас був комбінований формат. З 2020 року ми повністю перейшли в онлайн.
Дискусія щодо офлайн/онлайн освіти здається мені дещо штучною. Її можна почути в академічних колах. Бо класичні університети досі сушать мозок, як зробити так, щоб люди вмикали камеру. У нас це вирішується зовсім просто: викладач може кікнути людину з зуму, якщо вона не вмикає камеру.
Я зараз викладаю курс із композиції. За відчуттям ефективності та емоційного контакту зі студентами, мені здається, що це плюс-мінус усе зберігається.
Людині має бути цікаво. І онлайн, і офлайн можна побудувати цікавий навчальний процес, коли людина відчуває дотик до своїх інтересів.
Ми це досягаємо тим, що у нас дуже багато практичних і домашніх завдань, цікавих і корисних для студента. У нас є методологія «фокус на прогресі» — тобто ми акцентуємо на тому, щоб людина зробила певну дію краще, ніж до того. І студентам весь час доводиться вистрибувати зі штанів.
Як справлятися зі стресом, невизначеністю, непередбаченою трансформацією
Не хочу звучати, як людина, якій легко. Але я можу виділити кілька речей:
- Мені свого часу допомогло знайомство з філософією стоїків. Виніс для себе кілька принципів, які актуальні й сьогодні. Я думаю, що це цікаво для будь-якого підприємця. Вони описують той тип мислення, коли ти очікуєш від світу не хорошого, а готуєшся до поганого. І коли відбувається щось середнє — для тебе це свято.
Там є такі практики, як негативна візуалізація. Стоїки кажуть «уяви, що щось пішло не туди: землетрус, війна тощо». Якщо ти приділяєш цьому час, то воно болить значно менше, коли стається, або взагалі не болить. - Мені пощастило з нервовою системою. Інколи я себе навіть краще почуваю в стресових ситуаціях. Певне відчуття адреналіну або розуміння, що ти допоміг налагодити щось, — це те, що мені подобається відчувати. Мені подобається почуватися максимально сконцентрованим.
- Слова Ніцше «Що тебе не вбиває — робить тебе сильнішим» — це правда. Мене ця думка втішає. Якщо ви зможете виповзти, вивезти — то станете сильнішими. Ну а якщо вб’є — то вже не буде через що плакати. Можу сказати, що ми пережили не одну кризу і з кожної виходили сильнішими.
Читайте конспекти попередніх випусків подкасту з Андрієм Кленом і Владом Ноздрачовим.