О, новий твіт. Хто здіймав метушню своїми постами 2021 року (крім Ілона Маска)

Весь 2021 рік ми розповідали як підприємці, топменеджери та топчиновники випускають продукти, твітять, коментують інфоприводи та вимагають визнання. Настав час підбивати підсумки. Для цього ми склали внутрішній рейтинг «Суєтологи року». До нього увійшли п’ять головних героїв наших новин 2021-го. Розберімося, хто наводив метушню в технологічній тусовці року, що минає.

Дисклеймер: героїв вибрали на свій страх і ризик. Джефф Безос і Павло Дуров не потрапили до рейтингу вольовим рішенням нашого Head of News.

Ілон Маск

Звання верховного суєтолога йде головному мільярдеру планети, винахіднику і просто красеню — Ілону Маску. Його суєтний рік почався з того, що він вперше став найбагатшою людиною світу. Вперше, бо протягом усього року він ще багато разів мінявся місцями з Безосом.

Ще він своїми твітами десятки разів піднімав до небес чи кидав на дно акції компаній та котирування криптовалют. Ось тільки кілька прикладів: раз, два, три, чотири.

Також Ілон порадував нас:

• першими тестами мозкового імпланту, який дав змогу мавпі грати у відеоігри силою думки;
• планами створити власне місто в Техасі;
• новим продуктом — кіберсвистком.

А ще підприємець такий великий, що книгу про його компанії напише сам Ілон Маск. Ну і, звичайно, журнал Time назвав Ілона «Людиною року».

Марк Цукерберг

Другий у рейтингу 2021 року — глава Facebook, тобто Meta. Власне, головною суєтою Цукерберга стала презентація концепції метавсесвіту.

Крім того, у жовтні боляче впали Facebook, Instagram і WhatsApp. Вони пролежали приблизно сім годин — поки що наймасштабніший збій у роботі сервісів Цукерберга. Через це і ще один ранній скандал — оновлення правил користування WhatsApp — користувачі месенджера почали масово йти в Telegram і Signal. До речі, WhatsApp у підсумку здався та скасував запровадження нових правил. Користувачі тріумфують, але продовжують з підозрою дивитися на месенджер.

Суєта Марка не залишилася непоміченою, і над ним почали згущуватися хмари. У цьому матеріалі ми розповідали про претензії до мільярдера: від проваленої боротьби з фейками у соцмережах до тотальної монополії та лобіювання інтересів еліт.

Дмитро Дубілет

Головним українським суєтологом став Дмитро Дубілет. Весь рік він запускав нові стартапи, проєкти та ініціативи:

• У березні Дубілет презентував сервіс для фінобліку Finmap.
• У травні запустив мережу «темних кухонь» із власною доставкою Ba Foods. Щоправда, застосунок чомусь з’явився лише за пів року.
• У червні запустив платформу для купівлі-продажу землі.
• У грудні він випустив бот для управління відпустками та лікарняними, потім оголосив про запуск глобальної компанії зі створення необанків у всьому світі — Fintech Farm.

Наприкінці року до всіх цих починань додалася ще й книга про прапори — «Що ви несете?».

Олег Гороховський і monobank

Другим суєтологом в Україні став співзасновник monobank Олег Гороховський разом зі своїм дітищем. На початку року служба підтримки банку співала пісні разом із користувачами. У березні monobank запустив сервіс для швидкої оплати рахунків у закладах, а у вересні — еквайринг для підприємців.

У жовтні Гороховський гучно розповів про лист від «інвестняни» зі звинуваченнями monobank в антиконкурентних діях. Потім він показав ще один новий продукт — крафтове пиво monobeer. У листопаді Олег розповів, що російські мільярдери хотіли придбати monobank за $1 млрд, але не вийшло. А ще monobank зменшив кешбеки. Прикро, але причини — позитивні.

Крім того, monobank двічі на рік бив свої рекорди із залучення нових клієнтів. У вересні в банку відкрили понад 200 000 нових карток, а у грудні — (завдяки «єПідтримка») побили попередній рекорд ще в середині місяця.

Михайло Федоров і Мінцифри

Останній у списку, але не останній в Україні — Михайло Федоров і Міністерство цифрової трансформації.

Нововведення Мінцифри стосувалися як технологічних фахівців, так і звичайних громадян:

• у січні запустили ініціативу з перенавчання безробітних в айтішників;
• у березні Україна стала першою країною у світі, де цифровий паспорт прирівняли до фізичного;
• у травні дозволили міняти прописку онлайн;
• також у травні презентували 12 нових послуг у «Дії»;
• ще у травні створили Раду з розвитку креативної економіки, яку очолив Федоров;
• у червні запустили електронні лікарняні;
• у вересні Федоров забрав на поруки до міністерства молодого розробника фейкового застосунку «Дія»;
• у листопаді домовилися з Apple про проведення перепису населення України;
• у листопаді Мінцифри запустила програму маркетингової підтримки малого та середнього бізнесу;
• а ще у листопаді оголосили про нові послуги у «Дії»: страхування, пенсії та інші;
• запустили пілотний проєкт е-гривні;
• кількість користувачів «Дії» зросла до 12 млн осіб;
• у грудні запустили три нові COVID-сертифікати: на основі ПЛР-тесту, під час одужання та дитячий;
• а ще Верховна Рада ухвалила податковий закон для «Дія.City»;
• презентували дорожню карту реформи IT-освіти в Україні.