GitHub для інженерів. Як працює український стартап SplineCloud
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
У рамках рубрики «Хто ці люди» Vector дає можливість засновникам розповісти про свій проєкт: його продукт, маркетинг, монетизацію, інвестиції та плани. Цього разу на «трибуні» команда українського стартапу SplineCloud. Це вебплатформа для відкритого обміну та управління знаннями в сфері інженерії.
Журналістка Vector Юлія Ткач розпитала засновника та CEO стартапу Вадима Паська, про особливості продукту, просування, інвестиції та подальші плани.
Як з’явилась ідея
Ідея SplineCloud належить інженеру-досліднику Вадиму Паську. Він навчався у Національному аерокосмічному університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». Має 10 років досвіду роботи як Lead Engineer на державному підприємстві «КБ Південне». Там він займався математичним моделюванням, дослідницькою діяльністю, а також концептуальним проєктуванням ракетних та космічних систем. 2019 року змінив сферу та почав працювати розробником.
Ідея стартапу виникла з проблеми, яку Вадим помітив в період роботи інженером. Як пояснює Пасько, для побудови наближеної математичної моделі складної системи потрібні не лише знання законів фізики, але й дані щодо характеристик компонентів та підсистем. Це стосується як ракет, так і простіших рішень на кшталт насосів, електричних моторів тощо. З потрібними даними можна побудувати коректну математичну модель системи, яка дозволить визначити та оптимізувати основні її характеристики.
Проте доступ до цієї інформації суттєво обмежений, а наявні дані часто неповні. Тому інженери змушені робити грубі припущення. Врешті процес проєктування сильно ускладнюється чисельними переробками, пов’язаними з невірним вибором основних параметрів. Додає складнощів й те, що більшість доступних знань і даних в інженерії законсервовані у довідниках, підручниках, каталогах і специфікаціях деталей і вузлів.
Пасько стверджує, що масштаб проблеми та вплив, якого вдасться досягти її вирішенням, і спонукали його взятися за створення власної платформи для вільного обміну формалізованими знаннями.
Тому 2021-го він разом з Денисом Бабаком запустив стартап SplineCloud в рамках чотиримісячної інкубаційної програми EO Incubators. Після випуску проєкт пройшов ще й програму Virtual Incubation Program від Ukrainian HUB. В її рамках зайняли призове місце та виграли грант від Фонду цивільних досліджень і розвитку (CRDF Global).
«На 2022-й була запланована поїздка на конференцію Startup Grind Global. Проте через повномасштабне вторгнення рф в Україну цього не сталося. З кофаундером нам теж довелося розійтися через ряд непорозумінь. Перемовини з потенційними інвесторами призупинилися. Стало зрозуміло, що проєкт доведеться поставити на паузу, або перейти на бутстрепінг», — пригадує Пасько.
У травні того ж року на рік приєднався як бекенд-розробник до фінського стартапа Equel. «Він розробляє рішення для просування та збільшення видимості підприємців у соціальних мережах для побудови спільнот. Досвід роботи змусив мене переосмислити погляди щодо маркетингової кампанії, стратегії та підходів до формування й управління командою. Влітку 2022-го я почав шукати інженерів для роботи над контентом та розробки демо-проєктів. Восени мені запропонували допомогти з розробкою друг з дружиною. Моє співробітництво з Equel скінчилося в травні 2023 року». — розповідає Пасько.
Сьогодні в команді, окрім Вадима, ще п’ятеро людей — два фронтенд-розробники та три інженери, які займаються контентом. Усі вони залучені part-time, бо стартап поки не має достатньо фінансування. Загалом в SplineCloud вклали близько $20 000 власних коштів засновника та грант в $10 000 від CRDF Global, отриманий у 2021 році. «Завдяки гранту і бутстрапінгу ми розробили MVP, який вже понад рік тестуємо і вдосконалюємо», — розповідає Пасько.
Продукт
SplineCloud — це відкрита вебплатформа для обміну та менеджменту знань у сфері інженерії. Вона дозволяє інженерам та науковцям обробляти та обмінюватися результатами чисельного моделювання та фізичних експериментів більш ефективним та простим способом. Завдяки інструментам платформи користувачі зможуть:
- обробляти завантажені дані;
- вилучати дані з графіків;
- будувати функціональні залежності та перевикористовувати результати в своїх математичних моделях написаних на різних мовах програмування.
Підприємець розповідає, що на створення SplineCloud його певною мірою надихнув GitHub:
«У нас схожі місії, але різна аудиторія. GitHub став стандартом в індустрії розробки і менеджменту програмного забезпечення, революціонує підходи до спільної роботи над створенням програмного коду. А ще зробив значущий внесок у розвиток open-source спільноти. SplineCloud має на меті стати стандартом в індустрії розробки математичних моделей і управління інженерними знаннями. Ми хочемо революціонізувати підходи до спільної роботи над проєктуванням механічних систем. А ще — зробити суттєвий внесок у розвиток open-source спільноти в галузях машинобудування та загальної інженерії».
Аудиторія
Ядром аудиторії Пасько називає аспірантів та магістрів технічних спеціальностей, особливо у галузі загального машинобудування, аерокосмічної інженерії, робототехніки і енергетики. Також, він вважає, що проєкт буде корисним для інженерів-дослідників, команд хардверних стартапів, ентузіастів. Крім України орієнтуються на країни ЄС, США, Канаду, Австралію і Нову Зеландію.
«Ми самі є першими клієнтами сервісу. Це дозволяє виправляти помилки. Наразі працюємо над open-source проєктами генеративних математичних моделей дронів: коптерів і крилатих БПЛА. Таким чином, сподіваємося стати у нагоді для вітчизняних розробників дронів», — розповідає Пасько. За його словами, команда зібрала дані по технічних характеристиках компонентів — моторів, пропелерів, батарей, сервоприводів тощо.
Монетизація
В стартапі розглядають наступні варіанти монетизації:
- Premium — підписка для створення репозиторіїв з обмеженим доступом та розширеною функціональністю;
- Promotion — підписка для просування компаній-виробників деталей та компонентів;
- Маркетплейс математичних моделей і вебзастосунків для інженерів;
- Державне фінансування — при наявності угоди про партнерство з державними науковими установами.
«Можливість реалізації всіх цих моделей (окрім четвертої) залежать від критичного елементу — спільноти. Тільки при наявності донорів та споживачів знань наше рішення має шанси на успіх. Тому зараз ми зосереджені на побудові ядра спільноти, і не плануємо витрачати сили та ресурси на платні підписки та продажі. Це просто недоречно на даному етапі», — підкреслює Пасько.
Маркетинг
Обов’язки СМО поки виконує сам СЕО. Наразі працюють над:
- залученням органічного трафіку — розробка блогу, оптимізація лендінгу, публікації в наукових журналах;
- лідогенерацією через соцмережі — акцент на LinkedIn;
- встановленням зв’язків з МОН України, університетами, дослідницькими центрами та іншими інституціями;
- партнерствами з підприємствами-виробниками деталей та компонентів;
- контекстною рекламою;
- партнерством з відеоблогерами.
Плани
Наразі стартап шукає гранти та інвесторів, щоб розвинути маркетинг, сформувати ядро спільноти та розширити команду.
«В першу чергу дивимось в сторону грантів та акселераторів при провідних технічних університетах. Формування спільноти у сфері інженерії може виявитися аж надто грою в довгу. Тому брати кошти у венчурних фондів ризиковано. Проте не виключаємо можливості залучення приватних коштів. Головне, щоб інвестор усвідомлював, що ми імпакт-стартап з соціальною місією. Критерієм успіху тут є саме спільнота та її зростання, а не одразу ж доходи. Також бажано, щоб інвестор міг посприяти просуванню продукту та побудові спільноти», — підсумовує Вадим Пасько.
Партнерські матеріали
