До здачі лишалося три дні. Сергій Леско та Роман Кондратюк із Senate agency про «формулу успішного бізнесу», факапи та роботу втрьох

Знайомство на тусовці

Роман та Сергій познайомились на одній з тусовок у 2016 році. Роман згадує, що точкою зв’язку став спільний друг Іван Павлюченко: 

—  Я тоді працював з «Білими Ночами». Були їхнім підрядником по відеопродакшену, знімали відеозвіт вечірки, там ми познайомилися з Сергієм. Я йшов до бару, він спитав, чи буду я коктейль. Я відповів, що буду, якщо він пригощає. З того моменту ми підтримували зв’язки, але не скажу, що були суперблизькими. А потім стався переломний момент.

 — Я смутно пам’ятаю період тих тусовок, але їх було багато, — розповідає Сергій. — У Роми тоді був свій продакшн. Я працював у різних компаніях. Потім в мене з’явилася дружина, ми почали працювати разом із нею. Коли вона завагітніла, ми зрозуміли, що нам все важче працювати вдвох. Роботи було дуже багато. 

Я записав сторіс, що шукаю команду. Ромі стало сумно в продакшні, він написав мені. Кажу: ні, я знаю, що ти занадто крутий, це точно не для тебе. Але зустріньмося. 

Усе починалося з агенції на п’ять клієнтів. 

— Я прийшов і розказую: в нас є агенція, це коштує стільки, — продовжує Сергій. — Рома каже: в цю ціну реально стільки всього входить? Через декілька днів він продав наші послуги першому ж клієнту на 30–40% дорожче. 

В нас була умова, що на тому етапі Ромі не потрібно було якось включатися в проєкт: продав і забув. Але мене здивувало, що я ходив на зустрічі, і Рома — також. Він проявляв ініціативу, переживав, як за свій проєкт. Було круто знайти людину, яка переживала за все, як за своє. 

Ми з дружиною вирішили запропонувати Ромі спільний бізнес. Пішли на зустріч в барчик в гаражі.

Запропонували йому стати партнером, щоб в нас трьох були однакові долі. Рома сказав, що подумає, але я вже розумів його відповідь. 

Ми перевіряли ще, чи спрацюємося. Бо тусовки — це одне, а робота — інше. Були притирання, поки не набрали якусь кількість проєктів. Але чим більше заглиблювалися, тим прикольніше ставало.

— В мене тоді був продакшн, його суть — йти від клієнта до клієнта з бюджетом рівня $5 000, — розповідає Роман. — У команді дві-три людини: один знімає, інший монтує. Інколи той, що знімає, той і монтує. Треба бути в постійному пошуку. Ти не можеш щось спланувати на місяць, три, чотири, рік.

Крім дружніх стосунків, я знав Серьожу як людину-трудоголіка. Я розумів, що мені він потрібен, бо ми зможемо разом рухатися швидше. Формат агенції — це підписки: у тебе є клієнти на регулярній основі довгий період часу. Для початку вони були мінімум на три місяці, а потім з’явилися річні контракти.

Senate agency починався з маленької агенції на п’ять клієнтів. Поступово їх ставало все більше. 

— Першою ідеєю було вести соціальні мережі під ключ, — ділиться Сергій. — Тоді було важко знайти агенцію, де професіонали робитимуть якісні зйомки, підбиратимуть контент, налаштовуватимуть рекламу. І за різні завдання відповідатимуть різні люди.

У Роми був досвід продакшну — це його сильна сторона. Ми з Натою більше були сконцентровані на зйомках для соціальних мереж. До того ж у Нати був досвід фешн-зйомок. 

Розподілили ролі, коли стало тісно 

— Коли вирощуєш бізнес, на кожному етапі займаєшся всім. Це допомагає рости, — Роман. — У нас були переломні моменти. Перший — коли набираєш команду. Потім був карантин. Потім ми виросли, набрали обсяг: від 30 людей до 45. І почали думати: а як тепер все робити?

Ми розуміли сильні сторони один одного: «Ти, Серьожа, кращий тут. Іди туди, я там нічого не зроблю». І навпаки. Зараз та сама ситуація.

Останні два роки ми працювали з великою командою. Були відділені один від одного, спілкуючись тільки на стратегічному рівні. Коли знову повернулися до команди з 10–15 людей (війна), зрозуміли, що нам тісно втрьох. Ми починаємо тертись одне об одного, тож стали розділяти обов’язки. 

— Наразі Серьожа займається більше агенцією, роботою з клієнтами — він СЕО. Я йду в нью-біз: це нові продукти, які ми вже запускаємо найближчим часом, і ті, над якими зараз працюємо. 

Креатив та довіра — головні суперсили

За словами Романа, вони з Сергієм починали працювати як креативна «пара». Розподілити обов’язки вирішили тоді, коли клієнтів стало дуже багато. Тож прийшов час чітко окреслити сильні сторони кожного з партнерів. 

— Коли я приходжу на зустріч з чотирма бомбезними ідеями, у Серьожі їх двадцять п’ять, — каже Роман. — Креатив — це явно його суперсила. 

— Я найбільше поважаю Рому за те, що можу йому довіряти, — підкреслює Сергій. — Я соціальна людина на вечірках, але в житті асоціальний. Мені дуже важко впускати людей в життя і дуже легко випускати. Рома — людина, на яку я можу покластися. Я довіряю йому, як собі. 

Ми навчилися працювати, як єдиний організм. У нас було багато різних ситуацій, коли можна перевірити людину. Від падінь, сліз, думок про те, що робити далі, до максимального щастя. 

У Роми сильна сторона — це завзятість. Якщо він чогось хоче, йде до цього. Після обговорення я можу забути ідею, навіть якщо вона мені сподобалася. А Рома через тиждень питає — а що в нас з цим?

Бізнес стартував з грошей, які подарували на весілля

Сергій не приховує, що їхня агенція починалася не з капіталу, а з ідей та наполегливості.

— Ми були молоді люди без запасу грошей. Логотип робився на гроші, які нам подарували на весілля з Наташею. Коли ми набрали команди, з’явилася відповідальність. Траплялися моменти, коли все падало з рук. Намагалися все зробити класно, а виходила лажа. 

Був вечір, коли ми зафакапили один проєкт. Результат — жах. Клієнту такого не можна було показувати. Але до здачі лишалося три дні. Три дні та дві ночі без перерв його робили. Спали по черзі. В мене тоді якраз народилася дитина. Але це був цікавий досвід. Після того перестали працювати з підрядниками.

У нас 99% — це штат. Ми дуже рідко залучаємо фрилансерів. Такі висновки зробили з тієї ситуації.

— В той момент я поїхав до своїх батьків в Ковель, це 500 км від Києва, — доповнює Роман. — По дорозі мені дзвонить Серьожа: «Я тобі скинув презентацію, її зробив наш підрядник, подивися». Відкриваю — це презентація в PowerPoint на стандартних шаблонах. Я розумію, що наша репутація перед клієнтом буде просто на нулі. Це не те, що ми повинні видати.

Ми працюємо на зідзвонах, все обговорюємо. Я сідаю в маршрутку, працюю там. Серьожа мене зустрічає: працюємо цей день, ніч, наступний, снідаємо в кафе та знову працюємо. Ми зробили цей проєкт за дві доби, хоча це було майже нереально. Людина робила його два місяці.

Ми були мокрі, невиспані, у жахливому стані. Як ми це зробили? Але ж зробили. Це була класна історія. Переломний момент. Ми почали більше розраховувати на внутрішню команду.

2+1 = ідеальне партнерство

Попри те, що Ната — дружина Сергія і теж партнер у бізнесі, вона далеко не завжди стає на бік чоловіка. 

— Наші стосунки ідеальні, бо є Ната, — вважає Сергій. — Нас троє. Я та Рома — дуже вперті люди. Якщо ми у щось віримо, сильно відстоюємо це до кінця. Третій, вирішальний голос, — моєї дружини. Вона може послухати, а потім, коли ми вже посперечалися, каже: робимо так.

— Нашій агенції вже п’ятий рік. Конфліктів ніколи не було, — зазначає Роман. —  Але були суперечки. Ми взяли собі певні напрями, щоб рухатись окремо. І коли стикаємось, маємо аргументи, чому ідея кожного краща. Якщо упираємось один в одного лобами, то дзвонимо Наті. 

Є дуже важливий момент. Ната — дружина Серьожі. Але вона жодного разу не ухвалила рішення «з точки зору дружини». Тільки чисте партнерство з холодною головою. Я, буває, сиджу та думаю: усе, я програв, бо Ната зараз підтримає Серьожу. А вона каже: я погоджуюся з Ромою. Дуже допомагає ухвалювати рішення, коли є третя людина. Тим більше — неупереджена.

Коли партнери є друзями, будувати бізнес легше. Роман впевнений, що їхні з Сергієм чесні дружні стосунки на фоні партнерства дуже виросли. 

— У якийсь момент я відчуваю, що ми наче сім’я. Було дуже багато переломних моментів, які переживали разом. Впертості у Серьожі набагато менше, ніж в мене. І ще. Серьожі складно говорити ні. 

Невіддільна складова його суперсили, яку я б назвав, це хаос. Він в нього дуже органічний. Він вміє в ньому плавати — як риба у воді. А коли ти долучаєшся до цього хаосу, тебе топить у вирі.

— Коли є суперстабільність в роботі, все заплановано, мені стає супернудно, — каже Сергій. — Я шукаю якийсь екшн, мені потрібно, щоб все неслося. Щоб з’являлися нові виклики. Комусь часто важко бути в цей момент поруч. 

Наразі дивідендів немає — є тільки зарплата

В Senate agency гроші розподіляються на три рівні частини. Але після початку повномасштабної війни рф проти України фінансова ситуація в агенції змінилася. 

— Зараз ми не розподіляємо прибутки, ми інвестуємо, — ділиться Роман. — Ті обсяги, які були до повномасштабного вторгнення, і які є зараз, це дві великі різниці. 

— Є амбітні плани, для яких потрібна велика фінансова подушка, — додає Сергій. — У нас змінились обороти. Наприклад, раніше TikTok був супервеликим напрямком, а зараз ні. Ми виділили собі п’ять-шість статей розподілу бюджету, на які відкладаємо. Цей рік дивіденди не беремо. В нас зараз є тільки зарплата.

Команда — це велика сім’я 

Відповіді Сергія та Романа на питання бліцу. 

• Хто в команді поганий поліцейський?

Роман вважає, що це Сергій. А Сергій вважає, що Роман. 

— Наша команда — це велика сім’я, ми друзі, — пояснює Роман. — Ми класно проводимо час і на роботі, і поза роботою. Тому когось звільняти за певних причин дуже складно. Особливо в перші рази, це було декілька років тому. Тоді ми думали, хто це буде робити. Останній рік це робив Серьожа.

— Я вважаю, що я хороший поліцейський, — додає Сергій. — Навіть якщо звільняю, намагаюся знайти слова, чому це буде краще для двох.

• Хто з вас рахує та розподіляє гроші?

— Ми ділимося за періодами, — жартує Роман. — Коли Серьожі треба було купити квартиру — він займався грошима, коли мені машину — я (тут ми усі сміємось, але Серьожа справді придбав квартиру, а Рома — машину, — прим. ред).

Ми бачимо всі цифри, розуміємо, що відбувається. Серьожа зараз більше занурюється в систему. Ми з Натою працюємо більш стратегічно, не занурюємося щоденно в операційку. 

• Хто ухвалює важкі неприємні рішення?

 — Я буркочу, бо завжди намагаюся передбачити все найгірше, що може статися, — не приховує Сергій. — Наташа каже, що це через те, що я Терези. Ще нічого не відбулось, а я вже кажу, що треба це виправляти. В цілому я оптиміст, але деколи — песиміст.

— У важких питаннях вмикається наше партнерство, — зазначає Роман. — Ми сідаємо втрьох та все обговорюємо, разом ухвалюємо рішення. Хтось з нас може принести ідею. Але якщо рішення стратегічно стосується всієї агенції, ми ухвалюємо його втрьох. 

• Хто з вас більше любить медійну увагу?

— Ми розділилися, у нас це дуже добре виходить, — розповідає Роман. — Серьожа йде на конференції. На зустрічі з командами та клієнтами — я. Це не проблема: ніколи ніхто перед іншим не біг. Щоразу про це домовляємося. 

Серьожа більш креативний, Він — як мустанг. Якщо його приборкати, дуже крутий скакун. Він приносив круті ідеї, а ми їх раціонально оцінювали — наскільки вони підходять під стратегію, клієнтів. Відсіювали те, що може бути поганим.

• Хто більше сексі?

— Рома подобається дівчатам, а я — їхнім мамам, — жартує Сергій. — Мені є, про що з ними поговорити.

• Якою є формула класного партнерства?

Роман впевнений, що це довіра, чесність, розуміння сильних сторін. Формула Сергія — довіра та готовність йти до кінця за наміченим планом. 

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter