Від $10 000 за гектар: як працює бізнес на лаванді в Україні
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Лавандовий бізнес в Україні виглядає романтично лише на фото. За фіолетовими полями стоять багаторічні інвестиції, ризики через погоду, дорога переробка та пошук способу заробляти на продукції з доданою вартістю. Лаванда перетворюється з нішевої культури на окремий сегмент малого агробізнесу.
Журналістка Vector Олена Коваль розібралася, скільки коштує запуск лавандового господарства, на якому етапі з’являється маржа та як українські фермери будують бізнес навколо ефірної олії, косметики й агротуризму.
Українська лаванда: ринок без масового масштабу
Лавандовий бізнес в Україні — нішева історія. На відміну від соняшнику чи пшениці, які вирощують на мільйони гектарів, лавандові поля у нас — це переважно малі та середні фермерські господарства. Найбільше плантацій у Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській та Дніпропетровській областях. До російської агресії у 2014 році одним із центрів вирощування також був Крим.
Попри популярність лавандових фотолокацій та продуктів, сама культура поки не стала масовою. Ринку до великих промислових масштабів ще далеко. Водночас у сегменті косметики та ефірних олій лаванда має хорошу маржинальність.
Деякі фермери зазначають, що для запуску лавандової плантації потрібно від $10 000 за один гектар. Найбільше коштів іде на саджанці та підготовку ґрунту.
Далі щороку господарство вкладає кошти ще на крапельне зрошення, догляд за рослинами, нове обладнання. Різниця у цих витратах може бути значною, адже один фермер працює майже вручну та використовує локальні матеріали, інший — одразу будує систему з автоматичним поливом, технікою та власною мініпереробкою.
Собівартість вирощування лаванди можна розділити за відсотками:
- система зрошення — 40%;
- добрива — 31%;
- заробітні плати — 14%;
- паливо — 6%;
- послуги машинно-тракторної техніки — 4%;
- інші витрати — 5%.
Якщо додати обладнання для переробки, то це ще $30 000-50 000. При цьому швидко окупити вкладення не вийде, перші один-два роки лаванда фактично не приносить прибутку. Урожай у цей період або мінімальний, або взагалі відсутній: рослина формує корінь та набирає силу. На стабільний комерційний урожай плантації виходять приблизно на другий-третій рік після висадки. Рентабельність на третій рік — близько 36%, але на п’ятий вона може сягати й 200%.
Далі культура може працювати до 25 років. Після цього врожайність починає знижуватися: рослини старіють, ґрунт виснажується, а ризик захворювань зростає. Через це виробники змушені повністю оновлювати насадження або переносити їх на нові ділянки, що фактично означає новий інвестиційний цикл.
На запуск крафтового бізнесу співзасновниця бренду LavandAnna Анна Збінська витратила близько 400 000 грн. Йдеться про поле на 20 соток.
«Ми з чоловіком починали бізнес у 2016 році. Вкладень, як таких, у першу висадку лаванди не було: земля і саджанці були наші. Знайти їх у гарній якості тоді було непросто, тому ми самостійно вирощували їх з насіння. Далі — догляд за полем (секатори, кущорізи, газонокосарка), обійшовся у близько 60 000 грн.
Із переробкою зростали вкладення. Перший дистилятор на 10 л коштував 12 000 грн, зараз маємо ще один на 100 л, його вартість — 60 000 грн. Для виробництва також кошти йдуть на багато дрібних, але важливих речей: тара, розробка макетів, додаткові компоненти для продукції (наприклад. для свічок купуємо сертифікований соєвий віск, 350 грн/кг, що вдвічі дорожче за парафін). Також побудували технічне приміщення для переробки на 25 квадратних метрів», — розповідає Анна.
Зараз жінка має понад 1000 кущів лаванди та паралельно закладає ще одне поле приблизно такої ж потужності.
Переробка як головне джерело маржі
Економіка лавандового бізнесу будується навколо переробки, вона приносить найбільшу додану вартість. Фермери вирощують лаванду переважно для виробництва ефірної олії та косметики. Частина господарств також заробляє на агротуризмі — фотозонах, фестивалях та сезонних подіях під час цвітіння.
З одного гектара лаванди при ефективному зрошенні виходить 120-147 літрів олії. У середньому українські фермери отримують 5-7 тонн зеленої маси лаванди з гектара. Відповідно вихід ефірної олії — приблизно 1,7-3% від маси рослини.
Олію купують косметичні бренди, фармацевтичні компанії та виробники ароматерапевтичної продукції. За ринковими оцінками, реалізація ефірної олії з одного гектара приносить близько 158 000-160 000 грн виторгу на сезон. Продаж зеленої маси або сухої лаванди дає лише десятки тисяч гривень.
Окрім ефірної олії, частина виробників додатково продає гідролат — побічний продукт дистиляції, який використовують у догляді за шкірою. Це дозволяє мінімізувати втрати сировини.
З лаванди виробляють креми, шампуні, маски, бальзами, аромапродукцію та інші товари з високою доданою вартістю. Багато господарств намагаються будувати власну переробку — купують дистиляційне обладнання, займаються фасуванням і створюють локальні бренди косметики.
Особливо це актуально для виробників із площами від 50 гектарів, де власна дистиляція — економічно виправдана. На цьому фоні агротуризм — фотозони, фестивалі, святкування, майстер-класи — допомагають продавати продукцію напряму й підсилюють впізнаваність бренду. Вхід на лавандове поле для фотосесії коштує 200-400 грн.
Проте розраховувати на конкретний прибуток від лавандового поля щороку не варто, адже врожайність залежить від погодних умов. Анна Збінська розповідає, що це найбільша складність для їхнього з чоловіком бізнесу. Адже холодна зима, нестабільна весна та дощове літо впливають на якість і кількість ефірної олії.
«Весна 2024 року була найважчою для нас, тоді обмерзла вся лаванда, ми зібрали до 30% від можливості куща. Цьогорічна зима також видалась важкою, але поки рано казати, як це вплине на поле», — зазначає Анна.
Сегменти — найлегші та найвигідніші
Український лавандовий ринок розділився на кілька окремих бізнесів, які існують паралельно.
Один із найпростіших виходів — суха лаванда. Букети, саше, декор, чайні суміші, ароматизатори для дому — сегмент із мінімальною переробкою. Але й додана вартість у ньому обмежена: гуртом суха лаванда продається приблизно по 700-1400 грн за кілограм, ціна залежить від кольору, аромату, якості сушіння та пакування.
Справжні гроші починаються там, де з’являється дистиляція. На українському гуртовому ринку лавандова олія може коштувати від 300 до 2700 грн за літр — залежно від сорту та якості дистиляції. На глобальному ринку розкид ще більший: ціни коливаються від десятків до сотень доларів за літр. Особливо якщо йдеться не про лавандин-гібрид, а про преміальну Lavandula angustifolia.
У косметиці та ароматерапії та сама олія продається зовсім за іншою логікою. Невеликий флакон на 10-30 мл може коштувати до 900 грн.
Окремий сегмент — продаж саджанців. Частина розсадників заробляє ще до того, як власні поля виходять на повну врожайність. Попит формують нові фермери, які заходять у нішу, а також господарства, що оновлюють плантації.
«Якщо одразу саджанець коштує 25-75 грн, то через два роки його вартість можна оцінювати у 150 грн. Це якщо продавати букетом, без переробки. З переробкою додавайте ще 35%», — пояснює Анна Збінська.
Прибуток у лавандовому бізнесі визначається не тим, скільки виросло на полі, а тим, на якому етапі ланцюга вартості фермер зупинився.
Анна Збінська розповідає, що акцент робить на продукції як на передбачуваному джерелі доходу: виготовляють ефірну олію, гідролат, лавандові саше, свічки, мило, валики та іншу натуральну продукцію. Так, каже, можна розраховувати, який оборот будеш мати протягом року. Фотосесії ж на полі є радше приємним сезонним бонусом, — приносять від 10% прибутку.
Для прикладу, лавандова ефірна олія від LavandAnn коштує 480 грн за 10 мл, соєва свічка з олією лаванди — 650 грн.
Ринок без статистики
Попри зростання нішевого інтересу, сам ринок залишається майже невидимим для держави, він досі не має окремої статистичної категорії в агросекторі: її не виділяють ані в державних звітах, ані в окремих реєстрах виробників.
Найбільш підхожий КВЕД для ФОПів — «Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур». За ним зареєструвалось 170 компаній, але серед них також ті, хто вирощує, наприклад, базилік, м’яту та шавлію.
Фактично весь ринок доводиться рахувати «вручну» — через оцінки аграрних асоціацій, розсадників, профільних медіа та самих фермерів. За окремими даними, в Україні 244 лавандових поля.
Точну їхню площу назвати складно. Найбільше поле — у с. Василівка на Одещині, його площа — 55 га. Серед великих також поле у Чернівецькій області на 16 га та у Закарпатській на 10 га. Решта полів — 1-3 га.
Враховуючи ці дані, можемо обережно припустити, що загальна площа лавандових полів в Україні може становити від 300 до 800 га. Для порівняння, соняшникові поля цьогоріч становлять 5,6 млн га.
Нова агрокультура?
Зараз лавандовий ринок нагадує виноробство або крафтову каву: сама сировина приносить небагато, справжня маржа з’являється у переробці, бренді та історії навколо продукту. Лавандове поле саме собою — ще не бізнес. Він починається тоді, коли фермер стає ще й виробником косметики, маркетологом, організатором фотосесій та продавцем власного лайфстайлу.
Чи стане лаванда колись стане для України агрокультурою масштабу пшениці, питання відкрите. Наприклад, Франція виготовляє щороку 1400 тонн ефірної олії лаванди та забезпечує 26% світового експорту. Але у неї є шанс стати частиною нашого нішевого агросектору з високою доданою вартістю.
Більше про це
$11 000 на старт і продажі через Amazon: як українець розвиває бджолиний бізнес у США та має 200 замовлень на день
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
