Збережені закладки

Переглянути додані закладки можна тут.

СТАРТАПИ

100 000 грн переможцю. 15 і 16 грудня відбудеться фінал конкурсу стартап-проєктів IT_EUREKA

14 Грудня 2021, 12:45
5 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

15 і 16 грудня відбудеться фінал конкурсу стартап-проєктів IT_Eureka
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Нещодавно ми опублікували матеріали «школи стартаперів» із порадами менторів усеукраїнського конкурсу стартап-проєктів у сфері інформаційних технологій IT_EUREKA. Організаторами цього сезону є Sigma Software та Polish-Ukrainian Startup Bridge, а драйвером — інкубатор стартапів Sigma Software Labs.

Уже 15 і 16 грудня конкурс добігає кінця, а на Vector завершується альтернативне глядацьке голосування, де кожна з команд надала власний elevator pitch на розгляд аудиторії.

Сьогодні розповідаємо, чого очікувати від фінальної трансляції українського конкурсу стартапів та які призи організатори підготували креативним командам. Реєструйтеся на фінальну трансляцію.

Як проходило навчання

Наприкінці вересня зі 100 заявок на участь організатори відібрали до півфіналу лише 17 команд. Протягом двох місяців учасники мали насичену менторську програму за участю зіркових представників індустрії. Зокрема, до складу менторів цього року увійшли:

  • Іван Петренко, виконавчий директор Центру Підприємництва при УКУ;
  • Денис Воловик, керівник напрямку стратегічних партнерств в Sigma Software Group;
  • Лукаш Вавак, Project Manager у проєкті PUSB;
  • Михайло Попчук, засновник компанії Saldo Apps, що входить до складу NeatPeak Group;
  • Amine Galstyan і Mane Yenegan, представники венчурного фонду з Кремнієвої долини — SmartGateVC;
  • Іван Каунов, засновник українського стартапу Finmap, IT-підприємець, співзасновник BusinessLab та Pix.backpack;
  • Анна Плига, TeamLead з Retention marketing в агенції Promodo;
  • Макс Бурцев, засновник «Школи маркетингу та комунікацій Багаж»;
  • Пьотр Понговський, член наглядових рад CD Projekt та Black Pearls VC;
  • Томаш Борг, сертифікований тренер: Extended Disc, Insights Discovery;
  • Сільвестер П’єтржик, власник Aspekt HR;
  • Ірек Міскі, фахівець із фінансів, ексочільник великих міжнародних компаній, серед яких OT Logistics і Tieto CEE;
  • Блажей Соневицький, керівник запуску цифрових медіа на основі технології AI, E-Contenta;
  • Михайло Халецький, кредитний аналітик скандинавського банку SEB AB, старший аналітик Simpact VC та зовнішній експерт Українського стартап-фонду;
  • Андрій Романчук, адвокат, партнер юридичної групи EUCON, член правління Асоціації українського бізнесу в Польщі, член наглядової ради електронного агентства зовнішньої торгівлі.

Читайте деталі та інсайти з менторської програми конкурсу.

Учасники та ментори IT_EUREKA
Учасники та ментори IT_EUREKA під час першої зустрічі на проєкті

Окрім того, кожна команда мала необмежену кількість індивідуальних консультацій із внутрішніми провідними спеціалістами Sigma Software. Менторами технічної частини проєкту стали Андрій Камчатний (Delivery manager у компанії EPAM, Configuration manager у компанії Sigma Software, COO в CareDev, власник IT-studio FastAdmin, ITIL та incident management consultant в різних ІТ-компаніях) та Олександр Чипиженко (Senior .NET Developer у Sigma Software, ментор і лідер Cloud Guild ком’юніті, учасник міжнародних хакатонів).

Що чекатиме у фіналі

Після проміжного етапу оцінювання — краш-тестів стартапів — до фіналу дістались лише 10 команд. Вони будуть пітчити під час фінальної онлайн-трансляції перед журі змагання. До нього входять представники венчурних фондів, менеджмент провідних ІТ-компаній індустрії та члени профільних асоціацій.

Серед офіційно оголошених членів журі:

  • Дмитро Вартанян, CFO та співзасновник Sigma Software, співзасновник Inspirium Laboratories VC, генеральний партнер SID Venture Partners;
  • Ігор Шапатаєв, CTO в Ukrainian Startup Fund;
  • Евеліна Комарницька, проєктна менеджерка в Ukrainian Startup Fund, відповідає за Startup Relations;
  • Петро Коломієць, CBDO та кофаундер Ideasoft, CFO та кофаундер Global Ledger Protocol, генеральний партнер SID Venture Partners;
  • Андрій Лазоренко, CEO та співзасновник Ideasoft і Global Leder Protocol, генеральний партнер SID Venture Partners;
  • Антон Вайсбурд, CEO та кофаундер Datrics і блокчейн-сервісу 4ire Labs, генеральний партнер SID Venture Partners;
  • Ігор Маркевич, засновник і CEO у Home of Startups, радник з інновацій у Міністерстві освіти й науки України, наставник WebSummit та Techstars;
  • Іван Петренко, виконавчий директор Центру підприємництва УКУ;
  • Костянтин Васюк, виконавчий директор Асоціації «IT Ukraine»;
  • Лукаш Вавак, Project Manager у Polish-Ukrainian Startup Bridge;
  • Ірен Чайковська, Startup Coordinator у Polish-Ukrainian Startup Bridge.

Під час другого дня фінальної трансляції Ігор Маркевич дасть бліцінтервʼю. Загальна сума інвестиційних проєктів та угод M&A, якими займався Ігор, перевищує $900 млн. Під час інтервʼю Ігор розкаже, як залучати інвестиції у проєкт, та дасть поради перспективним проєктам.

Фінал конкурсу IT_EUREKA

Який головний приз IT_EUREKA

Головною винагородою змагання стануть 100 000 грн. Окрім того, команди отримають партнерські винагороди, серед яких резидентство команди у комфортних офісних приміщеннях Sigma Software Labs протягом трьох місяців.

15 та 16 грудня на глядачів чекає насичена фінальна трансляція конкурсу, десять яскравих пітчів команд-фіналістів та боротьба за призи змагання.

Для перегляду трансляції обовʼязкова попередня реєстрація за посиланням.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ Як проходив і чим закінчився конкурс стартапів IT_EUREKA
Індивідуальне навчання, воркшопи, пітчинги та краш-тести. Як проходив і чим закінчився конкурс стартапів IT_EUREKA
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
04 Січня 2022, 16:30 10 хв читання
СТАРТАПИ Ще більше найважливіших уроків із воркшопів IT_EUREKA
Лояльні клієнти, фінансова модель і креатив. Ще більше найважливіших уроків із воркшопів IT_EUREKA
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
13 Грудня 2021, 17:30 11 хв читання
СТАРТАПИ IT EUREKA 1
Школа для стартаперів. Зібрали найважливіші уроки з воркшопів IT_EUREKA
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
02 Грудня 2021, 16:30 6 хв читання
СТАРТАПИ IT_EUREKA
28 Вересня 2021, 10:00 5 хв читання
Досвід

Цей український застосунок резервує зарядки для електрокарів у 47 країнах. Як працює GO-TO-U

24 Січня 2022, 11:30
7 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Назар Шимоне-Давида GO-TO-U
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Усе більше країн та автовиробників декларують плани відмовитися від авто з двигунами внутрішнього згоряння на користь електроавтомобілів. Українці теж не стоять осторонь тренду. Якщо чотири роки тому в Україні було 5600 електромобілів, то на 1 січня 2022 року вже зареєстровано 33 522.

Попит зростає зокрема через скасований 2018 року ПДВ на імпорт таких транспортних засобів. До цього скасували мито 10%. Не останню роль також відіграє й поява інфраструктури для електроавто, зокрема зарядних станцій. Її запуску посприяв і засновник стартапу GO-TO-U Назар Шимоне-Давида, який 2014 року першим привіз до України Tesla. Перед якими труднощами постав тоді, як будує бізнес зараз і як виходить на міжнародний рівень — в інтерв’ю Vector.

Про початок роботи з електрокарами

Першого разу я проїхався за кермом повноцінного електромобіля 2006 року. Це була Toyota Rav4. Вона масово не продавалася та була лише в дилерському відділі Toyota в США, де я працював продавцем-консультантом. Тоді зрозумів, що за електроавто — майбутнє.

Назар, Любов і Олена

Пізніше з’явилася компанія Tesla. Я, моя дружина, Олена Артеменко, та її сестра, Любов Артеменко, вклалися в її акції 2012 року.

Це було вдале рішення — інвестиції помножилися на чотири. За ці гроші купили електрокар Tesla, який привезли в Україну 2014 року.

Відразу почали шукати власника для цього авто. Ним став ресторатор Діма Борисов, який згодом встановив зарядки для електроавто у своїх ресторанах.

Потім до нас почали звертатися люди, які хотіли придбати Tesla. Це переросло в бізнес — компанію Tesla Club. Ми допомагали доставити в Україну та розмитнити авто. Наголошую, що в нас був не салон. Це суперечило би вимогам Tesla, яка завжди напряму працює з клієнтами.

Про запуск GO-TO-U

Ми побачили, що в Україні взагалі не було інфраструктури для електроавто. У Європі було лише вісім зарядних станцій — можна було проїхати з Нідерландів через Німеччину в Австрію. Далі нам доводилося заряджатися від розеток у готелях. Так зрозуміли, що можна розвинути інфраструктуру.

Згодом купили чотири зарядні станції, які привезли в Україну. Одну з них купив ресторан у Львові для своїх клієнтів. Після цього до нас звернулася мережа АЗС ОККО. Восени 2014 року разом із ними ми встановили перші 39 зарядних станцій на їхніх заправках. За зарядки заплатила ОККО.

Інформацію про ці станції ми розмістили на open source. Але деяким людям не сподобалося, що ОККО розмістило безплатні зарядки. Вони почали міняти дані на open source, що заважало користувачам знаходити зарядні станції. Тому 2016 року почали роботу над IT-рішенням, яке потім стало GO-TO-U. Цей застосунок допомагає знайти найближчу зарядку та зарезервувати її. Тобто коли людина приїде, не потрібно ставати в живу чергу. У світі подібних рішень не було й немає.

Зауважу, що ми не власники зарядних станцій. Наша бізнес-модель ґрунтується на співпраці з ними. Власники платять за під’єднання до нашого застосунку. Нині наша команда складається з 25 людей, із яких приблизно 15 — ІТ-спеціалісти.

2020 року GO-TO-U потрапила до TechStars, одного з топових світових фондів-акселераторів. Він майже завжди оцінює компанії в $3 млн. Це потрібно, щоб інвестувати в обмін на невелику частку.

Якщо говорити про більш-менш справжню оцінку, то вона значно зросла восени цього року. Тоді в нас інвестувала швейцарська компанія Asea Brown Boveri (ABB). Але оцінку ми не розкриваємо. Я лише можу сказати, що вона вимірюється в десятках мільйонів доларів. Точно більше, ніж три.

Невдачі трапляються постійно. Найважчим був останній рік. Ми повинні були зробити стрибок — заручитися підтримкою когось великого. Знайти партнера, який повірив би в те, що ми робимо. Нам вдалося. Але до цього було буквально 150 невдалих переговорів.

Важливо не зупинятися та йти далі, навіть коли ви всоте чуєте: «Ми не розуміємо, що ви взагалі робите».

Про складність бізнесу електрозарядних станцій

Ринок зарядних станцій для електрокарів тільки формується. Він розвинений лише на 3%. Його можна порівняти з мобільними застосунками, про які ми 15 років тому взагалі не знали. Тому такі нові ринки важливо побачити, знайти проблему в них і знати, як її розв’язати.

Зараз установлення швидкісної зарядної станції обійдеться десь у €50 000. Її окупність із 25% завантаженістю — десь п’ять-шість років.

Тут важлива не так окупність, як можливість зайняти ринок. Для цього потрібно розуміти всі позитивні та негативні процеси. Зокрема, було зроблено багато помилок у розвитку європейської та світової інфраструктури.

Наприклад, коли Tesla перша почала встановлювати суперчарджери, у Європі вирішили побудувати конкурента. В інфраструктуру вкладені мільярди євро, але коли приїжджає користувач, починаються проблеми.

По-перше, немає резервування станції. По-друге, мобільний застосунок не працює як треба, бо вимоги до нього ставив тендерний комітет. У них прописали, що зарядка має вимикатися, мусить бути мапа, але як цим буде користуватися водій, ніхто не думав.

Зарядна станція. Фото з Facebook-сторінки GO-TO-U

Стояло завдання побудувати 5000 станцій — його виконали. Це робила компанія без економічного підґрунтя для цього бізнесу. Зарядки там — суто затратна частина в проєкті. Тому якість фінальної послуги достатньо низька.

Наша держава ніяк не впливає на інфраструктуру зарядних станцій. Це можна вважати негативом, бо держава чи місто не розбудовують мережу зарядок. З іншого боку — ми не допустили європейських помилок. Усе реалізовувалося лише на комерційній основі.

Про розвиток GO-TO-U у понад 47 країнах

За кордоном ми працюємо переважно в Європі. Є дві моделі співпраці. Перша — отримувати покриття від наявних зарядних станцій через роумінг. Пів року тому ми інтегрувалися з роумінговою платформою Hubject. Це дало можливість користувачу нашого застосунку зарядитися в Німеччині на станціях мережі Ionity. Усе працює за принципом Uber.

Інша модель — станції, якими ми керуємо. Вони з’являються через партнерів.

Також ми вже інтегровані з Booking.com і TripAdvisor. У нашому застосунку можна знайти зарядну станцію біля готелю та зарезервувати кімнату на ніч в один клік. Для цього є пряме посилання на Booking. Подібним чином працюємо з TripAdvisor. Можна подивитися, які заклади є поруч із зарядною станцією.

Ці компанії мають свої реферальні програми. Фактично вони діляться прибутком із тим, хто привів клієнта. Тобто ми отримуємо маленький відсоток.

Умови співпраці стандартні, але потрібні хороші ІТ-спеціалісти, які інтегрують платформи. Це має нескладний вигляд, але коли берешся, виявляється, що там дуже багато роботи.

Про родичів у бізнесі

Кожен досвід — абсолютно унікальний. У нашому випадку, певен, позитивних сторін набагато більше, ніж потенційних конфліктів, які зупиняють багатьох від ведення бізнесу з родичами.

Як на мене, класно, коли близькі люди залучені в роботу компанії.

Для нас це фактично справа життя, яку ми розвиваємо останні вісім років. Оскільки ми всі були залучені із самого початку, у нас найкраща експертиза. Це, напевно, і є той рецепт успіху, завдяки якому ми так далеко зайшли.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

СПЕЦПРОЄКТИ

10 непотрібних інновацій XXI століття

22 Січня 2022, 10:00
6 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Нина Дэй
Ніна Дей Журналістка, автор спецпроєктів для Vector
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Триває Innovation week, яку Vector проводить разом з UNIT.City. Упродовж тижня ми обмірковуємо теми та питання, які пов’язані з інноваціями та інноваційною економікою. 

Винаходи у багатьох асоціюються з чимось корисним, проривним і новаторським. І дійсно — винайдення електрики, транспорту та навіть інтернету кардинально змінило наше життя. Проте шлях до великого лежить і через провальні розробки теж.

Іноді черговий винахід — лише кандидат на Шнобелівську премію Шнобелівська премія Пародія на Нобелівську премію, заснована 1991 року редактором журналу «Аннали неймовірних досліджень» Марком Абрагамсом. Оригінальна назва IgNobel Prize походить від слова ignoble, тобто негідний . У цьому матеріалі ми зібрали саме такі — найбільш дотепні та недолугі інновації, що трапились із людством у XXI сторіччі. Б’ємося об заклад, про деякі ви навіть не чули — настільки вони облажалися.

Google Glass 

Google Glass

Розробка від Google, що наробила багато шуму в медіа 2013 року. Окуляри задумувались як дисплей доповненої реальності з функціональністю смартфону. Проте вже 2015-го виробництво призупинили, мовляв, продукт завершив свою експериментальну стадію. Відтоді розробку перевели до іншого підрозділу, і вона залишилась об’єктом для мемів та футуристичним гаджетом у кіно.


Ми вже знаємо, що окуляри доповненої реальності все ж вдалося зробити юзабельними та популярними. Один із резидентів UNIT.City — Sensorama Lab — якраз продовжує розвивати VR/AR сферу.

Sensorama Lab — це освітній майданчик, виробнича студія повного циклу й експериментальний простір. Тут фахівців різних напрямків можуть спільно працювати над новаторськими VR/AR проєктами.


Amstrad — ПК-телефон

Amstrad — ПК-телефон

Його презентували у березні 2000 року. Задум був хорошим: настільний ПК для дзвінків та перегляду пошти. Але бізнес-модель надзвичайно дорога — для підключення до інтернету вимагали преміумлінію зв’язку, що коштувала надто дорого.

Ходять чутки, що винахідник цього пристрою звільнився, бо це був тотальний провал. 

DVD-плеєр, який не дає піратити фільми 

DVD-плеєр, який не дає піратити фільми 

На початку 2000-х цей плеєр презентували як технологію, яка не дає робити піратські копії з орендованих дисків із фільмами. Проте його було важко під’єднати, і коштував він дорожче за звичайний плеєр. Тоді hdrezka перемогла, а зараз культуру піратства викорінюють Netflix та MEGOGO.


А ось резидент UNIT.City Wantent і справді робить корисні речі у сфері контенту. Вони працюють над платформою з використанням штучного інтелекту, аби визначати емоційний зв’язок між покупцем і продуктом. Це допоможе виробникам і дистриб’юторам контенту оцінювати свій продукт і покращувати його.


Дроносоля 

дрон-парасоля

Так звану «дронбреллу» (від англ. dron+umbrella) презентували у Японії 2018 року. За задумом, парасоля на дроні має літати за людиною та захищати від дощу. Проте ціна на це диво стартувала від $275, а працювало воно від 5 до 20 хвилин.

Дешевше придбати звичайну парасолю, в якої ліміт заряду необмежений. До того ж дрони й досі застрягають у деревах, падають в озера і врізаються в будинки. Щоб не намокнути під дроносолею, треба складати іспит на водіння дроном.

Вакуумне мийне взуття від Denso

Вакуумне мийне взуття від Denso

Не надто старий японський винахід 2017 року. Миє підлогу, якою ходить, це буквально взуття-пилосос. Але у торгових центрах цим займаються клінінгові служби, а вулицю підтримують у чистоті комунальники. Краще б це взуття мило саме себе. 

Мишка-телефон 

Мишка-телефон від Sony

Цю штуку 2006 року презентувала компанія Sony. Вони називали її мишкою з роздвоєнням особистості, бо всередині вона була… телефоном! Здається, мишку-телефон вигадали на внутрішньому конкурсі «креативних штормів» якісь тролі, щоб отримати квартальний бонус. Мишку досі можна надибати за $55 — раритет. А кошти йдуть на пенсію винахідникам. 


Радимо почати з прототипу, аби краще оцінити власний винахід. Більше шансів, що не потрапите в таку ситуацію, як мишка-телефон. Резидент UNIT.City FabLab Fabricator — цифрова лабораторія швидкого прототипування — цим і займається. Їм можна довірити розроблення, впровадження та супровід інноваційних проєктів. З таким підходом створюють справді корисні винаходи.  


USB-килимок для тренування пальців 

USB-килимок для тренування пальців 

Про нього писали 2007 року і, здається, що його винайшли джаст фо фан. Можна виправдати тих «науковців», бо тоді ще не було такого буму на сенсорні телефони, а ми не були офісним планктоном. Але тепер навіть журналіст протягом восьми годин тренує пальці на клавіатурі, пишучи цю статтю. Тому wasted.

Взуття-парасолька

взуття-парасолька

Жертва фешн-індустрії — парасольки для взуття. Їх презентували 2010 року як вирішення двох проблем: під звичайною парасолею ноги все одно мокнуть, а резинові чоботи — це не стильно.

Ми б оцінили юзабіліті на 5/10. Бо п’яточка намокне.

Тренувальний акваріум для рибок 

Тренувальний акваріум для рибок 

Його презентував 2008 року доктор Дін Померло (Dr. Dean Pomerleau), щоби зробити рибок інтерактивними тваринами для дітей. До винаходу додали DVD-диск з інструкціями, як навчити рибку різних фокусів: наприклад, пропливати через кільце.

З одного боку, пам’яті рибки, як кажуть, вистачає на дві секунди. З іншого — ця тренувальна станція досі продається на Amazon та має 209 позитивних відгуків, серед яких навіть відео тренованих рибок. Важко повірити, що хтось дресирує рибок.

Шарф приватності для комп’ютера

Шарф приватності для комп’ютера

Можна подумати, що цей шарф винайшла якась бабуся. Проте ні, 2006 року його презентувала студентка Королівського коледжу мистецтв у Лондоні. Годі й казати, що у 2021 році ми всі ворк фром хоум. Від кого ховати екран у цьому шарфі? Від свого кота? Хоча з такою холодригою він став би у пригоді до початку сезону опалення.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ
20 Січня 2022, 10:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Я хочу піти в стартап. Де знайти кофаундерів і як зафіксувати частки в команді — No Fears
Я хочу піти в стартап. Де знайти кофаундерів і як зафіксувати частки в команді — No Fears
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
18 Травня 2021, 09:00 15 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Тисяча уроків. Як за два тижні запустити математичну онлайн-школу
Тисяча уроків. Як за два тижні запустити математичну онлайн-школу
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
12 Травня 2021, 08:00 9 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ 5 beautytech-сервісів, що змінюють індустрію краси
The future is coming. 5 beautytech-сервісів, що змінюють індустрію краси
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Березня 2021, 09:40 11 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Ми не доженемо Долину, і це добре. Чому стартапам більше не потрібна Кремнієва, аби досягти успіху

21 Січня 2022, 10:00
7 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Аня
Анна Соха Створюю спецпроєкти з брендами та компаніями. Редагую комерційні матеріали
Чому вам не потрібно їхати до Сан-Франциско, якщо ви створили стартап?
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Триває Innovation week, яку Vector проводить разом з UNIT.City. Впродовж тижня ми обмірковуємо інновації та інноваційну економіку.

«Припустимо, я розробляю продукт, пов’язаний з віртуальною реальністю. Мені потрібно дізнатися про хардвер Nvidia, який я планую використовувати. Перебуваючи у Кремнієвій долині, я просто йду в офіс Nvidia через дорогу та ставлю їм запитання».

Разом із керівним партнером UNIT.City Костянтином Євтушенко розібралися, чому всі їдуть до Кремнієвої долини, чого не вистачало Україні для розвитку креативної економіки та чому сьогодні стартаперу не потрібно перетинати Атлантику, щоби створити інновацію.

Чому всі хочуть потрапити до Кремнієвої долини?

Кремнієва долина вже стала міфічним образом, який у багатьох людей асоціюється з єдиним місцем, де розташовані усі технологічні компанії.
Насправді так називається цілий регіон, який має в собі багато міст, із центром у Сан-Франциско.

Кремнієва долина вже стала міфічним образом, який у багатьох людей асоціюється з єдиним місцем, де розташовані усі технологічні компанії.

Історично формування Кремнієвої долини в 1970–1980 роках «спровокували» Стенфордський університет і Університет Берклі. Обидва завжди конкурували між собою, залучаючи найкращих студентів і професіоналів. В атмосфері творчої свободи з’являлися нові патенти та інноваційні продукти. Все це підсилили запаси кремнію, який використовують у виробництві діодів, мікросхем і транзисторів. З цієї індустрії почалася історія Долини як технологічного центру.

Але чому саме сьогодні усі стартапи, технологічні компанії, ангельські інвестори та фонди прагнуть туди потрапити? Тому що у Кремнієвій долині є все:

  • таланти — студенти та випускники навчальних закладів;
  • коворкінги та креативні простори — місце, де таланти можуть рости й об’єднуватися в команди;
  • фінансування — є можливість отримати швидке фінансування навіть на ранніх стадіях стартапу;
  • нетворкінг.
Історично формування Кремнієвої долини в 1970–1980 роках «спровокували» Стенфордський університет і Університет Берклі.

Отже, Долина — це екосистема, де маленькі гравці підсилюють великі команди завдяки ресурсам цієї екосистеми. А саме: навчаються, обмінюються досвідом, гуртуються та отримують фінансування.

Культура взаємодопомоги та відкритості забезпечує швидкий обмін інформацією та створює можливості для всієї креативної економіки Креативна економіка вид нової економіки, що базується на інтелектуальній діяльності, а не на традиційний ресурсах землі, праці та капіталу .

Чого не вистачало Україні?

Костянтин Євтушенко зазначає, що не варто відривати Україну від світового контексту. Насправді весь світ програв конкуренцію Кремнієвій долині. Там створюється 60% всіх інновацій, інші 30% — в Китаї. Це потяг, який ми вже не зловимо.

Але можна побудувати свій, який за 15 років покаже результат. Гарний приклад — це Ізраїль. У 1980–1990 роках країна була бідною та нестабільною. Вони вирішили повернути таланти зі всього світу додому, аби створювати інноваційні продукти (стартапи, патенти) та драйвити економіку.

Костянтин Євтушенко, керівний партнер UNIT.City
Костянтин Євтушенко, керівний партнер UNIT.City

Які умови змусять талановитих людей повернутися до країни?

На думку Костянтина Євтушенка, дві найважливіші речі мотивували повернутися:

  1. Інноваційна інфраструктура. Ізраїльтяни на державному рівні розбудували інноваційні парки із нерухомістю, навчальними закладами, науково-дослідницькими лабораторіями та R&D центрами.
  2. Пільги. Ізраїль запросив світові компанії розміщувати в країні свої офіси на пільгових умовах. Це дало людям змогу жити в Ізраїлі та працювати на світові компанії.

До середини нульових ізраїльтяни вчилися у корпорацій, у 2010-х вони стали підприємцями та створили свої компанії. А вже 2019 року Ізраїль зробив $17 млрд екзитів Екзит Продаж долі зі своїх компаній. Тепер це стартап-нація.

Аналогічні процеси відбувалися в європейських країнах. Україна довгий час була відсутня на мапі інноваційної інфраструктури. З початку незалежності ніхто не фокусувався на створенні довготривалих проєктів, тому інноваційної інфраструктури не було.

Чи є сьогодні в Україні інноваційна інфраструктура?

Українська креативна галузь зароджувалася з 2008 року на фоні світового тренду. Цьому сприяли велика кількість талановитих інженерів, швидкісний інтернет і брак державних регуляцій IT-ринку. Українські розробники, як і ізраїльтяни, почали працювати на світові компанії та навчатися.

«Ми почали їздити світом і розбиратися, як українці можуть застрибнути в останній вагон і де цей секретний соус інновацій. Ми побачили, що у нас немає інноваційного ресурсу та інфраструктури, — розповідає Костянтин Євтушенко.

І почали його розбудову — те що Ізраїль робив 30 років тому, а Європа 20 років тому. Внаслідок цього 2017 року відкрився перший в Україні інноваційний парк UNIT.City.

Ми вже не зможемо виграти конкуренцію у звичайній економіці, але є всі шанси зробити це у креативній. Щобільше, США розслабилися, коли обігнали Радянський Союз у Холодній війні. Сьогодні в Америці усе робиться за стандартами: однакові вікна, шурупи та болти. Я вважаю, що таке мислення приведе їх до занепаду».

Які можливості UNIT.City дає стартаперам?

Костянтин Євтушенко вважає, що креатив й інновації створюються за трьох умов: відчуття свободи, безпеки й натхнення. На цих засадах і розбудовували інноваційний парк.

  1. Освіта. Перший кампус, який збудували в UNIT.City, — приміщення школи програмування U.Code. На сьогодні з неї випустилося понад 3000 студентів. А в UNIT School of Business випускаються фаундери компаній. Крім цього, є ще й окремі менторські програми та акселератори для стартапів.
  2. Лабораторії. Резиденти створюють прототипи у чотирьох внутрішніх лабораторіях. Також нещодавно відкрилася лабораторія 5G, де інженери тестують передові технології.
  3. Нетворкінг. У спільному просторі легко знайти однодумців або обговорити питання. Також UNIT.City організовує різні події, аби ще більше сприяти взаємодії. Серед них є навіть мистецькі — фестивалі та театральні тижні.
  4. Публічні простори. Резиденти UNIT.City відпочивають у внутрішніх парках та рекреаційних зонах. А працюють не тільки у бізнес-кампусах, але й у коворкінгу. В останньому можуть працювати навіть непостійні резиденти.
  5. Фінансування. На території парку діють три інвестиційні фонди, представникам яких можна запітчити ідею за кавою або на спеціальному івенті.
Лабораторія 5G в UNIT.City, де інженери тестують передові технології

UNIT.City задав тренд, і сьогодні інноваційні простори розбудовуються у всій країні. Це коворкінги, акселераційні та інкубаційні програми — Sigma Software Labs, 1991 Open Data Incubator, YEP та різноманітні фонди.

Згідно з Global Innovation Index, який формує рейтинг інноваційності країн, торік Україна обіймала 43 місце зі 126. Але за показником ефективності ми п’яті у світі. Це означає, що українці мають мало інноваційного ресурсу, але ефективно ним користуються.

«Ми розуміємо, що вся інноваційна тусовка в США, і зараз будь-яка компанія має бути в США, — зазначає Костянтин Євтушенко. — Ми хочемо, щоби бек-офіси залишалися в Україні, а переїжджали тільки маркетинг-відділи.

Українці голодні до заробітку, достатку та технологій. Ми не маємо умовного «Діснейленду», але хочемо його. І в цьому наша сила — ми прагнемо розвиватися. Я переконаний, що за 10 років Україна буде абсолютним лідером інновацій у Східній Європі».

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КРЕАТИВ
Колаби, вечірки та ностальгія. Ось головні тренди маркетингу інновацій найближчих років
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Січня 2022, 10:00 8 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ
20 Січня 2022, 10:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ
Роль ком’юніті в середовищі інновацій та як його будувати на прикладі UNIT.City
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
19 Січня 2022, 10:00 7 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда
Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
17 Січня 2022, 10:00 9 хв читання
Гайди

Хочете купити крипту? Ось як і де це зробити

19 Січня 2022, 11:00
6 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Как купить криптовалюту
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

У грудні трейдер Юлія Михайленко написала нам колонку з азами інвестування в криптовалюту. Ми вирішили продовжити серію матеріалів на цю тему. На цей раз ми попросили Юлію розповісти, як і де купити безпечно криптовалюту, а також порадити програми, необхідні трейдеру та інвестору.

Як купити біткоїн або іншу валюту на криптовалютній біржі

Перший і головний спосіб покупки — криптобіржі. Це онлайн-платформи, де продають криптовалюти. Сам майданчик виступає у ролі посередника. Логіка її роботи приблизно така сама, як і у звичайних бірж. Тобто трейдери намагаються купити подешевше криптовалюту і продати дорожче.

Серед переваг криптобірж:

  • Ліквідність. Криптобіржі виступають основними постачальниками ліквідності Ліквідність Можливість швидко продати актив за ринковою ціною .
  • Швидкість укладання угод. Криптобіржі дають змогу моментально купувати та продавати монети у великих кількостях. Угода за ринковим курсом на біржі займе у користувача до 30 секунд. Придбання іншими методами може затягтися на кілька годин.

Купити біткоїн або іншу криптовалюту на біржі нескладно — потрібно створити обліковий запис, перевести на гроші й вибрати потрібну монету. Водночас не забувайте, що за введення та виведення коштів стягується комісія — 3–5% залежно від майданчика.

Процедура реєстрації на усіх цифрових біржах стандартна з несуттєвими відзнаками — введіть пошту, номер телефону, пароль. Відразу пройдіть процедуру верифікації — підтвердіть особистість, щоб отримати доступ до всіх функцій платформи. Зазвичай це нескладно — просто дотримуйтеся рекомендацій криптобіржі. Також увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA). Це допоможе якщо не уникнути, то вчасно виявити спробу злому.

Внесіть гроші на рахунок та купіть стейблкоіни Стейблкоіни Криптовалюти з фіксованим курсом, які забезпечені доларом США . Наприклад, USDT, TUSD, BUSD. Зберігаючи кошти в стейблкоінах, ми особливо не ризикуємо, адже вони захищені від волатильності. Потім вибираємо потрібну криптовалюту та створюємо з нею торгову пару. Виставляємо ордер (замовлення на купівлю чи продаж монет) за встановленою ціною та кількість бажаних криптоактивів. Монету автоматично зарахують на ваш біржовий криптогаманець відразу після угоди.

Більше про це

01 БІЗНЕС

Банк цифрового золота. Як працює українська криптобіржа CEX.IO з оборотом $10 млрд

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Як не потрапити на шахраїв

Щодо надійності криптобірж — її треба перевіряти. Наприклад, на сайтах coinmarketcap.com і coingecko.com. Там можна відсортувати платформи за обсягом торгів. Як правило, що вище цей показник, то надійніше біржа. Однак жодна платформа не може гарантувати повну безпеку коштів.

Де ще можна купити криптовалюту

Криптобіржі — відносно простий, безпечний і надійний спосіб купити криптовалюту. Тому починати рекомендую на них. Ось кілька альтернативних варіантів.

Обмінники

Розберімось, чим обмінник відрізняється від біржі. На відміну від останньої, обмінник сам має криптоактив. Відповідно, він встановлює курс на конвертацію валюти. Обмінники зазвичай дають змогу проводити угоди без реєстрації та підтвердження особи.

Як вибрати обмінник? Такі майданчики не дуже відрізняються між собою за принципом роботи. Однак користувачам слід моніторити інформацію про обмінник в мережі, а також звіряти курс з біржами та іншими подібними сервісами.

P2P-платформи

Це децентралізовані системи, які виступають виключно посередником між продавцями та покупцями. На перший погляд, P2P-платформи нагадують біржі, але їх логічніше порівнювати з маркетплейсами типу OLX. Користувачі можуть створювати оголошення про купівлю/продаж або відгукуватися на чужі. За свої послуги P2P-платформи стягують комісії в середньому нижчі, ніж на криптобіржах.

Перевага цих майданчиків у швидкій реєстрації. Плюс платформа депонує кошти — не переказує їх покупцеві доти, доки він не підтвердив оплату. Власник криптовалюти також не зможе скористатися активами, доки не підтвердить переказ коштів. Обмін криптовалют через P2P-сервіс може зайняти від декількох годин до одного дня. Проте всю відповідальність за безпеку особистих даних несе сам користувач.

Такі майданчики зазвичай використовують досвідчені трейдери. Вони розуміють, що відбувається на ринку, знають ціни й можуть спрогнозувати їх.

Криптомати

Це термінал для обміну криптовалют на звичайні гроші та навпаки. Принцип роботи звичний — людина вносить певну суму, вибирає монету, купує та вказує свій криптогаманець. Такі пристрої не вимагають підключення до банківського рахунку — вони з’єднують біржу та покупця безпосередньо.

Плюс криптоматів — анонімність та відносна простота використання. Щоправда, за неї доведеться заплатити підвищеною комісію. До того ж криптомати є далеко не в кожному місті чи країні. Для їхнього пошуку можна скористатися сервісом Coin ATM Finder.

Більше про це

01 Гайди

Ви хочете інвестувати у крипту. Ось знання, з яких треба почати

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Програми, де можна купити або продати криптовалюту

А тепер розглянемо корисні у торгівлі криптовалютами застосунки.

Coinbase

Coinbase купити продати криптовалюту

Застосунок для купівлі та продажу криптовалюти. Головне — можливість оплати криптовалютою через Apple Pay та Google Pay. Для покупки можна використовувати кредитні та дебетові картки.

BitPay

BitPay криптогаманець

Надійна платформа та криптогаманець. Підтримує Bitcoin, Bitcoin Cash, Ethereum, XRP та деякі інші активи.

FTX (раніше — Blockfolio)

криптотрекер FTX

Просунутий криптотрекер та програма для організації портфеля. Ви отримуєте бали, якщо інший користувач реєструється за вашим кодом і укладає угоди. Їх можна міняти на криптовалюту. Підтримує біткоін, ефір, DogeCoin та інші.

TabTrader

TabTrader додаток-термінал

Популярний застосунок-термінал. Стандартний набір із графіків курсів, валютних пар і пропозицій на біржах (Binance, FTX, Coinbase, EXMO та інші) доповнюється можливістю торгувати.

CoinMarketCap

CoinMarketCap для трейдерів та інвесторів

На мою думку, це сервіс № 1 для трейдерів та інвесторів. На головному екрані зібрана основна інформація: курс топвалют, які монети впали або ростуть більше за інших, конвертер у фіатні гроші та стрічка новин.

Більше про це

01 Досвід

«Вкладайтеся в криптоострови: $1 млн, і акр у криптораю ваш». Звучить сумнівно, але хто його знає

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Гайди
Ви хочете інвестувати у крипту. Ось знання, з яких треба почати
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
25 Грудня 2021, 10:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Роль ком’юніті в середовищі інновацій та як його будувати на прикладі UNIT.City

19 Січня 2022, 10:00
7 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Триває Innovation week, яку Vector проводить разом з UNIT.City. Упродовж тижня ми обмірковуємо теми та питання, пов’язані з інноваціями та інноваційною економікою. 

Валентина Ракітіна, Head of Ecosystem Department UNIT.City поділилася з Vector власним досвідом побудови сильної та самоокупної спільноти, в яку хочеться повертатися. 

Що таке спільнота й навіщо вона бізнесу 

Підприємець Олег  уперше потрапив у UNIT.City на Open Day. Надихнувшися, він вирішив працювати в коворкінгу. Так Олег став резидентом UNIT.City й отримав доступ до освітніх та розважальних заходів, нетворкінгу, школи бізнесу, акселераторів та  зустрічей з інвесторами. На вечірці резидентів він познайомився з людьми, які працюють з fintech-темою. Вони об’єднали свої компанії, залучили студентів з ucode IT Academy і почали розвивати бізнес. Із часом новостворена компанія виїхала зі спільноти. Але не минуло й пів року, як Олег із командою повернувся. «Нам бракує атмосфери UNIT.City», — пояснив він. 

Спільнота — це група людей, які об’єднані загальними цілями, цінностями або інтересами.

Наприклад, UNIT.City об’єднує креативних підприємців, яких цікавить саморозвиток і розвиток бізнесу. Вони займаються диджитал-трансформаціями та інноваційними стартапами. У спільноті також є сервісні організації, які взаємодіють з ІТ: юристи, фінансисти, маркетологи. 

Бізнесу потрібна спільнота, щоби створити сильний бренд. Завдяки їй можна отримувати інсайти та ідеї щодо нових продуктів і проєктів. Крім цього, бренд-амбасадори приводять нову аудиторію. А чесний зворотний зв’язок, який дає спільнота, допомагає покращувати бізнес. 

Навіщо бізнесу потрібні бренд-амбасадори

Люди долучаються до спільноти, щоби знайомитися з однодумцями. У відвертих розмовах на важливі теми вони знаходять рішення спільних викликів та навіть нових бізнес-партнерів. 

Що робить групу людей спільнотою 

Наталя Тимченко, екс-менеджерка Human Capital Advisory Services компанії Deloitte, розповіла, що робить із групи людей спільноту. Це сім елементів. Ми розглянемо їх у контексті UNIT.City. 

  1. Місце, яке об’єднує. Для UNIT.City це територія парку. 
  2. Кордони: хто є членом спільноти, а хто — ні. Всі, хто орендує простір, є членами спільноти й завжди можуть розраховувати на допомогу. 
  3. Традиції. Це походи в гори, тематичні вечірки, спільні сніданки.
  4. Ініціація. Для нових резидентів проводять посвяту у спільноту.   
  5. Символи. Це іменні картки або мерч.  
  6. Історії, які передаються й об’єднують спільноту. Наприклад, про те, як резиденти ходили в гори чи запускали разом проєкти. Або про те, як готувалися до приїзду Джека Ма, або історії із побудови та створення умов для котів, які живуть в UNIT.City 
  7. «Програма лояльності». Чим більше людина інвестує у спільноту часу та енергії, тим більше бенефітів може отримати. 

Що мотивує людей долучатися

Люди долучаються до спільноти, бо бачать у ній можливість швидкого розвитку. 

Наприклад, бізнес резидентів UNIT.City прискорюється всередині екосистеми завдяки можливостям:

  • для самореалізації;
  • для пошуку партнерів;
  • для залучення талантів у команду;
  • доступу до інвесторів.

Як заохочувати людей продовжувати членство 

Валентина виділяє три речі, які мотивують людей продовжувати членство:

  • атмосфера довіри і безпеки.
  • у спільноті слухають, чують і розуміють кожного, завжди готові допомогти;
  • у спільноті відповідають на запити людей, розуміють їхні потреби й допомагають їм досягати цілей.

Важливо налагодити ефективну комунікацію у спільноті, впевнитися, що люди знають, хто ще входить у неї, що відбувається всередині, які є можливості для розвитку.

UNIT.City використовує три канали для комунікації з резидентами: 

  1. Щотижнева розсилка з новинами парку, представленням нових членів, анонсами подій, партнерськими пропозиціями (консультації чи менторство), корисними матеріалами. 
  2. Закрита група у Facebook і канал у Telegram. 
  3. Офлайн-канали комунікації — постери з анонсами і щотижневі зустрічі ком’юніті-менеджера з резидентами.  Також у тестовому режимі працює віртуальний асистент TINU, який допомагає забронювати простір чи знайти людей у свою компанію. 

Навіщо і як досліджувати спільноту 

Дослідження допомагають зрозуміти, яку роль спільнота відіграє у розвитку своїх учасників, що мотивує їх залишатися або йти, чого їм бракує та які зусилля з боку ініціаторів спільноти учасники цінують найбільше. 

«Завдання UNIT.City — допомогти компаніям масштабуватися, а засновникам реалізувати особисті амбіції, — каже Валентина. — Щоб оцінити наш вплив на розвиток бізнесу резидентів, ми проводимо щорічні дослідження — як своїми силами, так і з залученням незалежних агенцій. На основі цих досліджень ми розробляємо дорожню карту, визначаємо зони розвитку і можливості для покращень», — пояснює вона. 

Як оцінити ефективність і вплив спільноти на бізнес

Щоб оцінити ефективність і вплив спільноти UNIT.City на резидентів, команда звертає увагу три речі: 

  1. Рівень довіри у спільноті. Довіру вимірюють кількістю спільних проєктів між резидентами, колаборацій, спільних заходів і частотою відвідування цих подій.
  2. Формування лояльності до бренду. Лояльність вимірюють за кількістю нових клієнтів, що прийшли завдяки рекомендації інших резидентів. Також відстежують, як часто і що саме пишуть резиденти про парк у соцмережах. 
  3. Зростання резидентів. Аналізують, як компанії масштабувалися з часу, коли потрапили у спільноту, чи вийшли на нові ринки, чи залучили інвестиції, чи з’явились у них нові напрями роботи. Оцінюють ріст компаній в цілому, а також намагаються зрозуміти свій внесок у цей ріст.

Роль ком’юніті-менеджера

Менеджер спільноти, або ж ком’юніті-менеджер — відносно нова позиція в Україні, що адаптується під специфіку конкретного бізнесу. Основна задача ком’юніті-менеджера — це підтримка, збільшення кількості та розвиток членів спільноти через різні інструменти. Ця людина має розуміти бізнес і його цілі, цінність спільноти. 

Обов'язки ком'юніті-менеджера

«Ідеальний ком’юніті-менеджер любить людей, готовий допомагати, підтримувати, взаємодіяти з кожним, має розвинені навички спілкування, переговорів та вирішення конфліктів. Крім цього, такий фахівець має вміти організовувати заходи та бути проєктним менеджером зі стратегічним мисленням. Необхідно розуміти, куди ми рухаємось, чого хочемо досягти, які ресурси для цього потрібні та які інструменти допоможуть досягти бізнес-цілей», — розповідає Валентина. 

Поради для тих, хто починає розбудовувати спільноту

  1. Насамперед сформуйте команду, яка розвиватиме спільноту. А також чітко розподіліть ролі: хто організовує заходи, хто веде комунікацію, хто відповідає за логістику. 
  2. Проведіть глибинні інтерв’ю з учасниками спільноти, щоби зрозуміти їхню мотивацію, запити і потреби. А потім плануйте з ними регулярні індивідуальні зустрічі.
  3. Починайте з проактивних лідерів спільноти. Одразу залучайте до команди учасників спільноти. Вони допомагатимуть вам розвивати її і стануть вашою опорою. 

Більше про це

01 СПЕЦПРОЄКТИ

Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда
02 СПЕЦПРОЄКТИ

Що таке інновації та як вони стимулюють економіку

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КРЕАТИВ
Колаби, вечірки та ностальгія. Ось головні тренди маркетингу інновацій найближчих років
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
23 Січня 2022, 10:00 8 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Чому вам не потрібно їхати до Сан-Франциско, якщо ви створили стартап?
Ми не доженемо Долину, і це добре. Чому стартапам більше не потрібна Кремнієва, аби досягти успіху
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
21 Січня 2022, 10:00 7 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ
20 Січня 2022, 10:00 13 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда
Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
17 Січня 2022, 10:00 9 хв читання
Досвід

Як стартапу потрапити в медіа. Startup Club від Мінцифри спитав у Vector, Forbes і SLOVA Tech PR

18 Січня 2022, 16:00
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Ніка Пономаренко Покращую тексти та переклади
Startup Club: як пітчити медіа
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Startup Club — відеопроєкт Мінцифри, який розповідає про нові українські стартапи та компанії. Це особливий випуск без огляду стартапів, але з відповідями на важливі питання: як зробити так, щоби ваш стартап потрапив у ЗМІ? Як зацікавити журналіста?

Гостями випуску були: Даша Зарівна, видавчиня медіа Vector; Михайло Сапітон, заступник головного редактора Forbes Ukraine; Лера Крутських, комунікаційна директорка SLOVA Tech PR. Ось їхні поради.

Як запітчити так, щоби медіа захотіло написати про стартап?

Михайло Сапітон

По-перше, потрібно виділити час, щоби зрозуміти які публікації ви хочете отримати. Потім підготувати всі деталі й факти, про які можуть спитати журналісти: біографія, дата заснування, які показники ви можете розголошувати тощо. Далі знайти дуже терплячу людину, яка розуміє ваш бізнес і візьме на себе комунікацію з журналістами.

Лера Крутських

Фаундер має розповісти піарнику, в чому суть новини й диференціація. Ринок дуже конкурентний. До того, як йти до журналістів, потрібно подивитися, які компанії такого ж типу представлені в ЗМІ, у якому контексті й із яким меседжем, і зрозуміти, як ви можете відрізнитися, щоби бути цінними для медіа. Їм цікаво писати ексклюзивні історії.

Даша Зарівна

Важливо, щоби людина, яка пітчить стартап, одразу казала, яка інформація під NDA.

Ще нам часто пишуть люди на етапі «ідея». Їм здається, що про це вже можна розповісти ЗМІ. Але медіа не цікавляться стартапами без продукту, інвестицій чи яскравих кофаундерів.

Я була й на стороні медіа, і на стороні агентства, яке пітчить. Дуже часто ті, хто пітчать, намагаються втручатися в роботу журналіста: «А давайте обов’язково дамо коментар нашого акціонера», «Візуал у вас якийсь дивний», «А тут ми хочемо внести корективи». Довіра має бути з обох сторін.

Більше про це

01 Гайди

Своїй мамі так пітчитимеш. Чому медіа не напишуть про ваш стартап

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Як написати тему листа, щоби журналіст його відкрив і зацікавився з перших речень?

Даша Зарівна: У реальному світі це відбувається так. Ви шукаєте журналіста, який пише на релевантну тему, досліджуєте його соцмережі, розбираєтеся, чим він цікавиться. Потім пишете йому на пошту. Якщо він не відповість, то вже потім пишете йому в соцмережах. Розповідаєте, в чому суть продукту, чому ваша тема буде цікава читачам цього медіа. Який унікальний кут подачі, висвітлення проблематики ви пропонуєте саме цьому медіа й журналісту. 

Це історія про контекст: піарник дуже часто не думає про нього, коли вривається в життя журналіста.

Даша Зарівна

Михайло Сапітон: Можна спробувати одну ментальну вправу. Уявіть, як виглядає інформативний заголовок про вас. Якщо у вас є продуктовий реліз або інвестиції — так і напишіть, а не «Новина про стартап X». Менше тексту, більше фактів.

Лера Крутських: Для пітчингу у західних ЗМІ варто брати до уваги різницю в часі з журналістами. Наприклад, з американським Forbes — 8–9 годин. Заплануйте пітч приблизно на 16:00 за київським часом, щоби журналіст прочитав його вранці. Для розуміння актуального часового поясу перевірте Twitter, багато журналістів позначають своє актуальне розташування у профілі.

Більше про це

01 Гайди

Публікації у CNBC та Forbes. Гайд, як (не) треба пітчити західним медіа

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Кумедні історії, пов’язані з пітчами стартапів у медіа

Лера Крутських: Журналіст нам написав, що в нас класний продукт, який припав йому до душі, але в нього не завантажується сайт. Ми почали фіксити сайт, але він однаково не працював. 

У цей момент головне — не втратити комунікацію, інтерес журналіста до продукту та продовжувати м’яко пітчити йому. У такому випадку треба створити додаткову цінність вашого продукту для журналіста.

Михайло Сапітон: У мене вже великий список історій за одним шаблоном. Люди не до кінця знають інформацію про свою компанію, список інвесторів. 

З одним інвестором ми якось рахували, скільки він вклав у стартап, — він не знав. Інші не пам’ятають, коли вони заснували компанії, забувають, як їх зараз називають після перейменування.

Часто ти як журналіст виконуєш свою роботу добре, а тобі дзвонять за кілька годин і кажуть знімати статтю, бо не ця людина — засновник, а хтось інший, наприклад. Це вже комічна тенденція.

Михайло Сапітон

Даша Зарівна: Для мене це історія, коли журналісту в медіа надсилають на пошту пітч, але він із якоїсь причини не відповідає. І людина починає писати мені як засновниці медіа, нашій SMM-ниці, знаходить усіх, хто працює в команді. Це неправильно. Якщо журналіст не відповів, у нього на це були причини: це поганий пітч, або він просто не підходить для Vector.

Як ви ставитеся до стартапів і невеликих IT-компаній, які хочуть платно розмістити інформацію? 

Даша Зарівна: У нас немає поняття «маленький стартап», бо наша місія — їх підтримувати. Часто нативну рекламу в нас замовляють великі компанії для розповсюдження новин, які ми не публікуємо на некомерційній основі. Одна платна публікація не означає, що за всі наступні відтепер обов’язково треба платити. Якщо в українського стартапу є релевантна новина, пишіть нам на пошту.

Лера Крутських: Нативна реклама іноді допомагає подати історію креативно, і це може зайти. Це залежить від того, який інфопривід і яка аудиторія потрібна.

Як має звучати стартап, про який хочеться написати?

Михайло Сапітон: По-перше, такому стартапу варто було би народитися не вчора, щоби він уже мав якийсь трекшн. Нехай стартап називається «Перемога». Якщо в нього не дуже прикольний фаундер, то ми не будемо ставити його в заголовок: «Стартап «Перемога» придумав, як зробити, щоби ваш собака жив 30 років. Ось скільки це коштує». І ми описуємо його економіку, інвесторів тощо. 

Зі стартапами найкраще працює футуристична штука та відповіді на запитання, скільки це коштує та коли буде доступним.

Чи є зараз якісь трендові теми для ЗМІ?

Даша Зарівна: Sustainability — доволі популярна тема, яку зараз всюди використовують. Також біткоїн. 

Кілька порад для стартапів і фаундерів щодо взаємодії зі ЗМІ

Даша Зарівна: Потрібно відповісти собі на запитання, чи готові ми та наша команда активно зайнятися піаром, тому що це треба робити системно. Далі треба скласти список журналістів та інфлюенсерів, які можуть сформувати думку про ваш продукт. Потім треба з ними познайомитися, зав’язати стосунки, вивчити лідера думки. Максимально наголошувати на користі для читачів, пропонувати ексклюзивну інформацію.

Неправильно всім ЗМІ писати однаковий текст. Або надсилати якийсь ексклюзив одному медіа, а через два тижні після публікації намагатися надіслати іншому. Це теж про повагу.

У нас був хороший досвід зі стартапом, який зібрав у Google Docs всю інформацію, яка коли-небудь виходила про них у ЗМІ. Вказали, під який інфопривід готується текст. Дали контакт людини, яка постійно була на зв’язку з журналістом. Водночас поводилися дуже коректно та не втручалися в сам процес створення контенту. Довірилися команді.

Більше про це

01 Гайди

11 ворогів пресрелізу. Що заважає вашій новині потрапити до медіа — розповідає Юлія Петрик із MacPaw

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Михайло Сапітон: Журналісти вам не вороги. Якщо вони ставлять некомфортні запитання, то це тому, що вони виконують функції суспільного інтересу, а не хочуть вам нашкодити.

Структуруйте все максимально. Зрозумійте систему ваших взаємин: ніхто нікому не платить. Не потрібно мені казати, що потім у нас замовите рекламу. Коли нормальне спілкування переходить у напівпогрози, це не працює.

Добре працює, коли компанія пише журналісту про свої нові штуки. Вона не розраховує, що журналіст писатиме про все, але тримає в курсі подій. У якийсь момент у журналіста може виникнути ідея для матеріалу, як компанія за рік змінилася, наприклад.

Відеоверсію розмови можна переглянути нижче, а надіслати свій пітч журналістам Vector – на пошту editors@vctr.media

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвід що розповідали на IT Arena конспект лекцій
AI, єдинороги та правильні рішення. Що розповіли на IT Arena 2021
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
11 Жовтня 2021, 11:45 9 хв читання
Досвід Месяц депрессии и желание все бросить. Как IOON провалил кампанию на Kickstarter
Місяць депресії та бажання все кинути. Як IOON провалив кампанію на Kickstarter
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
11 Серпня 2021, 10:00 12 хв читання
Досвід

«Вкладайтеся в криптоострови: $1 млн, і акр у криптораю ваш». Звучить сумнівно, але хто його знає

18 Січня 2022, 11:30
10 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Дарья Чернина
Дар'я Черніна Відкриваю у підприємців надздібності, показую потойбічну силу компаній.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Заплющте очі й уявіть тропічний острів. На ньому між пальмами та ліанами ховаються сотні криптоінвесторів з усього світу. Кімната з виходом на море, крипторесторан, поїздки на Lamborghini, VIP-клуб і надувні криптокотики – це далеко не повний перелік того, що можна знайти на Cryptoland. Проєкт острова з’явився в мережі наприкінці минулого року і планується до запуску вже 2024-го.

Творці впевнені, що в майбутньому це стане світовим криптораєм, і продають 1 акр землі приблизно за $1 млн. У мережі вважають цю ідею черговою мильною бульбашкою і порівнюють із шахрайським музичним фестивалем Fyre Festival. Хто стоїть за проєктом, на якому острові розміститься Cryptoland і чи небезпечно вкладати в нього свої гроші — розбиралася Дар’я Черніна.

У захід сонця на надувному криптокоті

У листопаді 2021-го творці проєкту Cryptoland випустили 10-хвилинний презентаційний ролик:

У вертольоті сидить чоловік середнього віку в помаранчевій сорочці, покритій золотими монетами біткоїну. Крістофер Адамс приземляється на острів як герой сучасного приквелу «Острова фантазій» Джеффа Уодлоу. Він — один із 60 власників 1 акра (40 соток) землі на The Blockchain hills, «перлині Cryptoland».

Його зустрічає золота монета Конні, що говорить, і проводить дерев’яним пірсом на ресепшн. Там йому видають ключі від його апартаментів. За хвилину золота монета на Lamborghini відвозить Крістофера до його розкішного будинку. Дорогою вони проїжджають «Володимирський клуб» (посилання на користувача на форумі BitcoinTalk) — закритий простір для власників землі.

Vladimir Club в Cryptoland
Скриншот із презентаційного ролика

Шкіри ведмедів на підлозі, свій більярд, бар і ванна серед кімнати — так виглядають апартаменти головного героя. Через секунду ми вже опиняємося біля зони для роботи, де під пальмами на шезлонгах працюють програмісти. Також на острові відбудеться Cryptoland Blockchain week — уявна конференція, на яку з’їжджаються крипто-VIP.

Cryptoland скріншот із презентації
Скриншот із презентаційного ролика

З розваг на острові є кімната для зняття стресу, що нагадує дитячий басейн із різнокольоровими кулями. От тільки замість них золоті монети. Також тут є крипторесторан «Стартап», алея слави для зірок криптосвіту та розважальний центр, де можна зіграти в аерохокей обличчям інвестора BitConnect Карлоса Матоса (того самого Carlos The Meme).

Cryptoland презентація
Скріншот із презентаційного ролика

«Це просто крипто-Діснейленд», — усміхається Крістофер. І через декілька хвилин він ховається у заході сонця на надувному криптокоті з дівчиною на ім’я Б’янка.

криптоострів
Скріншот із презентаційного ролика

Чи реальний Cryptoland

Творці Cryptoland — Макс Олівер та Хелена Лопез. Вперше вони презентували проєкт у Twitter у листопаді 2021 року. Острів ділиться на три частини:

  • Криптозалів — пляжі, розваги та зона для роботи;
  • The Blockchain hills — 60 акрів землі;
  • House of DAO — інкубатор для криптостартапів.
карта криптоострова
Карта проєкту

6 листопада на сайті CoinTelegraph команда Cryptoland оголосила про старт продажів 10 000 NFT — віртуальних квитків на острів. 60 із цих токенів прив’яжуть до реальної ділянки землі площею 1 акр.

Придбати його та стати «king cryptolander» можна за 319 ETH (понад $1 млн). Ціна решти 9940 NFT — 0,15 ETH (на момент написання статті — $475). Крім цього, в перший тиждень запуску проєкту Олівер і Лопез оголосили про розіграш перших 5000 запрошень на острів серед тих, хто зробить репост у Twitter відео про Cryptoland.

8 листопада першим «king cryptolander» став фаундер PAID Network, Master Ventures, House of DAO Кайл Чессі (відоміший як «криптоветеран» Чед). Через тиждень на його YouTube-каналі вийшло 30-хвилинне інтерв’ю з Максом Олівером та Хеленою Лопез. За їхніми словами, над ідеєю Cryptoland вони працюють понад два роки, а об’єкти у мультиплікаційному ролику — лише бета-версія проєкту.

Кайл Чессі інтерв'ює Макса Олівера та Хелену Лопез
Кайл Чессі інтерв’ює Макса Олівера та Хелену Лопез

Ми швидко зрозуміли, що задумане неможливо передати за допомогою PDF або чогось ще. Тому після довгих мозкових штурмів дійшли ідеї створення 3D-анімаційного відео. Ми хотіли, щоб воно викликало захоплення, але водночас точно передавало те, що планується збудувати», — каже Олівер.

Для цієї роботи команда Cryptoland підключила творців серії мультфільмів «Історія іграшок» (не сама Pixar, а люди, які там працювали). «Це коштувало нам $6–7 млн — $120 000/хв», — уточнює Макс Олівер. За словами Кайла Чессі, Олівер і Лопез вклали у Cryptoland $500 000 власних коштів.

Cryptoland навіть має фізичну адресу — це один з островів Фіджі, Нанану-ай-кейк (Nananu-i-cake). На будівництво Cryptoland автори планують виділити 2,5 роки.

Обман для іноземців або крипторай

Попри помпезну презентацію, творці проєкту замовчують про джерела фінансування та бюджет. Це викликало сумніви у мережі. Так, 5 січня програмістка та редакторка Wikipedia Моллі Вайт опублікувала у Twitter власне невелике розслідування про Cryptoland.

Насамперед їй стало цікаво, хто такі Макс Олівер та Хелена Лопез. У мережі про творців проєкту практично немає інформації. Вайт вдалося знайти матеріал іспанською мовою, у якому розповідається про минуле авторів Cryptoland.

Раніше Макс і Хелена були пов’язані з глянцевим онлайн-журналом YouMag. 2016 року папараці цього журналу цілодобово стежили за відомим YouTube-блогером El Rubius (40,3 млн підписників), щоб сфотографувати його разом із невідомою дівчиною. Коли фото вдалося зробити, блогер розкритикував журнал за втручання у його особисте життя. El Rubius підтримали фанати й незабаром журнал закрився під тиском критики. Також у матеріалі вказується, що імен у Макса насправді три — Макс Олів’є, Максим Олівер і Джубін Колл.

Також автори проєкту не пояснюють утворення цін на майно на острові. Наприклад, будинки подібного типу на Фіджі продаються за $200 000–300 000. За більш ніж $1 млн можна придбати котедж із чотирма кімнатами та двома ваннами. Журналісти VICE помітили, що острів Нанану-ай-Кейк досі виставлений на продаж як мінімум на двох сайтах (тут і тут) із нерухомістю.

Shitcoin Cryptoland

Дехто побачив у ролику сарказм. Наприклад, автор VICE Едвард Онгвесо молодший (Edward Ongweso JR) назвав презентацію Cryptoland «задушенням блокчейн-мемами». Згадати лише туалети з ролика, які називаються Shitcoin, або туалетний папір із доларових купюр.

Крім цього, Моллі Вайт зауважила, що під час оформлення покупки NFT на 1 акр землі потрібно підтвердити, що ви не є громадянином США. «Виникає питання, як Кайл Чессі придбав землю на острові», — пише програмістка.

покупка NFT криптоленд
Реєстрація на сайті

Ще один момент, який збентежив Моллі Уайт, — гендерна дискримінація. Дівчата в роликах з’являються вкрай рідко і переважно займаються адміністративною діяльністю — стоять на ресепшен, працюють офіціантками.

Також, схоже, автори проєкту не переймаються віковими обмеженнями. На запитання користувача Twitter про вік команда Cryptoland відповіла, що розумової зрілості буде достатньо. Незабаром пост з відповіддю було вилучено. Ця команда проєкту пояснила, що не всі адміністратори сторінки Cryptoland досконало володіють англійською мовою.

Також 8 січня художниця Каміла Б’янчі звинуватила Cryptoland у крадіжці її 3D-активу, який призначався для некомерційного використання. Мова про чайку, яка з’являється у ролику.

чайка у криптоленді
Скріншот із презентаційного ролика

Правосуддям творцям пригрозив і Карлос Матос. Як зазначає інвестор, його зображення використовується без його згоди.

Через подібні нестикування багато хто в мережі почав жартома порівнювати Cryptoland із Fyre Festival — «розкішним музичним фестивалем» на Багамських островах, який виявився шахрайством.

Жодної відповідальності за втрачені гроші

Реакція Cryptoland з’явилася 7 січня. У заяві команда зазначила, що стала жертвою спланованої атаки.

Моллі Вайт почала отримувати погрози. В одному з листів Cryptoland попросив програмістку публічно вибачитися на всіх платформах і видалити раніше створені пости. Також презентаційний ролик було видалено з каналу Уайт на YouTube через порушення авторських прав.

Особливий інтерес викликає Why Papers (White Papers Cryptoland). Наприклад, у документі значиться, що він не проходив юридичного узгодження з жодною структурою чи організацією. Також команда проєкту не несе жодної відповідальності за «випадкові або спеціальні збитки […], включно з втратою доходу, персональних даних, які виникли через довіру до цих White Papers».

Автори проєкту не відповідають за точність і правдивість інформації, викладеної в документі. Також, погоджуючися з Why Papers, ви підтверджуєте, що не будете використовувати цей документ у суді. А всі заяви команди — лише прогнози, плани.

Тренд на острови

Схоже, що справи у Cryptoland йдуть не дуже добре. Майже за три місяці після запуску Кайл Чессі досі залишається єдиним «king cryptolander». Неясно також, скільки NFT з 9940 вдалося продати.

Кайл Чессі володіє ділянкою №1. Скріншот сайту Cryptoland
Кайл Чессі володіє ділянкою № 1. Скриншот сайту Cryptoland

Сервер чату криптоінвесторів на Discord тимчасово недоступний. Раніше VICE писало, що учасникам групового листування приходив лист із проханням не підтримувати зв’язок із «тролями», а також повідомляти адміністрацію чату про поширення фейків і дезінформацію про Cryptoland. З 7 січня сторінка Cryptoland у Twitter не оновлювалася, як і акаунти Макса Олівера та Хелени Лопез.

17 грудня відбулася презентація ще одного острова для криптоентузіастів — Сатоші. Він розташований у Вануату, державі в південній частині Тихого Океану. Його власники — Satoshi Island Ltd, зареєстрована у Вануату. Проєкт розробляє гонконгська компанія James Law Cybertecture.

Згідно із заявами компанії, продаж NFT для доступу до острова Сатоші розпочнеться у січні цього року. На відміну від Cryptoland Сатоші пропонує купувати землю, щоб будувати на ній свої апартаменти. Ціна за будинок на острові стартує від $60 000. Будівництво заплановане на третій квартал 2022 року.

Чи закінчаться криптоострова збитками для інвесторів і багатомільйонними позовами до творців — покаже час. Проєкти виглядають щонайменше дискусійно, а їхні творці не викликають довіри.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Досвід Что такое децентрализованные соцсети и как в них заработать
Як працюють соцмережі без «Цукербергів». Так, вони існують
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
01 Грудня 2021, 16:30 12 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Ви будете дивитися серіали всю ніч. Як українська AI-платформа Wantent аналізує реакцію глядачів на відеоконтент

18 Січня 2022, 10:00
9 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Катерина Богуславська Авторка текстів і нативних спецпроєктів для Vector
Як створювалася інновація: кейс Wantent
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Триває Innovation week, яку Vector проводить разом з UNIT.City. Упродовж тижня ми обмірковуємо теми та питання, які пов’язані з інноваціями та інноваційною економікою. 

Усім знайомий стан, коли намір подивитися ввечері епізод нового серіалу перетворюється на багатогодинний марафон до ранку. Утім, далеко не кожен серіал змусить пожертвувати своїм сном. Український стартап Wantent (екс-Watched) розробляє платформу, яка з допомогою штучного інтелекту досліджує реакцію глядачів на відеоконтент.

У березні стартап отримав $450 000 інвестицій від фонду QPDigital. Ми дізналися, як з’явилася ідея стартапу, як він декодує реакцію глядачів на відео та які поради дає виробникам і дистриб’юторам контенту.

Від ідеї до інновації: як з’явився Wantent

Прогнозується, що глобальний ринок технологій розпізнавання емоцій виросте з 2020 до 2026 року майже вдвічі — з $19,5 млрд до $37,1 млрд. Український стартап Wantent (екс-Watched) — частина цієї індустрії, що стрімко розвивається. Засновники Wantent — Олексій Шалденко (СЕО) та Артем Мельниченко (СТО). Олексій — доцент кафедри автоматизації проєктування енергетичних процесів та систем Київського політехнічного інституту. До створення стартапу він викладав в університеті та працював в індустрії спецефектів.

Шалденко називає створення Wantent «Стенфордською історією», адже йому вдалося зібрати своїх найкращих студентів для роботи над проєктом.

Цікаво, що спочатку він формував команду взагалі під інший стартап, але той не залучив інвестиції. Олексій опинився перед вибором: розпустити потенційних працівників чи реалізувати іншу ідею. Оскільки команда вже була згуртована та мала напрацювання, рішення було очевидним. Так 2019 року народився Wantent.

Інший засновник стартапу, Артем Мельниченко, — колишній студент Олексія. До роботи у Wantent він займався розробкою архітектури в Concepter та EPAM. Зараз Мельниченко та інші два співробітники стартапу навчаються в аспірантурі КПІ та проводять дослідження у сфері штучного інтелекту (AI).

Співзасновник Wantent — Олексій Шалденко
Співзасновник Wantent — Олексій Шалденко

З 2019 року команда стартапу збільшилася втричі —  з 4 до 12 працівників. Зараз у неї входять розробники, дизайнери, когнітивні психологи та спеціалісти з бізнес-процесів. 

За два роки існування Wantent пройшов акселерацію в NEST Bootcamp від UNIT.City і став учасником програм AWS Activate та NVIDIA Inception. Команда стартапу виросла з чотирьох людей до 12. Сьогодні Wantent — повноцінний резидент UNIT.City та активний учасник європейського акселератора MediaMotorEurope, який підтримує європейський фонд Horizon 2020 та суспільне телебачення Бельгії VRT. Крім цього, Wantent пройшов відбір USF і в листопаді разом з іншими дев’ятьма стартапами представили Україну на Web Summit 2021.

Як Wantent із допомогою AI аналізує реакцію глядачів на контент

Wantent оцінює реакції глядачів на тривалий відеоконтент. Стартап співпрацює з компаніями-виробниками відео, OTT-платформами OTT-платформи Over-The-Top Content (ОТТ) означає доставку широкосмугового відео та аудіо без причетності постачальника інтернету до контролю або розповсюдження контенту. Наприклад, Netflix , телевізійними каналами та рекламними агентствами. Розуміння того, як аудиторія сприймає контент, допомагає клієнтам Wantent зробити правильний вибір під час створення чи купівлі відеопродукції. 

Контент оцінюють у кілька етапів:

  1. Під потреби клієнта формується фокус-група
  2. Члени фокус-групи переглядають відео, а розроблені стартапом моделі штучного інтелекту фіксують реакцію кожного з них. 
  3. Wantent аналізує зібрані дані та рекомендує, як можна покращити проєкт. 
Співзасновник Wantent Артем Мельниченко
Співзасновник Wantent Артем Мельниченко

Формування фокус-групи й дослідження реакції глядачів

Wantent підбирає фокус-групу відповідно до вимог клієнтів. Наприклад, одним потрібен гендерний розподіл між чоловіками та жінками 70 на 30. Іншим — аудиторія, яка вже переглянула певний серіал. 

Під час дослідження учасники фокус-групи переходять за посиланням на своєму пристрої (ноутбуці, планшеті чи смартфоні). Далі вони переглядають контент з увімкненою камерою й відповідають на питання. Дослідження відбувається в природних умовах, без використання обладнання чи запрошення в спеціальні кімнати.

Моделі штучного інтелекту Wantent

Олексій Шалденко зазначає, що Wantent робить головну ставку на розроблення технології, за допомогою якої відбувається оцінка реакції глядача:

  • власна технологія допомагає стартапу контролювати точність роботи та ціноутворення;
  • використовуючи свою технологію на своїх серверах, Wantent може виконувати всі вимоги обробки персональних даних Загального регламенту про захист даних ЄС (GDPR) та Каліфорнійського закону про конфіденційність споживачів (CCPA) і не передавати їх третім сторонам.

Команда Wantent розробила власні AI-моделі для розпізнавання реакцій глядача. Вони є інтелектуальною власністю стартапу. Моделі розпізнають такі реакції як емоційна міміка, моргання, рухи руками, зміна положення тіла, голови чи напрямку погляду. Всі реакції оцифровуються та стають метриками, що дають змогу інтерпретувати зацікавленість глядача. 

Технологія Wantent виходить за межі звичайної класифікації шести основних емоцій на обличчі людини. Стартап ставить перед собою глобальне завдання: проаналізувати не стільки емоції, скільки поведінкові реакції глядача.

Олексій Шалденко підкреслює, що емоції людини часто залежать від контексту. Є дослідження, у межах яких учасникам показували зображення обличчя людини без фону та фон, де обличчя було вирізане. Виявилося, що людина краще вгадує емоцію, дивлячись на фон, а не на вираз обличчя. 

Саме тому стартап працює над тим, щоби мати змогу аналізувати емоції з урахуванням контексту. Згодом у Wantent планують інтерпретувати понад 20 емоцій із допомогою моделі OCC модель OCC від прізвищ творців моделі Ortony, Clore, Collins. Модель описує якісну й кількісну сторону 22 видів емоцій , що дає змогу враховувати інформацію про середовище. 

Аналіз даних та рекомендації щодо покращення контенту

За словами Олексія, саме аналіз даних вигідно вирізняє Wantent з-поміж компаній-конкурентів, таких як Realeyes чи Affectiva. Український стартап пропонує бізнесу не лише сухі дані на кшталт «під час вашого відео глядач усміхнувся 15 разів», а їхню інтерпретацію та поради, як саме можна покращити контент. Wantent говорить із бізнесом мовою його метрик залучення, взаємодії та утримання клієнтів (acquisition, engagement, retention).

Стартап досліджує контент із точки зору сторителінгу. Його розбивають на актову структуру та вивчають, що відбувається з персонажем під час поворотних моментів сюжету. Наприклад, Wantent аналізує, чи слідкує глядач за персонажем та чи є зони, де він може занудьгувати і припинити перегляд. 

«Були випадки, коли ми вказували на моменти у відео, які потрібно прибрати, оскільки вони викликають максимальний негатив через культурні особливості».

Олексій Шалденко

Крім цього, у Wantent вивчають портрет глядача — його бажання, страхи та мотиватори. Їх треба відобразити в історії головного героя, інакше аудиторії буде нецікаво за ним спостерігати.

Бізнес-модель Wantent

Wantent націлений на роботу за SaaS-моделлю Software as а service, SaaS Програма як послуга — модель поширення програм споживачам, при якій постачальник розробляє веб-програму з метою використання її замовниками через інтернет. Замовники платять не за володіння програмами як такими, а за їх використання . Хоча наразі стартап працює з клієнтами на контрактній основі, вже є перші клієнти, що використовують підписку. Також технології Wantent можна інтегрувати в інші платформи та продукти.

Команда стартапу Wantent

Залежно від розміру фокус-групи та тривалості контенту його дослідження може коштувати від $1000 до $12 000. Шалденко зазначає, що у стартапу вже є досвід вивчення пілотних проєктів із США, Британії, Європи та Індії.

Оскільки контент, з яким працює стартап, належить до категорії pre-release, деталі досліджень і назви компаній-клієнтів не розголошуються. Щоби захистити відеопродукцію від витоку, Wantent використовує Голлівудський стандарт захисту контенту та інструменти Watermarking і DRM від компанії NAGRA Kudelski Group, що співпрацює з HBO.

Інвестиції в стартап

Перші ангельські інвестиції у розмірі $100 000 стартап вклав у MVP продукту — побудову платформи, збір даних та навчання моделей. 

У березні цього року Wantent залучив  $450 000 інвестицій від фонду QPDigital. Гроші пішли на підготовку виходу на ринок, розширення команди, дотримання усіх вимог із оброблення персональних даних (GDPR/CCPA), а також інтеграцію Голлівудських стандартів захисту контенту клієнтів.

Wantent інвестиції в стартап

Під час наступного раунду інвестицій, компанія планує залучити $2 млн. Це дозволить масштабуватися на ринку США та збільшити команду до 30 працівників.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ
Тиждень інновацій на Vector. Добірка усіх матеріалів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Січня 2022, 10:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ
Що таке інновації та як вони стимулюють економіку
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
17 Січня 2022, 18:00 15 хв читання
БІЗНЕС ПриватБанк кредитні лінії
Ваш інвестор — «ПриватБанк». Які умови та що для цього потрібно?
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
08 Жовтня 2021, 10:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ

Що таке інновації та як вони стимулюють економіку

17 Січня 2022, 18:00
15 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
dmitriy-koshelnik
Дмитро Кошельник Придумую теми, редагую тексти, пишу про компанії і підприємців, чіпляюся до фактів.
Партнерський матеріал Партнерський матеріал Матеріал на правах реклами
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Vector разом із UNIT.City розпочинає Innovation week. Упродовж тижня ми обміркуємо теми та питання, пов’язані з інноваціями та інноваційною економікою.

Інновації — основа успішної економіки. Від них залежить місце держави на світовому рівні та, зрештою, і й добробут громадян. Створення та інтеграція інновацій — складний багаторівневий процес. У ньому потрібно поєднати зусилля бізнесу, держави та освітнього сектору, щоби в результаті не просто випустити нові продукти, але й досягти культури, у котрій вони будуть з’являтися постійно.

Разом із CEO UNIT.City Домініком Піоте та партнером, CFO Кирилом Бондарем розібралися, що таке інновації, у чому складність їхнього створення та інтеграції. Також вони пояснили, як зробити економіку України інноваційною.

Що таке інновації та як вони працюють

Термін «інновації» вперше використав австрійський та американський економіст Йозеф Шумпетер на початку XX століття. Під ними він розумів зміни з метою реалізації й використання нових видів товарів, виробничих та транспортних засобів, ринків. За Шумпетером, економічне новаторство — функція підприємців. Оскільки вони не просто розробляють нові рішення, а й розуміють, що матиме попит на ринку.

П'ять типів інновацій

Економіст виділив п’ять типів інновацій:

  • створення нових товарів;
  • використання нових технологій та техніки;
  • відкриття нових джерел сировини;
  • нова організація виробництва;
  • освоєння нових ринків збуту.

Шумпетер не єдиний дав визначення інноваціям. У мережі можна знайти безліч варіантів. Зазвичай вони не надто відрізняються від визначення Шумпетера. Домінік Піоте  виділяє два види інновацій: поступові та дизрапт Дизрапт від англ. disrupt — підривати .

Домінік Піоте, CEO UNIT.City
Домінік Піоте, CEO UNIT.City

«Поступові інновації — коли випускають трішечки оновлені продукти. Наприклад, як після iPhone 12 з’являється iPhone 13. Я не великий фанат такого типу інновацій. А от дизрапт інновації — це вже створення того, чого раніше не було. Наприклад, винайдення авто чи найпершого iPhone. Саме такі інновації здатні щось змінити, вплинути на звичний стан речей», — пояснює СEO UNIT.City.

Як еволюціонували iPhone

Кирил Бондар виділив три ключових елементи інновацій:

  • щось нове, чого раніше не було (матеріали, компоненти, ринок, композиція);
  • воно або вже впроваджене, або в процесі;
  • затребуване ринком.

Він також підкреслює, що ефект від інновації обов’язково можна виміряти. Тобто вони мають економічний, науково-технічний, комерційний, соціальний, ресурсний або екологічний результат.

Класифікація інновацій

Є багато підходів до класифікації інновацій. Мабуть, найпростіша для розуміння — за змістом і сферою застосування. По суті вона схожа на типи інновацій за Шумпетером:

  • Технологічні — введення та створення нових технологій виробництва, інформаційних систем, джерел енергії.
  • Продуктові — створення нових товарів.
  • Організаційно-управлінські — інноваційні методи управління персоналом, стратегічного планування, прогнозування, постачання, збуту.
  • Економічні — інновації у фінансовій та бухгалтерській сферах, оплаті праці, оцінюванні результатів роботи.
  • Соціальні — нові форми активізації суспільства. Серед них — зміна способу життя, культурних, екологічних та політичних аспектів.
  • Юридичні — нові нормативно-правові документи. Вони створюють та змінюють умови для розвитку компаній, організацій, людей та суспільства.

Важливо пам’ятати, що кожен із цих типів інновацій зазвичай пов’язаний із рештою. Тобто зміна в одному з сегментів тягне за собою перетворення в іншому.

Сатоші Накамото і біткоїн

Наприклад, 2009 року розробник під псевдонімом Сатоші Накамото запустив пірингову платіжну систему та криптовалюту біткоїн (BTC). Насправді процес створення цієї системи почався ще приблизно з 1980-х. Інновація Накамото полягає в тому, що він переосмислив та узагальнив роботи попередників, а потім запропонував елегантне рішення.

Певно, головним нововведенням став блокчейн. Це децентралізований ланцюжок блоків, у яких записуються транзакції біткоїна. Блокчейн можна використовувати не лише для цього, але і для голосування, фіксування права власності, цифрової ідентифікації особистості, міжнародних платежів, анонімного передавання інформації. Отже, технологічна інновація (блокчейн) здатна спричинити хвилю змін в інших сферах — від економічної до юридичної.

Створення та інтеграція інновацій

Вміння створювати та інтегрувати інновації на різних рівнях (від продукту до структури роботи) вважається одним із ключових чинників, які вирізняють лідерів як у бізнесі, так і на рівні держав.

Кирил Бондар вважає, що розвиток інновацій залежить від трьох елементів:

  • Люди. Потрібні таланти — ті, хто прагне створювати щось нове.
  • Гроші. Без них дуже складно думати над чимось інноваційним.
  • Особлива культура. Вона має мотивувати людей ризикувати та пробувати щось нове. «Можливо, їх чекатиме невдача в 99 випадках зі 100, та це не буде їх зупиняти», — пояснює Кирил.
Кирил Бондар, CFO UNIT.City

Процесс від розроблення до інтеграції та розповсюдження нововведень називають інноваційним циклом. Його можна розділити на такі етапи:

  • Аналіз внутрішніх можливостей компаній та ринку. На цьому етапі визначають, які продукти слід перестати випускати, а які навпаки — розвивати або створювати.
  • Генерація ідей інновацій. Команда генерує ідеї продуктів і товарів з огляду на проведений аналіз і розуміння потреб ринку.
  • Добір ідей інновацій. Обирають найбільш перспективні ідеї для конкретної компанії чи організації.
  • Розроблення концепції та її перевірка. Особливо важливо саме перевірити, тому що інновації заради інновацій не працюють. Товар чи послуга мусить цікавити кінцевих споживачів. Для цього проводять опитування та дослідження потенційної цільової аудиторії.
  • Розроблення маркетингової стратегії для просування інновації на ринок. Цей етап включає комплекс дій від поглибленого дослідження ринку до сегментації аудиторії та розроблення маркетингової стратегії.
  • Оцінювання можливості та доцільності реалізації маркетингової стратегії. Визначають, чи здатна компанія виробити та збути достатньо товару для реалізації поставлених цілей.
  • Виготовлення зразків і їхнє лабораторне випробування.
  • Випробування інновації в ринкових умовах. Тут використовують пробний маркетинг на окремих ділянках ринку, щоби покращити стратегію виведення продукту та його особливості.
  • Розгортання комерційного виробництва інновації.

З практичної точки зору повний інноваційний цикл використовують не завжди. Важливо враховувати особливості компанії, ринку продукту. Наприклад, не обов’язково придумувати новинку самостійно, можна купити патент або ліцензію.

Розберемось, як впроваджують інноваційні продукти, на прикладі першого iPhone. Ідея створення смартфону з’явилась у Стіва Джобса ще в першій половині 2000-х після успіху плеєрів iPod. 2004-го обсяги їхніх продажів сягнули орієнтовно 8,2 млн. У той час CEO Apple замислився над створенням гаджету, який міг би об’єднати три пристрої — програвач, телефон і кишеньковий комп’ютер.

iPhone розробляли в кілька етапів. Спочатку Джобс хотів створити планшет, але врешті зупинився саме на телефоні із сенсорним екраном та мінімумом фізичних кнопок. Перша версія мала кодову назву Purple 1. Її так і не завершили, а сама Apple сфокусувалася на іншому прототипі — Purple 2.

Також Apple зрозуміла, який пристрій потрібен ринку, завдяки партнерству з Motorola. 2005-го компанії разом випустили смартфон Motorola ROKR E1. Він вважається провальним, проте Apple зробила правильні висновки. Зокрема Джобс вирішив більше не створювати телефони в партнерстві з іншою компанією. Врешті 2007 року Apple представила перший iPhone. Функціонально смартфон не став проривною інновацією. Проте він вирізнявся в плані зручності, дизайну та простоти використання. Саме це було потрібно аудиторії.

Як інновації змінюють економіку

На думку Домініка Піоте, інновації — основа для розвитку будь-якої країни. Звісно, треба враховувати, що в кожної країни свої особливості та сильні сторони. Проте доступ до сучасних технологій прискорює та спрощує створення інновацій, а також дає змогу робити це в більших масштабах.

Кирил Бондар вважає, що між сучасною успішною економікою, у якої є майбутнє, та інноваційною економікою можна поставити знак дорівнює. Це твердження неодноразово доведено історично. Водночас економіка може існувати й без інновацій.

нежиттєздатна економіка

Бондар наводить приклад «дітей-мауглі», яких періодично знаходять у джунглях. Такі люди не вміють писати й спілкуватися, але живуть як біологічна істота. Так само і з економікою. Держава може просто продавати сировину та трудові ресурси. Завдяки цьому вона й далі функціонуватиме, але не стане інноваційною, сучасною та перспективною. Подібні економічні моделі були ще у XVIII столітті. У них немає майбутнього, адже розрив і відставання й далі збільшуватимуться. Тобто у тривалій перспективі така економіка нежиттєздатна.

«Ось приклад. Ми зараз перебуваємо на місці колишнього мотоциклетного заводу (в інноваційному парку UNIT.City — ред.). Після розпаду СРСР він перестав працювати. Здається, причина в тому, що він втратив ринок збуту — раніше ним був весь СРСР. Але насправді ринок став більшим. У теорії мотоцикли можна було продавати в США, країни Азії. Але не змогли, тому що не займалися інноваціями», — пояснює Бондар.

Отже, економічний розвиток напряму залежить від здатності створювати інновації. Інакше країна залишається просто постачальником сировини та трудових ресурсів. Це дозволить їй існувати, але врешті приведе до занепаду.

Створення інноваційної економіки не можна покласти лише на підприємців або державу. Насправді це процес, який потребує спільних зусиль. Надзвичайно важливу роль відіграє освітня сфера. Вона не лише готує кадри, але й закладає культуру підприємництва та інновацій.

Давайте на прикладі Кремнієвої долини розберемо, як держава та освіта стимулюють створення інноваційних компаній, а вони — економічний розвиток.

Перший крок до заснування Кремнієвої долини зробили ще в середині XIX століття. Тоді єзуїти створили Університет Санта-Клара. Наступним етапом стало створення Стенфордського університету 1891 року. Стенфорд поступово перетворив майбутню Долину на один з освітніх та наукових центрів США.

Батьком стартаперського духу регіону вважають професора радіотехніки Фредеріка Термана. Він з 1925 року викладав у Стенфорді. Терман рекомендував студентам заробляти на своїх дослідженнях та створювати бізнес. Так деякі студенти ставали підприємцями. Серед них були як мінімум двоє, які увійшли в історію, — Вільям Г’юлет і Девід Пакард. 1939 року вони створили компанію Hewlett-Packard в гаражі Девіда Пакарда. Він досі вважається символічним місцем заснування Кремнієвої долини.

Вільям Г’юлет і Девід Пакард, Hewlett&Packard

На розвиток цієї екосистеми також сильно вплинули Друга світова та Холодна війни. На початку 1940-х американський уряд почав активно фінансувати програми, націлені на створення засобів радіозв’язку та радіолокації. Стенфорд мав потрібні потужності для роботи в цьому напрямі, а тому одержав довгострокову підтримку. На той момент держава вже впливала на розвиток Долини.

Під час Холодної війни зусилля уряду США були зосереджені на тому, щоби досягти технологічної переваги над СРСР. Уряд із готовністю виділяв гроші не лише університетським лабораторіям, але і працював із незалежними компаніями. Це сприяло розвитку підприємництва в Долині. До того ж самі підприємці поступово почали переходити в ранг інвесторів. Вони створювали успішний бізнес, а частку заробленого вкладали в перспективні компанії.

Сам Стенфорд зберіг і примножив свою репутацію «кузні кадрів та інновацій». Наприклад, 1946-го на базі університету запустили Stanford Research Institute (SRI). Це справжній інноваційно-підприємницький центр — SRI та колишні співробітники інституту запустили понад 60 компаній. Серед них — Siri та Redwood Robotics, котрі свого часу купили Apple та Google.

Stanford Research Institute

Так ланцюжок освіта-уряд-бізнес призвів до створення унікальної стартаперської екосистеми. Вона допомагає США залишатися серед провідних інноваційних економік світу — третє місце в Global Innovation Index 2021.

Як створити та розвинути інноваційну економіку в Україні

Домінік Піоте вважає, що не вся економіка України інноваційна. «Зате все, що належить до агро- або технологічної індустрії — точно інноваційне. Адже це два головних стовпи української економіки. І вони активно розвивають інновації у своїй галузі. Наприклад, усім відомий кейс Міністерства цифрової трансформації України та запуску першого у світі цифрового паспорта. А ще є приклади monobank, усієї електронної комерції в країні. Вони створюють по-справжньому проривні речі», — пояснює СЕО UNIT.City.

Дія від міністерства цифрової трансформації України

За словами Кирила Бондаря, є кілька перешкод, котрі заважають розвитку інноваційної економіки в Україні:

  • Потрібні зусилля не лише держави, але й корпоративного сектору та людей. «Це замкнута історія. Держава, корпорації й люди. Якщо один з елементів випадає — нічого не вийде», — пояснює Бондар.
  • Україні не вистачає фундаменту — культури інновацій. «Треба займатися культурою економічно активного населення, але це складно. Тому варто починати робити це ще в школі, коли формується особистість та рольові моделі. Я впевнений, що треба вводити підприємництво, сучасні інноваційні технології, уроки етики та прикладної культури», — пояснює Бондар.
  • Українцям треба змінити ставлення до зовнішніх інвесторів. Зараз їх чомусь часто вважають дурнішими за нас. Багатьом здається, що головне завдання — взяти гроші, а далі нам не важливі ні його поради, ні подальший успіх таких інвестицій. Врешті-решт черговий зовнішній інвестор втрачає гроші. Тому Україну не сприймають, як інноваційний ринок у котрий можна вкластися.

«Проблема не в грошах. Ми не вміємо їх узяти — зробити бізнес-план, фінансову модель, показати що бізнес працює, мати позитивну репутацію. Ми ж говоримо — просто дай гроші та пропади», — пояснює Бондар.

UNIT.City
UNIT.City

Отже, українцям не вистачає не грошей, а освіти та знань. Не потрібно залучати зовнішніх інвесторів: вони прийдуть самі, а коли з’являться історії успіху — покличуть інших.

  • Україні вже пізно наздоганяти інші країни. Це не зробить економіку інноваційною й не допоможе досягти успіху. Україні треба одразу рухатися туди, де інші країни будуть через 5–10 років. Це шанс побудувати передову інноваційну економіку.

Домінік Піоте виділив два чинники, над якими Україні необхідно плідно попрацювати. По-перше, країні потрібно більше підприємців та потужна підприємницька культура. По-друге, треба не просто святкувати перемоги, а розповідати історії бізнесу та й України загалом. Адже у світі поки мало хто знає справжню силу країни, потенціал і талант українців. 

UNIT.City
UNIT.City

«Нам точно не потрібно намагатися копіювати в когось. Насамперед варто змінити наше мислення. Ми маємо бути більш зосередженим на інноваціях, готовими йти на ризики. І це саме те, що ми робимо тут, в UNIT.City. Створюємо екосистему, що підтримує, розвиває та дає змогу створювати інновації. Тож Україні потрібно більше таких проєктів, як UNIT.City. Нам треба більше місць, де мрії можуть втілюватись у життя», — пояснює Домінік.

Більше про це

01 СПЕЦПРОЄКТИ

Vector проведе тиждень інновацій із Костянтином Євтушенком у ролі головреда

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
СПЕЦПРОЄКТИ
Тиждень інновацій на Vector. Добірка усіх матеріалів
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
24 Січня 2022, 10:00 6 хв читання
СПЕЦПРОЄКТИ Як створювалася інновація: кейс Wantent
Ви будете дивитися серіали всю ніч. Як українська AI-платформа Wantent аналізує реакцію глядачів на відеоконтент
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
18 Січня 2022, 10:00 9 хв читання
Гайди

Як підготуватися та відвідати івент з користю. Досвід стартапа Skyworker після Web Summit, Seedstars та IT Arena

05 Січня 2022, 14:00
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Український стартап Skyworker повертався із перемогою з багатьох IT-конференцій. Третє місце серед 144 стартапів на Lviv IT Arena, перемога на змаганнях Seedstars і останнє — потрапляння до 72 найкращих стартапів Web Summit 2021. Як привезти з івентів перемогу, нові контракти, ідеї та плани — розповідає Ольга Капінос.

Ольга Капинос

Усі конференції, у яких ми брали участь, дуже різні. Одна була у Львові, друга в Астані, третя у Лісабоні. Але в них ми помітили загальний фреймворк підготовки, який завжди спрацьовував. По гарячих слідах ми склали гайд підготовки до конференцій для стартапу.

Знайдіть учасників минулих років

Щоб досягти мети, ми завжди говоримо з тими, хто вже їх досяг. Люди дуже чуйні, особливо в ІТ-ком’юніті. Ми телефонували учасникам і від них дізнавалися про неочевидні ситуації, до яких потрібно бути готовим. Наприклад, що до конференції потрібно зробити хоча би двічі-тричі проконтактувати з цікавими для нас людьми, щоб залишитися в них у пам’яті. Або що одна людина не витягне стартап-стенд, адже вона просто втопиться в потоці відвідувачів. І таких нюансів десятки.

Така допомога у ком’юніті працює як бумеранг, адже тепер і ми передаємо свої інсайти іншим хлопцям.

Полювання на голови

На великих конференціях будуть люди, яких ви ніколи не впіймали б поза івентом. А якби й упіймали, то вони не були б настільки відкритими до діалогу. Усі вони календар забитий під зав’язку. Тому слід призначати зустрічі заздалегідь.

Ось приклад останнього досить ефективного повідомлення, яким я користувалася:

https://lh3.googleusercontent.com/02QeXlsch8cuB6ExzOllou0uWXciR_ynrTLvEu0PCGBv1Y8A-x6ZE2YVG3CjFJAyqh3CihXBG_QXHK9UeIsrwjEe4QwxVCwTDdNS

Ми починали писати людям за місяць до конференції, але краще це робити за два місяці. А якщо все ж таки ви не поміщаєтеся в графік людини, ніхто не забороняє домовитися про зустріч на одній з нетворкінгових вечірок після конференції. У будь-якого великого заходу їх десятки, тож вивчіть список заздалегідь. Так одного разу у моєму календарі з’явилася зустріч на дві години ночі з іспанським tech-блогером.

Мені вдавалося проводити до 15 зустрічей на день, а ті, що були вночі, навіть не перерахувати. Більшість зустрічей було призначено заздалегідь. Рекомендую залишати перерву хоча б у 10–15 хвилин між зустрічами, щоб встигнути добігти з однієї на іншу і трохи перевести дух.

З душею навстіж

Уже за пару місяців до початку будь-якої конференції до вас на пошту, у Linkedin та у застосунках від конференцій будуть прилітати запити від людей, які хочуть зустрітися з вами наживо. Безумовно, у вас будуть свої цілі та розуміння, з людьми з яких сфер ви хочете поспілкуватись, але є одне «але».

Ці конференції збирають людей з усієї планети. Тут у вас є шанс отримати інсайти про ринки та підходи про які ви не маєте жодного уявлення.

Наприклад, я цілеспрямовано призначала зустрічі з маркетологами, медіа та потенційними партнерами. Але водночас вмістила графік зустрічі, які розширили розуміння інших ринків.

Одна з таких зустрічей була з японським стартапером, у якого, як виявилося, є ще й три рекрутингові агенції. За 30 хвилин розмови він дав мені більше інформації, аніж я могла зібрати за тиждень сама. Те саме було і на випадкових зустрічах з єгипетським fintech-стартапом та американським аутсорсом.

Стати видимим

Щоб при зустрічі люди говорили «о, я вас пам’ятаю», ми наводили галасу до конференції. Перше, над чим попрацювали, це короткий опис себе: Skyworker is like Tinder for tech jobs.

Окрім знайомства та особистих повідомлень учасниками, ми:

  1. Знаходили пошти учасників та розсилали їм листи-запрошення відвідати наші активності. Тут один із таких листів. Це розсилання принесло нам десятки цікавих контактів, які конвертувалися у зустрічі та впізнаваність.
  2. Робили пости у соціальних мережах, де тегали учасників конференції. Ось приклад посту. Тут ми теж запрошували всіх знайомитися особисто, вказуючи локацію та час, коли вони можуть нас зловити.

Завдяки цьому нас знаходили люди, які хотіли записати з нами відео та зафічерити його у медіа. Підходили потенційні клієнти, які казали: «Це геніально, я хочу у вас наймати розробників».

Щоб люди відразу впізнавали нас у натовпі, команда Skyworker носила яскраві корпоративні худі. На спині своїх худі ми надрукували графіки зростання Skyworker, які привертали увагу буквально всіх.

Підготуйте пітч на всі випадки життя

У кожного члена команди повинен бути заготовлений хвилинний пітч про стартап та відповіді на питання, які можуть виникнути у ваших потенційних клієнтів. Ми довели свій пітч до автоматизму ще до конференції та шліфували його під час івенту, дивлячися на реакцію людей.

Наш короткий пітч звучав приблизно так:

«Skyworker is like Tinder for tech jobs. We upload your jobs, candidates swipe on them, you hire those candidates. We do everything to capture candidates`attention for you in a format that candidates love. We know they love it because they return each month, give the highest Response Rate on the market, and our users base grow like crazy — 20 000+ tech candidates signed up in just 1 year. Skyworker format makes our candidates extremely engaged, like it’s social media. It is the best lead-generation tool for tech hiring». 

Окрім цього, на всіх великих конференціях стартапи мають можливість виступити на сцені перед клієнтами, партнерами та інвесторами. На ці виступи завжди потрібно подавати заявки, тому краще перевірити правила заздалегідь.

Що має бути у пітчі — це тема окремої статті. Ми використали прийом сторітелінгу, тобто розповіли про Skyworker через історію його створення — з моменту зустрічі з майбутнім СТО в літаку дорогою з Web Summit до приходу 20 000+ найактивніших українських розробників на нашу платформу. Аудиторії цікаво дізнатися, як стартапи досягають успіху, чому трапляється зростання та прорив. Ваш пітч має відповідати на ці запитання.

Продумайте метод обробки контактів

Кругообіг подій закружляє вас на будь-якій глобальній конференції. Уже надвечір ви точно не згадаєте, з ким говорили вранці. Щоб нікого не втратити, ми вигадали для себе наступну схему.

  1. Створили чат у Telegram для членів команди Skyworker.
  2. Після кожної зустрічі скидали в чат скриншот профілю людини, з якою розмовляли, з короткою позначкою, про що йшлося та про що домовилися.
  3. Після конференції структурували та обробляли всі контакти. Завдяки тому, що все було записано, нам удалося нічого не забути й не втратити.
Команда Skyworker (зліва направо: Олександра Бернацька CPO & co-founder, Лідія Терпель CEO & co-founder, Оля Капінос, Head of Marketing)

Після конференцій ми виділили час, щоб посилити стратегію Skyworker та обробити контакти, які зібрали за ці дні.

  1. Виділили працювати з контактами досить часу. Це насправді full-time робота для однієї людини на кілька тижнів. Зустрічі, демо-коли, партнерські переговори — це великий обсяг роботи.
  2. Ми вивантажили всі контакти з програми, розділили їх на категорії та кожному відправили пропозицію, спираючися на домовленості. Раджу робити це через тиждень після конференції. По-перше, багато хто залишається там ще на кілька днів. По-друге, більшість робить розсилку якраз на перший тиждень після зустрічей, так що ваш лист може легко загубитися в цьому потоці.
  3. Ще один лайфхак, як зробити так, щоб ваші листи відповідали швидше. Після кожної зустрічі на конференції ви можете робити спільне фото, яке потім надішліть разом із листом. Перевірено: це допомагає швидше згадати, хто ви, і налаштовує на продовження розмови.

Конференції завжди давали Skyworker більше, ніж ми очікували. Ми знаходили там інвесторів, вигравали участь в акселераційних програмах, знаходили менторів і клієнтів, а IT-фахівці реєструвалися після першої ж фрази про Skyworker. Повірте, їхати на них безперечно варто заради того, щоб краще зрозуміти світовий ринок і просто фантастично провести час.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Завантаження...