На эмоциях. 5 историй спонтанных покупок рекламных специалистов

Украинские рекламисты рассказывают Vector о том, как они сами поддавались соблазну и делали необоснованную эмоциональную покупку из-за рекламы. Все они отлично понимают, как работают рекламные механизмы, но яркая коммуникация продукта сделала свое дело.

Оксана Капранова

Senior Art Director у Think McCann Kyiv

Коли я побачила нову кампанію Viva la Vulva від Libresse, пообіцяла собі при нагоді обов’язково купити, бо це ж любов.

Ще одна кампанія, яка мене причарувала, стосувалася любові до жінок. У буквальному сенсі. Кілька років тому в місті з’явилися сітілайти бренду Whoisit? із копірайтом «We love women». На них красиві жінки цілувалися. Одна з моделей була в такому пальті, що воно просто зобов’язане стати моїм. На секунду я засумнівалась, але постер переконав: якщо Whoisit? мене люблять, то як не купити собі пальто? Досі думаю, що воно було створене спеціально для мене і сама доля звела нас разом.

Оксана Соржуленко

Chief Content Creation Officer у Be-it Agency

Багато речей купую під впливом реклами. У мене зворотня професійна деформація: не купую те, що має погану комунікацію чи репутацію. Тому я обираю бренд залежно від того, що він говорить і яку має суспільну позицію.
Мій top of mind приклад — це одяг Diesel. Ще з їхньої кампанії Diesel Island для мене їхні джинси — найбажаніші.

А після останньої Go With The Flaw я їхній фан назавжди. Вони не перші сказали про те, що всі наші відмінності мають однакове право на існування. Але вони це зробили стильно — так, як я люблю.

Тому останні пари джинсів я купила в магазині Diesel. Зазвичай я переміряю всі скінні в усіх магазинах, а потім обираю ті, що сидять найкраще. Але не цього разу.
Якість для мене теж важлива: якби Diesel шили треш, я б їх не купила, попри всю рекламу.

Оксана Панченко

Digital Group Head у Tribal Worldwide Kyiv

Моя найемоційніша покупка — скляна пляшечка Сoca-Сola. Мене не зупиняє те, що вона коштує вдвічі дорожче за металеву бляшанку. Це чи не єдиний бренд, про рекламу якого я згадую у +30 за Цельсієм.

Решту реклами я оцінюю як маркетолог: можу відреагувати на рекламну комунікацію фразою на кшталт «Прекрасна робота! Я хотіла б там працювати!».
Останнє, що я мені сподобалося з професійної точки зору — рекламна кампанія Lexus ES. Сценарій для цього ролику написав штучний інтелект, це мене вразило.

Филипп Хопта

Сhief Сreative Officer в Ragnarök agency, ранее — Art Director в Saatchi & Saatchi Ukraine и BBDO Kyiv

Не припомню, чтобы я купил что-то действительно ненужное из-за упаковки или рекламы. Иногда я покупаю не совсем бесполезные, но слишком дорогие вещи только из-за упаковки. Из последнего — пачка риса за 180 грн.

Также я много лет подряд курил Lucky Strike только из-за охрененного логотипа, который сделал Реймонд Лоуи. В принципе, сами сигареты ничем особо не отличались от Marlboro или Winston.

А еще я выбираю вино исключительно по этикетке, потому что вообще в нем не разбираюсь. У меня в Facebook даже есть серия постов с хэштегом #винопоэтикетке.
Ни разу не прогадал. Хотя нет, пару раз было.

Роман Давыдюк

Art Director в Tough Slate Design

Интересная реклама у меня вызывает профессиональный интерес: думаю, как это сделано и как автору пришла в голову эта идея.

Купить что-то без объективной причины меня заставляет дизайн упаковки или самого продукта. Например, красивая этикетка пива или обложка книги подтолкнет взять ее в руки, даже если я ничего не знаю о содержимом.
Во время поездки с коллегами в Берлин на вручение премии Red Dot мы гуляли по городу. Зашли в книжный и потерялись там на два часа. Ради обложек этих книг можно было скупить пол магазина, даже детские сказки, книжки про насекомых и птичек. Везти все эти книги в Киев было бы тяжеловато, но одна обложка меня подкупила: я не смог не взять книжку про тату “INK: The Art of Tattoo”.