Пятая группа ФОП — хорошее решение или грабеж? Рассуждают украинские предприниматели и директора
4 сентября новое правительство встретилось с представителями экспортной IT-индустрии. На встрече предложили создать для IT-индустрии отдельную 5 группу ФОПов.
Подобную инициативу предлагало и предыдущее правительство, но на встрече государственных деятелей с IT в этом году инициатива выглядела более финализировано: говоря о пятой группе ФОПов, премьер-министр Алексей Гончарук называл конкретные положения. Среди них — дополнительный сбор на новый фонд, который к 2024 году должен вырасти до 5%. Очевидно, у всего украинского IT и не только появились вопросы.
Vector узнал у украинских предпринимателей, собираются ли они переходить на пятую группу ФОПов и что думают о новом фонде.
За инициативу и фонд
Буду не популярным — поддержу премьер-министра Алексея Гончарука. Не может одна часть страны получать доходы через ФОП, и получив их, идти в ФОП-ресторан и ФОП-магазин, а вторая платить за всю остальную инфраструктуру и пенсионеров. Сори. Когда я слышу о больших зарплатах в IT, при этом всего 1300 человек на всю Украину задекларировали доходы более $40 000 за год (или $3000 в месяц), извините — так не может быть.
Я сторонник системы налогообложения, близкой к США: все платят на уровне физических лиц одинаково, так как все одинаково пользуются сервисами государства.
Айтишники в США и Канаде покупают и выплачивают квартиры и машины за 10-15 лет. Если хочешь все это купить за год, оправдывая покупки фразами «чтобы не уехать», то да, платить больше 5% нельзя.
Сотрудники IT получили образование тоже за деньги государства. Там же, где государство хочет поддержать экспортно ориентированные индустрии,— для этого есть другие инструменты. При этом для облегчения бизнеса необходимо отменить 80% глупых правил бухучёта и отменить трудовой кодекс. Так что с одной стороны пятая группа — это честный подход к налогообложению, с другой — облегчение бизнеса.
Команда прем’єр-міністра обрала правильний напрям роботи — нам необхідно створювати можливості для самореалізації молоді всередині країни. Інструментарій для виконання завдання – це цільовий фонд на підтримку розвитку освіти та науки. Тут також все виглядає правильним. Звичайно, ефективність фонду залежить від багатьох факторів: повна прозорість та підзвітність діяльності такої установи, забезпечення повноцінної участі у її функціонування представників ІТ-бізнесу.
Третя група ФОП свого часу допомогла розвитку української ІТ-індустрії та інших креативних індустрій, що передбачало співпрацю із спеціалістами на контрактній основі. Це забезпечувало гнучкість у робочому процесі та спрощене податкове навантаження. Але разом з тим використання такої моделі приносило і постійну нестабільність для бізнесу.
Окрема група для ФОП, що працюють в ІТ, може забезпечити прогнозованість у роботі компаній, можливість довгострокового планування і зробити спекуляції навколо теми прихованих трудових відносин неможливими. Як було сказано на зустрічі, компанії та фахівці будуть захищені від різного роду потрясінь щонайменше на 10 років вперед. До того ж, важливо, що впровадження нової групи залишає можливість використання вже наявної моделі – у фахівців буде право вибору групи відповідно до їх поточних потреб. Тому наразі така пропозиція виглядає прийнятною для бізнесу.
Чи будемо переходити? В Україні EPAM надає спеціалістам можливість обрати найзручнішу для них співпраці. У нас є штатні працівники, оформлені за вимогами трудового законодавства, є експерти-консультанти, які співпрацюють із компанією як підприємці третьої групи, є іноземці.
Чи підходить нам нова пропозиція? Теоретично — так. Але «економічний ефект» для бізнесу від ініціативи ще треба рахувати.
Після оголошення такої пропозиції Прем’єром нам необхідно провести консультації всередині індустрії, профільних асоціацій, IT-кластерів та з більшістю представників ринку.
На перший погляд нова група ФОП виглядає логічним продовженням нинішнього спрощеного порядку ФОП 3-ї групи, але з урахуванням особливості надання послуг представниками креативних індустрій економіки.
Не лише за програмістами, а й за всіма підприємцями залишається право вибору формату трудових відносин. Нова ініціатива надає ще більшу гнучкість та варіативність для вибору формату співпраці між компаніями та підприємцями — у виграші будут всі.
І що головне, нова ініціатива створює прогнозовані, стабільні та чіткі умови для розвитку ІТ-галузі на декілька років вперед, а також унеможливлює тиск контролюючих органів у питаннях формату трудових відносин. Для компаній, які працюють з ФОП за новою моделлю, на п’ятій групі немає ризику перекваліфікації відносин з ФОП у трудові.
Есть сомнения и вопросы
Я видел около десятка попыток регулировать что-либо по отраслевому принципу. Это всегда плохо заканчивается, потому что, как правило, одни услуги начинают маскировать под другие, и заканчивается это часто чуть ли не уголовными делами. Считаю, что брать налоги по отраслевому принципу — нечестно.
ФОПы — это отдушина. Если начать «перекрывать им кислород» — они убегут, это несложно. Как тогда решить проблему?
Важно понять, что упрощенная система налогообложения — не льготная, хотя ее так воспринимают. Вместе с ЕСВ и военным сбором в итоге ФОП платит 6,5-7% (в среднем же по экономике Украины налоговая нагрузка чуть больше 3% от оборота). Давайте сейчас не говорить о причинах, но по факту ФОПы в среднем платят в 2 раза больше «нормальных» предприятий.
Поэтому «упрощенка» — никакая не льгота.
Я вижу здесь такое решение: «привязать» налог в упрощенной системе к обороту. Если оборот по ФОП в год составляет меньше 500 000 грн — налог должен быть символическим. Это немного больше 40 000 грн в месяц, с таких сумм государство не должно брать налог в принципе.
Если оборот повышается до 5 млн грн — налог 5%, до 20 млн грн — 7%, до 50 млн грн — 10%, до 500 млн грн — 15%, все, что выше — 20%.
Если твой оборот по упрощенной системе приводит к высокому налогу и ты не можешь его платить — переходи на общую систему. Которую, кстати говоря, тоже нужно упрощать. И самое главное — ввести налог на выведенный капитал. Тогда мы увидим удивительную вещь, что именно общая система окажется льготной. Но если вы не хотите работать на общей системе — есть вариант с упрощенкой от 5% до 20%.
А по поводу предложения создать фонд для развития человеческого капитала я думаю следующее. Представьте ситуацию с дворовыми футбольными командами. Ребята играли во дворе, у них получилось стать командой мирового уровня. Выросла целая экосистема — юношеская команда, школа, тренировочные лагеря. Потом к ним пришли чиновники и говорят: «Давайте мы заберем у вас деньги, и откроем на них юношеские школы, которые будут растить вам новых игроков».
Так не работает. Потому что администрирование фонда будет гораздо менее эффективно, чем клуб будет растить игроков внутри себя. Сейчас компании за свои деньги обучают себе новых специалистов. И если государство заберет у них эти деньги, оно просто не сможет добиться такой же эффективности.
Створення п’ятої групи — це було очікувано і обговорювалось навіть з попереднім урядом. Але той факт, що для працівників ІТ з’явиться збір до фонду на розвиток людського капіталу + 1% у 2020 році із поступовим збільшенням до 5% став певною інновацією у пропозиції нової команди.
Я підрахував, що приблизно у перший рік у такий фонд (якщо ідею впровадять) може потрапити приблизно $20-30 млн і далі через 5 років, може щороку складати приблизно $200 млн. Сума серйозна і така цільова інвестиція може мати позитивний вплив на індустрію.
За такі кошти можна: будувати по одному ІТ-парку на рік, щороку будувати по одному сучасному кампусу університету, видавати сотні стипендій талановитим студентам.
За ідеєю, збір у фонд має адмініструватися Державною податковою службою. Говорилося також про створення Наглядової Ради Фонду, куди б увійшли представники ключових стейкхолдерів. Насправді, ідея як мав би функціонувати цей фонд — дуже сира і це визнають навіть ініціатори. Треба бути дуже обережним при прийнятті цього рішення без повного розуміння функціонування і моделі управління фондом.
Питань багато:
- 70% фонду наповнюватимуть злебільшого 5 міст: Київ, Львів, Харків, Одеса, Дніпро. 30% — інші менші ІТ-центри України. Чи будуть у фонді дотримуватися географічного принципу при розподілені грошей на проєкти? Чи це буде національний фонд (загальнодержавний) чи фонд, який складатиметься з регіональних представництв?
- Чи можна буде розширити роботу фонду на інші потреби індустрії? Наприклад, частину коштів фонду спрямувати на дешеві іпотечні кредити чи кредити на інфраструктурні проєкти?
- Чи буде розподілено кошти фонду на розвиток освіти напряму, на державні університети? Якщо бенефіціарами будуть державні університети без участі ІТ-індустрії, очікувати покращення якості освіти не варто.
- Скільки коштуватиме нам всім управління цим фондом на рік? Було заявлено, що фондом має керувати ІТ-індустрія. У нас багато асоціацій і кластерів. Нам займе більше часу домовитися між собою, ніж новому парламенту прийняти це рішення.
- Де перебуватимуть кошти — у віданні ДПС/казначейства чи на окремому рахунку Фонду?
- Які гарантії незалежності і стабільності фонду у розрізі перерозподілу бюджетних надходжень, наприклад, латання дефіциту пенсійного фонду у ручному режимі?
- Наскільки швидко результати роботи фонду можуть створити нові перспективи для людей, які вже працюють в індустрії?
Позитивним у тій історії є те, що запропонований новий податок буде більш підзвітним його платникам порівняно з єдиним податком. При правильному налагоджені роботи фонду і прозорості його управління, ідея може бути позитивно сприйнята. Чи це буде так — побачимо вже скоро.
Важко оцінювати зміни, що чекають на ІТ-компанії та ФОПів. Треба говорити з індустрією і не поспішати. Поспіх може породити незадоволення (обґрунтоване) та кризу. Відкритим залишається питання, чому ІТ-компанії будуть добровільно переводити працівників на новостворену 5 групу ФОП. Варто зробити так, щоб компанії були зацікавлені самі платити більше. Бажання дійти до спільного рішення було помітно на зустрічі і, головне, його не втратити.
Що стосується фонду, то вже існують ініціативи, які підтримують ІТ-освіту: програми від BrainBasket, EPAM, SoftServe, ІТ-кластерів та інші. Навіщо вигадувати велосипед, якщо можна поєднати зусилля та створити дійсно ефективну програму?
У нас звикли створювати нове, замість вдосконалити наявне. З цим і пов’язана недовіра до даної ініціативи. Занадто сильна у нас генетична пам’ять щодо бажання обманути та нагріти руки на всьому. Тому стільки скептицизму. Бракує деталей, а відсутність інформації провокує до додумувань. Тому питання ефективності та доречності такого фонду все ще відкрите.
Є ще одна потенційна проблема: у нас, як правило, багато візіонерів (зокрема, у політиці), проте часто страждає execution.
В целом я за «отбеливание» сферы. Мне нравится, что государство предложило добавлять по одному проценту в год — правильное решение. От одного процента мы точно ничего не почувствуем.
Треть наших сотрудников оформлено на ФОПах — они приходят и не хотят идти в штат, потому что надо закрывать ФОПы. Такие сотрудники сразу приходят с условиями, что мы будем заключать контрактные отношения и работать с ними как с ФОПами. Думаю, именно поэтому государство придумало такую схему: для людей, у которых есть ФОП, и им невыгодно идти в штат.
Решение воплотить такую инициативу — это окей, но почему только для сотрудников IT? Это какая-то дискриминация.
Мы в Vintage Web Production разрабатываем веб-сайты. Мы работаем с программным обеспечением, поэтому не облагаемся НДС. Но если мы оформим себя как «дизайн веб-сайтов» — это уже не считается разработкой, и облагается НДС. Хотя дизайн веб-сайтов без разработки никому не нужен — это компонент разработки. Но если ты напишешь в услугах не так, то к тебе могут приехать инспектора и выписать штраф.
Границы между IT и не-IT пока размыты — это проблема правового поля. Идею я поддерживаю: мы согласны так работать, но мне не нравится, что это только для IT. Я за любую легализацию, если она случится со всеми сферами. Назовите пятую группу «креативные предприниматели» или «прогрессивные предприниматели» и увеличьте лимит, чтобы ее выбирали люди с большим оборотом.
Как по мне, государство должно дать всем предпринимателям возможность работать «вбелую». Пускай любой продавец шаурмы, продавец кроликов или разводчик червей не боится получать деньги на «Приват» и платит вменяемый процент. Пусть хоть и небольшой процент для начала, но это приучит его платить налоги.
Больше всего вопросов пока вызывает Фонд. С каждого литра бензина, который я покупаю, я плачу за налоги — дороги вроде появились, а вроде не особо их и сделали. Боюсь, не будет ли так, что государство с наших денег будет инвестировать в инкубаторы, которые будут разрабатывать условную «куклу Машу», которая через 3 года и $2 млн научится разговаривать почти человеческим голосом, как у Google.
Если в этот фонд войдут ребята из инвестиционных проектов, которые уже зарекомендовали себя как инвесторы — возможно, доверие появится.
Идея введения нового налога для наполнения специального фонда, которым будут распоряжаться некие «доверительные» лица, не выдерживает никакой критики. Это и есть самая что ни на есть коррупция, в самом неприкрытом ее проявлении. Не знаю, кто придумал новую «схему», но искренне надеюсь, что глава фракции и наша надежда, честный и порядочный айтишник Давид Арахамия, не допустит голосование за подобные инициативы.
Если цель — легализация ФОПов, почему не предоставить возможность оформить сотрудников в IT на льготных основаниях? Потому что у государства просто нет другого выхода, кроме как дать эти и еще большие льготы, иначе вообще не будет никаких сборов, так как IT-бизнес легко мигрирует или в тень, или на другие, более конкурентные территории.
Такие первые шаги нового правительства очень настораживают.