Соціальний бізнес «зціпивши зуби». Як Влад Малащенко збудував пекарню Good Bread
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
У листопаді засновник інклюзивної пекарні Good Bread from Good People Владислав Малащенко потрапив до рейтингу Forbes 30 до 30. У нашій країні Good Bread — не перше підприємство, де працюють люди з інвалідністю, але точно одне з найвідоміших.
Vector дізнався, чому Влад Малащенко став соціальним підприємцем, як працює пекарня Good Bread та навіщо її засновнику виводити бізнес на міжнародний рівень.
Як з’явилася Good Bread
Перш ніж зайнятися соціальним підприємництвом, Влад майже чотири роки працював у театрі. Якось він повернувся з гастролей у Шанхаї та прямо в київському аеропорту вирішив, що покине театр. Це заняття не приносило йому нічого, крім стресу та сивого волосся.
Після того, як він пішов із театру, у Влада поступово сформувалася ідея започаткувати пекарню, яка допоможе у реабілітації людей з інтелектуальною інвалідністю.
Такий фокус Малащенко вибрав невипадково. Мама Влада — лікувальний педагог-практик, сестра — терапевт, а сам він — не лише театрал, а ще й соціальний терапевт. «Усі в сім’ї професіонали, але ніхто не говорить про роботу вдома», — каже Влад.
Ідея стала реальністю 2017 року. Тоді Владу прийшов лист на e-mail із запрошенням повчитися у Startup Ukraine. Умови були прості: написати коментар під відео на YouTube з описом своєї бізнес-ідеї.
«І я описав кейс кафе, де працюють люди із синдромом Дауна. Подумав, чому б і ні», — каже Малащенко. Так підприємець-початківець виграв грант на навчання.
До нього Влад підійшов ґрунтовно: покинув усе, чим займався раніше, і посилено пропрацьовував ідею. Зокрема самостійно пік вдома кекси, продавав їх одногрупникам. Після фінального пітчингу до нього підійшла однокурсниця та запропонувала фінансову допомогу на проєкт — 150 000 грн. Так з’явилася пекарня Good Bread.
Як влаштована пекарня
У пекарні працює до 20 людей з інвалідністю. Їх на кухні постійно супроводжує один пекар. Крім кексів Good Bread виготовляє торти, тарти, печиво, круасани. Пробували навіть морозиво, але воно добре продається лише у весняно-літній період.
В асортименті пекарні 42 позиції. Найходовіші — кекси. Найкраще продається шоколадно-вишневий, а до нього лідирував апельсиново-імбірний. Обидва коштують 330 грн. За словами Малащенка, середній чек пекарні — приблизно 500 грн.
Головне чутливе питання Good Bread — працевлаштування людей з інвалідністю в Україні. У деяких із них — неробоча група інвалідності, а отже їх не можна офіційно працевлаштувати. За працю у пекарні отримують не лише фінансову винагороду. Комусь потрібне взуття, зимова куртка чи оренда квартири. Good Bread частково покриває ці витрати.
Good Bread не шукає людей з інвалідністю спеціально. Їхні батьки самі дзвонять у пекарню і просять прийняти їхніх дітей. Також беруть охочих із психоневрологічних інтернатів.
«Я вірю в те, що за певної терапії та ставлення людина може працювати. Це у нас і відбувається. Хоча у нас взагалі нема поняття роботи. Якщо хтось захоче піти зараз, ніхто не скаже „ні“», — каже Влад.
Як заробляє Good Bread
Good Bread — це не тільки про соціальну реабілітацію, а й про бізнес. Щоби щомісяця виходити на нуль, потрібно виробляти приблизно 1000 кексів. Майже півтора року тому пекарня стала регулярно давати прибуток.
Стабільного доходу у Good Bread досі немає. За словами Малащенка, за один місяць пекарня може заробити понад 1 млн грн, а за інший — 112 000 грн. Пік продажів припадає на Великдень та новорічні свята. Цього року лише один місяць для Good Bread був неприбутковим.
На фото: Андрій Білий
Декілька років тому в Good Bread планували розширюватися за франшизою. Причому перша пропозиція надійшла буквально через два місяці після відкриття пекарні у Києві від підприємців із Рівного. Але далі за розмови справа не пішла.
Пізніше була ще одна спроба із франшизою у Вінниці. У місцевих підприємців уже була своя команда та добре обладнана пекарня. Стати Good Bread власники вирішили з особистих причин: у їхньої доньки виявили аутизм. Цей проєкт довго не протримався і буквально за пів року закрився.
На фото: Богдан Донченко
«Не склалися стосунки із власниками. Виявилося, що збудувати бізнес без великих грошових вливань не так і просто», — пояснює Малащенко.
Відтоді Good Bread змінили вектор розвитку та націлилися на сегмент B2B і співпрацю з корпоративним бізнесом.
Клієнти Good Bread
Серед клієнтів пекарні — Lifecell, Ernst & Young, Huawei, Bosch, Jooble, Whirlpool, Genesis, ТІС. Робили замовлення навіть посольства США та Ізраїлю.
На фото: Катя Ковальчук
«Якщо це не Новий рік та не інші великі свята, великі компанії замовляють приблизно раз на тиждень — до чаю чи на подарунок. Пам’ятаю, найбільше замовлення було на 400 000 грн. Велика компанія з Одеси — ТІС», — розповідає Малащенко.
Від співпраці з бізнесами Good Bread отримує не лише прибуток. Деякі пропонують свої послуги. «Будпостач», наприклад, допоміг пекарні, коли вона кілька разів перебувала на межі закриття. Компанія безоплатно допомогла з перевезенням і зберіганням речей пекарні.
На фото: Віталій Стратечук
«Ми для таких великих компаній — люди, які роблять щось добре. Ми розуміємо, що ми від них дуже далеко», — зауважує Влад. Найчастіше бізнес сам приходить із замовленнями до пекарні. І тут не завжди зрозуміло, хто хоче показати свою соціальну відповідальність, а хто справді прагне допомогти. Малащенко вважає, що більшість справді щиро люблять Good Bread.
Плани
Серед проміжних цілей Good Bread — досягти щомісячного прибутку у розмірі 1 млн грн. За підрахунками Малащенка, це дозволить пекарні масштабуватись, а не лише закривати поточні потреби.
Також він збирається відкрити кафе у Києві. Можливо, вже наступної весни. У ньому, як і в пекарні, також працюватимуть люди з інвалідністю.
На фото: Тарас Гуцол
Також Good Bread облаштовує пекарню у реабілітаційному центрі в Ужгороді. Уже витратили приблизно 200 000 грн на ремонт і закупівлю дрібного інвентарю. Старе обладнання з київської пекарні — дві печі, холодильник та великий міксер — Влад віддав до Ужгорода безкоштовно. У цьому випадку йдеться не про бізнес, а скоріше про благодійність: заробляти на кексах ця пекарня не буде.
Є у Good Bread і масштабніші амбіції. Наприклад, розширюватися за кордон. Влад хотів би спробувати відкрити таке соціальне підприємство у США. За його словами, у Європі подібні кафе та пекарні виконують функцію соціальної реабілітації, а в Америці є конкуренція.
На фото: Саша Шиндилюк
«Був у Монтгомері. Місцева бізнес-асоціація зібрала переді мною всі бізнеси. Розповів, чим я займаюся. Вислухали мене. І потім сказали, що якби Good Bread працював і в США, завданням кожного великого бізнесу була б купівля випічки нашої пекарні. На той момент я зрозумів, що там була б якась підтримка, може навіть більше, ніж тут», — розмірковує Влад.
З найближчих планів у Good Bread — купити більш містку піч та облаштувати релакс-зону. Також Влад думає про наймання нових співробітників. Але для цього потрібні гроші. «Київ у цьому плані дуже розпещений. Зараз у пекарні працюють лише ті, хто дуже цінує ідею», — каже він.
Як робота у Good Bread змінила Малащенка
Малащенко зізнається: робота з людьми з інвалідністю зробила його черствішим. Одна з причин — не відчуваєш подяки.
«Кожен зі співробітників дуже різний. Але робота з кожним іноді просто вбиває мене. У всіх є проблеми, в розв’язанні яких ти маєш брати участь. А віддачі нема. Звичайно, вони тобі дякують, але ти не відчуваєш цього „дякую”», — каже Влад.
Однозначно відповісти на запитання, чи це приносить задоволення, підприємець не може. З одного боку, Good Bread — це соціальна відповідальність, з іншого — місце, де працюєш на межі можливостей.
«Тут багато роботи, яку робиш, зціпивши зуби. Пам’ятаю, сидів і думав, як сильно втомився. Розумію, що й грошей заробили, та все одно складно. Але водночас важкі часи згадуються з якоюсь ностальгією. Ми ж працювали. Чи щасливий я? Не знаю. За будь-якої відповіді я збрешу. Знаю одне: я маю робити свою справу і не чекати вдячності», — розповідає Малащенко.
Фото: Данило Привіт
