СТАРТАПИ

Блокчейн, який увічнив правду та збирає кошти для України. Як працює NFT-музей Meta History: Museum of War і хто його створив

05 Травня 2022, 11:00
15 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Як працює NFT-музей Meta History: Museum of War і хто його створив
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Технологія блокчейну та NFT стали потужним інструментом для збору коштів на підтримку України. Наприкінці березня $66 млн (у еквіваленті) надійшло лише на офіційні криптогаманці Мінцифри, не враховуючи приватних ініціатив зі збору крипти. Український уряд сприяє розвитку технології, а війна пришвидшує ухвалення рішень. Одним із проєктів, який увічнив не лише криптофандрейзинг, але й культурний фронт, став Meta History: Museum of War. 

25 березня 2022 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров оголосив про відкриття платформи із продажу NFT-мистецтва. Вона документує події війни, а вторговані кошти спрямовує на підтримку України (ЗСУ, гуманітарні потреби та інфраструктура). У пості йдеться про спільні зусилля міністерства та української блокчейн-спільноти. Американський Forbes наступного дня розказав про трьох підприємців та їхній стартап fair.xyz, які долучилися до українського уряду. 

Vector поговорив із засновником музею, core-командою проєкту та партнерами. Кому належить ідея музею, хто і як долучився до створення, як працює та розвивається проєкт? 

Що треба знати про Meta History: Museum of War

Суть ідеї: використати блокчейн для збереження правди та мистецтва назавжди, без загрози подальших змін чи знищення. А також зібрати кошти на підтримку України. Проєкт поєднує технології, блокчейн і мистецтво. 

Raise awareness, raise funds

Механіка: NFT-робота (поєднання мистецького твору із твітом офіційного джерела) продається на платформі за фіксованою ціною. Кожна робота документує події війни в хронологічному порядку. У першому дропі створено 99 робіт по 22 копії кожної (2178 токенів), які відповідають шести дням війни. 

Результати: з першого дропу продали 1716 токенів — це 257.4 ETH (~ $736 678, цифра може відрізнятися через коливання курсу). Другий дроп випустили 1 травня, він представив події війни з 2 до 14 березня.

З розвитком Meta History з’явилися нові ініціативи: аукціон робіт із колекції Prospect 100  та The Hall – колекція NFT-експонатів, створених на знак подяки громадським діячам, які виступають за Україну (перша робота присвячена Ілону Маску).

Зародження та розвиток ідеї 

Ініціатор створення проєкту та засновник іменує себе V K і уникає проявів своєї реальної особистості, посилаючись на чистоту мети та відмову від почестей і слави. Посада на сайті — «Genesis». З початком війни він «..пішов гуляти містом, — на моїх очах починалась війна. Тоді все, що в мене було, я роздав старшим людям, які живуть у моєму та сусідньому будинках». Після переїзду до Львова із «трьома яблуками в руці» між кавою та часом у бомбосховищі храму V K почав думати, як допомогти. Були декілька невдалих спроб із «найсильнішою командою, з якою мав справу (непублічні люди)» поєднати арбітраж, стратегію та креатив, створювати меми та ресурс, на якому кожен українець, переживаючи свою ситуацію, міг би закликати світ до уваги.

Так V K прийшов до формату NFT. Мета — зафіксувати факт, історію, новину в блокчейні. Ідея почала залучати однодумців і розвиватися.

Програміст і член core-команди Meta History Олександр Похиленко познайомився з V K 2017 року. За цей час вони працювали над різними проєктами, але жоден з них не запустився. NFT-музей став першим спільним запуском. Спочатку вони планували створити «блокчейн правди» — поєднання мереж новин, завдяки яким можна перевірити новину на правдивість. Через технічну складність і необхідність дослідження з верифікації новин від ідеї відмовилися. Натомість прийшли до концепту Meta History: Museum of War (платформа з NFT, які поєднують твіти з офіційних джерел та мистецькі твори, — ред.). Поступово до них долучались інші члени core-команди. 

Партнерство із Мінцифри та fair.xyz 

V K та Олександр були не єдиними, хто розглядав використання технології блокчейну та NFT. За словами Валерії Паніної, залученої експертки віртуальних активів у Мінцифри, розроблення музею почалося на 3–4 день війни. Ідея працювати з NFT виникла паралельно у всіх партнерів: від core-команди музею до учасників різних зон компетенції. Новина про знищення роботи Марії Примаченко в Іванкові на Київщині (частину робіт вдалося врятувати, — ред.) стала тригером для міністерства — створювати або підтримати наявні проєкти. Постала нагальна потреба рятувати українську культуру в умовах обмеженого часу та війни. 

Валерія дізналася про роботу над концепцією NFT-музею в чаті української NFT-спільноти. Тоді розповіла команді та V K, що з боку Мінцифри є прагнення підтримати такий проєкт. Адже спільні зусилля держави та спільноти творців допоможе розповісти правду та збирати гроші для України значно швидше.  

Наразі частина Мінцифри — це переважно інформаційна підтримка, легітимізація проєкту та підтримка у зборі коштів. Як зазначає Валерія, самій технології байдуже, хто її валідує, а хто ні. Однак важлива адопція –– визнання концепту різними ком’юніті. Держава має великий авторитет, і її теж можна розглядати як окреме ком’юніті, це допомагає віднайти підтримку на різних рівнях. 

За кордоном блокчейн-спільнота теж прагнула підтримати українську боротьбу. Як згадує Ісаак Бентата, співзасновник Fair.xyz — платформи для створення NFT, вони з партнером Ісааком Камлішем прагнули долучитися, однак не мали фінансових можливостей. Тоді вони побачили статтю у Financial Times про створення в Україні NFT-музею про війну. Звернулися на пошту Мінцифри з пропозицією допомоги зі смартконтрактом і платформою для продажів колекції. 

Пропозиція виявилася вчасною: відповідь надійшла чи не наступного дня. fair.xyz потрапили в чат core-команди Музею, які вже почали роботу над проєктом.

«Тоді ми вперше спілкувалися не просто з українцями, які живуть за кордоном, а з тими, хто в Україні під час війни».

Попри прагнення до досконалості, участь у проєкті та запуск платформи для купівлі колекції в такі стислі строки здавались божевіллям. Реліз розробки fair.xyz планувався через три місяці, але їм вдалося, менш ніж за місяць організувати продажі першого дропу музею. З огляду на всі інфраструктурні витрати на розроблення та захист від кібератак, це обійшлося fair.xyz у кілька тисяч доларів. 

Відомо, що Meta History укладали меморандум про співпрацю із fair.xyz, який визначав таймлайн роботи, дроп колекцій та потенційну можливість покриття інфраструктурних витрат fair.xyz. Однак співзасновник fair.xyz Ісаак Бентата повідомив про анулювання меморандуму: наразі вони працюють на волонтерських засадах, а розробка належить Meta History.

NFT-експонат із колекції The Hall

Технологія. Платформа

Майданчик

Технічне рішення від Fair.xyz розв’язувало одночасно дві проблеми: розроблення платформи й смартконтракту та уникнення підробок, до яких часто вдаються шахраї на OpenSea. До того ж окрема платформа реалізовувала прагнення про справедливий доступ до колекції (без перепродажів, зміни кінцевої ціни, уникнення комісій). 

Тому Meta History — це не маркетплейс, у класичному розумінні, це вітрина первинного продажу. Для вторинних продажів стане у пригоді маркетплейс Open Sea.

Чому не використати наявний маркетплейс, а створювати власну платформу? Іван Котельніков, розробник програмного забезпечення і член команди Meta History, пояснює: якщо, випускаючи токени, ви очікуєте великий наплив людей, то більшість ваших покупців переплачуватиме комісію криптовалюті Ethereum (ETH) за придбання токену. Наприклад, якщо токен коштує $300–400, то ще $200–300 становитиме комісія, яка зростає через наплив охочих. 

Іншою проблемою маркетплейсів є так звані боти, які хочуть мати якусь перевагу чи бути першими в черзі.

Вони чекають, коли відкриється продаж, і заходять туди першими. Боти скуповують частину колекції та перепродають її дорожче на вторинних ринках.

Цю проблему також вирішили власною розробкою. Технологія від Fair.xyz створює віртуальну чергу й запускає людей по одному:

  1. Щоб не перевантажувався сервер і не підіймалася комісія;
  2. Щоб подію мітингу токена не міг зробити ніхто, крім нашого сервера.

Завдяки цьому комісія за токени складає $10–20. 

За словами співзасновника Fair.xyz, під час першого запуску платформа зазнала атаки: вона отримала приблизно 20 млрд запитів одночасно, але жодного разу не впала. 

Технологія. Смартконтракт  

Смартконтракт для музею — це сумісний майже з будь-яким маркетплейсом контракт ERC-721. Він надійний, зручний та забезпечує вторинні продажі на інших маркетплейсах.

Особливості смартконтракту першого дропу Warline:

  1. У будь-який момент будь-хто може натиснути спеціальну кнопку на ресурсі, й усі зібрані гроші підуть на криптогаманець України (радше блокчейн-асоціації, та про це далі). Ніхто не може переказати кошти на іншу адресу. 
  2. Покупці сплачують однакову комісію і за один токен, і за 20. У традиційному смартконтракті за 10 токенів покупець сплачує вдесятеро більшу комісію.
  3. Придбати токен можна лише через систему Meta History. Ніхто сторонній не може зайти та автоматизувати процес купівлі токену.

Міжнародна аудиторська компанія Hacken оцінила смартконтракт на 9,5 з 10 балів. 

Мистецтво 

NFT-роботи у колекції Meta History — це поєднання твіту та твору-рефлексій митця на новину. 

Після обговорень для закарбування події обрали твіти з офіційних джерел: звичний та лаконічний формат,  який неможливо відредагувати (принаймні, поки що). 

Анна Фаєрбах, арткоординаторка Meta History, шукає художників для проєкту в соціальних мережах і через нетворк. Вона каже: «Найбільше у музеї саме ілюстрацій — це найшвидший спосіб розповісти історію. Ми фіксуємо новини, які з’являються постійно, тому ми не можемо чекати автора місяць. Бо щодня треба знаходити художників для наступних новин».

90% робіт — це нові твори, які художники створили за запитом. А інші 10% — це готові, які, на нашу думку, є співзвучними з дібраними нами новинами.

Анна Фаєрбах

Музейники пропонують художнику новину, для якої потрібно створити роботу. Якщо вона знаходить відгук у серці, він створює до неї роботу.  Якщо ні, то добирають іншу.

Анна зазначає, що пошук ускладнений великою завантаженістю художників. Також не всі зараз перебувають у безпечних місцях. Ще багато митців зараз надто виснажені чи засмучені, щоб творити. Загалом команда вела переговори із 200 учасниками, з них 99 робіт були представлені в першому дропі. 

Окрім колекцій Warline — хронологічного зображення подій, на платформі також представили роботи з Prospect 100 — міжнародного  конкурсу, зосередженого на графічному дизайні, ілюстрації, 3D та анімації. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну засновники конкурсу вирішили використати цю ініціативу для допомоги Україні та долучитися до Meta History. 

Як зазначає співзасновник PROSPECT 100 Олександр Дайланс, співзасновник конкурсу і його друг Адам Фланаган помітив твіт Михайла Федорова про випуск Україною NFT для збору коштів на потреби ЗСУ. Вони вирішили використати свою мережу дизайнерів, щоб швидко створити  високоякісні твори мистецтва. Як і fair.xyz, Олександр Дайланс надіслав електронний лист у Мінцифри та швидко отримав відповідь. Конкурс організували менш ніж за добу.  

Олександр Похиленко, програміст і член команди Meta History, зазначає, що вже показали 12 робіт із конкурсу PROSPECT 100. Зокрема ці роботи продавали на аукціоні (загалом 15 унікальних токенів). Користувачі купили 11 робіт, що принесло 4.725 ETH (приблизно $13 510).

Одну роботу з конкурсу PROSPECT 100 подарували найбільш активному фанату за репости у Twitter. Ще 88 робіт уже завантажені у смартконтракт і чекають своєї унікальної участі. 

Авторське право

Розміщення робіт у Meta History регулюється публічною офертою, згідно з якою художник передає всі свої майнові права інтелектуальної власності на твір NFT-платформі. Однак за ним залишається право особистого некомерційного використання та перепродажу NFT, що передається покупцеві в момент придбання. Усе це — без права ліцензувати, комерційно використовувати, відтворювати, розповсюджувати, готувати похідні твори, публічно виконувати або публічно демонструвати NFT або твори мистецтва, що містяться в ньому. Автор також несе повну відповідальність за точність і зміст свого твору.

У першому дропі, на вторинних, як і на первинних перепродажах, художники не отримують прибутку. Усі кошти з первинних продажів за фіксованою ціною у 0,15 ETH ідуть крипто-гаманці в Ethereum-мережі криптофонду Aid For Ukraine. З усіх вторинних продажів стягується 10%, так зване роялті у той самий фонд, а 90% отримує продавець роботи. 

Як повідомляє Мінцифри, механіка роялті на вторинних продажах можу змінитися у майбутньому.

Куди йдуть кошти

Технічно криптогаманець не належить Мінцифри. Оперує коштами та криптогаманцем блокчейн-фонд України Aid for Ukraine. У Мінцифри та криптофонду є Меморандум, за яким партнери Мінцифри дозволяють цьому криптофонду оперувати донатами, які будуть надходити. З іншого боку команда музею Meta History в особі одного з засновників уклала договір з Блокчейн Асоціацією України. 

Призначення коштів — військові та гуманітарні потреби України. 18 квітня Мінцифра відзвітувало про витрачені кошти, зібрані криптофондом Aid For Ukraine: 

Результати роботи криптофонду Aid For Ukraine
Результати роботи криптофонду Aid For Ukraine

Як придбати токен? Покрокова інструкція

Крок перший. Створення криптогаманця

  1. Встановіть застосунок для браузера MetaMask. Це один із найпопулярніших зараз криптогаманців серед звичайних користувачів, щось на кшталт Apple Pay для криптовалюти.
  2. Після реєстрації у MetaMask у вас з’явиться персональна адреса, яка починається на 0x…(і далі літери).

Крок другий. Купівля криптовалюти

  1. Оберіть обмінник для криптовалюти. Для українців, мабуть, найзручнішим є сервіс KUNA.io.
  2. Поповніть свій рахунок гривнями. За допомогою KUNA можна обміняти їх на криптовалюту. У нашому випадку токени музею можна придбати за Ethereum (ETH).
  3. Виведіть куплену криптовалюту на криптогаманець:
  • зробіть запит на поповнення криптогаманця;
  • введіть свою адресу 0x…(і далі літери);

Вітаємо, ви купили криптовалюту! Радимо мати на балансі більше криптовалюти, ніж коштують токени, які ви б хотіли придбати. Адже завжди під час купівлі стягується комісія.

Крок третій. Купівля токену

  1. Відвідайте сайт музею і перейдіть у вітрину (Buy NFT). 
  2. Залогіньтеся у вітрині через MetaMask.
  3. Дочекайтеся черги.
  4. Оберіть один чи кілька токенів. Вартість одного — 0,15 ETH;
  5. Коли ви впевнилися у виборі, підтвердьте транзакцію через MetaMask. 

Після цього ви можете у будь-який момент продати ваші токени на вторинному ринку. 

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КРЕАТИВ
Осідлати хвилю. Навіщо Денис Логвиненко й Ілля Голіцин запустили NFT-агенцію
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
16 Вересня 2021, 10:00 13 хв читання
Завантаження...