Зоозахисний фронт України, Марія Примаченко, 4.5.0. та ДСНС. Як минув тиждень на War Against War (креативному фронті)
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Новини з військового фронту нам розповідає Олексій Арестович, а для зведень із інформаційного фронту ми запросили команду Сергія Вовка, співзасновника КАМА, та Ірини Никончук, шоуранерки 1+1 Production. Сергій та Ірина створили інформаційні війська War Against War. Боротьба з путінською пропагандою, надихання українців та документування злочинів путіна — це їхня основна місія. Прочитайте наше інтерв’ю, аби більше дізнатися про команду, та перегляньте наш дайджест за попередній тиждень, аби зрозуміти, що вони вже зробили.
У межах рубрики «Дайджест війни проти війни» команда Сергія та Ірини буде ділитися декількома найуспішнішими відео інформаційних військ за тиждень. Вони пояснюватимуть, чому обрали саме ці меседжі, розповідатимуть про результати та розкриватимуть «пасхалки». Цього тижня поговоримо про зоозахисний фронт України, полон, 4.5.0, Марію Примаченко та ДСНС. Кожен із наших читачів може долучитися до інформаційного фронту: завантажуйте відео, яке подобається, та поширюйте у своїх соцмережах.
Перемоги минулого тижня
Нещодавно UNESCO переніс свою 45 сесію з Казані. До цього ми разом з Міністерством культури активно працювали над тим, аби це сталося й аби росію виключили з організації. Адже держава, яка знищує нашу культурну спадщину, не може бути членом організації, яка захищає світову культурну спадщину. Перше — є, чекаємо і на друге.
Зоозахисний фронт України
Чому саме цей меседж
Мені важливо донести, що під час війни в Україні страждають не тільки люди. Окупанти вбивають тварин заради задоволення, нап’ються і стріляють та катують собак і котів. Від ракет, “градів” і бомб гинуть рідкісні види диких тварин, а домашні улюбленці стають бездомними чи помирають на самоті у квартирах. Усі ці історії щодня розбивають мені серце, тому я захотіла зробити відео про людей і організації в Україні, які допомагають тваринам виживати. Ці люди — справжні герої з величезними серцями.
Процес виробництва та натхнення
Мені пощастило з режисером монтажу. За відео взявся Єгор Писаренко і наступного ж дня вже надіслав мені перший драфт. Ми хотіли зробити його класним, бо і я, і Єгор любимо тварин. Великий вклад у відео зробила і дикторка Мар’яна Данченко. Я обожнюю її голос, який звучить у багатьох наших відео.
На це відео мене надихнули волонтери, які щодня рятують маленькі життя. Я не знаю, як у них вистачає доброти, сил і мужності. У мене стільки немає, тому я роблю про них відео, щоб подякувати й підтримати.
Кадри та музика
Було достатньо легко знайти кадри для відео. На жаль, багато тварин зараз потребують допомоги, тому дефіциту таких відео немає. Навіть зараз я постійно наштовхуюся на якісь кадри й думаю, що класно було б їх взяти в наш ролик. Тому, як мені здається, це не останнє відео про тварин у WAW. У всіх авторів у нашій організації добрі серця, тому хтось точно захоче зробити ще щось про пухнастиків.
За музику в наших роликах відповідають Сергій Вовк і Андрій Барба. У цьому я повністю їм довіряю. Вони дивовижним чином знаходять мелодії, які грають у моїй голові під час роботи над відео. Чарівники!
Загалом у ньому все просто — дикторське начитування, титри, динамічний монтаж. Не хотілося відволікати увагу глядача, адже завдання відео — показати реальність.
«Полон»
Чому саме цей меседж
Ми зачіпаємо важкі теми та показуємо страшні кадри, бо хочемо, аби весь світ знав, що нині доводиться проходити кожному українцю. «Полон» — реальна історія українки, яка зі своїм семирічним сином місяць була в полоні російських окупантів у селі на Чернігівщині. Історія анонімна, адже героїня після пережитого перебуває в дуже важкому емоційному стані й досі хвилюється за своє та синове життя.
Процес виробництва
Емоція начитки, звукове нагнітання та монтаж із відповідною динамікою створюють тривожний настрій ролику. А самі кадри нам надало «Суспільне Чернігів».
Примаченко (Культуру не знищити)
Чому саме цей меседж
Наше завдання — спільно з Міністерством культури та інформаційної політики розповідати про митців із України. Першою обрали Марію Примаченко.
Процес виробництва
Я отримав начитку з приємним казковим голосом, тому вирішив, що потрібно анімувати картини Марії, аби це було схоже на казку. Фішка була в тому, що картина ожила, а якщо навіть картини оживають, то нашу культуру точно не вбити.
Кожен із нас — воїн. Історія рятувальників ДСНС
Чому саме цей меседж
Головне завдання — це подякувати нашим рятівникам. Тому ми показуємо людям, як багато вони роблять для звільнення міст, аби українці швидше повернулися додому.
Процес виробництва
Коли знімаю відео, у мене, звісно, є певні очікування та план роботи. Однак я завжди уникаю натягування реальності на свої очікування. На прикладі рятувальників я хотів показати, що під час війни може робити людина, яка не залучена у збройні формування. А як це показати й що саме показати — це я зрозумів, провівши цілий день у Бородянці.
Коли я на власні очі побачив, що сталось із Бородянкою та її мешканцями, мені фізично важко було натискати на кнопку REC. Мій моральний стан можна було описати як «пригнічений». Я просто стояв посеред вулиці, до мене підходили люди й розповідали свої історії. Вони це робили не для того, аби я їх зняв. Вони просто хотіли поділитися своїм болем.
Єдиний промінчик світла у темряві, спричиненій росією, була коробка серед руїн. У неї рятувальники складали фотографії людей. Згодом я побачив дитячі іграшки, які діставали з-під завалів і обережно клали поруч.
4.5.0
Чому саме цей меседж
Форму та меседж мені запропонувала Ірина Никончук: вона сказала, що маємо зробити звернення батька до доньки. До цього я робив для WAW вже кілька роликів, але, чесно, робота над цим була найважчою. Завдання збіглося з найгострішим особистим болем — на той час я понад місяць не бачився з дружиною і донькою, які за нашим спільним рішенням виїхали за кордон.
Роликом дуже хотілося сказати щось обнадійливе, але водночас не вдаватися до банального. Щовечора мені дзвонить донька, і перше її питання — це завжди: «Скільки сьогодні було повітряних тривог?». Здається, один зі способів заспокоїти дитину — це сказати, що зі мною теж усе добре. Навіть ми, дорослі й самостійні, часом мріємо почути це від власних батьків.
Усі ці думки й відкриття згодом умістилися у концепцію 4.5.0. title Це військовий код, який означає, що все спокійно , який дивним чином став для нас обнадійливим у новій реальності. Більше ніж будь-які слова, а для наших дітей — зрозумілішими, ніж таблиця множення.
Більше про це
«Охматдит», геноцид і мистецтво українського спротиву. Як минув тиждень на War Against War
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
