Досвід і думки

6 місяців, 19 волонтерів і 216 сторінок. Як ми провели найбільше дослідження продактів в Україні

Vector 16 января 2022, 12:00

Пів року тому ми з Олексієм Єленевичем (CMO/CPO у JavaRush/CodeGym) вирішили проаналізувати ринок IT продакт-менеджерів України. В результаті разом із командою волонтерів створили, мабуть, наймасштабніше та найглибше дослідження на цю тему, яке можна знайти у вільному доступі. У ньому взяли участь 388 продактів із 180+ компаній.

Після публікації дослідження до мене неодноразово підходили люди із запитом: «Хочу зробити дослідження на тему Х. Розкажи, як ви зробили своє щодо продактів?». Проте коли люди починають розуміти масштаб задач, переважно вирішують навіть не починати. Чи варто вам робити подібне дослідження? Не знаю. Можливо, наш досвід допоможе вам визначитися.

Чому робили дослідження про продактів

Подивіться на кількість курсів для тих, хто бажає стати продактом. Хто це такі, скільки вони заробляють, чим займаються — запит на цю інформацію шалено зростає. Зокрема, і з боку компаній, які думають про наймання такого спеціаліста до себе в команду.

Ще кілька років тому було неможливо знайти систематизовані та конкретні дані щодо продактів у контексті України. За кордоном час від часу виходять подібні дослідження. Їх зазвичай проводять окремі компанії. Ці дані не завжди релевантні для України.

Тому 2019 року я провела перше дослідження ринку українських IT продакт-менеджерів. Тоді в Україні було ще більш розмите поняття цієї ролі, ніж зараз. Я хотіла зрозуміти (насамперед для себе), хто ж такий насправді український продакт, а не згідно зі статтями та книжками, очікуваннями та уявленнями.

Дослідження вийшло вдалим — мені досі приходять повідомлення із вдячністю. На 2021 рік ринок змінився — з’явилося багато нових компаній, вакансій продактів, на фоні пандемії зросла популярність віддаленої роботи. Так з’явилася потреба у новому дослідженні. 

Цього разу ми з Олексієм та командою волонтерів вирішили подивитися на ринок ще ширше. Мета дослідження — зробити роль продакта більш прозорою та зрозумілою для всіх.

Тому ми не тільки опитали 388 продакт-менеджерів, а й обговорили специфіку ролі продакта із засновниками та топменеджерами різних українських IT-компаній.

У результаті вийшло дослідження на 216 сторінок:

Як готувалися до проведення дослідження

Ми з Олексієм розуміли, що самостійно не впораємося з усіма завданнями з випуску дослідження (у позаробочий час). Тому вирішили зібрати команду. Для цього написали у наш Telegram-канал, що шукаємо волонтерів. Чекали на 2–3 відгуки, а отримали 23 заявки за день — від цікавих та дуже вмотивованих людей.

Ми закрили анкету та запросили всіх, хто відгукнувся. Спочатку хотіли відібрати лише декілька волонтерів. Урешті вирішили залучити до проєкту усіх, кому це цікаво. До презентації дослідження дійшли 19 волонтерів.

До початку роботи з волонтерами ми мали лише візію та чіткий план задач у Google Sheets. Його деталізували та доповнювали вже в процесі.

Дослідження як продукт — ви теж так можете

Навіщо такому проєкту команда з 20 людей? По-перше, було дуже багато різнопланових завдань — від попереднього вивчення ринку, проведення інтерв’ю та опитування до аналізу даних, дизайну та копірайтингу. Тому потрібні були люди різного профілю.

По-друге, ми розуміли, що буде складно цілих пів року підтримувати мотивацію 3–4 волонтерів за умови інтенсивної щоденної роботи. Хотілося, щоби для всіх учасників цей проєкт був «у кайф». Тому кожен із волонтерів займався тільки цікавими для себе завданнями та у зручному темпі. 

Ми підійшли до роботи над дослідженням як до створення продукту.

Процес складався з конкретних етапів. За бажання їх можна адаптувати під інші дослідження.

Збір волонтерів та складання плану дій

Ми ще до початку роботи розуміли, що тема дослідження актуальна та потрібна. Якщо ви в цьому не впевнені — варто збирати команду на більш пізніх етапах.

Перевірка та деталізація ідеї

Передивились найцікавіші наявні дослідження (закордонні та українські) та поспілкувалися з кількома продакт-менеджерами — виявили, яка саме інформація потрібна ринку. Також визначилися з кількістю анкет, щоби дослідження точно показувало ситуацію на всьому ринку.

Підготовка

Активна робота розпочалася зі створення анкети для опитування. Спочатку ми описали всі інсайти з інтерв’ю та досліджень на дошці у Miro:

Переглянути всі інсайти можна за лінком

Потім сформували попередню анкету з усіх питань, які здалися нам цікавими. Далі попросили кількох українських продакт-менеджерів подивитись анкету та дати зворотний зв’язок — що варто прибрати, додати чи взагалі змінити. Після фідбеку та редактури ми почали масово запрошувати продакт-менеджерів взяти участь в опитуванні. 

Щодо обсягу анкети — середній час заповнення становив майже дві години:

Тому рекламу на цьому етапі не використовували. У цього каналу була б низька конверсія. Люди просто не готові проходити довге опитування, не до кінця розуміючи, навіщо це потрібно.

Тож ми публікували запрошення у тематичних чатах, Facebook-спільнотах, своїх Telegram-каналах. Також напряму писали продакт-менеджерам у LinkedIn та пояснювали, чому це важливо та як все відбуватиметься.

Паралельно готували та організовували інтерв’ю з компаніями. Тут необхідно було продумати питання, знайти людей, які могли б домовитись з фаундерами та топменеджерами, а потім організувати та, власне, провести. У цьому допомогли наші друзі та знайомі всередині компаній.

Оброблення та аналіз анкет продакт-менеджерів

Ми анонімізували анкети, а потім розділили питання на два типи: 

Після опрацювання усіх питань я написала тексти для першої частини дослідження:

Транскрибування та аналіз інтерв’ю з компаніями

Паралельно Олексій з іншою частиною волонтерів займалися аналізом інтерв’ю з компаніями. Їх транскрибували майже дослівно, аби не пропустити думки фаундерів та топменеджерів компаній. Це було довго і важко. Спеціалізовані сервіси не допомагали — багато сленгу, змішані мови, професійна термінологія, яку інструменти для автоматичного транскрибування просто не розпізнавали. 

Після попереднього аналізу перших інтерв’ю Олексій розробив «шаблон для картки компанії» — формат, у якому ми презентували всі компанії, їхню корпоративну культуру, процеси та специфіку роботи з продакт-менеджерами. 

На його основі Олексій обробляв усі наступні інтерв’ю:

Короткою версією цього «шаблону» стала вставка «3-2-1» — три ідеї, дві цитати та одне питання про кожну з компаній. Це концентрована інформація на одній сторінці, яку можна швидко прочитати:

Так Олексій сформував тексти другої частини дослідження. Ми хотіли передати «вайб» кожної компанії. І, здається, це вдалося.

Дизайн та верстка фінального документа

Ми звернулися до дизайнерки Олі Гаврилової вже у жовтні — коли потрібно було верстати дослідження. Вона погодилася допомогти на волонтерській основі. Тоді Оля, напевно, (як і ми) не розуміла весь обсяг робіт і рівень «палання» термінів.

Усе дослідження Оля зробила у Figma. Графіки будувала за допомогою спеціального плагіну, а тексти верстала вручну. Дослідження було настільки об’ємним, що під кінець Figma відмовлялась обробляти його та радила розділити файл на кілька окремих документів.

Фінальний файл до стиснення займав ~1ГБ. У команді ми жартували, що написали цілу книгу про продакт-менеджерів.

Просування

2019-го я використовувала PR-статті у ЗМІ, Telegram-канали та чати, Facebook, а також сторінки лідерів думок у соцмережах. У мене був продуманий план, де/яка інформація має публікуватися після запуску дослідження. Тому ось так виглядало розповсюдження дослідження-2019 у перші дні:

Цього року план теж був, а от часу на виконання не вистачало. Зате додалася інша цікава активність — офлайн-презентація. Parimatch Tech та PMHUB запропонували нам таку можливість (безплатно) — і ми були раді скористатися.

13 грудня ми презентували дослідження офлайн. На івенті було 50+ гостей. 2,5 дні після презентації ми не публікували інформацію про дослідження у жодному з каналів. І ось як виглядав трафік на сайт:

Іншими словами, ми отримали сплеск інтересу до репорту за один вечір — без реклами, ЗМІ та лідерів думок. 

Цьому сприяла незвична механіка завантаження дослідження: щоб отримати репорт, необхідно або зашерити посилання на сайт чи Facebook-сторінку або задонатити будь-яку суму у благодійну організацію. В результаті за 10 днів ми зібрали 600+ шерів та понад30 000 грн донатів.

Приблизно за два тижні до публікації репорту ми почали складати чек-лист з того, що варто не забути зробити. Окрім практичної користі з такого переліку задач, у нього є ще і «психологічний» ефект: не потрібно тримати у голові всі деталі та переживати, що щось забудеш. 

Мої висновки