Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Уже десятий місяць інформаційні війська War Against War створюють відеоролики про війну для української та світової аудиторії. Команда співзасновника КАМА Сергія Вовка та шоуранерки 1+1 Production Ірини Никончук невтомно бореться з путінською пропагандою, документує злочини росії та зміцнює віру в перемогу України. У нашому інтерв’ю — більше про роботу WAW.
У рубриці «Дайджест війни проти війни» War Against War ділиться кількома найуспішнішими відео за тиждень. Креатори пояснюють, чому обрали саме ці меседжі, розповідають про результати та розкривають «пасхалки» і фішки продакшену.
Цього тижня команда зробила відео для українців про російські наративи на тимчасово окупованих територіях. Також розповіла історію становлення лукашенка як диктатора та вкотре освітила українську незламність та волю до перемоги. Ми бережемо культуру та історію, як би важко це не було.
Підсумки тижня
Сергій Вовк співзасновник War Against War
Минулий тиждень у нас пройшов під знаменом ЗСУ, тому що було свято ЗСУ. Ми зробили відео, яке добре зайшло. А ще залізли в архів і виявили, що, як і всі українці, є великими фанатами ЗСУ. Ми зробили сім або вісім відео за весь цей час про наших сміливих військових. І це зрозуміло, бо в нашій країні день ЗСУ — щодня.
Також хайлайтом на минулому тижні була участь нашої співзасновниці Ірини Никончук у Міжнародному форумі «Креативна Україна», організованому Міністерством культури. Там ми розповіли, як представники креативної індустрії допомагають боротися на різних фронтах, зокрема, на інформаційному. Ірина виступала в дискусійній панелі, де були представник гурту Kalush Orchestra, телеведуча Марія Єфросиніна, Святослав Вакарчук. Загалом були раді в такій компанії й раді, що держава бачить у нас сенс і користь.
На минулому робочому тижні ми працювали за агендою. Одним з головних роликів став матеріал про російські наративи на тимчасово окупованій території. Є звільнені міста, і з ними треба працювати й пояснювати українцям, що там відбувалося і що далі буде відбуватися. Дуже корисне відео. На його обкладинці — Херсон — як одне з якірних звільнень у країні.
Крім цього, ми показали сміливість і незламний дух українців через відео «Що ми робимо в темряві». Навіть без електроенергії боротьба продовжується — і наші медики проводять серйозні операції на серце.
Також ми нарешті релізнули відео, яке було в рамках кампанії, як зробити українську культуру популярною у світі. Тому що всі знають Україну зараз як джерело поганих новин («конфлікт в Україні» і бла-бла-бла). Ми розказуємо про наших великих митців, яких у нас багато, і показуємо, що навіть під час війни можемо говорити про мистецтво. Що про нього важливо говорити — навіть під час війни.
Ми продовжуємо пояснювати іноземцям, чому ця війна відбувається так довго. Вона відбувається не без підтримки сусідньої країни. Як у нас є профайл «Злочини путіна», так ми розказали про іншого сучасного диктатора — лукашенка. Про те, що він робить у своїй країні, які жахливі злочини скоює впродовж багатьох-багатьох років. У цьому відео глибока пошукова робота. Воно отримало дуже хороший відгук аудиторії, особливо в іноземної. В неї це викликає шок, що таке відбувається десь у сусідстві з ними, а вони навіть не знають.
Отож, ми не в режимі «після свят», «свято триває», ми боремося, тому вся наша редакція і команда працюють увесь грудень, січень, поки не буде перемоги. Далі — більше.
Аліна Блажкевич авторка; до війни: сценаристка, гумористка, акторка
Я живу в Києві. Учора за весь день світло було дві години. Цей ролик монтувався режисером, у якого теж були постійні відключення. Але він вийшов. Робота зроблена. Ми, як більшість українців, справляємося. Хоча терорист-сусід на це не розраховував. Це відео ми присвячуємо всім, хто обираючи «без світла чи без них», не вагається у своєму виборі.
Російські наративи на тимчасово окупованих територіях
Андрій Барба до війни: звукорежисер, саундпродюсер; під час війни: звукорежисер, саундпродюсер
У цьому ролику ми хотіли використати саме російську класичну музику. Дуже часто саме вона використовується російськими пропагандистами, як один зі стовпів «вєлікой культури». Ми обрали музику композитора Арама Хачатуряна до балету за сюжетом п’єси М. Лермонтова «Маскарад». Поєднання цієї музики з топом фейків російських ЗМІ нам здалося дуже влучним. Назва п‘єси перегукується з тим, що транслюють російські ЗМІ, — тотальне лицемірство та брехню.
P. S. Цей композитор народився в Тбілісі, що теж показує, як росія привласнює іноземні таланти.
Михайло Рудь під час війни: куратор рубрики / до війни: режисер, сценарист
Найцікавішим етапом створення цього відео був пошук інформації. Я завжди багато знав про злочини диктатора з росії, а от лукашенко якимось чином зміг створити в моїй голові (та й в головах більшості насправді) образ сильного господарника. Суворого, але справедливого. Такого собі доброго сільського мужика з вусами. «Батька» — одним словом.
Звичайно, у 2020-му стало зрозуміло, що за цим іміджем ховається кривавий диктатор, але було відчуття, що це наслідок 25 років при владі. Наше відео розповідає, що це не так. лукашенко завжди був монстром. Він цілеспрямовано узурпував владу ще в перші роки правління. Його політичний шлях — це загадкові зникнення, політичні арешти й вбивства опонентів. Він дійсно тримає в заручниках цілу країну.
Михайло Рудь під час війни: куратор рубрики / до війни: режисер, сценарист
Це, мабуть, одне з моїх улюблених відео, над якими я працював у WAW. Ми створили його як презентаційний ролик для великої кампанії з популяризації української культури у світі. Кампанія, на жаль, так і не запустилася (хоча ми не здаємося), а от відео вирішили показати на форумі «Креативна Україна 2022» та викласти в мережу.
Чому це відео здається мені важливим. Усе ще багато іноземців бачать Україну лише як «колишню частину росії». Дейв Шаппел жартує, що росія, яка програє війну Україні, — це все одно, якби США програвали війну штату Колораду. І в залі сміються.
Саме тому ми маємо розповідати про нашу культуру. Світ має розуміти, що ми — інші. Завжди були іншими. І власна багатовікова культура — найкращий тому доказ. Світ має розуміти, що це не війна проти путіна, це війна за право мати власну ідентичність. Україна — не росія.
Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter