СТАРТАПИ

Як і де знайти інвестора, коли у вашій країні війна. Пітч, модель і платформи для пошуку

13 Травня 2022, 10:00
10 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Як стартапам шукати інвесторів під час війни
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Понад два місяці в Україні триває війна. Вона позначилася на всіх сферах життя, зокрема й на функціонуванні бізнесу. Одні підприємці перевезли свої офіси в безпечніші міста та країни, інші вимушено зупинили свою роботу або змінили напрям діяльності.

Попри нові складні реалії, держава та міжнародні компанії готові надати підтримку новим проєктам. Зокрема, працює Український фонд стартапів, який лише за два роки роботи профінансував понад 200 проєктів на суму 160 млн грн. Підтримала бізнес і компанія Google, яка запустила грантову програму підтримки українських стартапів. Завдяки їй 50 компаній зможуть отримати до $100 000 на реалізацію та розвиток власного проєкту.

До підтримки долучилася й естонська урядова програма e-Residency. Наразі підприємці з України можуть подати заявку на отримання статусу резидента без сплати адміністративного збору. Реєстрація бізнесу в Європі відкриває нові можливості на міжнародному рівні та спрощує бюрократичні процеси.

Тож навіть під часи війни є можливості реалізувати свій бізнес-потенціал. Як краще презентувати свої ідеї та знайти інвестиції під час кризового періоду, до якого не готував ні вас, ні інвесторів жодний тренінг, — радить керівниця відділу зв’язків із громадськістю e-Residencу Катрін Вага

Українські стартапи в умовах війни

Аналітики опитали 150 засновників українських стартапів і з’ясували, що станом на березень 2022 року:

  • 28 % українських стартапів припинили своє існування;
  • 24,3 % продовжують роботу;
  • 46,7 % частково працюють (переважно віддалено);
  •  1 % змінили сферу своєї діяльності в умовах воєнного стану.

Українці навіть встигли проявити себе на міжнародній арені. Зокрема в березні шість команд від України представили свої проєкти на міжнародному заході South by Southwest (SXSW) у Техасі.

Так, роботу частини компаній дійсно зупинено, частина адаптувалася під нові реалії. Але бізнес — важлива частина економічного потенціалу країни, тож держава також іде на зустріч підприємцям. Наразі бізнес може отримати кредит під 0 % річних обсягом до 60 млн гривень. Також є зміни щодо оподаткування, які зменшують фінансові витрати компанії.

Тож якщо ви вже маєте ідеї чи шукаєте можливості продовжувати роботу компанії — зверніть увагу також на фонди, організації та програми, спрямовані на підтримку бізнесу в умовах війни. Утім, інвестиції під час війни не зупинялися, тож варто розглядати й цей напрям.

Докладніше: Як держава може допомогти вашому бізнесу? Велика добірка програм підтримки від «Дія.Бізнес»

Знайти інвестора та зацікавити його — завдання, яке потребує певних навичок і послідовності. Поради щодо пошуку інвестора універсальні та актуальні за будь-яких умов. Тож розгляньмо цей процес покроково.

Проаналізувати ідею стартапу

Визначте, чим вона унікальна, чи є аналоги, які в неї переваги та недоліки. Важливо окреслити й майбутню аудиторію, якій буде цікавий ваш продукт.

Якщо цільова аудиторія — Європа чи США, краще легалізувати свою діяльність за кордоном. Так буде легше в юридичному плані, а якщо ваш стартап пов’язаний із виготовленням чогось (тобто «хардовий») і доставкою, то й у логістичному.

Наприклад, можна зареєструвати компанію в будь-якому куточку землі через естонську урядову програму e-Residency. Так не потрібно витрачатися на щомісячні податки, навпаки — є можливість реінвестувати гроші в розвиток свого бізнесу. Тому цю програму обирають стартапи, які в перші роки не планують виводити капітал із компанії. Також можливі інші форми реєстрації та «вільні зони» в інших країнах. Усе залежить від запиту, ЦА та географії стартапу.

Скласти бізнес-план

Підготуйте конкретні цифри та бізнес-план із показниками фінансової ефективності вашого проєкту. Варто також розуміти, скільки фінансів вам потрібно й на якому етапі, розрахувати кількість людей у команді тощо. По-перше, такі розрахунки дадуть вам змогу чітко розуміти процес реалізації ідеї. По-друге, максимально чітко донести її до майбутнього інвестора.

Інвесторів завжди цікавлять цифри: на що підуть кошти (бажано на дуже конкретну річ: не на абстрактну «допомогу Україні», а конкретну «такі-то ліки в такій-то кількості для такого-то міста»), скільки людей працює, скільки часу потрібно на запуск (стартапу, процесу, виробництва тощо).

Як і де шукати інвесторів: соцмережі, спеціальні платформи та інші майданчики

Підготувавши доповідь і бізнес-план, можна розпочати пошук інвесторів. Для цього необхідно проаналізувати ринок і дізнатися, хто інвестував у подібні проєкти раніше. Так скласти список тих, кому потенційно буде цікава ваша ідея. Фонди, меценати, бізнес-янголи. Підпишіться на їхні сторінки, вони там часто викладають актуальні новини про можливості.

Тепер технічна частина — зв’яжіться з потенційним інвестором. Це можна зробити як через офіційну пошту, так і через його представника, або надіслати пропозицію в мережах на кшталт LinkedIn. У листі або повідомленні коротко та чітко опишіть ваш проєкт. Бажано також надіслати його змістовну презентацію. Або ж подавайтеся на пітчинги, марафони, конкурси — так зростає імовірність особисто презентувати свій продукт людині, яка допоможе знайти кошти на його реалізацію.

Платформи для пошуку інвесторів

  • Angel Investment Network — поєднує інвесторів і стартаперів; такий собі Tinder для підприємців і бізнес-ангелів. Перші розповідають про свій бізнес, ставлять фінансову ціль і розмір мінімального внеску інвестора, скажімо 5000 чи 50 000 євро. Другі теж можуть створювати власні профілі й розповідати про галузі, цікаві для інвестування, досвід і навіть викладати кейси компаній, куди вклали кошти. Доступне фільтрування за країнами і регіонами.
  • Product Hunt — Instagram чи Behance для стартаперів. Там можна викласти та презентувати детально власний проєкт — софт, вебзастосунок, цікаву програму, інноваційний сайт.
  • Life Science Angels — добирають і фінансово підтримують лише стартапи з галузей біотехнології, продовження життя, медицини тощо. Фокусуються на бізнесах Кремнієвої долини, але готові розглядати й кейси поза межами регіону.
  • Tech Coast Angels (TCA) — фінансують стартапи із сильною командою, продуманим бізнес-планом і технологічними рішеннями, які розв’язують важливі проблеми.
  • BePartner — ресурс для українських підприємців із пошуку бізнес-партнерів. Можна як описати свою ідею, так і знайти партнерів для вже готового бізнесу, який хоче розвиватися чи масштабуватися.
  • InVenture — компанія, яка шукає фінансування та інвестиції бізнесу і стартапам. 
  • Startup Network — теж українська платформа, яка об’єднує інвесторів, які хочуть вигідно вкласти кошти, та стартаперів, які шукають фінансування.

Краудфандингові платформи

Платформи для краудфандингу — Kickstarter, IndieGoGo, Crowd Supply. Реєстрація на сайтах безплатна, однак є комісія за залучені кошти. За схожим принципом працює і Wefunder. Проте там вкладають кошти в компанію чи продукт не клієнти, а саме інвестори, які потім володіють невеликою часткою компанії.

Чим корисні такі краудфандингові кампанії? Коли інвестори бачать, що у ваш продукт вірять інші, вони більш схильні вкластися. Часто для бізнес-ангелів аргументом про інвестиції стають саме «миттєві» кампанії на Kickstarter чи IndieGoGo, коли за 2 дні ідея збирає необхідну, а то й більшу суму. 

Знадобиться: інструкції, як вийти на Product Hunt і запуститися на Kickstarter, а також поради, як не провалити кампанію там.

Пітчинг інвесторам

Якщо на початковому етапі вам вдалося зацікавити потенційного інвестора, далі залишається сама зустріч, де ви зможете детально описати свій проєкт і представити його особисто.

Тобто фінальний етап — сам пітчинг. Презентація проєкту триває лише 3–5 хвилин, упродовж яких необхідно подати інформацію так, щоб у нього захотіли вкладатися інвестори. Виділити головне та встигнути розказати саму суть ідеї, не відволікаючися на неважливі деталі, допоможуть постійні тренування перед дзеркалом, із друзями, колегами.

Як пітчити ідеї під час війни

Попри війну ви мусите (і цілком здатні) переконати інвесторів, що ризиків для зупинки проєкту немає. На чому 100 % можете закцентувати? 

  1. Що ви й ваша команда в безпеці, завжди на зв’язку та зможете закінчити проєкт вчасно. Адже інвестори вкладають у вашу ідею гроші та хочуть упевнитися, що співпраця складеться. Незалежно від зовнішніх умов, команда проєкту має бути потужною і професійною.
  2. Що у вас є запасний план на різні ситуації: релокейт команди, безпека команди, віддалена робота.
  3. Що ви гарантуєте безпеку серверів і даних. Зараз почастішали кібератаки на компанії різних рівнів. Кібербезпека лишається важливим складником успішного функціонування проєкту. Тож потрібно продемонструвати й цей аспект.
  4. Правильно закцентувати на кризовій ситуації: навести приклад, як ви вже працюєте, не зважаючи на війну та продемонструвати, що інвестиції лише додадуть мотивації.

Як стати е-резидентом іншої країни та що це дає

Окрім того, на підтвердження хеджування ризиків наведіть реєстрацію підприємства за кодоном. Скажімо, українські стартапи, які отримали статус e-Residency, наголошують на своїй «європейській прописці» бізнесу. Адже це дає можливість електронного документообігу, наявність банківського рахунку (менша ймовірність «замороження» коштів через форс-мажор), зрозуміла схема оподаткування. 

Європейським інвесторам подобається зрозуміла й чітка схема організації бізнес-процесів, тож е-резидентство гратиме вам на користь. А це вже половина справи.

Щоби стати е-резидентом, потрібно всього кілька кроків.

1. Зібрати всі документи: посвідчення особи, власне фото, додати номер і реквізити банківської картки (Visa або Mastercard) і написати мотиваційний лист (краще англійською).

2. Зареєструватися на сайті e-Residency й підвантажити туди всі документи. Також обрати адресу посольства, куди надійде ID-карта та де можна буде здати біометричні дані. Раніше потрібно було сплатити 130 євро адміністративного збору. Зараз цю суму українським підприємцям компенсують: так наша програма підтримує бізнес у кризовий період. Після перевірки службами безпеки (триває 3–8 тижнів) лишається тільки забрати комплект із картки та кард-рідера. І все — європейська «прописка» бізнесу готова.

Головне пам’ятати: якщо не вдалося зацікавити конкретну людину — це не привід відмовлятися від своїх планів. Шукайте далі, виправляйте помилки, допрацьовуйте вже готові матеріали тощо.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС
Від дослідження до IPO. Як працює R&D, який запускає понад 100 MVP на рік — кейс Genesis
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
29 Жовтня 2023, 13:00 12 хв читання
БІЗНЕС
Відвертість, мотивація та рух проти течії. Як ви думаєте? Олексій Вітченко, засновник групи компаній Qollabe
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
27 Жовтня 2023, 09:00 10 хв читання
FOMO OFF Куди рухається український бізнес і яка роль інвесторів у цьому — конспект «Як вам вдалося», Дмитро Бородай, Horizon Capital
Куди рухається український бізнес і яка роль інвесторів у цьому — конспект «Як вам вдалося», Дмитро Бородай, Horizon Capital
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
25 Вересня 2023, 12:45 4 хв читання
БІЗНЕС
«Є план на 5 книгарень у Києві за 6 місяців». Дмитро Феліксов про концепцію Readeat, інвестиції та амбіції
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Серпня 2023, 09:00 12 хв читання
Завантаження...