Як ефективно вчитися в умовах постійного стресу — три кити успіху

Що таке освітній дизайн

Освітній дизайн або педагогічний дизайн (від англ. Instructional Design) — це системний підхід до проєктування навчального процесу, який охоплює аналіз потреб і цілей, розробку навчальних матеріалів і завдань, оцінку ефективності. 

Зародився він як явище під час Другої світової війни у США, коли виникла гостра потреба навчати велику кількість солдат швидко та дієво. Сам же термін Instructional Design набув широкого використання лише в 1970-х роках і використовувався в основному для створення навчальних матеріалів. Змінила це поява комп’ютера та інтернету, розширивши можливості та варіанти взаємодії. Так, у 2007 році сформувався новий підхід, який Нільс Флур назвав «Дизайн освітнього досвіду» (від англ. Learning Experience Design), який почав враховувати користувацький досвід, контекст, в якому студент навчається, його мотивацію і безліч інших елементів.

Суть переходу від Instructional Design до Learning Experience Design полягає у тому, що тепер навчання перестає бути сфокусованим на контенті (content-centered), а ставить у центр уваги студента (learning-centered).

Це важливо розуміти під час вибору курсів або побудові самонавчання: наявність лише якісного контенту не дасть вам належного результату, якщо всі інші елементи залишаються поза увагою.

Три кити ефективного навчання

Якщо говорити про навчання з погляду студента, то критичними є три аспекти:

• увага, адже без здатності концентруватися інформація не зафіксується у мозку;
• памʼять, адже без запамʼятовування неможливе опанування нових знань і навичок;
• мотивація, адже для того, щоб почати навчатися потрібно банально домовитись з собою, що це треба робити.

Мотивація

Однією з ефективних моделей освітнього дизайну, що враховує мотиваційні аспекти, є The ARCS Model of Motivational Design, розроблена Джоном Келлером. Вона охоплює чотири основні елементи:

• увага (Attention);
• релевантність (Relevance);
• впевненість (Confidence);
• задоволення (Satisfaction). 

Почнемо з «Релевантності» (актуальності, доречності). Особливість навчання дорослих полягає у тому, що ми маємо розуміти, навіщо нам ці знання прямо зараз. Ми вже не діти, які пізнають світ і яким цікаво усе підряд.

Виділіть час, щоб обдумати та чітко сформулювати, чому ви починаєте те чи інше навчання: «Хочу отримувати більшу зарплату, щоб більше донатити», «Хочу змінити сферу роботи, щоб забезпечити родині кращий рівень життя», «Хочу повезти маму у подорож», «Хочу мати спеціальність, яка буде популярна». Причини мають бути ваші, не надумані. Коли мотивація покидатиме вас, повертайтесь до цього списку і нагадуйте собі, чому ви розпочали цей шлях. 

Для освітнього дизайнера «Впевненість» у моделі ARCS полягає в тому, щоб сформувати у студента віру у власну здатність досягти успіху. У сучасних українських реаліях це охоплює два аспекти. По-перше, впевненість у власних силах, а по-друге, у безперебійності навчання навіть за умови відключень світла.

Як ви можете взяти над цим контроль? Шукайте курси та ресурси, які підходять вашому рівню, і збільшуйте складність матеріалу поступово. Здається очевидним, що з рівнем англійської А1 не варто купувати курс B2. Цей принцип працює і з вивченням будь-якої іншої дисципліни. 

Ідеально — знайти навчання з підходом Mastery Learning, коли студенти мають можливість засвоювати матеріал, практикуватися, отримувати зворотний звʼязок у своєму темпі, допоки не досягають успіху. І тільки після цього переходять до іншої теми.

Для підтримки мотивації потрібно, щоб навчання приносило «Задоволення». Проаналізуйте власний попередній досвід навчання. Що вас драйвило? Можливо, вам подобалося навчатися у групі — шукайте курси з командними проєктами або просто однодумців на професійних форумах. Можливо, ви азартна людина і не можете заснути, поки не пройдете щоденні челенджи у Duolingo, тоді шукайте професійне навчання з елементами гейміфікації. 

Для нас важливо, щоб студенти пройшли та добре засвоїли матеріал, адже кінцева мета в нас спільна — працевлаштування. Так, у пошуках способів повертати людей на платформу ми прийшли до підтримки мотивації через змагання та позитивні емоції. Ми ввели лідербоди, нагороди, стріки — все це елементи гейміфікації, які прямо не впливають на якість засвоєння інформації, але приносять задоволення й змушують виконати ще одне завдання, щоб отримати ще один стрік і потрапити до лідерів, а в процесі вивчити необхідну тему.

Тепер регулярно натрапляємо на сторіс студентів в Instagram зі скрінами їхньої високої позиції у топі лідерів. Людям подобається ділитися досягненнями.

Увага

У класичному трактуванні The ARCS Model of Motivational Design цей пункт означає, що при плануванні навчального досвіду освітній дизайнер має створювати активності, які захоплять та утримають увагу студента. Це охоплює використання різних форматів навчання, симуляцій, кейсів, ролевих ігор або навіть віртуальної реальності. Наприклад, вивчаючи історію, можна створити віртуальний тур історичним містом. 

З погляду на learner-centered підхід, важливо пам’ятати, що увага — це ніби прожектор, який освітлює певну ділянку інформації, дозволяючи сфокусуватися на ній та ефективно її засвоїти. Без сфокусованості неможливо досягти успіху у навчанні. Але ж стрес знижує здатність концентруватися, то як цьому зарадити?

Обирайте максимально гнучкі формати, щоб мати доступ до необхідної інформації в моменти, коли здатність сконцентруватися у вас на максимумі, а не коли вебінар за розкладом або ви фізично біля ноутбука. Тому наявність мобільного застосунку, можливість подивитися матеріал, виконати завдання або отримати фідбек у будь-який час — ознака турботи про навчальний досвід студента. 

Також не забуваємо про microlearning, який передбачає подачу матеріалу у вигляді коротких, легко засвоюваних блоків інформації. Ми намагаємося обмежувати відео до 10 хвилин хронометражу й підкріплювати короткими квізами, вижимками теорії тощо. Так людина не відчуває тиску великого обсягу інформації й може швидше рухатися по навчальній програмі.

Памʼять

Ми забуваємо більшу частину нової інформації. Німецький психолог Герман Еббінгауз досліджував, як швидко це відбувається. Крива забування Еббінгауза демонструє, що ми забуваємо приблизно 50% нового матеріалу протягом перших годин після вивчення, а через кілька днів можемо втратити до 70-80% цієї інформації. Однак, інтервальне повторення та активне застосування вивченого матеріалу можуть значно покращити ситуацію. 

Обирайте навчання з великим акцентом на практику. Якщо завдань мало, створюйте їх самі собі. Уникайте просто «начитування інформації» і намагайтеся до кожного нового знання продумати «Де я можу використати у поточній роботі?».

Інтервальне повторення потребує зусиль, але я рекомендую зробити звичкою дві прості дії, які допоможуть краще запам’ятати матеріал. Перше — після завершення лекції або перегляду уроку закрийте свої записи чи друковані матеріали та спробуйте пригадати все, що ви щойно вивчили. Ви можете розповісти це другові або намалювати схему, щоб краще запамʼятати інформацію й зрозуміти, яку саме інформацію ви запамʼятали погано. Поверніться до матеріалів та повторіть саме її. Друге — повторіть цю дію перед сном. 

Висновки

Якщо ви стали гірше запамʼятовувати, концентруватися, опрацьовувати інформацію — це тому, що під дією стресу ви буквально зазнали фізіологічних змін і потребуєте більших зусиль для повторення тих самих дій. Але це зміни, які варто прийняти й спробувати повернути під свій контроль.

Крім того, є такий термін як посттравматичне зростання — це позитивні психологічні зміни, які виникають внаслідок подолання надзвичайно стресових або травматичних подій. Війна вчить нас бути стійкими, адаптивними та цінувати кожен момент життя. Використовуйте ці уроки на свою користь, і нехай ваше навчання стане інструментом для досягнення нових висот. Навчаймося, бо ми того варті.

Більше про це

01 FOMO OFF

Мистецтво ігнорування. Що ми не знаємо та не хочемо знати? 

Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Далі

Завершити

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter