Від $80 000 на запуск та 30% чистої рентабельності: як book.ua відкрив 6 закладів і заробляє на каві та книгах
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Пʼятниця, 12:00, на ВДНГ безліч народу — вирує перший день «Книжкової країни». Проте ми тут не (лише) за книгами. Днями Іван Богдан, засновник book.ua, відкрив вже шосту книгарню-кав’ярню на території ЖК «Варшавський».
Журналістка Vector Олена Коваль дізналася в Івана Богдана про інвестиції у заклади, що найдорожче при запуску, чому не вигідно відкривати просто книгарню та як кава допомагає продавати книги.
Що відомо про book.ua
Першу книгарню-кав’ярню book.ua відкрили у 2023 році на Золотих воротах. Загалом зараз в мережі шість закладів: на Оболоні, ВДНГ, Нивках («Файна Таун»), Золотих воротах та новий — на Виноградарі. Ще один заклад розташований у Хмельницькому. Засновник і директор book.ua — Іван Богдан, ексCEO Yakaboo (2008–2022 рік).
Нова книгарня-кав’ярня запрацювала 17 квітня на території ЖК «Варшавський». Іван не приховує мету: відкрити book.ua у кожному районі кожного міста.
За 2025 рік компанія мала 898 000 грн чистого прибутку, за даними аналітичної системи YouControl. За словами Богдана, прибутковість закладу приносить поєднання книг та кави: понад третина клієнтів book.ua купують те й інше.
До слова, нагадаємо, раніше про поєднання кави й книг говорили, зокрема, з Олексієм Ерінчаком та Дмитром Феліксовим.
Про інвестиції в різні локації, вартість франшизи, плани на розширення та збитки через блекаути — говоримо далі.
Скільки коштувала нова локація
Я живу на Виноградарі, добре знаю цей район, бачив, як виростає новий мікрорайон, ЖК «Варшавський». І там не вистачало культурного осередку, тому я зрозумів, що наша бізнес-модель і формат будуть там вдалими.
Інвестиції поки підраховуємо, бо ще не все влаштовано, — наприклад, не готовий літній майданчик. Попередньо це буде загалом близько $120 000. Окупність — два–три роки.
Очікуємо, що перший місяць вже буде прибутковим, на другий-третій будемо працювати над тим, щоб зрозуміти, який сталий органічний виторг у цій локації. І відповідно розрахуємо модель повернення інвестицій. Якщо ми побачимо, що не вкладаємося в наш KPI два–три роки, то шукатимемо можливості, що з цим робити і як покращити роботу локації.
Про конкурентні переваги
Коли ми заходили на книжковий ринок у 2023 році, він вже був сформований окремими гравцями. Я планував зробити щось унікальне. Бачив з попереднього досвіду, як працює окрема бізнес-модель книгарень та онлайну.
Класична книгарня, особливо маленька, незалежна, не має хорошої маржинальності та рентабельності. Це можуть бути не дуже вигідні умови співпраці з видавцями: передоплата або коротке відтермінування, і через це немає маржі, щоб покрити витрати. Тому всі роки незалежності в Україні добре розвивались тільки великі видавці та мережі.
Важливо зацікавлювати клієнтів унікальними просторами. Адже книга — це емоційна покупка, її частіше купують офлайн. В Україні кількість книгарень на населення вдесятеро менша, ніж у Європі.
Якщо у Європі на одну книгарню припадає 8000–15 000 населення, то у нас до повномасштабної війни — 100 000 (зараз десь 50 000–60 000). Через це і книжковий ринок у нас стагнує.
Для мене книгарня-кав’ярня відповідала формату цікавої та фінансово стабільної бізнес-моделі. Відповідно, це і стало нашою конкурентною перевагою. Коли ми відкривались, люди вже були виснажені війною, тож споживацька поведінка змінилась. І створення затишного простору спрацювало.
З погляду економіки бізнесу поєднання книг і кави працює в синергії. Так склався ринок, що книгарня має низьку маржинальність і її компенсує кав’ярня. Плюс є поєднання різної аудиторії: люди приходять по каву, але заодно купують книгу. І навпаки.
Орієнтовно 30–40% наших клієнтів купують і каву, і книгу. Все залежить від локації, наприклад, на Золотих Воротах 80% від усіх продажів — книги.
Перша локація — інвестиції та відсутність реклами
Вартість відкриття кожної локації залежить від квадратури, стану приміщення та необхідності ремонту. Першу книгарню-кав’ярню ми відкрили на Золотих Воротах. Інвестиції, мої і партнерів, в неї становили приблизно $80 000. Приміщення було в хорошому стані, ми робили лише косметичний ремонт та інтер’єр під себе. Найбільші витрати були на облаштування — меблі, обладнання — це десь 40–50% від усієї суми. Ремонт — близько 20%.
Найбільше часу та зусиль потребувала побудова візуальної концепції, ми з дизайнеркою створювали бачення інтер’єру локації. І тоді ж вирішили, що не будемо робити наші заклади однотипними: залишаємо впізнаваність бренду, але і зберігаємо автентичність будівлі.
Тоді ми вирішили перевірити, як працює ця бізнес-модель на органічному трафіку. Тому перші пів року не запускали платну рекламу. Ми перевіряли саму локацію та формат, наскільки вони вдалі. Вели соцмережі та робили акції з видавцями та блогерами.
Передбачити конкретні продажі з першої локації ми не могли, тому нашим завданням було побудувати таку фінансову модель, щоб покривати витрати і виходити на прибутковість. Від початку я розумів, що ми точно будемо виходити в модель франшизи. А для того, щоб вона мала попит, вона має бути фінансово стійкою та прибутковою.
Дохід, найдорожча локація і франшиза
Зараз найбільший дохід приносять заклади — у нас шість книгарень у Києві та одна в Хмельницькому, вони дають приблизно 80% доходу. Онлайн — це покриття ринку, де нас немає фізично, це відповідно 20%.
Інвестиції в різні локації порівнювати складно через інфляцію. Зараз нам вкладення у заклад на Золотих Воротах обійшлися б у 1,5–2 рази дорожче. Найдорожчою була книгарня-кав’ярня на ВДНГ, адже тут 454 квадратні метри, інвестиції становили кілька сотень тисяч доларів.
Найприбутковіший заклад на Золотих Воротах завдяки тому, що там продається найбільше книг. Ця книгарня-кав’ярня має 20–30% чистої рентабельності.
Варто зазначити, що від кави маржа вдвічі більша, ніж від книг. Але відкрити просто кав’ярню у мене думок взагалі не було. Перш за все тому, що я з книжкового ринку і хотів його розвивати. Також кав’ярень дуже багато, це вже сформований ринок і я не мав бажання виходити на нього як ще один гравець. Зараз я не конкурую зі звичайними кав’ярнями і звичайними книгарнями.
Про франшизу
Франшиза має невеличку частку в нашому доході. Зараз це заклади у Хмельницькому, нещодавно відкритий у ЖК «Варшавський» і незабаром ми відкриємо на Оболоні. Звідти ми маємо лише роялті і це не співставно з прибутком від власних кав’ярень-книгарень. Скоріше, стратегічний напрям для масштабування. Заробіток з неї — перспектива одного-двох років.
Франшиза коштує у нас 287 000 грн. Окрім бренду ми надаємо готовий продукт для франчайзі: стандарти підбору приміщення, навчання команди, дизайнерські рішення. Також ми беремо на себе закупівлю книг та спілкування з видавництвами, яких близько 200. Книги прибувають до нас на склад, ми вносимо їх у систему, клеїмо цінники і франчайзі залишається лише поставити їх на полиці. Ми беремо на себе «підкапотну» роботу, щоб франчайзі лише адміністрували заклад, займалися продажами та маркетингом.
Франчайзі не платять нам за книги відразу, а лише після їхнього продажу.
У середньому зараз для відкриття нашого формату у приміщенні 150 квадратних метрів, потрібно орієнтовно $100 000–120 000 без врахування товарообігу.
Коли ми відкривали другу книгарню-кав’ярню на Нивках, то робили це за прикладом франшизної локації — будували бюджет, робили недорогий ремонт, створювали інтер’єр у нашому стилі. Там ми побудували всі процеси, програмне забезпечення, відкрили окремий склад, що обслуговує всі наші книгарні.
Підприємцю складно відкрити книгарню, адже це великий бар’єр входу. Ми забираємо його на себе — даємо продукцію на реалізацію, транслюємо свої знижки на неї. І франчайзі не потрібно вкладати ще 1,5–2 млн грн в товарний капітал.
Це легко порівняти з кавовим бізнесом. Зараз є велика кількість кав’ярень завдяки тому, що цей бізнес так побудований, що він економічно привабливий для підприємця: там є рентабельність та маржинальність. Люди його відкривають та заробляють кошти. Чому цього не сталося з книжками? Тому що тут немає привабливих умов для підприємця, щоб вести прибутковий бізнес. По суті зокрема через це й народилася бізнес-модель книгарні-кав’ярні, щоб забезпечити рентабельність. Бо якщо людина заходить на ринок і хоче відкрити просто книгарню, то це скоріше про амбасадорів та ентузіастів, а не про бізнес.
Метрики успішності book.ua
Ми дивимося на стандартні показники: чисту рентабельність, виторг, собівартість тощо. Операційно ми відстежуємо трафік, конверсії, щоденний середній чек та продажі. Окремо відстежуємо кількість заявок на франшизу.
Для нас успішними є такі показники:
- чиста рентабельність — від 15–20%;
- середній чек онлайн та офлайн — 650–700 грн, онлайн 550–600 грн;
- кількість повторних купівель — 40–50%;
- частка кавових купівель — 40–60% (залежно від локації);
- NPS Готовність клієнтів рекомендувати компанію/продукт. та задоволеність гостей — 70–80%+.
Торік book.ua продав майже 300 000 книг. Цього року, сподіваюся, буде більше, завдяки новим локаціям і тому, що очікується зростання ринку після стагнації.
Як на бізнес вплинули блекаути
Блекаути на нас вплинули так само негативно як і на всіх. Витрати на генератори, їхній ремонт, адже вони постійно ламалися, та інше перевищили прибутки. Але для нас в умовах складної зими стояло питання того, щоб заклад працював. А збитки ми поступово покриваємо. Тим паче, що у деяких локаціях ми не вийшли в мінус.
Найскладніша ситуація була у закладах, де є кухня, — ВДНГ, Оболонь. Там найбільше було труднощів, бо заклади потребують більшої кількості електроенергії, генератори не витримували.
Про експансію ринку
Наша візія залишається — в кожному районі кожного міста має бути book.ua. У Києві ми хочемо зайти у всі райони власним коштом або через партнерські франшизи. І так само розширитися по великих містах України. А регіони вже покрити повністю через франшизу.
Наступна локація в Києві — на Оболоні, франшиза. Відкриття плануємо орієнтовно через три тижні.
Щодо відкриття за кордоном, це питання зусиль та часу, щоб розібратися із завданням і реалізувати його. Поки це не в пріоритеті. Адже щоб надати якісну послугу за кордоном, потрібно пропрацювати це як окремий проєкт: прорахувати всі місцеві особливості з боку законодавства, умов ведення бізнесу, ментальності споживачів. Я думаю, що це не складно, але потрібно виділити для цього час. Прямо зараз ми стратегію виходу на закордонний ринок не будуємо.
Більше про це
Як Безос, Маск та інші купили нову правду: що відбувається з редакційною незалежністю після приходу мільярдерів
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
