Три роки назад Рома та Ілля запустили агенцію Taktika. Як у них справи зараз — інтерв’ю
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
У жовтні 2021-го на Vector вийшов великий матеріал про креативників Романа Гурбанова та Іллю Почкуна. Вони пішли з Banda, щоб запустити власне агентство — Taktika. Минуло майже три роки, тож настав час запитати наших героїв, а як у них справи та що змінилось за цей час. Так і зробив шеф-редактор Vector Дмитро Кошельник.
Відкриття та прикладний креатив
Яке головне відкриття ви для себе зробили як засновники агенції за ці три роки?
Найперше, я усвідомив, що правильно ми тоді в інтерв’ю казали: «Не вибираємо собі позиціювання, не пишемо красиві фрази про себе». Це був правильний хід з нашого боку. Тільки зараз, на третій рік існування, ми приходимо до формулювання нашої позиції з погляду на те, який креатив створюємо та у що віримо — наші принципи.
Зараз розумію, потрібно було якийсь час пожити, зіштовхнутися з реальним світом підприємництва та подивитися на себе в ньому. Лише після можна зрозуміти, що ти заявляєш бізнесовому та креативному середовищу. Щоб позиціювання було чимось підкріплене, а не просто гучними словами.
Зараз ми прийшли до того, що ми віримо — креатив має бути зрозумілим і прикладним.
Не знаю, наскільки вона у нас була в голові, коли ми тільки починали. Конкретно такої сформульовано фрази, напевно, не було. Але зараз, коли зробили певну ретроспективу всього, що ми створювали та продовжуємо, можемо казати — ми таке креативне агентство, для якого головне, щоб креатив був зрозумілим людям і став прикладним для клієнтів.
Що означає «зрозумілий, прикладний креатив»?
Тобто, коли ми створюємо проєкт чи дизайн, то не керуємося передусім критеріями «зробити щось дуже фестивальне» чи якийсь такий надзвичайний політ думки, який викликає багато питань та шокує. Ми не намагаємось зробити комунікацію чи рекламну кампанію революційною. Нам просто важливо, щоб вона працювала — виконувала бізнес-задачу.
Для нас критерії — створити так, щоб люди зрозуміли, що саме ми сказали в рекламі. Або якщо йдеться про дизайн, то наскільки він працює без нас, коли ми вже передали його клієнтам та перестали модерувати. Це не креативчик, а розв’язання задачі.
Зміни, уроки та досягнення
Як змінилась Taktika за три роки?
Зараз у нас працює вже 16 людей з різних локацій. Це і Київ, і Луцьк, і Хмельницький, і Львів, і Ужгород, й Івано-Франківськ, і Німеччина, і Італія. За три роки ми спробували різноманітні формати та в якийсь момент перейшли на ремоут. Це дало змогу найняти багато класних людей не з Києва.
Думаю, ми робимо ті ж самі продукти, що планували з самого початку, просто більш прокачані, продумані, унікальні.
Ми так само продовжуємо створювати рекламу, бренд-стратегії та дизайн-систем. Можливо в трішки іншому форматі, ніж собі планували. Коли запускались, думали, що будемо на 70% рекламною агенцією і на 30% — дизайн-студією. Проте війна внесла свої корективи, і тому наш формат постійно мінявся.
Зараз велику частину часу у нас займають дизайн-проєкти. Думаю, у 2023-му році на цей напрям припало десь 70% роботи.
Що було найскладнішим моментом агенції за три роки?
Початок повномасштабної війни. Пам’ятаю, тоді разом з Іллею були у Львівській області, сиділи на кухні будинку, де жили, і обговорювали, що нам взагалі робити. Перероблювати агентство під дизайн-студію, придумати щось інше чи продовжувати взагалі?
В Іллі, мені здається, тоді сумнівів не було. Може це якась його риса характеру — якщо є тактика, то треба її дотримуватись. У мене були різні думки. Наприклад, якщо продовжувати, то чи буде це комусь потрібно в Україні.
На щастя, до нас дуже швидко повернулися клієнти. Не всі, звичайно. Але до нас повернувся проєкт редизайну Viber. Це теж була така цікава історія. У перший день повномасштабного вторгнення ми написали ізраїльській команді, що мусимо тимчасово припинити роботу. Вони нормально відреагували, сказали, що все розуміють. Проте в той момент певно задумались чи почують нас ще.
Проте ми повернулись до них вже через півтора тижні. Зідзвонились з креативним директором і маркетинг-директоркою. Вони дуже акуратно комунікували, але, підозрюю, у них думки у цей момент були десь на рівні: «Ви це серйозно? У вас там танки їдуть до столиці, який ребрендинг?».
На щастя, вони залишилися з нами. Так завдяки міжнародному проєкту у нас була робота. Плюс були якісь невеликі проєкти, не за дуже великі суми, але теж дозволяли заробляти та не сидіти без діла. Плюс ми робили багато соціального та військового креативу. Все це давало розуміння, що якщо навіть у такий період є робота, то напевно буде і далі.
Для мене особисто ці перші тижні та місяці повномасштабної війни про те, що тепер треба все робити по-іншому, а не закривати агентство.
У мене насправді таке ж саме. Рома казав, що я був більш оптимістичний, але, думаю, у нас обох були погані прогнози щодо бізнес-клімату.
Здавалось, що дорога, велика реклама, яку ми робимо вже не буде настільки потрібною, тому ми перемкнулися більше на дизайн. Думаю, багато в чому це нам допомогло у 2022-2023-му. Також хоч все не на довоєнному рівні грошей і проєктів, але набагато краще, ніж ми собі уявляли.
Що стало найголовнішим досягненням Taktika за три роки?
Команда, 100%. На початку, мені здається, ми надто поспішали наймати. Приділяли десь недостатньо часу подумати, чи це точно наша людина, чи буде їй чим зайнятися, чи вистачить в нас часу давати їй достатньо фідбеку.
У військових реаліях ми почали наймати прискіпливіше. Так вдалось набрати, на мою думку, класну команду. Це люди, як дуже сильно нам відповідають з погляду не лише навичок, але й вайбу агентства — головний критерій при хайрингу.
Коли наймаємо, то починаємо завжди із зідзвону. Якщо розуміємо, що людина сильно «про нас», то пропонуємо їй тестове. Так збираємо різних, але схожих за вайбом талановитих професіоналів.
Мене дуже драйвить, коли бачу, що людям подобається працювати в Taktika. Так ми поки маленька компанія. І в нас немає гучної вивіски. Проте людям вже в кайф працювати, вони задоволені — це головне.
Кейси та клієнти
Розкажіть про головні кейси та проєкти за ці три роки
Лише за 2023-й у нас було 35 проєктів. Зі справді важливих, великих — це, звичайно, ребрендинг Viber. Думаю, це один з найбільших глобальних дизайн-проєктів, які робилися в Україні. Також ми попрацювали з «ПриватБанком», Multiplex, супермаркетами «Фора», почали з «Ковальською».
Спеціально не цілилися, але так склалося, що багато працювали з ритейлерами та ecommerce-бізнесом. Наприклад, Master Zoo — найбільша мережа зоомаркетів, з якою провели повну трансформацію бренду. Для Prom.ua зробили багато продуктової, класної, зрозумілої реклами.
І що важливо — клієнти повертаються. Тобто у нас є постійний перелік компаній, з якими ми систематично працюємо.
Як будуєте стосунки з клієнтами, щоб вони повертались
Ми якраз працюємо над новим сайтом і це стало тригером нарешті сісти та прописати наші принципи:
- Не продавати клієнтам зайвого. Знову ж таки, наше головне бажання приносити тільки прикладне і потрібне. На ринку нормально заради підвищення власного прибутку пропонувати наявним клієнтам якомога більше послуг. Щось на кшталт — «Переробімо вашу стратегію, яка працює, бо можемо». Якщо ми бачимо, що у клієнта все добре з якоюсь частиною бренду, то не намагатимемось там щось змінити, щоб просто заробити. Віримо, що чесність краще продає на довгій дистанції. Ми навіть ніколи не відправляємо стандартизований офер, коли його просять. Кажемо: «Вибачте, у нас його немає. Давайте ми з вами зустрінемось, поговоримо, розкажете, що саме вам потрібно».
- У нас багато правок. Це про внутрішню роботу агентства. Ми навіть активно акцентуємо на співбесідах, що правок буде багато. І справа не в тому, що ми любимо мучити людей ними. Просто у нас завжди є конкретне бачення фінального результату, ми стоїмо на своєму та обов’язково хочемо досягти цієї планки. При цьому намагаємось екологічно побудувати процес фідбеку та не переходити на особистості.
Ми вміємо знаходити компроміси. Не намагаємося бути такими серйозними, насупленими профі, які експертно б’ються проти кожного коментаря попри побажання клієнта. Все ж таки ми працюємо з дуже великими бізнесами. Такі компанії неможливо побудувати та бути ідіотом. Тобто ми працюємо з розумними професіонали та намагаємося їх зрозуміти та почути. У слова компроміс є і позитивна і негативна сторона. Для нас «компроміс» — не означає робити якісь посередні проєкти, а те, що всі учасники мають кайфувати від процесу.
Тобто ми слухаємо та розуміємо, що нам кажуть. Це може здатися такою супербазовою річчю. Проте бувало, що ми брали участь у тендері з іншими гарними агентствами та вигравали, бо як казав клієнт: «Ви, схоже, єдині, хто прочитав бриф та спробував зрозуміти, що нам справді потрібно».
Думаю, це чітко показує, що ми намагаємось зрозуміти кожного клієнта — що йому потрібно в цій ситуації, що він хоче та потребує, шукає і принести це йому. Точно так само ми всередині компанії хочемо, щоб люди, які отримують коментарі від нас чи клієнта, намагалися їх вислухати та зрозуміти. Не злилися, не ображалися, а дослухалися та робили якнайкраще.
У нас цей принцип називається «Cлухай, питай, слухай». Ми намагаємося уважно вислухати задачу, розпитати клієнта, особливо дізнатися суб’єктивні побажання. Іноді клієнт каже: «Ну, ви експерти, тому б хотілось, щоб ви нам сказали». Ми розуміємо, що частково таке відбувається через патерн поведінки інших агентств, які приходять і директивно розповідають, що треба робити та не питають думки клієнта.
Ми ж вважаємо, що якщо людина працює в середині компанії, створює продукт, маркетинг чи там сервіс, то в неї в голові є підсвідоме розуміння цього фінального результату. Там може не вистачати дизайнерської реклами чи ще чогось іншого, але бачення є. Тому ми кажемо: «Розуміємо, що ви нас хочете вислухати як експертів. Все це буде. Почекаймо презентації, але зараз просто своїми словами розкажіть, як ви це собі бачите». Найчастіше, саме в цей момент клієнти дають найважливіші інсайти, на яких все потім спирається в роботі».
Як шукаєте клієнтів
Напевно, найчастіше клієнти до нас приходять через сарафанне радіо. Наприклад, маркетинг-директори між собою діляться фідбеком і рекомендують. Або приходять клієнти із суміжних сфер після успішних кейсів.
З постійними клієнтами, з якими у нас теплі міцні стосунки, намагаємося тримати неформальний ексклюзив. Тобто відмовляємось від роботи з конкурентами
Ми тільки зараз напевно починаємо будувати якусь свою PR-стратегію. До цього у нас все досить не системно відбувалося. Майже три роки були зайняти операційними задачами, набором команди, роботою.
Поки головний PR-інструмент — наші кейси. Вони показують, що ми якісно виконуємо свою роботу.
Багато молодих агентств швидко зазнають невдачі, бо не мають достатньої кількості клієнтів. На старті складно і якісно виконувати роботу, і підсвічувати її. Ми ж все-таки намагаємось знайти баланс — потроху, але систематично показуємо свої кейси. Проте поки не залучали спеціалізованих інструментів на кшталт LinkedIn, розсилок тощо.
Що буде далі
Чи плануєте ви виходити на міжнародний ринок?
У нас є міжнародні кейси та клієнти. Проте не можна казати, що це прямо експансія. Звичайно, за ці три роки нас поки́дало в різні сторони. Були якісь емоційні думки, що треба запускатись в інших країнах. Проте такої цілі наразі у нас немає.
Ми розуміємо, що виходити на міжнародний ринок та робити це якісно — великий складний процес. Наші міжнародні проєкти найчастіше у напрямі дизайну, бо це такий продукт, який запускати на інших ринках трішки простіше — мовний бар’єр не настільки впливає, як і розуміння ментальності та культурних особливостей тощо.
Якщо ж казати про рекламу, то вийти на міжнародний ринок складно. Ми зараз не можемо зробити рекламу якоюсь іншою мовою, щоб вона звучала так само класно, як українською. Не розуміємо людей, для яких робимо рекламу так само добре, як українську аудиторію. Можливо, дійдемо до цього пізніше, але не хочемо, щоб наша міжнародна експансія виглядала як анонс нового офісу, який не випустить жодного кейсу.
Бачили вдосталь кейсів, де агенція говорить про вихід на міжнародний ринок, а фактично намагається найняти локального сейлз-менеджера чи якогось бізнес-директора. Той продає в цій країні її послуги, але робити проєкти буде українська команда.
Проте ми думаємо, що не можна просто взяти український креатив та почати експортувати його в інші країни. Напевно, нам треба експортувати міжнародний продукт, який враховуватиме якісь реалії креативу саме в цих регіонах.
Якщо колись дійдемо до цього, то пропонуватиме якісь окремі продукти, а не все що робить Taktika. Також шукатимемо локальних менеджерів, дизайнерів, креативників, клієнт-сервіс тощо. Тобто людей з розумінням місцевого контексту.
Це нам здається більш дієвим форматом, але в нього потрібно інвестувати не тільки гроші, але й час мій та Іллі. Ми зараз більше сфокусовані на побудові системного продукту в Україні. Те, що я особисто розумів за три роки — дуже важливий фокус. Поки він у нас українською, ми націлені на цей креативний ринок.
Якою має стати Taktika через три роки?
Не знаю. Віжн міняється, додаються плани, вектори, думки. Скажу від себе, я бачу Taktika через три роки як агенцію, що розрослась в ширину сервісів, які може надавати. Зараз будуємо те, що ми вміємо і звикли робити в інших агенціях — великі рекламні кампанії, дизайн-системи, бренд-стратегії.
Маркетинг і потреби брендів набагато ширші. Ми розуміємо, що жодна агенція не закриває їх повністю. Є багато суміжних областей, в які можна йти, до себе приєднувати, щоб продукт та послуги бути універсальнішими.
Погоджуюсь з Іллею. Мені не хочеться бути агентством, яке робить чотири проєкти на рік, хай навіть дуже крутих і влучних. Прагну, щоб було так: їдеш Києвом, і всюди наші кейси — реклама на будинках, та сітілайтах, машина доставки з брендингом, аудіореклама тощо. Тобто хочеться створювати стабільно багато продуктів в усіх сферах. Мені здається, що чим більше ти робиш, тим сильніше це впливає на індустрію. При цьому якість виконання повинна залишатися стабільно високою.
Також хочеться, щоб наша внутрішня культура росла і розвивалась. Taktika повинна у певному сенсі стати HR-брендом на українському креативному ринку. Люди мають хотіти працювати у нас через наш вайб, метч продуктів та роботи взагалі. У нас вже трапляються поодинокі випадки, коли люди кажуть: «Хочу у вас працювати». Таких ситуацій повинно ставати набагато більше.
При цьому наша внутрішня культура повинна передаватися та розвиватися навіть без фаундерів. В агентстві має бути якомога більше людей, які є носіями вайбу Taktika. Ми разом працювали в Banda, Ілля починав у Fedoriv. Думаю, ці агентства стали феноменом, коли їхні співробітники могли самі пояснити про що Fedoriv та Banda. Ось до цього ми та повинні дійти в найближчому майбутньому.
Більше про це
Для чого бізнесу ком’юніті та як їх побудувати — гайд від Каті Бови, засновниці BÓVA Community Agency
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
