RIP DreamTeam. Що сталося з криптостартапом Олександра Кохановського та $15 млн інвестицій

2017 року засновник Natus Vincere (NaVi) Олександр Кохановський презентував свій стартап — платформу DreamTeam. Вона надавала можливості для створення та управління кіберспортивними командами, рекрутингу гравців та аналітики, а також пропонувала для цього свою криптовалюту. У червні 2020 року команда DreamTeam анонсувала перезапуск проєкту на новій платформі, але цього не сталося.

Щоби розібратися, чому так сталося, ми поговорили з Олександром Кохановським, користувачами та інвесторами DreamTeam.

Революція у світі геймінгу

Ілля та Микита (імена героїв змінені) підтримали проєкт на стадії ICO ще 2018 року. «Вклали в проєкт, що могли, — по $100», — згадує Ілля. DreamTeam об’єднував на одному майданчику кіберспортсменів, тренерів, аналітиків, менеджерів, відображав наявні команди та актуальні турніри. Це давало змогу знайти команду або гравця, спонсора/рекламодавця, а також проаналізувати свою та спільну гру.

«Візьмемо такі майданчики для пошуку гравців у команди як Teams.gg або Teamfind. На них немає і 10% користувачів із CS: GO, які були на DreamTeam. Про решту майданчиків взагалі мовчу — вони просто мертві. Я досі не можу знайти нічого подібного», — розповів Vector ще один гравець під ніком top4ik.

Крім Олександра Кохановського, у команду DreamTeam увійшли:

• Влад Панченко — співзасновник;
• Мустафа Сейрек — CTO;
• Олександр Беседа — Lead Architect;
• Ігор Дрозд — Blockchain Architect.

Автори стартапу розробили криптовалюту DreamTeam Token (DTT). Планували з допомогою цих токенів створити платіжну систему на блокчейні, яка стане аналогом PayPal для кіберспорту.

З 7 грудня 2017-го до 19 травня 2018 року компанія провела ICO ICO Первинне розміщення монет. . Воно складалося з двох раундів — попереднього продажу токенів (pre-sale) та самого ICO. У процесі компанія залучила $10 млн.

DreamTeam випустила 55,2 млн токенів. Їх розподілили так:

• 60% — вирішили продати під час ICO;
• 15% — піде на бонуси для команд та організаторів турнірів через два роки;
• 10% — зберегла команда DreamTeam;
• 10% — отримають команда та ранні інвестори через два роки;
• 5% — зарезервували для едвайзерів і партнерів DreamTeam.

Як планували використати гроші:

• 50% — R&D;
• 35% — маркетинг;
• 10% — операційка;
• 5% — адміністративні та юридичні операції.

Тут виникає питання: навіщо комусь купувати токени DreamTeam? По-перше, вони були валютою для користувачів платформи. DTT передбачалося використовувати для оплати гонорарів і трансферів гравців, спонсорства, продажу медіаправ, турнірних призових. Повний список можливостей токена доступний тут.

По-друге, кінець 2017-го та початок 2018-го — період першого криптовалютного хайпу. Багато хто хотів швидко заробити, тому охоче купував токени й сподівався на зростання курсу.

У випадку з DreamTeam були й люди, які просто вірили у проєкт. Наприклад, Михайло вклав $10 000 у DreamTeam на стадії ICO. За його словами, він хотів підтримати Олександра Кохановського через любов до NaVi.

У вересні 2018-го DreamTeam залучив seed-раунд $5 млн від Mangrove Capital Partners. Цей фонд вклався в ICO компанії. На той час AIN.UA оцінював стартап у $25–50 млн.

Платформа стрімко набирала популярності. До кінця 2019 року її аудиторія перевищувала 2 млн користувачів. «Тільки за добу з CS:GO додалося від 100 до 150 гравців», — згадує top4ik.

Що пішло не так

Як згадують гравці, коли влітку 2020 року команда стартапу оголосила про оновлення платформи та бізнес-моделі, нічого не віщувало лиха. DreamTeam мав грандіозні цілі. Планувалося, що вже до 2023 року 80% кіберспортивної й ігрової індустрії будуть використовувати платформу.

Серед причин оновлення проєкту автори відзначили вплив COVID-19 на промисловість.

«Багато активностей та заходів було скасовано, щоб запобігти поширенню вірусу, деяким компаніям довелося зупинити свій бізнес, скоротити зарплати та людей. Але найважливіші зміни відбулися з інвестиціями в стартапи, і ця ситуація також торкнулася DreamTeam. Попри те, що ігрова активність на планеті зросла, DreamTeam не досяг фінансових та продуктових KPI», — йдеться у заяві команди стартапу в Telegram.

Планувалося, що восени 2020-го запустять нову платформу та перенесуть на неї преміумакаунти користувачів DreamTeam. Цього не сталося. У грудні 2020-го Олександр Кохановський презентував новий проєкт під назвою Fanjoo.

Що таке Fanjoo?

Це платформа, що поєднує стримерів та їхніх фанатів. Користувачі можуть за гроші спілкуватися з ними. Кожен стример визначає перелік можливостей та ціну. Найчастіше пропонують спільну гру, жарт, коментар, згадку гравця або PR-команди. На платформі доступні облікові записи майже 100 стримерів. Ціни на послуги стартують від $5.

Після запуску платформи інвесторам і користувачам стало зрозуміло, що у Fanjoo та DreamTeam нічого спільного. За словами Кохановського, перезапуск DreamTeam уже малоймовірний.

«З DreamTeam все просто. Ми намагалися підняти наступний раунд інвестицій на початку 2020 року, але не вийшло. Склалося кілька чинників. По-перше, у проєкті були користувачі, але рівень монетизації дуже низький. По-друге, підняти грошей на початку COVID-19 було дуже важко. Тож вирішили закрити проєкт. Особисто я втратив свої вкладення», — розповів у коментарі Vector Олександр Кохановський.

Від DreamTeam залишилося два чати (російською та англійською) у Telegram. В обох користувачі не можуть повірити у закриття проєкту. Дехто вимагає повернути гроші, решта змирилася. Після закриття DreamTeam криптовалюта зникла з бірж, а ціна за токен знизилася у 59 разів.

2018 року за 1 Ethereum (ETH) можна було купити 2000 DTT. Зараз 1 ETH коштує понад $4330, а 2000 DTT – приблизно $68. Тобто за один ETH можна купити 144333 DTT.

«Створювач платформи сам писав, щоб ми зберігали токени у гаманцях. Тепер я хоча б чекаю „своп“ 1:1 (від swap — обмін одного токена на інший) — це також обіцяв нам Alex (нік Олександра Кохановського в чаті Telegram, — ред.), — говорить Ілля.

На це Олександр Кохановський відповідає вже не так неоднозначно:

«За успішного розвитку ми зможемо прив’язати токени як частину бізнес-моделі Fanjoo. І тоді станеться той самий „своп”».

Говорити про якісь конкретніші дати поки не доводиться. За словами Кохановського, Fanjoo має невеликі обороти, інвестиції в проєкт поки не залучалися.