ТЕХНОЛОГІЇ

«Залиш надію всяк, хто сюди входить». Як продаж технологічним гігантам може вбити ваш стартап

05 Жовтня 2022, 15:59
8 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Настя
Анастасія Шкальова Пишу новини про технології та компанії.
«Залиш надію всяк, хто сюди входить». Як продаж технологічним гігантам може вбити ваш стартап
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Продаж стартапу одному з технологічних гігантів часто виглядає раціональним рішенням. Так команда проєкту може отримати доступ до ресурсів та експертизу, а отже — і пришвидшити розвиток та обійти конкурентів. Наприклад, той же YouTube міг і не стати такою величезною платформою без Google. 

Проте подальший успіх в таких угодах не гарантований. Замість підкорення ринку проєкт може стагнувати, стати донором технології або його закриють через зміну стратегії чи безперспективність. Журналістка Vector зібрала чотири приклади, коли стартапи невдало (або відносно невдало) продалися великим компаніям. 

Кейс №1 Гроші не головне

MySpace — соцмережа, яка з’явилася 2003 року (тобто за рік до Facebook). Її заснували Том Андерсон та Кріс Де Вольф. До лютого 2004 року кількість користувачів досягла мільйона. В листопаді вже перевищила позначку у 5 млн. Далі сервісом зацікавилися знаменитості. Це посприяло зростанню аудиторії.

На соцмережу звернула увагу News Corporation медіамагната Руперта Мердока. Вона придбала MySpace за $580 млн. У тому ж році аудиторія MySpace сягнула 10 млн. Видавалося, що з ресурсами News Corporation соцмережа мала зростати ще швидше. 

От тільки це була помилка. Співзасновник Facebook Шон Паркер якось пригадав, що в його компанії новину про продаж сприйняли з радістю. Вони розуміли, що інтеграція MySpace в News Corporation уповільнить зростання соцмережі. Це був шанс для Facebook наздогнати та обійти конкурента. 

Врешті оптимістичні прогнози Facebook справдилися. Одна з проблем MySpace — відсутність кваліфікованої експертизи. Вони все намагалися робити самостійно, але не вистачало розуміння, що саме потрібно аудиторії. Так в соцмережі з’явилася низка функцій — від аудіо- та відеоплеєрів до караоке і фільтрів. Проте постійно бракувало часу на їх тестування та перевірку, наскільки вони потрібні аудиторії. 

А чого ж так склалося? Тут є питання до команди соцмережі, але не обійшлося й без News Corporation. Їй теж не вистачало релевантної експертизи. Вона могла підтримати ресурсами, але це не допомагало в конкуренції з Facebook. До того ж ресурси ще треба було отримати. Через бюрократію MySpace постійно доводилося сперечатися з топами News Corporation або довго чекати на їхнє рішення. 

Додамо сюди проблеми з монетизацією, про які можна прочитати у нашому матеріалі. І не забуваймо, що від MySpace ще й вимагали швидких результатів, хоч News Corporation сама часто гальмувала процеси.

Врешті в травні 2008 року аудиторія Facebook сягнула 150 млн, а у MySpace вона склала лише 115 млн. Далі MySpace остаточно зійшла з дистанції. Компанія Цукерберга захопила ринок. 2011 року Specific Media викупить MySpace всього за $35 млн.

Мердок вважає покупку MySpace великою помилкою, але для MySpace вона стала крахом амбіцій.

Кейс №2 Незручно вийшло

У лютому 2014 року стартував проєкт Periscope. Це сервіс для стримінгу відео в режимі реального часу. Його запуск відбувся 2015 року. Приблизно тоді й поширився тренд на проведення прямих трансляцій. Periscope вважався одним з першопрохідців напряму та посприяв популярності цієї можливості.

Але до найцікавішого — 2014 року проєкт викупив Twitter ще до того, як відбувся реліз. Компанія заплатила за це близько $75-120 млн. Тому сервіс розвивався під контролем Twitter. Проте навряд можна вважати, що його вбила материнська компанія. Просто основну функцію Periscope було відносно легко повторити. Це й зробили численні конкуренти — Facebook, Instagram, YouTube тощо.

2020 року Twitter оголосив про закриття проєкту через спад інтересу аудиторії та зростання витрат на підтримку. Архівні трансляції залишили доступними, але сам Periscope припинив своє існування. Тепер у Twitter є власна функція прямих трансляцій, як і в решти конкурентів.

Який з цього висновок? Periscope, звісно, шкода, проте його засновники все ж заробили на продажі. Сам проєкт також сильно вплинув на індустрію й увійшов в історію. Чи міг він стати чимось більшим? Навряд. Тут напрошується паралель з хайповим Clubhouse, який також виявилося доволі легко скопіювати.

Кейс №3 Технологічне донорство

2015 року з’явився застосунок від білоруських розробників Євгена Невгеня, Сергія Гончара та Євгена Затеп’якіна — MSQRD. Він дозволяв накладати на обличчя різноманітні AR-маски (супергероїв, тварин тощо) в режимі реального часу. Проєкт мав успіх серед користувачів. За місяць після старту  застосунок встановили мільйон користувачів, через два місяці — 10 млн, на момент угоди з Facebook — 16 млн.

У січні 2016 року MSQRD був на перших позиціях у магазинах мобільних застосунків. Врешті проєктом зацікавився Марк Цукерберг та Facebook. Технологічний гігант обіцяв продовжувати розвивати застосунок та збирався інтегрувати його технології у власні продукти. 

Проте вже до кінця 2016 року MSQRD припинили оновлювати. Так, він три з половиною роки пролежав в магазинах застосунків. 2020-го Facebook повністю його закрив і прибрав з App Store та Google Play.

У підсумку, MSQRD швидше став донором технології для Facebook. Компанія не стала розвивати сам застосунок, але інтегрувала його розробки у свої платформи. Невгеня та Гончар покинули Facebook 2019 року. Тоді ж вони заснували венчурну студію Bratte. Таким чином, хоч MSQRD перестав існувати, але і засновники, і Facebook ніби залишились задоволені угодою.

Кейс №4 Зірки не зійшлися

У грудні 2007 року Даг Кітлаусс, Адам Чейєр, Том Грюбер та Норман Вінарські створили стартап Siri. Усім відомий голосовий помічник з’явився як окремий застосунок у лютому 2010-го. Він прокладав маршрут Google Maps, викликав таксі, замовляв квитки в кіно. Проте користуватися таким асистентом було не надто зручно. Застосунок потрібно було спочатку знайти в магазині. Потім користувачу довелося б кожного разу заходити в Siri, щоб скористатися функціями.

Тут Siri ніби пощастило, бо на неї звернув увагу сам Стів Джобс. Засновники пристали на пропозицію про покупку від CEO Apple, хоча спочатку не збиралися продаватися. Компанія навіть встигла анонсувати версію Siri для Android та BlackBerry. Ці плани скасували після продажу.

У кінці квітня 2010-го сторони оголосили про угоду. Apple заплатила за Siri понад $200 млн. Першим Siri отримав iPhone 4S. За іронією долі, Стів Джобс помер наступного дня після його презентації. Це не найкращим чином вплинуло на розвиток Siri. 

Прогрес звичайно є, але без якихось проривних можливостей, які часто очікують від Apple. Наразі заведено вважати, що Siri поступається своїм конкурентам — Google Assistant та Amazon Alexa. 

Засновники Siri давно покинули компанію. Чейєр та Кітлаусс навіть запустили новий стартап — Viv Labs. Він створив персонального асистента. 2017 року компанію продали Samsung за $215 млн. 

Звичайно, історію Siri поки не завершено. Проте гіпотетично було б цікаво дізнатися, як розвивався б проєкт під наглядом Джобса або якби засновники змогли відмовити підприємцю. 

І що з того

Продавати чи не продавати — рішення тільки за фаундерами стартапу. Але все ж таки перед тим, як брати кошти, треба пам’ятати:

  • Продаж, як і пошук інвесторів, вимагає релевантних контрагентів. Не треба продаватися великій компанії з іменем, якщо вона абсолютно не має експертизи у вашій сфері.
  • Варто враховувати власні амбіції та перспективи розробки. Іноді справді краще продати проєкт гіганту. Наприклад, у випадку, коли засновники втомилися ним займатися або не бачать подальших перспектив у розвитку. Проте це не завжди оптимальне рішення. Особливо, якщо фаундери прагнуть до повної незалежності, а проєкт успішно розвивається без «старшого брата». 

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ТЕХНОЛОГІЇ Биография технологического этика Тристана Харриса
Ворог IT-гігантів. Хто такий Тристан Гарріс і як він намагається нас врятувати
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
09 Листопада 2021, 13:30 9 хв читання
Завантаження...