Верховна Рада України 14 грудня 2021 року ухвалила законопроєкт, який внесе зміни до Податкового кодексу та встановить ставки для резидентів «Дія City». Це другий закон, який передує запуску спеціального правового режиму інноваційного бізнесу (IT і не тільки). Разом із Дмитром Палющенком, адвокатом і Team lead практики супроводу бізнесу Juscutum, розуміємося на нововведеннях.
Що таке податок на виведений капітал?
Основним нововведенням для українського законодавства та податкової системи є запровадження податку на виведений капітал. Резиденти «Дія City» зможуть обирати між класичним податком на прибуток (18%) і податком на виведений капітал. Ставка для нового виду оподаткування становитиме 9%.
За такої системи об’єктом оподаткування буде не прибуток компанії, а кошти, які виводять з її обороту. Тобто компанія не сплачуватиме податок з отриманого доходу, доки реінвестує його.
Але при виведенні цих коштів, наприклад, для виплати дивідендів, уже необхідно буде виплатити податок на прибуток, що виводиться (плюс податок на дивіденди).
Така модель оподаткування має багато прихильників і противників. Багато досліджень показують як зростання економік з такою моделлю оподаткування, так і негативні наслідки, наприклад, падіння ВВП або втрати доходів держбюджетів. Але така система однозначно має свої плюси, особливо для технологічних компаній, які весь (або майже весь) дохід реінвестують у розвиток. Ті, кого не влаштує така модель, зможуть обрати класичний податок на прибуток.
Варто зазначити, що така податкова модель буде ексклюзивною для «Дія City», оскільки раніше Україна підписала меморандум із Міжнародним валютним фондом. У ньому вона зобов’язалася відмовитися від заміни податку на прибуток податком на виведений капітал.
Інші опції для резидентів
Серед сприятливих нововведень — ставки податків та зборів для працівників компаній-резидентів «Дія City» та гіг-фахівців (нової форми співпраці, унікальної для цього режиму).
Попри те, що ставки, обіцяні командою президента, опинилися під загрозою між першим та другим читанням закону, у фінальному варіанті їх вдалося зберегти.
Отже, щодо доходів працівників та гіг-фахівців — резидентів «Дія City» діятимуть такі ставки оподаткування:
- Податок з доходу фізичних осіб — 5% (замість 18%).
- Військовий збір — 1,5%.
- ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати (замість 22% від фактичної зарплати).
Не обійшлось і без обмежень. Якщо працівник або гіг-фахівець отримає понад 240 000 євро на рік, весь дохід вище за цю суму буде оподатковуватися на доходи фізичних осіб за стандартною ставкою — 18%.
Загалом загальне податкове навантаження заробітної плати для резидентів «Дія City» буде меншим, ніж для класичних компаній. Це основний стимул приєднатися до технологічних компаній, а також компроміс між державою та IT-бізнесом щодо оформлення співробітників як ФОП.
Крім цього, закон стимулюватиме використання резидентами «Дія City» офіційного працевлаштування чи гіг-контрактів та обмежуватиме роботу з ФОП на єдиному податку.
З 2024 року витрати компаній резидентів на ФОП-платників єдиного податку не повинні перевищувати 50%, а вже з 2025 року — 20%. Таке обмеження обійде резидентів, які сплачують податок на прибуток і чий річний дохід не перевищує 40 млн грн.
Які ще пільги передбачає закон
Для фізичних осіб-акціонерів компаній-резидентів Дія City податковий закон також передбачає деякі пільги. Вони мають стимулювати реінвестування коштів у бізнес та його розвиток.
Під час продажі своєї частки у компанії-резиденті «Дія City» ставка податку на дохід для фізичних осіб буде нульовою (за умови володіння часткою більше одного року).
Фізичні особи зможуть не сплачувати податки на дивіденди, які виплачують компанії-резиденти «Дія City», якщо це відбувається не частіше одного разу на два роки.
Більше про це
Від запровадження правового режиму «Дія City» законодавці очікують збільшення частки технологічних компаній у загальному ВВП України до 10% у найближчі роки.
Передбачається, що сам режим діятиме не менше 25 років. Якщо, звичайно, нова влада не внесе зміни до законів, що його регулюють.
Про повноцінний запуск проєкту «Дія City» сьогодні говорити ще рано. Попри те, що автори законів і самого проєкту прогнозують запуск на початку 2022 року, все залежить від роботи Кабінету Міністрів України, Міністерства цифрової трансформації України та інших профільних міністерств. Вони мають ухвалити підзаконні нормативно-правові акти, щоб забезпечити повноцінну роботу режиму.