15 питань про «Дія City». Умови вступу, податки, гіг-контракти замість договорів із ФОП

Що таке «Дія City»?

Восени минулого року Міністерство цифрової трансформації презентувало новий проєкт «Дія City». Це спеціальний правовий режим для українських ІТ-компаній, а також іноземних ІТ-компаній, зареєстрованих на території країни.

Його вводять в дію два законопроєкти — № 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки» та № 5376 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Чиновники виділяють такі цілі «Дія City»:

• поєднати у віртуальний хаб українські IT-компанії;
• зменшити оподаткування для резидентів проєкту;
• забезпечити безпечне ведення бізнесу;
• створити додаткові робочі місця (з 200 000 до 450 000 до 2025);
• збільшити доходи від IT-галузі з $6 млрд до більш ніж $16,5 млрд до 2025-го;
• прозорість документації перед іноземними інвесторами;
• допомога у залученні інвестицій.

Як підсумок подібні заходи мають збільшити частку ІТ-сектору у ВВП країни до 10%. Нині цей показник коливається між 3–4%.

Навіщо розробили «Дія City»?

Насамперед для захисту бізнесу. Українська IT-індустрія стала активно розвиватися у 1990-х роках із виходом на ринок аутсорс-компаній — ELEKS, SoftServe, Miratech. Українські IT-фахівці добре зарекомендували себе на ринку, і іноземні компанії почали активно співпрацювати з ними.

Разом з аутсорсингом на український ринок вийшли іноземні консалтингові компанії (PricewaterhouseCoopers, Ernst & Young), з’явилися продуктові компанії та стартапи. Станом на 2012 рік внесок у ВВП від IT становив 0,8%, у 2015 — до 3%. Того ж року кількість українських IT-фахівців досягла 74 000. Зростав експорт IT-послуг: з $1,9 млрд 2016 року до $5 млрд 2020-го. До 2021 року кількість IT-фахівців зросла майже втричі — до 200 000.

Чим швидше розвивалася галузь, тим більше нею цікавилися правоохоронці. Перші обшуки в IT-компаніях розпочалися ще до Євромайдану та активно продовжилися після. За підрахунками журналістів, у період з 2012 до 2016 року від рук поліції та СБУ постраждали понад 70 IT-компаній.

Серед них: Zfort Group, GlobalLogic, Nic UA, Steep Host, Luxoft, Intego, Lucky Labs, KM Core. Серед приводів для обшуків — підозра у несплаті податків, порушення авторських прав, відмивання грошей.

2017 року, після обіцянок уряду розв’язати питання з неправомірними обшуками та здирством, в СБУ почали проводити обшуки під новим приводом — у межах «протидії кіберагресії РФ». Так софт із російським кодом дозволив кіберполіції блокувати роботу будь-якої компанії в Україні.

Серед постраждалих опинилися YouControl, SоftMap, Wnet та одна з найбільших інвестиційних компаній Dragon Capital. Це спричинило масове обурення: постраждалі скликали пресконференції, створювали петиції президентові й навіть виходили на вулиці, скандуючи: «Геть рейдерів від бізнесу». Суд переважно ставав на бік українських компаній.

Чи обов’язково всім IT-компаніям України вступати до «Дія City»?

Ні, членство в «Дія City» добровільне. Введення спеціального правового режиму ніяк не вплине на роботу компаній, які не захочуть вступати до «Дія City». Водночас у статті 2 народні депутати додали заборону на прямий чи опосередкований примус до вступу до спецрежиму.

Яка компанія може увійти до «Дія City»?

Це може бути аутсорсингова компанія, R&D, продуктова компанія чи стартап. Вони зможуть набути членства, якщо відповідають таким критеріям:

1. Компанія має один або кілька видів діяльності, про що зазначено у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться в Єдиному державному реєстрі. До другого читання законопроєкту народні депутати розширили види діяльності, включивши робототехніку та кібербезпеку. Ознайомитися з видами діяльності можна тут.
2. Штат від дев’яти співробітників.
3. Розмір зарплати (або винагороди) для працівників має бути не меншим за 1200 євро за офіційним курсом НБУ (приблизно 38 679 грн на момент публікації тексту).
4. 90% доходів компанії — від її спеціалізованих видів діяльності.

Заборона діє для компаній з організації азартних ігор. Також компанія, яка втратила резидентство, не зможе протягом року повторно подати заяву про вступ.

Які стартапи можуть увійти до «Дія City»?

Для стартапів діють ті самі правила, крім другого пункту. Зарплата на момент вступу може бути нижчою від зазначеної планки. Для стартапів передбачено перехідний період від одного до двох років, протягом яких компанії зобов’язуються вийти на мінімалку.

Також із умов — річний оборот компанії не повинен перевищувати 7 млн грн, а стартап має бути створений не раніше ніж за 24 місяці до моменту вступу.

Чи потрібно сплачувати обов’язкові членські внески після вступу?

Така думка у Мінцифри була. У першому варіанті законопроєкту всі компанії-резиденти були зобов’язані вступати до Організації «Дія City». Її мета — розвивати IT-освіту в країні, а також популяризувати український хаб у світі. Для цього під час зборів члени Організації повинні були встановлювати реєстраційні та членські внески. Про конкретні суми не йшлося. За несплату резиденту загрожувало виключення.

Подібні зобов’язання не підтримали в ІТ-спільноті. Тому під час редагування законопроєкту обов’язковий вступ до Організації замінили на добровільний. Відповідно це скасовує обов’язкові внески для всіх компаній, але не скасовує їх зовсім.

Раніше в Європейській бізнес-асоціації наголошували : згідно з КЗпП, компанії й так можуть створити саморегульовану організацію резидентів. Те, що запуск цієї організації прописаний у законі, може загрожувати додатковим непрямим податковим навантаженням і надмірним регулюванням. Також є ймовірність, що згодом участь у ній знову стане обов’язковою.

З додаткових витрат: ВРУ затвердила обов’язковий незалежний аудит. Перший звіт компанія має подати за перші шість місяців із дня вступу. Надалі — щорічно до 31 грудня. Обов’язковий аудит за перші місяці в «Дія City» не поширюється на стартапи.

У чому вигода «Дія City» для компаній?

«Дія City» встановлює спеціальний правовий режим для її членів.

Це передбачає:

• компанії можуть вибрати зручний спосіб оподаткування — податку виведений капітал (ННВК) (9%) чи податку з прибутку (18%).
• Постійні податкові ставки терміном 25 років.

Для стимулювання інвестицій:

• 0% податку з доходу від продажу фізичною особою частки в компанії-резиденті, якщо вона володіла нею понад рік.
• 0% на дохід фізосіб як дивіденди, нараховані компанією-резидентом, за умови їхньої виплати не частіше, ніж раз на два роки.
• Податкова знижка (з ПДФО) на суму інвестицій в українські стартапи. Розмір знижки залежатиме від суми угоди.

Спецрежим створює особливі умови праці

Роботодавець зможе на вибір укладати зі співробітником або трудовий чи цивільно-правовий договір, або гіг-контракт. Останній включає прописані норми для працівника: відпустка до 17 робочих днів на рік, обмеження робочого тижня до 40 годин, лікарняний.

Імплементація звичних для венчурних інвесторів механізмів інвестування та управління

Мова йде про:

• конвертовані облігації (Convertible Loan);
• договори між акціонерами компаній (Shareholders’ Agreement);
• ліквідаційні привілеї (Liquidation Preferences);
• акціонерну власность працівників (Option & ESOP);
• поруку та збитки (Warranties & Indemnities);
• відшкодування збитків (Liquidated Damages).

Чи зможе член «Дія City» продовжувати співпрацю з ФОП?

Так. У фінальній версії закону депутати залишили можливість для компаній продовжувати співпрацю із ФОП. Раніше йшлося про те, що гіг-контракти мають замінити цивільно-правові договори із ФОП. На думку чиновників, податок на дохід ФОП значно менший, ніж для працевлаштованої особи. Так компанії оптимізують оподаткування, а держава недоотримує гроші до бюджету.

Що дає «Дія City» співробітнику IT-компанії?

Для персоналу компаній, що працює за трудовим чи цивільно-правовим договором, нічого не зміниться. Для гіг-фахівців встановлюються такі правила:

• податок на дохід фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5%;
• ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати;
• 1,5% військового збору.

Водночас якщо у людини відкрито ФОП і вона працює за гіг-контрактом, ЄСВ не підсумовується.

Які ще нюанси мають гіг-контракти?

Гіг-працівник може працювати в офісі або віддалено. Якщо працівник вибирає дистанційний формат, довести факт перепрацювання практично неможливо. Відповідно до закону, така робота «не піддається точному часовому обліку», а фахівець «планує свій день самостійно». З нюансів подібної форми праці у законі «Про стимулювання розвитку цифрової економіки» можна виділити такі:

1. Роботодавець може звільнити гіг-працівника у перші три місяці роботи та попередити його за три дні (ст. 29).
2. Роботодавець може без причини розірвати договір із працівником, попередивши його за 30 днів (ст. 29). Ця норма суперечить Конвенції Міжнародної організації праці № 158, де зазначено, що не можна без причини звільнити працівника.
3. Також можна буде звільнити людину, якщо вона перебуває в режимі «недієздатності» понад місяць. Наприклад, перебуває на лікарняному (ст. 34).
4. Роботодавець зможе контролювати роботу гіг-співробітника з допомогою цифрових засобів, наприклад відеоспостереження. За умови, що це не торкнеться особистого життя персоналу (ст. 30).

Чи захистить «Дія City» мою компанію від обшуків?

Момент суперечливий. Де-факто чиновники обіцяють, що членство в «Дія City» дійсно захистить компанію від несанкціонованих обшуків. Де-юре ця обіцянка поки що ніяк не оформлена.

Для регулювання неправомірних дій поліції у Верховній Раді разом із законопроєктом № 4303 було зареєстровано № 4305 «Про внесення змін до кримінального законодавства щодо особливого порядку здійснення розслідування кримінальних правопорушень з метою забезпечення належних умов для розвитку цифрової економіки».

У лютому 2021 року законопроєкт зняли з розгляду через рішення Комітету ВР із питань бюджету. На думку експертної комісії, затвердження законопроєкту «може призвести до збільшення видатків із держбюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб». Іншими словами, садити винних в обшуках економічно невигідно для країни.

Раніше радник міністра цифрової інформації Денис Алейніков пропонував внести членів Дія City до списку людей, до яких застосовується особливий порядок розслідування (ст. 480 КПК). У цьому списку є народні депутати, члени НАБУ, судді, адвокати.

Чому IT-спільнота протестує проти «Дія City»?

Першими проти запровадження особливого правового режиму виступили ІТ-фахівці. За даними DOU, у квітні цього року 79% опитаних айтівців виступило проти запровадження «Дія City».

Дві найпопулярніші причини — недовіра до державних проєктів і небажання змін.

21 травня петиція на сайті Президента України проти запровадження режиму зібрала 25 654 підписи. Її автор, колишній Solutions Architect в EPAM Єгор Чумаков наголосив: немає жодних гарантій, що наступний уряд не використовуватиме подібні режими як інструмент тиску на бізнес. Це зі свого боку може призвести до корупційних ризиків.

До другого читання народні депутати прибрали низку пунктів, проти яких раніше висловлювалася Гільдія ІТ-фахівців. З головного — прибрали статтю про непереманювання, яка забороняла фахівцю переходити до конкурентів. Пункт про неконкурентність послабили — роботодавець досі може прописувати у договорі умови неконкурентності з аналогічними компаніями. Вони діятимуть упродовж року після припинення трудових відносин. У цьому роботодавець зобов’язаний зазначити чіткий перелік видів діяльності, якими займається його бізнес. Співробітник може відмовитися підписувати такий договір. Це не має ніякого впливу на його роботу в компанії-резиденті.

Попри це ІТ-фахівці все одно не підтримали закон. 13 та 15 липня 2021 року біля стін Верховної Ради працівники галузі організували акції протесту проти ухвалення спецрежиму. На думку активістів, закон лобіюють великі компанії на шкоду малим.

У результаті на сайті Президента України з’явилася друга петиція з проханням накласти вето на закон, а також відправити у відставку міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та його заступника Олександра Борнякова. На момент написання статті петиція зібрала 1104 підписи.

Що про «Дія City» думають юристи?

Ми попросили прочитати законопроєкти кандидата юридичних наук, правозахисника Віталія Дудіна. За його словами, законопроєкт є доволі сміливою спробою руйнування системи трудового права. І саме тому його різко розкритикували як профспілки та окремі працівники, так і експерти.

«Особливо цінним є висновок Головного науково-експертного управління ВР від 09.04.2021, який вказує на масу недоробок та протиріч у законопроєкті № 4303. Фактично замість єдиного правового поля вводиться „особливий правовий режим“ для окремих компаній, які є резидентами „Дія City“», — розповів Дудін.

На його думку, подібна ініціатива може призвести до того, що компанії будуть змушені вступати до «Дія City».

«Вигоди для власників бізнесу очевидні, і вони найматимуть працівників лише на умовах гіг-контрактів та інших „прекарних“ угод. Ухвалення законопроєкту стане кроком до „віртуалізації“ трудових прав, тобто до їхнього відмирання у звичному значенні цього слова», — каже юрист.

Не підтримали законопроєкт № 4303 у Головному юридичному управлінні Апарату Верховної Ради України. На думку експертів, документ суперечить Конституції України, а також несумісний з іншими законами. Серед порушень:

• у законопроєкті немає чіткого визначення поняття «цифрової економіки»;
• положення про конкуренцію суперечать Конституції;
• законопроєкт містить низку спірних положень, які не несуть «нормативного навантаження», але містять гасла та описові вирази;
• гарантія постійних податкових ставок строком на 25 років суперечить Податковому кодексу та статті 92 Конституції України.

Експертна комісія підготувала висновок 12 липня цього року. Він має рекомендаційний характер. У Мінцифрі його вважали «спірним».

Чи правда, що проєкт скопіювали з білоруського Парку високих технологій?

Ні, але багато чого запозичили. Для розроблення та впровадження проєкту у вересні до України з Білорусі прибув вищезгаданий Денис Алейніков. Він адвокат та один з ідеологів білоруського Декрету № 8 «Про цифрову економіку». Декрет та закон № 4303 багато в чому перетинаються. Вони обидва вводять у дію спеціальний правовий режим, і навіть встановлюють знижені податки для їхніх членів. Але ПВТ має свою адресу в Мінську. В Україні об’єднання буде лише номінальним.

Коли запуститься Дія City?

Щоби режим запрацював повноцінно, закон № 4303 має підписати президент. Також ВРУ має затвердити у другому читанні законопроєкт про податки № 5376. Коли це станеться, поки що невідомо. Згідно з дорожньою картою проєкту, «Дія City» мають запустити у другому кварталі 2021 року. Компанії зможуть вступати до правового режиму вже з січня 2022 року.

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter