Площа морського льоду в Антарктиді скорочується: NASA зафіксувала третій найнижчий максимум
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Згідно з даними NASA, антарктичний морський лід досяг свого річного максимуму 14 вересня 2026 року, покривши площу в 17,59 млн кв. км. Розповідаємо деталі.
Що сталося
14 вересня 2026 року морський лід навколо Антарктиди досяг свого щорічного зимового максимуму. Його площа становила близько 17,59 млн кв. км, що є третім найнижчим показником зимового максимуму за весь час супутникових спостережень. На відміну від Арктики, яка є водним простором між материками, Антарктида це гігантський континент, оточений відкритим океаном.
Через таку географію взимку лід має багато простору для зростання й вільно просувається на північ. Водночас він виходить у тепліші широти, через що влітку сильніше тане. Тривалий час Антарктика дивувала дослідників, оскільки із 1979 до 2014 року площа її морського льоду поступово збільшувалася приблизно на 1% за десятиліття.
Чому це цікаво
У 2012–2014 роках супутники три роки поспіль фіксували нові рекордні максимуми, що відбувалося в той самий час, коли крига в Арктиці стрімко танула. Втім, усе змінилося у 2015 році, коли зростання зупинилося, а вже з 2016 року почалося помітне й різке скорочення льодових площ. Відтоді фіксувалися лише окремі короткочасні відновлення, проте загалом льодовий покрив залишається суттєво меншим за норму, а абсолютні антирекорди як річного мінімуму, так і максимуму припали на 2023 рік.
Зараз вчені уважно стежать за регіоном, аби зрозуміти, чи це початок незворотних кліматичних змін, чи просто затяжне природне коливання. Для вимірювання площі науковці використовують пасивні мікрохвильові датчики на супутниках. Оскільки морський лід випромінює більше мікрохвильової енергії, ніж відкрита вода, а мікрохвилі без перешкод проходять крізь будь-які хмари, вчені можуть точно стежити за станом льоду навіть у полярну ніч і за негоди. При цьому ділянку враховують як вкриту кригою лише тоді, коли концентрація льоду на поверхні становить не менше 15%.
Супутникова фіксація змін розпочалася ще наприкінці 1978 року з апарата NASA Nimbus-7, продовжувалася військовими метеосупутниками серії DMSP та апаратом Aqua, а з 2025 року розрахунки базуються на спостереженнях японського супутника GCOM-W.
Більше про це
NASA створює роботів, які братимуть на себе небезпечну роботу на Місяці та Марсі
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
