Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання
Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Завершити
Слухайте з будь-якого місця
Просто виділіть частину тексту, щоб почати прослуховування з відповідного абзацу. Спробуйте — це зручно!
За допомогою космічного телескопа «Габбл» дослідники з’ясували, що карликові галактики утримують лише малу частку виробленого їхніми зірками оксигену. Розповідаємо подробиці.
Що сталося
У результаті дослідження через космічний телескоп «Габбл» астрономи з’ясували, що малі карликові галактики втрачають більшість оксигену, який мав би перебувати в їхньому складі. Теоретичні моделі та комп’ютерні симуляції передбачають набагато вищий вміст оксигену в цих системах, однак на практиці вони утримують лише крихітну частку елемента, створеного їхніми зорями.
Астрономи проаналізували 37 сусідніх карликових галактик, використавши архівні оптичні знімки телескопа «Габбл», а також дані архіву космічного телескопа «Спітцер» і наземних радіотелескопів VLA та ATCA. Обрані галактики розташовані відносно близько до Землі, завдяки чому «Габбл» зміг розглянути в них окремі зорі та відтворити історію їхнього зореутворення, що є неможливим для більшості інших далеких карликових галактик.
Основними «винуватцями» зникнення оксигену виявилися вибухи наднових зір. Він синтезується глибоко всередині масивних зірок, після чого вивільняється під час їхньої загибелі. За словами співавторки дослідження Ґрейс Телфорд, асистентки професора Фізично-астрономічного факультету Університету Юти, енергія вибухів масивних зірок породжує потужні галактичні вітри. Оскільки карликові галактики мають невелику масу та слабке гравітаційне поле, ці вітри легко виштовхують оксиген та інші важкі елементи далеко за їхні межі та безпосередньо в міжгалактичний простір.
Чому це цікаво
У межах проєкту GLOW, фінансованого NASA та Національним науковим фондом США (NSF), вчені обрали оксиген як головний індикатор еволюції галактик. Він є третім за поширеністю елементом у Всесвіті після гідрогену та гелію. Крім того, оксиген зручний у вимірюванні, оскільки процес його виникнення добре вивчений, а сам елемент відносно легко виявити за допомогою спектральних спостережень.
Відстежуючи оксиген, астрономи можуть точно зрозуміти, як саме галактики збагачують хімічними елементами міжгалактичний простір. Як зазначила керівниця проєкту GLOW Крістен Макквін з Ратґерського університету та Наукового інституту космічного телескопа, це дослідження допомагає розкрити таємницю того, де саме осідає матерія після того, як залишає галактики.
Дослідники не зупиняються на досягнутому, тож Крістен Макквін планує скористатися майбутнім космічним телескопом «Ненсі Ґрейс Роман», щоб знайти ще менші тьмяні галактики, після чого провести глибші спостереження за допомогою телескопів «Джеймс Вебб» та «Габбл». Водночас Ґрейс Телфорд готується детально вивчити поодинокі масивні зорі в цих галактиках за допомогою «Габбла», щоб точніше зрозуміти механізм утворення й викиду оксигену.