Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Якщо ви хоч раз купували квиток у RyanAir, Qatar Airways чи SkyUp, то, скоріш за все, вже бували на борту літака Boeing. Його створила одна з найбільших аерокосмічних та оборонних корпорацій у світі із понад 100-літньою історією.
Та схоже останні роки Boeing переслідує лозунг: велика компанія — великі проблеми. Жертвують $1 млн для інавгураційної кампанії Трампа, але затримуються зі створенням нових президентських літаків. Конкурують із Маском, але створюють капсулу Starliner, яка не змогла повернути астронавтів додому (вони вже понад 8 місяців перебувають на космічній станції!). Не встигли оговтатися від масштабних авіакатастроф (де загинуло 346 людей), як їх спіткали масові страйки працівників.
Загальні збитки компанії за 2024 рік сягають $11 млрд. Про причини й наслідки таких втрат — далі.
Від гідролітака до бомбардувальників
Якщо піти в історію, то це не перша криза компанії. 1909 рік, Сіетл, виставка «Аляска-Юкон-Тихоокеанський регіон». Саме там, за деякими переказами, американець Вільям Боїнг вперше здійнявся в небо на пілотованому літаку. Певно, вражень чоловік отримав чимало, адже згодом, за підтримки свого товариша, лейтенанта та інженера Джорджа Вестевельта, розробив власний гідролітак — Boeing Model 1. Вже в 1916-му він вдало злетів у повітря. У тому ж році вони засновують авіаційну компанію Pacific Aero Products Company, яка вже у 1917-му отримала назву Boeing Airplane Company. Ось так гідроплан, збудований в ангарі для човнів, і дав початок корпорації-гіганту.
Трампліном для розвитку Boeing стала Перша світова війна. Військові зацікавилися тренувальним гідролітаком Model C і замовили пів сотні таких. Але після війни всі контракти розірвали, і компанія залишилася з купою авіації, яка не мала попиту. Бо ж ринок кишів старою технікою за смішними цінами. Кількарічні збитки загрожували існуванню Boeing, аж поки він у 1921-му не виграв конкурс на будівництво винищувачів-біпланів Thomas-Morse MB-3 для армії США.
Під час Другої світової війни компанія Boeing розгорнула масштабне виробництво бомбардувальників. У березні 1944 року виробництво досягло піка — понад 350 літаків щомісяця. Не зупинилися і в післявоєнні часи. У 1956 році на різних заводах Boeing працювало понад 67 000 людей, а у 1958-му капітал компанії становив $605 млн.
Перший політ широкофюзеляжного далекомагістрального пасажирського літака Boeing 747, також відомого як «Джамбо Джет» відбувся у 1969-му. Званням «найбільший, найважчий та наймісткіший пасажирський літак у світі» він поступився літаку Airbus A380 аж у 2005 році.
Добре знаний Boeing й завдяки «трьом сімкам» — реактивним широкофюзеляжним пасажирським літакам для польотів на великі відстані. У 1995 році United Airlines почала експлуатувати ці літаки на регулярних рейсах. Нині вони можуть вмістити 500 пасажирів, а їхня дальність польоту — від 9100 до 17 500 км (наприклад, Україну та Австралію розділяють 13 000 км).
Boeing невпинно масштабувався. У 1997 році приєднали до себе авіаконцерн McDonnell Douglas, а у 2000 ще три компанії — Hughes Electronics, Hughes Space і Communications Company. Та що готувало нове тисячоліття?
Літак, що розвалюється у повітрі
Початок 2000-х складно назвати спокійним та вдалим для Boeing. Через страйк працівників у 2008 році робота заводів компанії зупинилася майже на два місяці. Як наслідок, $100 млн збитків за кожен день простою.
Та й попереду авіагіганта чекали не менші випробування. У 2018-2019 роках їм’я Boeing засвітилося у заголовках про великі авіатрощі з літаками моделі 737 MAX. У авіакатастрофі, що сталася в жовтні 2018 року в Індонезії, загинуло 189 людей. Трагедія в березні 2019 року в Ефіопії забрала життя 157 осіб. Через ці події, спричинені недоліками в автоматизованій системі MCAS, регулятори майже на два роки заборонили їхні польоти. Протягом цього часу Боїнг усував проблеми, а у 2021 році виплатив $2,5 млрд за врегулювання кримінальної справи з Міністерством юстиції США (штраф —$243,6 млн, компенсації перевізникам — $1,77 млрд та $500 млн у фонд для жертв авіакатастроф).
На додаток до всього — COVID-19. І врешті, постачання літаків Boeing у другому кварталі 2020-го обвалилися на 80%. Того року у квітні-червні компанія поставила лише 20 комерційних літаків, що на 70 менше, ніж за аналогічний період 2019-го.
Та не минуло й декілька років, як компанія знову опинилася в центрі уваги та критики. 5 січня 2024-го в Портленді на літаку 737 Max 9 під час польоту відірвалася частина фюзеляжу (просто уявіть, що ви сидите біля вікна, але в якийсь момент бачите не краєвиди, а шматки вашого літака). Або ж просто погляньте, як це було насправді.
На щастя, тоді обійшлося без жертв. Але не для репутації Boeing. Бо ж після інциденту Федеральне управління цивільної авіації США зупинило експлуатацію 171 літака MAX 9 для перевірки безпеки. Звісно, все це позначилося на акціях компанії. 8 січня вони обвалилися на 8,7%.
Підняли зарплату = скоротили штат
Вересень 2024-го у США запам’ятається не лише передвиборчою лихоманкою, а й страйком працівників Boeing. Понад 30 000 людей у Сіетлі та Портленді бойкотували через невдоволення умовами нової трудової угоди. Вона передбачала підвищення зарплати на 25% протягом чотирьох років і бонус за підписання документа, але працівники вимагали 40% підвищення оплати праці та відновлення річної премії.
Страйк зупинив виробництво більшості реактивних літаків і завдав збитків для Boeing. Тож вже через сім тижнів компанії довелося йти на компроміси й вони погодилися на підвищення зарплати на 38% протягом чотирьох років. За даними корпорації, середня річна зарплата механіків після закінчення нового контракту становитиме $119 000.
Але-але. Отримати збільшену винагороду пощастить не всім. Адже Boeing ухвалив рішення скоротити 10% своїх працівників на всіх рівнях, а це приблизно 17 000 працівників. Так, наприклад, компанія нещодавно попередила про скорочення 400 працівників проєкту місячних ракет Space Launch System.
Фінансові бурі
Торік корпорація у четвертому кварталі зазнала збитків на суму $3,9 млрд, тоді як річні збитки компанії становили $11,8 млрд. Таким втратам передувало чимало й інших факторів, як-от затримка розробки та випробування нових варіантів літака 777X. У січні 2025-го Боїнг повернувся до льотних випробувань цієї моделі після п’яти місяців простою через несправність у кріпленні двигуна. І тепер, замість 2020 року, як планувалося, перші 777X будуть доставлені клієнтам лише у 2026 році. Тож Emirates, Qatar Airways, Lufthansa та Singapore Airlines, які на них розраховували, доведеться ще почекати.
Ще одна дірка у бюджеті Boeing — через укладення контрактів з фіксованою ціною в оборонному сегменті. Такі угоди передбачають, що замовник не відшкодовує ані затримки, ані додаткові витрати. Так, понад $1 млрд збитків спричинили проблемами з навчально-тренувальним літаком T-7A. Інші втрати пов’язані з розробкою безпілотного літака-заправника MQ-25 та пілотованого танкера KC-46 Pegasus.
…і космічні збитки
Втрати не лише на Землі. Компанія Boeing розробила космічний корабель CST-100 Starliner для доставки людей на Міжнародну космічну станцію та інші космічні об’єкти. Торік у червні був перший пілотований політ цього корабля. Проте у Starliner виникли технічні негаразди: з ладу вийшли п’ять двигунів та стався витік гелію. Прибути на космічну станцію астронавти NASA Баррі Вілмор та Суніта Вільямс все ж змогли, але повернутися додому поки що ні. Корабель вирішили приземлити без екіпажу, а астронавтів мають повернути на космічному кораблі Crew Dragon SpaceX, що належить Ілону Маску. Очікується, що це відбудеться 12 березня, під час ротаційної місії.
У 2024 році збитки Boeing від Starliner становили $523 млн, а загальні витрати від проєкту вже перевищили $2 млрд. Компанія пояснює це затримками у розробці та збільшенням витрат на випробування й сертифікацію. Натомість корабель Маска ще з 2020-го використовують для доставки людей та вантажів на Міжнародну космічну станцію.
Подальша траєкторія
Щоб зміцнити свій баланс, торік у жовтні Boeing довелося продати акції на понад $21 млрд. Отримали й нову кредитну угоду на суму $10 млрд. Залучення капіталу, зазначають аналітики, допомогло компанії уникнути зниження кредитного рейтингу, але попереду ще багато роботи з відновлення компанії.
Наприкінці минулого року повідомляли, що корпорація відновлює виробництво своєї моделі-бестселера 737 MAX, на яку має понад 4 000 замовлень. Виготовляє Boeing і чимало різних видів озброєння для США та збройних сил для багатьох країн світу. Йдеться про контракти на F-15, F/A-18, AH-64 Apache та CH-47 Chinook, а також про ракети до Patriot.
Декілька проєктів Boeing пов’язані з Україною. Торік, наприклад, компанія підписала угоду з українським держпідприємством «Антонов» щодо співпраці у сфері обслуговування безпілотних літальних апаратів. А ще виготовляють авіабомби діаметра GBU-39/B, які Україна отримає від США в межах іноземних військових продажів.
А від розробки літака «судного дня» Boeing відмовився. Йдеться про літаки E-4, що на озброєнні ВПС США, призначені для президента, міністра оборони та інших високопосадовців на випадок критичних ситуацій (наприклад, ядерки). З 1970-х над чотирма такими працював саме Боїнг, але торік компанія самостійно знялася з конкурсу (припускають, що через розбіжності з Пентагоном щодо структури контракту та права на результати розробок). І тепер працювати над цим завданням буде американська Sierra Nevada Corporation.
У розділі «Наша історія» сайту Boeing пишуть: «Вшановуючи нашу спадщину, творимо наше майбутнє». Тож спостерігатимемо надалі за новинами авіагіганта.
Ну і фан-факт, для тих, хто дочитав до кінця: перші стюардеси з’явилися саме у літаках Boeing.
Більше про це
Кінець епохи Intel? Від легенди до аутсайдера за 56 років: що відбувається з компанією
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Партнерські матеріали
