Підсудна: росія. Де її судять і що буде, якщо вона відмовляється виконувати рішення суду
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Якщо особа вчиняє злочин, щодо неї порушують справу, розглядають її у суді та притягують до відповідальності. У зв’язку з агресією росії проти України злочин чинять не лише особи, а й держава — суб’єкт міжнародного права. Та як вона несе відповідальність?
Щодо росії наразі розглядається багато справ у міжнародних судових органах. Розповідаємо, хто буде відповідати, за що звинувачують, до чого тут Нюрнберзький трибунал і чи сяде врешті путін (хороше запитання).
Підсудний: держава
Міжнародний Суд ООН
Юриспруденція — теж креативна професія. Як правило, юристи працюють не з інсайтами, а з буквами закону, і ця робота теж вимагає пошуку нетривіальних рішень і дизрапту. Саме так діяли українські юристи у справі проти агресора.
26 лютого 2022 року Україна подала позов проти росії до Міжнародного суду ООН щодо порушення росією «Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» й одразу попросила вжити запобіжний захід — виведення військ рф із території України.
У чому креативність?
«Насправді в міжнародному праві є обмеження щодо позовів проти суверенних держав. Зокрема, вони можуть бути відповідачами в міжнародних судах та арбітражах, тільки якщо надали свою згоду на такий розгляд – або в конкретній справі, або щодо конкретного типу порушень, у межах якоїсь конвенції», — зазначають Михайло Солдатенко, старший юрист юридичної фірми «Астерс» у коментарі «Європейській правді».
Але те, що росія використала для вторгнення звинувачення України в «геноциді», одразу відкрило можливість для поширення юрисдикції Міжнародного суду ООН за цією Конвенцією, стороною якої є росія.
Конвенція зобов’язує держави запобігати геноциду та карати винних у його вчиненні. росія вторглася на територію України та визнала «ДНР» і «ЛНР» під штучним приводом виконання норм конвенції з метою зупинити акти «геноциду», вчиненені на території Донбасу.
Україна стверджує в позові, що збройна агресія росії, яка виправдовується запобіганням нібито геноциду, суперечить принципам і меті конвенції. А росія фактично використовує Конвенцію для збройного нападу на Україну. Та вимагає суд визнати відсутність вчинення «геноциду» Україною, а росію змусити негайно вивести війська та виплатити репарації. Щобільше, ми зазначаємо, що виглядає так, що росія сама потенційно планує геноцид українців, про що говорять зумисні численні жертви серед цивільного населення та заперечення путіна існування українського народу.
Зазвичай міжнародні суди розглядають справи певний час, і остаточне рішення може бути через декілька років, але нам потрібно зупинити війну вже зараз. Тож ми попросили про забезпечувальні заходи. Міжнародні суди мають право, як і національні, виносити рішення про забезпечувальні заходи під час розгляду справи по суті. Саме це і зробив суд 16 березня.
Рішення суду від 16 березня 2022 року
Суд наказав росії негайно зупинити збройну агресію проти України та військову допомогу так званим «ЛНР» і «ДНР». Суд постановив, що збройний напад не може прикриватися звинуваченнями жертви агресії в геноциді. Та визнав, що він може розглядати справу, виніс тимчасові заходи росії та далі буде розглядати справу по суті.
Що буде, якщо росія відмовиться виконувати рішення?
росія вже заявила, що не збирається виконувати рішення Міжнародного суду ООН.
Речник МЗС Олег Ніколенко так коментує рішення росії: «Наказ суду має зобов’язуючий характер і, відповідно до норм міжнародного права, створює юридичні зобов’язання для російської федерації.» Також закликає, якщо росія не виконує своїх зобов’язань, цим вона показує свою неповагу до міжнародного права, то вона повинна перестати користуватися привілеями, правами й імунітетами за Статутом ООН, насамперед правом вето в Радбезі ООН.
Микола Гнатовський, юрист-міжнародник і викладач Інституту міжнародних відносин, КНУ ім. Тараса Шевченка, який зараз разом із західними колегами працює над створенням Міжнародного трибуналу проти росії, пояснює на своїй Facebook-сторінці: «Є юридичний вимір. Він зрозумілий. Сумнівів немає, хто має рацію, і хто що зобов’язаний робити. Міжнародний Суд свою функцію тут виконав. Цей вимір визначає політику та дії переважної більшості держав і міжнародних організацій, їхню оцінку ситуації, їхню підтримку України, їхні санкції проти правопорушника. Є політичний, військовий, економічний виміри. Рішення про те, якою мірою можна застосувати силу проти агресора, і яку саме силу будуть ухвалювати політики та військові. Юридичні підстави для цього посилені, зокрема, сьогоднішнім наказом Міжнародного Суду ООН».
Європейський суд із прав людини
16 березня міжнародна цивілізована спільнота виключила росію з Ради Європи. Це організація, у яку входять 45 країн, які визнають принцип верховенства права та гарантують основні права та свободи для своїх громадян.
Країни, які входять у цю організацію, мають забезпечувати реалізацію положень «Конвенції з прав людини та основоположних свобод» на своїй території. Якщо права, визначені в Конвенції, були порушені, то громадяни для захисту своїх прав можуть після використання всіх доступних засобів захисту всередині держави, звертатися до Європейського суду з прав людини. Так само суверенні держави можуть подавати позови проти інших держав, на підставі порушення норм Конвенції.
Тепер для росії не діятиме Конвенція, і ЄСПЛ не матиме юрисдикції над нею. Але позови, які на неї подали до її виключення, мають розглядатися. Станом на зараз Україна подала наступні позови проти росії в межах ЄСПЛ:
- Кримська справа (порушення права громадян України в Криму з лютого 2014 року);
- спільна справа «Україна та Нідерланди проти рф» щодо порушень прав людини на Донбасі, включно з відповідальністю рф за збиття пасажирського «боїнга»;
- справа щодо Донбасу щодо викрадення росією дітей-сиріт;
- справа від 2018 року про українських політв’язнів, що є або тривалий час були заручниками кремля, включно з Олегом Сенцовим;
- справа про арешт українських моряків і кораблів поблизу Керченської протоки 2018 року;
- масштабна справа про кремлівську практику політичних убивств удома та за кордоном – від терактів у Києві до отруєння Скрипалів у Британії;
- справа щодо нового етапу агресії – за нею Україна лише готує та подає докази.
Також суд має сотні позовів від фізичних і юридичних осіб, які позиваються проти росії внаслідок втрати майна на окупованій українській території.
Але наразі ЕСПЧ зупинив розгляд всіх справ у зв’язку з рішенням про негайне виключення росії з Ради Європи. І є вірогідність, що навіть у позитивному рішенні для нас, росія відмовиться нести покарання за свої злочини. Це означатиме ще більшу її міжнародну ізоляцію.
Підсудний: фізична особа
Міжнародний кримінальний суд
До України нещодавно прибув прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі Карім Хан. Він разом з українськими колегами збиратиме докази воєнних злочинів (порушення гуманітарного права та правил ведень війни), злочинів проти людяності (проти цивільного населення) та геноциду росії в Україні. Про це заявив Зеленський у відеозверненні.
У результаті розслідування цих злочинів можуть бути притягнуті до відповідальності конкретні люди, а не держава росія, як у попередніх варіантах.
Цьому передувало декілька речей:
- Безпрецедентне звернення 39 країн до Міжнародного кримінального суду щодо варварського вторгнення росії на територію України, з метою розслідування злочинів, які скоюються росією на території України. Згодом до них доєдналися ще три держави.
- Україна не ратифікувала Римський статут, за яким працює Міжнародний кримінальний суд, і дає можливість йому розглядати позови щодо нас. Але на підставі двох заяв від України Міжнародний кримінальний суд визнав свою юрисдикцію на території України для розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності після 20 лютого 2014 року. Фактично Україна дозволила суду розслідувати злочини на своїй території.
Але він некомпетентний у розгляді справи злочину агресії (сам факт нападу на нашу державу, у результаті якого відбуваються інші злочини). Тому що росія та Україна не ратифікували Римський статут. Тож він буде розслідувати тільки воєнні злочини та злочини проти людяності.
Міжнародний трибунал
Один із варіантів, за яким можна притягнути росію до відповідальності за злочин агресії, може бути створення окремого суду, який буде цим опікуватися. Це може бути суд за прикладом Нюрнберзького (судили людей із Третього Рейху, винних у злочинах, скоєних під час Другої світової війни), Токійського (судили Японію за злочини, скоєні в Другій світовій війні), Югославського (судили людей за злочини у війні в Югославії) та Руандського (судили людей, винних у вчиненні геноциду в Руанді) трибуналів. Це суди, які створювалися суто для розслідування злочинів у межах окремого конфлікту.
У своєму рішенні Нюрнберзький трибунал сказав: «Найтяжчі злочини проти міжнародного права вчиняють не абстрактні утворення, а конкретні індивіди. І лише шляхом покаранням цих індивідів можна досягнути виконання міжнародного права». Тому розглянемо можливі варіанти покарання окремих осіб і безпосередньо путіна.
Як його створити?
Загалом є декілька способів. Нюрнберзький і Токійський створювалися державами-переможницями у Другій світовій війні. Нюрнберзький створили США, СРСР, Франція, Британія, а Токійський — США, Китай, Велика Британія, СРСР, Австралія, Канада, Франція, Нова Зеландія, Нідерланди, Індія та Філіппіни. Югославський і Руандський — за резолюцією Ради безпеки ООН. Останній варіант нам не підходить, тому що, найімовірніше, росія, у якої є право вето в Раді безпеки ООН, буде блокувати його створення.
Тож найбільш очевидний варіант — це створення суду широкою міжнародною коаліцією через підписання міжнародного договору. Оскільки ми вже побачили неабияке єднання світу на Генеральній асамблеї ООН, де 141 держава засудила агресію росії та закликала зупинити її негайно, — це досить реально. Також можливий варіант легалізації суду за допомогою резолюції Генеральної асамблеї ООН чи Ради Європи, зазначають Дмитро Коваль, доцент Національного університету Києво-Могилянська Академія, і Михайло Солдатенко, старший юрист юридичної фірми «Астерс».
Чи сяде путін?
Найімовірніше, його та його соратників, за умови створення трибуналу та ухвалення відповідного рішення, буде засуджено без їхньої присутності. Але те, що їх визнають міжнародними злочинцями, означатиме їхню ізоляцію та росії. І за умови зміни влади в росії в майбутньому це може означати й реальне відбуття покарання злочинцями.
