Досвід і думки

Інвестиції воєнного часу: що є, у кого вкладати та що далі. Віталій Лаптенок, Flyer One Ventures

06 Травня 2022, 10:00
14 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Єлизавета Бордунова
Єлизавета Бордунова Головна редакторка
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

До початку повномасштабного вторгнення український стартап-ринок подавав великі надії. Нам пророкували статус столиці цифрових активів, відгриміла презентація «Дія.City», і все мало бути добре. Але війна все змінила. Чи ні? Безумовно, війна завдала жахливих збитків на соціальному, політичному та економічному рівні, обвалила внутрішній ринок доброї половини бізнесів, ускладнила операційну роботу. Але що сталося з українським венчуром та стартапами?

Орієнтовані на міжнародні ринки й команди, що вже залучили інвестиції, продовжують працювати та зростати. Інші — у режимі виживання. Інвестори придивляються до активів, що подешевшали (і не тільки), і продовжують інвестувати. Але ринок змінився, як саме — зі своєї перспективи розповідає керівний партнер інвестиційного фонду Flyer One Ventures Віталій Лаптенок

У минулому Genesis Investments, Flyer One Ventures з 2019 року проінвестував $35 млн у стартапи переважно східної Європи. У 2019–2020 роках Лаптенок говорив про прибутковість у 600% річних (вимірюється оцінкою стартапів на наступних раундах), 2021-го динаміка зростання знизилася, але, за словами Віталія, була на рівні 100%.

Головний офіс Flyer One Ventures та Genesis (капітал фонду — кошти акціонерів та партнерів компанії) розташований у Києві. Як відбувається відновлення операційки фонду та портфельних компаній, інвестиції воєнного часу та бонус-трек — що далі буде з ринком та медіа.

Завчасне оцінювання ризиків і план на випадок війни

Ми не мали плану. Ми розуміли, що щось може статися, але дійшли висновку, що подальші події є абсолютно непередбачуваними, тож планувати щось конкретне немає сенсу. З окремими компаніями в нас був умовний план евакуації та бронювання готелів на заході України. Із фондом ми вирішили діяти за ситуацією.

Перші три-п’ять днів ми займалися фізичною безпекою команд. Під час евакуації Genesis ми частково допомогли портфельним компаніям. Далі — продовження операційної роботи бізнесу.

Адаптація роботи фонду. Що змінилося

  1. Наша основна конкурентна перевага — це «smart money»: крім фінансових інвестицій, операційна допомога в розвитку. З операційної вона переросла в антикризову.
  2. Також нам довелося переорієнтуватися на роботу з західними інвесторами. Зросла потреба у міцних зв’язках в Європі та Америці.
  3. Зі збільшенням кількості кандидатів на ринку в напрямку наймання (ми допомагаємо із цим портфельним компаніям) збільшилася кількість роботи.

Також у багато українських проєктів інвестували російські інвестори. На щастя, у наших проєктах не було жодного «токсичного інвестора» з незрозумілим походженням грошей — усе досить прозоре, і переважно це були люди не з російськими паспортами. Але відмова від певних інвесторів вплинула на нашу роботу.

Ми вже провели перший епізод (командна зустріч для підбиття підсумків та планування — ред). Намагаємося повернути все, як було: чек-поїнти, звітність, планування, оцінку ефективності працівників. У нас немає жодної паніки та необхідності терміново бігти й щось змінювати.

Необхідність миттєво ухвалювати багато рішень у перші дні війни створила звичку швидко діяти.

Політика інвестицій F1V та робота зі стартапами з росії

Очевидно, ми перестали працювати з компаніями, які залишилися в росії та білорусі фізично. Працюємо з тими, хто виїхав та припинив усі зв’язки з цими країнами. З єдиної компанії в портфелі, що залишилася в росії, ми вийшли: продали свою частину за символічні гроші. Я не можу розкривати, кому, але ми не заробили на цьому.

Наша позиція: ми не працюємо з людьми, які, навіть якщо вони поїхали, публічно не висловлюються проти або не називають війну «війною».

Як війна вплинула на прибутковість і зростання

Ми рахуємо прибутковість за наступними раундами. Умовно, якщо ми проінвестували $100 за оцінкою $X, а на наступному раунді в стартап інвестують за оцінкою Х*10, то ми вважаємо, що вартість нашої частки збільшується приблизно вдесятеро.

Поки що у нас не було жодного даунраунду (залучення інвестицій за умови зниження оцінки вартості стартапу, — ред.), і ми не списали жодної інвестиції, окрім російського стартапу. Тому поки що не можемо говорити про суттєве зниження прибутковості. У нашому інвестпортфелі є європейські компанії RedTrack, 99math і вони вже після війни залучили гроші.

З одного боку, за нашими оцінками, на українському ринку буде певне зниження темпів зростання. Але з іншого боку, війна спровокувала багато наших бізнесів більше працювати на експортних закордонних ринках.

Можливо, ми побачимо більше інвестицій від європейських фондів у наші українські бізнеси. Звичайно, європейські фонди з побоюванням дивляться на український ринок, але ми не бачимо категоричного «ні» через війну. Навпаки, інтерес і бажання допомогти.

Ми, звичайно, готуємося до гіршого, але наш базовий сценарій є досить оптимістичний: ми не втратимо прибутковість.

Зміни на ринку

Перші дні люди, звісно ж, були в паніці, а виторг за багатьма проєктами — на рівні нуля. Протягом перших тижнів і досі (на момент проведення інтерв’ю — 21 квітня) всі портфельні компанії повністю відновили нормальну роботу. Якщо говорити про ринок, то в Україні попит поновився в середньому на 40–50%. Наприклад, у сфері освіти ситуація краща, і падіння попиту в межах 10–20%.

Значно гірші справи у підприємств, пов’язаних зі споживчим попитом. Складні справи з логістикою і всім, що пов’язане з фізичними товарами та переміщеннями. У нас у портфелі немає таких бізнесів, але, як ми бачимо, вони сильно постраждали.

Адаптація портфельних стартапів і ринку

Більшість українських портфельних стартапів і далі працюють. Що зумовлювало їхній успіх і швидку адаптацію?

Це не успіх, це виживання. Але який у них вибір? Головне завдання будь-якого підприємця — забезпечити виживання бізнесу. Якщо він із перших днів страждає, безперервно читає новини, а не займається порятунком проєкту, на який він витратив роки життя, — це не дуже хороший підприємець.

Ми намагаємося інвестувати в людей, які здатні швидко трансформувати проєкт та адаптуватися до нових умов. Напевно, якби на Київ упала ядерна бомба, то й за цих умов щось працювало би.

Адаптація — це нові процеси всередині компанії. Існують спільні виклики, пов’язані з безпекою, вимушеним переходом на віддалену роботу протягом двох днів. Комусь довелося змінити ринок.

Наприклад, робота Liki24 триває. Так, їм довелося перевезти логістику з Києва до Хмельницького за лічені дні. Хоча ситуація змінилася, людям все одно потрібні ліки і в комерційному, і в гуманітарному контекстах, чим Антон Аврінський (CEO Liki24) і зайнявся.

Подивитися цю публікацію в Instagram

Публікація від Flyer One Ventures VC 🚀 (@flyerone.vc)

Стартап AllRight (EdTech стартап для вивчення іноземних мов — ред.) теж адаптувався: вони почали робити безплатні уроки для тих, кому довелося переїхати з України. Для платоспроможних людей актуальність вивчення іноземної мови також зросла.

З цікавих рішень у роботі можу вказати на Awesomic — «маркетплейс» дизайнерів за підпискою. Вони додали функцію «чайових» дизайнеру, який виконував роботу як акт підтримки українських фахівців. Ініціатива безплатних уроків у AllRight — це потенціал конвертації нового користувача в “платного”, коли він познайомиться з продуктом і буде готовий використовувати його на комерційній основі. Початкова ідея мала лише гуманітарну мету, але, можливо, в майбутньому це зможе збільшити виторг. Cargofy зробили логістичний маркетплейс для тих, кому треба доставити вантажі Україною, вони допомагають це організувати.

Усі ці рішення пов’язані з волонтерськими ініціативами, як наслідок війни.

Багато сфер традиційної індустрії сильно постраждають після війни. ІТ постраждає менше, тому його актуальність на внутрішньому ринку зростає.

Інвестиції під час війни

15 березня F1V оголосили, що відкриті до пітчингу українських IT-стартапів, що працюють і на внутрішній, і на міжнародний ринок. Перші результати та стратегія

Нам надійшло понад 100 заявок, але ми хочемо, щоб їх було ще більше. Зрозуміло, більшість людей зараз зайняті не цим. Поки що ми не знайшли жодного нового «післявоєнного» стартапу, в який ми би проінвестували, особливо на ранній стадії.

Зараз готується велика ініціатива підтримки стартапів, і ми з радістю інвестуватимемо, ведемо переговори. Але поки що жодної нової угоди у воєнний час з українськими стартапами ми не закрили. Були би раді змінити цю ситуацію. Причини завжди різні: чи не сходимося за умовами, чи проєкт не підходить.

Наш фокус — це інвестиції в українських фаундерів, навіть якщо вони вимушено виїхали з країни. Через війну в Україні буде менше можливостей для інвестицій.

Звісно, якщо порівняти з західними інвесторами, ми краще розуміємо українських фаундерів. Але зараз ми розглядаємо європейські та американські компанії. Той факт, що ми дивимось у західному напрямку, говорить про нашу конкурентоспроможність там. І це позитивно вплине на український ринок.

Критерії відбору стартапів

Наші критерії особливо не змінилися. Ми шукаємо талановитих фаундерів, які будують бізнес із глобальним потенціалом. Також важливий досвід і розуміння побудови бізнес-моделі та шляхів виходу на закордонні ринки.

Фаундери та масштабованість моделі з потенціалом стати єдинорогом у $10 млрд — 80% успіху.

Для фаундера може бути багато критеріїв та чинників. Серед них:

  • Оптимізм. Зараз ми бачимо, як це круто працює: якщо фаундер спочатку оптимістичний, то навіть у кризовій ситуації він не падає духом і далі працює. Якщо фаундер має схильність до смутку та роздумів «чому не вийде», це велика проблема в кризовій ситуації.
  • Ступінь захопленості своєю справою та вміння «продавати». Те, як він розповідає історію нам, — це те, як він розповість історію і співробітникам.
  • Дружба із цифрами. Поширена проблема: фаундери мислять якісними категоріями, а не цифрами.
  • Вибір ринку. Буває, розумна людина працює на невеликому ринку (індустрії, географії) із надією «потренуватися», а потім працювати на великому.
  • Масштаб амбіцій. Амбіції — це стеля, куди людина себе ставить. Який сенс себе у цьому плані обмежувати?
Подивитися цю публікацію в Instagram

Публікація від Flyer One Ventures VC 🚀 (@flyerone.vc)

Та й негласний критерій — ми не працюємо з мудаками. Наша місія — допомагати підприємцям і хорошим людям реалізувати свої ідеї.

Погані люди завжди знаходять багато можливостей заробити гроші, жертвуючи моральними принципами заради особистої вигоди. Ми намагаємося добирати людей, які на таке не підуть.

Іноді причина відсутності угод у тому, що фаундеру бракує досвіду та розуміння, як правильно побудувати бізнес-модель або як вийти на закордонний ринок. Усі успішні проєкти схожі. Причини відмови найчастіше різні.

«Назад у майбутнє» — які перспективи

Ринок венчурних інвестицій

Не варто переоцінювати вплив Росії на глобальний ринок — це 1,5% світового ВВП. Відсутність їхніх грошей не вплине на світовий венчур. Це було добре видно відразу після початку війни, коли основні біржові індекси не надто відреагували. Очевидно, якби це почалося в США чи Китаї, ситуація була би фундаментально іншою.

Після обговорень з іншими інвесторами є розуміння: якщо війна істотно не розшириться на інші країни, венчурний ринок особливо не зміниться.

В Україні ситуація змінюється кожні два тижні. Напевно, можна говорити, що буде після закінчення війни. Україна буде одним із найкращих місць у світі для ведення бізнесу, бо сюди прийдуть європейські інвестори. Очевидно, що Європа та Штати вкладуть велику кількість грошей у проєкти, які працюють як на внутрішній ринок, так і на зовнішній. Це буде золотий час із погляду бізнесу. Але для цього треба спершу перемогти. Як саме події розвиватимуться, складно сказати, але ми дуже чекаємо на перемогу.

Перспективні галузі для стартапів

Дуже багатьом українцям доведеться змінювати професію. Очевидно, що багато хто захоче спробувати себе в IT. Тому IT має бути однією з головних точок зростання. На відміну від заводу, в ІТ можна побудувати компанію за рік. Судячи з дій держави (той самий «Дія.City»), умови для бізнесу в Україні покращуватимуться. Щоб IT розвивалося, потрібні освічені люди, а отже IT-освіта має рости досить швидко, для нас це пріоритетний напрямок. Також іноземні мови й загалом EdTech.

Також буде важливим усе, що пов’язане із відновленням інфраструктури. Будинки та дороги будуватимуться, але ми постанемо перед питанням: використовувати технології 30-річної давнини чи залучати нові розробки та будувати будинки вже з погляду енергоефективності.

Військові стартапи. Вони могли би бути більшими й помітнішими в Україні. Як на мене, це чудова можливість співпраці держави та бізнесу для підвищення боєздатності української армії. Те, що є у США та Ізраїлі. Це буде дуже важлива сфера для України найближчим часом.

Перспективні ринки

Якщо немає потреби у фізичній присутності та великому капіталі, ми рекомендуємо орієнтуватися на США. Не треба боятися цього ринку, українські стартапи там цілком конкурентоспроможні.

Якщо сфера потребує великого капіталу, як, наприклад, доставка ліків, то ми починаємо зі скромніших ринків, де можна побудувати компанію за порівняно невеликі гроші. Як варіант, у Румунії.

Питання як до представника Genesis: чи варто дивитися на Африку?

Ми в Африці вже 10 років і чекали там більшого сплеску. За час ведення бізнесу в Нігерії населення зросло більше, ніж усе населення України. Величезний ринок, і в якийсь момент кількість переросте у гроші та якість. Але Африка постійно спотикається об внутрішні проблеми: корупцію, інфраструктуру. Якби не вони, Африка була б у космосі. Україні ця історія також знайома.

З іншого боку, Африка — це останній регіон, який очікує на суттєву модернізацію. Куди ще у світі вкладати гроші та переносити промисловість? Це вже проходила Південно-Східна Азія та Індія. Зараз ми очікуємо, що і в Африці почнуть створювати підприємства, робочі місця, з’являться гроші. На основі цього зростатиме інтернет-бізнес. Але є питання: як вести бізнес, коли кілька разів на день зникає електрика? Чи якщо в країні безробіття, і в людей просто немає грошей. Який сенс запускати доставку їжі в країні, де це можуть дозволити собі 5% населення? Тому інтернет-бізнес ітиме за інфраструктурою та економікою.

Усе попереду.

Більше про це

01 НОВИНИ

Vector запускає серію профільних онлайн-мітапів. Перший — про стартапи й інвестиції 2022 року

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Завантаження...