Фандрейзинг під час війни: де шукати гроші на культурні та креативні проєкти

Поки пріоритетом для держави є підтримка армії, питання пошуку грошей на культуру відходить на другий план. Після 24 лютого бюджети культурних інституцій перенаправили на ЗСУ, що логічно. Водночас саме культурні та мистецькі проєкти відіграють важливу роль в інформаційній боротьбі. Щоб за кордоном постійно нагадувати  про війну в Україні, посилювати імідж країни, варто створювати нові культурні продукти та презентувати їх світу.

Культурний та креативний сектор має навчитися працювати в нових умовах. Як це зробити? Один із кроків — розвивати навички фандрейзингу.

Що таке фандрейзинг і чи можна обійтися без нього

У своїй практиці я використовую цей термін, коли маю на увазі пошук саме грошей. Хоча фандрейзингом вважається залучення всіх можливих ресурсів (матеріальних, людських, інформаційних), необхідних для втілення проєкту або підтримки команди. Приклади фандрейзингу сьогодні можна побачити скрізь у соцмережах. Чимало запитів скинутися на машину або на рації для військових, прохання поділитися контактами закордонних партнерів тощо.

Часто фандрейзинг сприймають як проміжний етап до самоокупності. Та для багатьох культурних і мистецьких проєктів вихід на самоокупність є не тільки нереальним, але й неправильним.

Щоб зробити театральну виставу самоокупною, кількість акторів треба зменшити до двох-трьох, а декорації краще взагалі не робити. Деякі ідеї будуть заробляти, а для інших — тим більше в кризові періоди — залучення додаткових ресурсів є важливою умовою існування.

Напрями фандрейзингу під час війни

Гранти є, і їх багато

Гранти — це безповоротна цільова грошова підтримка, яку надають локальні, національні чи міжнародні організації. Робота з грантами вимагає вміння презентувати свою ідею за проєктною логікою. Що це означає?

Грантодавці завжди мають власні стратегічні цілі та фінансують ідеї, які відповідають їхнім цілям. Насамперед переконайтеся, що вашій ідеї та обраним грантовим інституціям «по дорозі». Якщо так — залишилося правильно подати це в заявці. Описуючи свій задум, враховуйте impact chain — поясніть, який ланцюговий ефект матиме реалізація ідеї.

Щоб збільшити ймовірність отримання гранту, варто брати участь у кількох конкурсах одночасно. У разі успіху ви зможете покластися на кілька джерел фінансування від різних донорів. А в разі негативної відповіді щодо однієї заявки — отримати хоча б частину грошей для реалізації за результатами іншої заявки. 

Де шукати гранти?

Добірки грантових та інших можливостей регулярно публікує House of Europe та інші платформи. Ділюсь трьома грантовими можливостями, з якими працювала та за якими раджу слідкувати:

1. European Culture of Solidarity — з березня вже підтримали десятки українських проєктів та ініціатив приблизно на 1 млн євро. До речі, завдяки цій можливості наша команда отримала по 15 000 євро на презентацію опери Chornobyldorf за кордоном, а також на запуск медіа про культуру Івано-Франківська — post impreza.
2. «Креативна Європа» — програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. До кінця року має запустити спеціальну програму, орієнтовану на Україну. Можна подавати проєкти із закордонними партнерами.
3. До 30 вересня можна подати ідеї вартістю до 25 000 євро на Стабілізаційний Фонд культури та освіти, який впроваджує Goethe-Institut разом із Міністерством закордонних справ. У цьому конкурсі дуже сильно звертають увагу на налагодження фінансових процедур в організації: наявність звітів, процедури аудиту тощо. 

Є люди, які заповнюють грантові заявки за гроші. Але я рекомендую писати гранти самостійно або з командою. Прописуючи навіть невелику заявку, ви структуруєте свою ідею. Цей процес допомагає краще уявити проєкт в реальності, знайти відповіді на багато питань, про які, можливо, ви б і не задумалися.

Краудфандинг перетворився на колективну практику

Краудфандинг — це формат фінансування ідеї коштом індивідуальних або колективних внесків від охочих підтримати проєкт.

Пости у Facebook із запитами на нагальні потреби для фронту — це теж приклад краудфандингової кампанії. Хоча зазвичай їх проводять на спеціальних платформах. 

Цього року першій українській краудфандинговій платформі «Велика ідея» виповнюється 10 років. Нещодавно вийшло інтерв’ю зі співзасновницею платформи про розвиток культури дарування в Україні та спостереження, що спрацьовує. Із початком повномасштабного вторгнення з’явилася краудфандингова платформа — UNITED24 — яка, по суті, збирає внеску на Україну.

За принципом краудфандингу також працює Patreon. В умовах війни для деяких команд цей майданчик залишається чи не найважливішим джерелом фінансування. Так, до прикладу, сталося у колег із незалежного театру Pro English theatre.

Підтримуємо контакт зі спонсорами та меценатами

Варто їх розрізняти. Спонсор дає власні кошти на проєкт в обмін на інший ресурс. Скажімо, під час заходу ви маєте встановити на сцені банер його компанії або запросити як спікера. Меценат же надає безповоротні кошти. 

Наприкінці минулого року ми в proto produkciia почали тестували новий формат фінансування — внески від мікромеценатів. Це люди, які не мають мільйонних статків, але теж хочуть підтримувати різні ініціативи. Замість $10 000 вони готові регулярно вкладати в проєкт $200–300. Водночас як меценати вони отримують ті ж самі можливості. Наприклад, доступ до закритих подій чи ексклюзивних продуктів.

Меценати й спонсори, з якими ми контактували після початку повномасштабної війни, наразі мають менші статки або допомагають армії та людям навколо. Розуміємо їх, підтримуємо та залишаємося на зв’язку.

Бути на зв’язку — це теж важлива інвестиція

Саме зв’язок із партнерами був основою нашого фандрейзингу в перші місяці повномасштабної війни й досі залишається важливим. 24 лютого наша команда розіслала всім закордонним партнерам мейли про те, що «ми в Україні та плануємо працювати тут, підтримувати ЗСУ та економіку нашої країни». Оперативна комунікація та підтримка партнерів дозволили нам забезпечити діяльність команди на кілька місяців, а також потреби спільнот навколо нас, які потребували невідкладної допомоги.

Досі частими є ситуації, в яких люди та організації за кордоном не можуть знайти надійні контакти в Україні, щоб запропонувати підтримку чи співпрацю. Навіть ті, хто має контакти, інколи бояться писати, бо не розуміють, чи доречно турбувати людей у розпал війни.

Тож варто бути на зв’язку та розповідати через різні канали, чим ви зараз займаєтеся. Це сприятиме партнерствам і фінансовій сталості в довгостроковій перспективі.

Знання іноземних мов, якими говорять партнери, теж важливе в цій комунікації. Ми звикли покладатися лише на англійську. Але наш досвід показує, що варто вчити й інші, і спілкуватися з людьми їхньою рідною мовою.

Обирайте те, що вам краще вдається

Якщо добре розумієте логіку проєктного менеджменту — заповнюйте грантову заявку. Готові до постійної комунікації для залучення індивідуальних внесків — запускайте краудфандингову кампанію. Обирайте найбільш зрозумілий для вас спосіб фандрейзингу, в якому впевнені. Можна жодного разу не написати грант, але успішно співпрацювати з партнерами або мати регулярну підтримку спільноти.

Окрім усвідомлення, на що потрібні гроші, варто розуміти, які навички потрібні вам для залучення того чи іншого джерела фінансування. Відчуваєте, що необхідних знань не вистачає? Звертайтеся до фахівців та навчайтеся. 

Корисні ресурси та можливості

• Перегляньте цю добірку відео, щоб краще зрозуміти особливості роботи з грантовими програмами «Креативної Європи».
• Найкращий спосіб навчитися писати грантові заявки — не гаяти час, а брати й писати їх. Знайдіть актуальну грантову можливість і спробуйте заповнити заявку. Свої записи покажіть тому, хто успішно працював із грантами. Досвідчений фахівець порадить, що можна покращити у вашій заявці. Раз за разом ви навчитеся описувати свою ідею все краще.
• Якщо в найближчому колі таких знайомих немає, запишіться на безоплатні онлайн-консультації для діячів культури та мистецтва. Наприклад, такі зустрічі кожні два тижні організовує «Інша Освіта». Слідкуйте за анонсами на сторінці  організації у Facebook.
• Рекомендую переглянути лекції з курсу грантового менеджменту, які спільно створювали «Інша Освіта» та Український культурний фонд.
• На платформі Business Model Ideas можна дослідити бізнес-моделі різних світових компаній. Тут лаконічно описані основні ресурси та надходження. Також є шаблони різних бізнес-моделей. Особисто я прикладаю їх на наші мистецькі проєкти й аналізую, що може спрацювати у нас.