«Працюємо у мінус, бюджетів майже немає», — Дмитро Деркач, «Планета Кіно», про маркетинг-стратегії нової реальності та антикризові заходи бізнесу

У межах проєкту-дослідження про український креативний ринок «VECTOR нової реальності» з kama.studios ми проводимо опитування серед маркетологів і топменеджерів про роботу з рекламою та креативом. Також ми попросили декого з них чесно розповісти, що відбувається в їхньому бізнесі та маркетингу.  

Дмитро Деркач, співвласник «Планети Кіно», у своїй колонці розповів, як компанія будує свої комунікації, що по бюджетах та які антикризові заходи вони вживали для збереження бізнесу. 

Антикризові заходи

24 лютого, звісно ж, усі ТРЦ і кінотеатри зачинилися. Ми сказали всім співробітникам насамперед подбати про власну безпеку та безпеку родини, тому вони переважно роз‘їхалися. Подібна ситуація була й у наших партнерів — дистриб‘юторів фільмів, постачальників інгредієнтів для попкорну та продуктів для наших Кіномаркетів і барів.

• Фільми. Основним завданням було і ще залишається відновити постачання прем‘єрних голлівудських фільмів одночасно з їхнім виходом у світі. Це не просте завдання, тому що дистриб‘юторам необхідно робити дубляж фільмів (фільми мовою оригіналу в Україні не дуже популярні). Для цього необхідна команда акторів, технічних спеціалістів, студія, а всі роз‘їхались до різних міст. Також це витрати, які можуть навіть не окупитися в умовах, коли багато кінотеатрів не працює, а в тих, які все ж працюють, відвідувачів дуже мало. 
• Ми активно спілкувалися з дистриб’юторами й іншими кінотеатрами, щоб переконати всіх відкриватись і працювати. Нам зараз уже починають повертати прем‘єри, але без дубляжу. Це вже щось, якийсь натяк на покращення ситуації.
• Команда. Співробітників ми поки що масово не звільняли, постійно платили невелику частину їхньої звичайної ставки. Співробітникам, які активно працюють, виплачуємо практично довоєнні зарплатні. Довелося відпустити деяких спеціалістів, які до нас приєдналися безпосередньо перед війною. Але ситуація дуже погана, відвідуваність низька. Не виключаю, що все ж таки доведеться когось скорочувати. 
• Попкорн. Виробництво та продажі нашого попкорну Pumpidup довелося зупинити. Зараз починаємо відновлюватися. Але багато проблем із логістикою. Ми закупаємо зерно у США і возили його морем. Тепер треба шукати інші шляхи постачання, і вони точно будуть суттєво дорожчими. 
• Оренда. Ми не платимо зараз оренду торговим центрам, лише комунальні та сервісні платежі. Це дуже допомагає скоротити витрати та якось виживати. 
• Бюджети. Як би ми не намагалися зараз зменшувати витрати, ми все одно працюємо в мінус, зі збитками. У такій ситуації ми також максимально скорочуємо витрати на рекламу, комунікації. 

Комунікаційна та маркетинг-стратегії 

На жаль, довелось усе суттєво порізати. Бюджетів майже немає. Тому зараз насамперед працюємо через комунікацію з клієнтами з нашої бази CRM, а також у соцмережах.

У нас понад 1 млн зареєстрованих клієнтів, сотні тисяч користувачів мобільного застосунку, відвідувачів сайту. Ми активно використовуємо Sales Force Marketing Cloud для автоматизації комунікацій у всіх цих каналах. На цей напрям робимо основний акцент. Ці комунікації у нас уже давно працюють дуже ефективно. 

Тенденції на ринку  

Я помічаю, що багато брендів затихли, стало менше комерційної реклами. Також дуже багато намагаються донатити на ЗСУ. Хтось робить це щиро, хтось, як мені здається, просто піариться на цій темі. 

Я не думав, що я таке буду говорити, але я почав відверто пишатися нашими військовими, нашими урядовцями та президентом, а також величезною кількістю українців, які активно допомагають країні, військовим і один одному. Це прекрасно. 

Так само дуже багато брендів почали випускати продукти з патріотичними креативами, гаслами, фразами, які виникли під час війни та стали трендовими. Я не вважаю це поганим, це допомагає підіймати нашу національну свідомість. Просто відзначаю, що це насправді тренд.

Як відновлюватиметься індустрія

Коли у ковідні часи мене запитували, що далі, я відповідав, що нічого не зрозуміло й неможливо прогнозувати. Але тоді я хоча б розумів, що коли-небудь люди зможуть ходити в кінотеатри й буде відкладений попит. Зараз ситуація ще гірша. Невідомо, коли українці повернуться до своїх міст, скільки їх повернеться і коли без повітряних тривог можна буде ходити в кіно. До того ж є ризик, що в будь-який момент наші кінотеатри можуть просто розбомбити. Тому мені дуже важко давати якісь прогнози. 

Єдине, що мене трошки надихає — це згадки про 2013  і 2014 рік: революцію, війну в Донецьку, Луганську, фінансову кризу і падіння гривні. Тоді люди відмовилися від дорогих купівель, мандрівок, але в кіно ходили дуже активно, тому що всім необхідні розваги, а кіно — це просто, зрозуміло і дешево. 

Я сподіваюсь, що люди почнуть активніше повертатись у Київ, Харків, Дніпро, Одесу і поновлять походи у кіно.