БІЗНЕС

Чи могла спрацювати бізнес-модель «Оптики 1st»? Думки експертів і поради інвесторам

22 Лютого 2022, 19:00
15 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Оптика 1st: чи могла спрацювати бізнес-модель
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

В останні дні в українських медіа та в соцмережах з’явилося багато публікацій про компанію «Оптика 1st». Мережа з майже 280 салонів закрилася, а її засновника підозрюють у шахрайстві.

Ми розібралися в ситуації та разом з експертами з’ясували, чи могла бізнес-модель «Оптики 1st» приносити прибуток та на що варто звернути увагу, перш ніж вкладати гроші у франшизу.

Як працювала мережа

Вадим Щичко. Фото: Олена Шунькіна для Forbes Ukraine

Мережу оптик створив підприємець Вадим Щичко. 2016 року він відкрив у Дніпрі першу точку з продажу окулярів. На закупівлю товару й обладнання витратив орієнтовно $40 000.

Підприємець фокусувався на продажі окулярів та лінз за середньою та низькою ціною. В інтерв’ю Вадим Щичко розповідав, що в цій ніші ще немає сильних мережевих гравців. А на окремих точках роздрібної торгівлі продають багато неякісного товару. Для мережі «Оптика 1st» лінзи закуповували в Європі, а виготовлені за індивідуальним замовленням оправи в Китаї.

Спочатку Вадим Щичко намагався масштабувати бізнес за допомогою класичної, активної франшизи. Та, за словами підприємця, потенційні франчайзі не дуже хотіли вдаватися в тонкощі медичного бізнесу.

Тож Вадим Щичко вирішив вести бізнес за моделлю пасивної франшизи. За інформацією Forbes, першого франчайзі Щичко знайшов через друзів. Точка відкрилася в серпні 2019-го. За наступні два з половиною роки компанія підписала угоди із понад сотнею інвесторів.

Останні реєструвались як ФОП (фізичні особи-підприємці), усі процеси здійснювалися від їхнього імені. Водночас вони не брали участі в операційній діяльності. Усім займалася компанія-франчайзер.

«Оптика 1st» вибирала локації для магазинів, займалася ремонтом приміщень, закупівлею меблів, обладнання, навчанням співробітників, усім операційним управлінням. Інвестиції на відкриття салону становили $40 000. У компанії обіцяли річну дохідність від 15 %.

100 % чистого прибутку виплачували інвестору, поки він не поверне гроші, які вклав у магазин. У компанії гарантували окупність інвестицій протягом 30 місяців. Далі прибуток салону ділили між інвестором і компанією 50/50.

У мережі можна знайти інформацію, що інвесторам обіцяли річну дохідність до 40 %. Ми не знайшли роликів чи тексту, де про це говорить сам Щичко. Зате на YouTube є відео «УкрІнвестКлубу» з назвою «Инвестиции в сеть магазинов „Оптика 1st“. Как получать 40 % годовых?». У самому відео Щичко говорив про дохідність мінімум 20% від обороту.

Такі умови приваблювали інвесторів. За власними даними «Оптика 1st», на 15 січня 2022 року в мережу входило до 277 салонів у 150 містах України та два у Варшаві (Польща). За даними AIN.ua, інвестори загалом вклали в мережу $11–14 млн. Приблизно 80 з них прийшло через поради «УкрІнвестКлубу» вкладатися в «Оптика 1st».

Стрімке зростання мережі привертало багато уваги. Вадим Щичко розповідав про свій бізнес у багатьох медіа — MC Today, Forbes, AIN.ua, RAU, Liga.net. Публікації були й рекламні, і редакційні. Підозр не виникало ні в медіа, ні в інвесторів.

Чому виникли проблеми

Схоже, проблеми «Оптика 1st» почалися 31 грудня 2021 року. За даними Liga.net, на одному з YouTube-каналів вийшов ролик (він уже недоступний) підприємця Олександра Перця. Останній представив внутрішні документи «Оптика 1st». З відео виходило, що Щичко показував інвесторам несправжні цифри.

За словами співзасновника ««УкрІнвестКлубу» Дмитра Карпіловського (вклався в мережу), після ролика інвестори почали глибше вивчати документацію та звіти, а також ставити запитання самому Щичку. Він також зазначив, що Щичко робив липові купівлі, щоби показувати більший виторг у фінансовій звітності — іноді на 70 % вищий. Крім того, приховувалися витрати та заборгованості перед постачальником. Орієнтовно 43 салони не відкрили взагалі.

2 лютого компанія повідомила, що «Оптика 1st» реформується. Через це деякі салони мережі будуть відокремлені, а діяльність інших призупинена.

Скриншот зі сторінки «Optika 1st»

Під цим дописом люди з різних міст написали, що не можуть забрати свої замовлення, бо салони оптики зачинені, а на телефонні дзвінки ніхто не відповідає. Клієнти компанії вимагали віддати їм їхні замовлення або повернути гроші. Ми просили коментар у «Оптика 1st», але не отримали відповіді.

Після розголосу Щичко зник із публічного поля. У коментарі Liga.net Карпіловський заявив, що інвестори пропонували Щичку передати їм у загальне володіння власні 10 салонів, дві клініки, а також частки партнерів на понад $1 млн. Вони прагнули врятувати мережу, проте не домовилися зі Щичком. Наразі кожен інвестор вирішує, що робити далі. Також розглядають і колективне подання заяви до правоохоронних органів.

Що кажуть експерти

Роман Кирилович

На YouTube-каналі FranchTV Роман розповідає про франшизи та бере інтерв’ю у відомих підприємців. У грудні минулого року на FranchTV вийшло інтерв’ю з Вадимом Щичком.

У цей час бізнес мережі оптик ще здавався дуже успішним. Та в інтерв’ю Роман Кирилович запитав Вадима Щичка, чи бувають в «Оптика 1st» ситуації, коли дивіденди виплачують коштом нових інвесторів. Вадим заперечив це.

Роман Кирилович розповів нам, чому поставив таке питання під час інтерв’ю та як він оцінює ситуацію.

Про інтерв’ю на FranchTV

Моє питання виникло після спілкування з іншими учасниками цього ринку, з людьми, у яких також є магазини оптики. Їх дивувала «математика» мережі.

Звісно, ці люди — конкуренти «Оптики 1st», тому мене цікавила відповідь самого Вадима. Він сказав, що виплати йдуть не від нових інвесторів, а від роботи кожної оптики. Інвестор вкладає гроші в оптику й отримує дивіденди лише від її діяльності. Наскільки я розумію, це — правда.

Водночас ніхто не згадував про статтю доходу від «інтернет-продажів», яку вказували у звітності інвесторів. У результаті це і стало причиною скандалу. Судячи з усього, у компанії «домальовували» різницю між реальним становищем і обіцянками з реклами бізнес-моделі.

Ми зробили це інтерв’ю з Вадимом, тому що його кейс, його швидкість зростання здалися нам справді винятковими. Нам було цікаво розібратися з цим. Та згодом з’ясувалося, що насправді оптики не заробляли стільки грошей, як казали в компанії.

Вадим Щичко начебто казав про те, що він давав товарний кредит оптикам коштом компанії-управителя. Та це однаково віртуальний прибуток, не з операційної діяльності.

Коли ми записували інтерв’ю, я не знав усіх цих нюансів. Певні «сигнали» в мене були, тому я і спитав, чи не працюють вони як «МММ».

Про пасивну модель франшизи

У мене немає питань щодо моделі франшизи, яку використовували в «Оптиці 1st». Це лише інструмент, схема взаємодії. Як скальпель, яким можна і вилікувати, і вбити.

Є активна франшиза, за якою працює 99 % усіх на ринку. По суті, людина купує собі роботу: інвестує у відкриття якоїсь точки й працює там.

У пасивній франшизі інвестор не керує точкою, нічого не робить для цього бізнесу. Усім займається правовласник, франчайзер. Він керує бізнесом, відкритим за гроші інвестора, як своїм власним.

Скажімо, підприємець відкрив свою кав’ярню, хоче ще одну, але не має для неї грошей. Він не хоче чекати, доки його бізнес генеруватиме такі прибутки, яких вистачить для наступних кав’ярень. Тому залучає кошти: показує майбутнім інвесторам фінансовий план, умови. Так відкриває наступні точки й розвиває свою управлінську експертизу.

Може бути й інша ситуація: коли підприємець не хоче масштабуватися за класичною активною моделлю франшизи. Він боїться, що франчайзі вкрадуть його технології, ноу-хау, або не так обслуговуватимуть клієнтів і все зіпсують. У цьому випадку також доречна пасивна бізнес-модель. Загалом, ми віримо в неї й активно її впроваджуємо.

Одним із наших перших клієнтів у цій моделі була IQ Pizza. Вона активно розвивається вже три роки, налічує майже 100 локацій. У них немає проблем, бо вони надають правдиву інформацію. Якщо якась локація не працює, інвестор знає про це. Він отримує дивіденди з фактичного доходу.

За моделлю пасивної франшизи в нас розвивається мережа Smartass. «Планета кіно» планує також використати саме цей варіант.

Чому в компанії виникли проблеми

«Оптика 1st» — банальний приклад, як бажання дуже швидко рости зіткнулось із тим, що в певний момент компанію «підстрелили». Причому доволі кумедно: за допомогою одного ролика на YouTube. Це посіяло паніку серед інвесторів.

Проблеми «Оптики 1st» виникли не через бізнес-модель франшизи. Вони з’явилися через те, як керівництво компанії надавало звіти.

Щоби приваблювати інвесторів і зростати швидше, приховували реальні продажі й показували фейкові. Напевно, у компанії був план, коли вони припинять це й перейдуть до іншої історії.

Думаю, що концепція «Оптики 1st», може працювати: $40 000 інвестиції в один салон, окупність 20–40 % на рік і повернення інвестицій протягом 30 місяців. Є бізнеси, у яких річний дохід ще вищий. На ринку багато пропозицій із подібною концепцією.

У мене немає власних претензій до Вадима чи компанії «Оптика 1st». Я не був інвестором. Відповідно, не спілкувався з Вадимом. Усе, що я розповів, — мої думки й інформація, яку я отримав не з перших, а, можливо, з других вуст.

Мирослава Козачук

Пасивні інвестиції — непопулярний формат франчайзингу. Головна ціль багатьох підприємців, що розвиваються за франчайзингом, — передача операційного управління на партнера. Франчайзери чекають на вмотивованого франчайзі, що хоче активно брати участь в управлінні та впливати на ефективність власної точки. Останній же хоче мати бізнес-зобов’язання та бачити результат своїх дій на бізнес-показниках, а не просто бути інвестором.

Ми займаємося побудовою мереж і продажами франшиз. Отримуємо сотні заявок на різні пропозиції ринку та не мали ще жодного запиту на купівлю пасивної франшизи.

Щодо франшизи салону оптики:

  • Вилка інвестицій у салон оптики — від $25 000 для маленького формату (типу острівця в торговельному центрі) до $40 000 для великого.
  • Початкові інвестиції зазвичай покривають операційні та капітальні витрати, фонд оплати праці, паушальний внесок Паушальний внесок оплата за право користуватися успішною моделлю заробітку і ввійти на ринок під відомим брендом , закупівлю товару та обладнання, податки тощо.
  • Ментально комфортний термін окупності франшизи з інвестиціями $50 000 тепер складає 1,5–2 роки (до 24 місяців). Цей показник треба закладати під час формування бізнес-моделі франшизи, аби потім не перейматися через брак попиту серед інвесторів.

Для управлінської франшизи найголовніше, щоби зростання мережі було пропорційним до збільшення операційних можливостей (розміру команди, кількості складів, налагодженості логістики). Тому я раджу інвесторам оцінювати внутрішній ресурс франчайзера перед тим, як іти в партнерство.

Бізнес-модель «Оптики 1st» — це замануха для інвесторів.

Олег Зубченок

Загалом, ідея франшизи — це активний партнер. Він може швидше і краще робити те, чого не зробить корпорація. Також це зменшує фінансове навантаження, бо інвестор вкладає гроші у відкриття точки.

Пасивна франшиза — це розподіл ризиків і прибутків з інвестором. Наприклад, у паливній роздрібній торгівлі вона виглядає так: об’єкт нерухомості передають в оренду компанії-управителю. Й оренда тут — не класичний фікс, а розподіл маржі.

У пасивній моделі франшизи зазвичай є фіксована частина, яку виплачують інвестору. Вона приблизно дорівнює ставці кредитування. Плюс є змінна частина виплати, яка залежить від результату роботи бізнесу.

В історії з «Оптикою 1st» пасивна франшиза — це рекламний трюк. За документами — усе на ФОП інвесторів, формально — саме вони все роблять, і вся відповідальність лежить на них.

Компанія-управитель начебто керувала бізнесом, допомагаючи підприємцям і контролюючи весь їхній кеш. Та ризики залишили на інвесторах.

Було би краще, якби вони просто дали кредит для бізнесу під заставу. Та обіцяні 40 % дохідності їх занапастили.

Загалом, $40 000 — адекватна вартість інвестицій для роздрібної торгівлі. Але для оптик вона виглядає завищеною на $10 000–15 000. Тут немає особливих вимог для приміщення й обладнання, товарний запас не надто дорогий, каса — теж. Якщо правильно все проаналізувати, врахувати всі чинники, то окупність такого бізнесу — орієнтовно 3–5 років.

Сама бізнес-модель «Оптики 1st» написана так, що я б на неї погодився, якби не розумів, що в оптиці — звичайний товар. Там не буде великого попиту й регулярного потоку клієнтів, як у кав’ярні чи в точці продажу шаурми.

Що каже юрист

Голова комітету проєктного інвестування та M&A в Асоціації адвокатів України Олеся Романенко детально проаналізувала інвестиційний договір «Оптики 1st» та написала свої висновки у Facebook. Він передбачав два ключові моменти:

  • використання комерційного найменування;
  • надання послуг із відкриття магазину та управління його комерційною діяльністю.

Договір не захищав інвесторів. У ньому немає положень, які б регулювали контроль за використанням коштів, ставили вимоги до операційної діяльності, до формату звітності. Такі пункти могли б захистити інвесторів від негативних наслідків, передбачити ситуації, коли управління господарською діяльністю здійснюється неефективно.

Згідно з договором, джерелом повернення інвестованих коштів був виключно чистий дохід (прибуток) від роботи магазину, у який інвестор вклав гроші. Жодних обов’язків щодо ефективного управління та досягнення фінансових показників не було.

У тій ситуації, що склалася, інвестор юридично залишається суб’єктом підприємницької діяльності, може мати в оренді приміщення, закуповувати товар і далі працювати без компанії-виконавця.

«Оптика 1st» ж не просто самоусунулася від виконання договору й перестала вести бізнес. У компанії відмовилися від оренди магазинів, звільнили людей без виплати зарплати. Невідомо, де зараз перебуває обладнання та товар.

«Якби виконувались умови договору і виконавець не мав наміру «кидати» інвестора, він міг би вийти на переговори, роз’яснити ситуацію та спробувати знайти рішення для порятунку бізнесу та інвестиційних коштів».

Усе що зробив виконавець, свідчить про шахрайські дії. І хто б зараз не говорив, що інвестиції — ризикована діяльність, і інвестор йде на цей крок, знаючи, що може втратити все, — це неправда, адже цього можна було уникнути.

Олеся Романенко

Якщо потенційний інвестор бачить проєкт інвестиційного договору на кшталт «Оптики 1st», юристка радить або зовсім не ризикувати, або запропонувати вдосконалену схему інвестування:

  1. Окремий договір на використання ТМ із чітко прописаними умовами використання та умовами дострокового розірвання.
  2. Інвестор мусить мати право призначити свого фінансового контролера за господарською діяльністю магазина з доступом до всіх показників.
  3. Прописати умови в договорі так, щоби бізнес і далі існував й належав інвестору, навіть якщо виконавець виявиться недобросовісним.

Інвесторам «Оптики 1st» Олеся Романенко радить відкриття кримінальної справи та подати цивільний позов у її межах. 

Обіцянки великого прибутку завжди пов’язані з високими рисками. Пам’ятайте про це й інвестуйте обачно.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Завантаження...