preview preview
Нова функція

Слухай статті з Respeecher

Нова функція дозволяє слухати статті в зручному форматі завдяки технології від Respeecher. Насолоджуйтесь контентом у будь-який час – у дорозі, під час тренувань або відпочинку.
preview
00:00 00:00
Наступні статті
    Завантажується
    Голос
    Вибір голосу
      player background
      Вибір голосу
        Наступні статті
          Завантажується
          00:00 00:00
          НОВИНИ

          «Барс» збільшив дальність до 1000 км і бойову частину до 60 кг

          07 Вересня 2026, 18:40
          3 хв читання
          Глібічук Марія Редакторка стрічки новин
          Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
          Режим читання

          Режим читання збільшує текст, прибирає всю зайву інформацію зі сторінки і дозволяє зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

          Анонімний розробник українського «Барса» розповів «РБК-Україна» про нові характеристики реактивного дрона. Розповідаємо детальніше.  

          Що сталося

          За словами розробника, перша версія безпілотника мала бойову частину 22,5 кг і дальність до 700 км. Наразі дальність польоту збільшилася з 700 км до 1000 км, а бойова частина до 60 кг. Швидкість безпілотника становить понад 700 км/год. Від початку розробки команда провела понад 40 офіційних інженерних модернізацій.

          «Барс» — український реактивний безпілотник, який розробники називають ракетодроном. В офіційних документах його кодифіковано як БпЛА, що дозволило швидко прийняти апарат на озброєння. Водночас завдяки реактивному двигуну та високій швидкості він за характеристиками більше нагадує ракету, якою на фінальному етапі може керувати пілот.

          «Барс» створений на базі єдиної платформи, завдяки цьому його можна конфігурувати під три різні типи завдань, змінюючи співвідношення палива та ваги бойової частини:

          • «Дип-страйк» — для ударів по цілях у глибокому тилу ворога.
          • «Мідл-страйк» — для середніх відстаней.
          • «Фронт-страйк» — для роботи на лінії фронту.

          Чому це цікаво 

          Алгоритми ШІ задіяні на всіх етапах — від проєктування конструкції до системи наведення. На підльоті до цілі оператор може обрати між ручним керуванням апаратом і повною передачею контролю оптичній системі автоматичного донаведення. Попри роботу ворожих систем радіоелектронної боротьби, розробникам вдалося створити систему зв’язку, яка дозволяє керувати дроном онлайн безпосередньо над територією ворога.

          Важливо, що понад 74% компонентів «Барса» вже виробляються в Україні. Єдиною критичною деталлю, яку доводилося купувати за кордоном, залишався турбореактивний двигун. Проте власна українська розробка такого двигуна успішно пройшла фінальні тести, що допоможе уникнути затримок із поставками.

          За словами розробника, на початку вересня 2026 року розпочинає роботу спільне підприємство на території Європи, тож перші реактивні дрони з цього виробництва мають надійти до Збройних сил України вже з 10 жовтня.

          Більше про це

          01 НОВИНИ

          «Мавка Технолоджі» створила робота для евакуації та вантажів — фото

          Додати в закладки

          Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

          Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

          Партнерські матеріали

          Скільки насправді можна заробити на землі: розповідаємо про дохідність аграрних інвестицій
          01 БІЗНЕС
          Скільки насправді можна заробити на землі: розповідаємо про дохідність аграрних інвестицій
          «Всесвіт навколо бренду»: Razmik Production запускає RAZMIK AGENCY — як тепер працюватиме команда?
          02 БІЗНЕС
          «Всесвіт навколо бренду»: Razmik Production запускає RAZMIK AGENCY — як тепер працюватиме команда?
          RORI — новий маскот «Аврори»: хто він такий і як з’явився?
          03 БІЗНЕС
          RORI — новий маскот «Аврори»: хто він такий і як з’явився?
          Як об'єднати внутрішні процеси та клієнтські сервіси в одну цифрову екосистему: досвід OTP Bank та рішення від Banza IT
          04 БІЗНЕС
          Як об’єднати внутрішні процеси та клієнтські сервіси в одну цифрову екосистему: досвід OTP Bank та рішення від Banza IT
          Завантаження...