Banda — 11 років. «Випускники» розповідають, чого навчилися в агентстві та як це допомогло у власних проєктах
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
У вересні найтитулованішому українському креативному агентству Banda виповнилося 11 років. За цей час вони два рази привезли в Україну срібного «Каннського лева», ставали найефективнішою агенцією світу, розказали про українську сміливість та потрапили в кілька гучних скандалів.
Будь-яке агентство роблять люди. За ці 11 років з Banda вийшло багато яскравих професіоналів, які створили власні агентства. Ми вирішили поспілкуватись з деякими з них і розпитати, який досвід вони отримали в Banda та як його використовують у власних командах.
Я три роки працювала в Saatchi & Saatchi, потім рік в команді «Київстар» в Adventa Low (так тоді називалось це агентство, здається) перед тим, як мене покликали в Banda. На той момент у мене вже був значний досвід і сформований стиль. У Banda я, мабуть, «довиховала» характер, гнучкість, набрала ще більший темп у роботі. А ще отримала інший досвід в невеликому агентстві: коли прийшла, нас було, здається, людей 10. Це був, мабуть, 2014-й.
З Banda я спочатку пішла в тривалу «творчу відпустку», а потім кілька років створювала проєкти в форматі «людина-агентство». У цей період зустріла своїх творчих партнерів, і згодом ми відкрили Drama Queen. Тобто в Banda я працювала давно. Думаю, тоді агентство разюче відрізнялась від того, яким стало зараз: і за масштабом, і за підходами. Але деякі принципи, які я засвоїла там, пам’ятаю досі.
Думаю, саме в Banda я навчилась ніколи не виправдовуватися за свої роботи. Впевнилась, що та сама славнозвісна відвертість — найкраща політика в стосунках і з командою, і з клієнтом. Що клієнт має бути партнером, а не замовником. Ще Banda після довгих років роботи в великих агенціях показала мені, що все може бути простіше. Можна виключити з роботи зайві етапи, процедури, пустий етикет. Від цього проєкти не постраждають, а навіть навпаки.
І головне — у Banda я працювала з чудовими талановитими людьми. З деякими досі товаришую, а з кимось — перетинаюся в роботі.
Я прийшов у Banda, бо хотів у Banda — це було найкраще місце для креативника, якщо ти прагнув робити дійсно цікаву та сміливу рекламу. Тоді здавалося, що мене там навчать якось по-особливому придумувати та знімати її. Насправді Banda відкрила якусь зовсім нову нішу на ринку. Зробили так, що емоційна та креативна реклама, яка чіпляє та зачаровує, була потрібна не тільки самим креативникам, а й клієнтам.
Завдяки раннім роботам Banda, які порвали ринок, українські клієнти справді захотіли робити щось сміливе. Побачили в цьому цінність та ефективність для бізнесу. На мою думку, це і є першочергова заслуга Banda — вони зробили креативну рекламу потрібною клієнтам. Усі агентства, які з’явилися після Banda чи «вийшли» з неї, у якомусь сенсі користуються її надбаннями як першопрохідця.
Я прийшов у Banda в 19 років, коли там працювало до 20 людей. А пішов, коли агентство зросло майже до 100 співробітників. Мабуть, я застав всі етапи перетворення Banda з креативного феномену, де всі хотіли працювати, на великий креативний бізнес.
Головне моє спостереження про «секрети успіху» Banda полягає зовсім не в креативі. Мені здається, що нам вдавалося робити видатні роботи через видатні стосунки з клієнтами. Коли я працював, у Banda все сильно було про те, щоб «зламати корпоративну стіну». Тобто працювати не на рівні «компанія-компанія», а «люди-люди».
Я думаю, у інших агентствах великі проєкти часто не виходять у світ чи виходять значно слабшими, бо стосунки залишаються на «серйозному професійному рівні». Обидві сторони не можуть обговорити робочі моменти людською мовою, зрозуміти одне одного з точки зору людських емоцій і аргументів.
У Banda мене навчили й менеджери, і засновники ставити себе на місце клієнтів саме з цієї точки зору. Це дозволяє розуміти справжню причину їхніх можливих хвилювань чи коментарів. А ще навчили починати діалог з питання «чому вам так здається», а не з заперечення «ні, ви все не так зрозуміли».
Мене кілька разів кликали в Banda, але якось зорі не сходились. Потім туди перейшли креативні директори з Ogilvy, за якими я дуже слідкував, — Саша Дорогунцова і Тарас Дзендровський. Тут я і подумав, що це точно доля, і треба йти, але опинився у Fedoriv. Врешті все ж таки потрапив до Banda і провів там дуже класні майже три рочки.
Багато всього навчився, але напевно найбільше — свободі. Тобто не чекати, не питати, експериментувати. Цьому ніхто особливо не вчив, але дух агентства сприяв такій свободі. У Banda відбувся мій перший режисерський досвід. А ще було багато проактивних проєктів, де взагалі без брифу, але з ідеєю. Наприклад, «Люксоптика», «Bad Boy», «Особлива Республіка Крим». Плюс були близькі за духом клієнти, яких я просто обожнював за сміливість, — Comfy та OKKO.
Отримані в Banda досвід та навички стали для мене гарним фундаментом. Він дозволяє будувати щось нове, експериментувати, порушувати правила так, щоб комунікація все одно працювала.
Потрапив у Banda, бо хотів більше саме крутих знімальних проєктів. Перед тим, як перейти з Ogilvy, довго вагався. Коли працюєш у мережевому агентстві, воно тебе «затягує». Тобі наче комфортно, але розумієш, що кожний день ходиш на роботу, але по суті стоїш на місці в креативному розвитку. А ще повпливало те, що на той момент в Banda перейшли Саша Дорогунцова та Тарас Дзендровський. На той час вони були для мене найсильнішими креативниками та моїми менторами.
У Banda навчився працювати з темпом 2х. Пам’ятаю момент, коли за два дні написав, мабуть, цілий альбом пісень для Comfy. А ще кампанію Comfy, де ми обстібали сексистську рекламу з 50-х. Від неї підгоріли коментарі альфа-самців усієї України, зате тюфтельки в рекламі не підгоріли, бо мультиварка класна.
Великим плюсом роботи в Banda було те, що ти розумів — працюєш із найкращими людьми. Саме тому частина людей, які звільнились, відкрили власні агентства. З негативних моментів маю сказати, що треба бути готовим віддаватися роботі на 120% і виходити з офісу іноді о 23:00. Інколи це дуже виснажувало.
Зараз, маючи власне агентство, я розумію, що Banda була хорошим трампліном для старту своєї справи. Не скажу, що ми перейняли якісь фішки, але я вдячний за круті проєкти, які зробив, працюючи там.
