СТАРТАПИ

Антидрон-рушниці, симулятори та БПЛА. Як працюють 5 українських оборонних стартапів

09 Листопада 2023, 09:00
21 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Юлія Ткач Керую відділом новин, популяризую підприємництво, надихаю конкурентів та вірю в український бізнес.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

У нещодавньому есе для The Economist головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний розповів, що Україні потрібен технологічний стрибок, аби уникнути затяжної війни. Докладніше про його бачення можна прочитати тут. Ми ж хочемо розповісти про рішення, над якими вже працюють українські компанії у сфері defence-tech.

У рамках спеціального випуску «Хто ці люди» Head of News Юлія Ткач зібрала історії українських стартапів у цій галузі, а також розповідає про їхній продукт, інвестиції та плани.

Своїми думками поділилися: 

  • Ярослав Філімонов — CEO Kvertus. 
  • Віталій Барановський — СЕО MPS Development.
  • Михайло Обод — співзасновник Skiftech.
  • Мар’ян Сулима — СЕО Zvook.
  • Команда Ukrspecsystems.

Усі стартапи, згадані в тексті, увійшли до каталогу продуктових ІТ-компаній Incredible Tech. Його розробили Асоціація IT Ukraine разом із Міністерством цифрової трансформації, агенцією Top Lead та UKRSIBBANK BNP Paribas Group з метою їх просування на глобальному ринку.

Kvertus

  • Чим займається компанія: Kvertus — розробник та виробник засобів радіоелектронної боротьби та розвідки.

Ідея

Засновник компанії, Андрій Знайченко, за освітою лікар. Він зацікавився виробництвом засобів блокування зв’язку під час бізнес-екскурсії до Китаю. Побачив там антидронову рушницю — і загорівся ідеєю створити такий засіб протидії БПЛА в Україні. 

Це сталося на початку війни в 2014 році. Знайченко зібрав команду ентузіастів, які на добровільних засадах рік займалися розробкою. Фінансування від держави ні тоді, ні зараз не було. У проєкт вклали власні кошти. Наприкінці 2016 року з’явилася перша антидронова рушниця і власне сама компанія Kvertus.

Я познайомився з Андрієм у 2020-му, консультував на фрилансі щодо розвитку бізнесу та HR. За освітою я військовий психолог, маю понад 10 років досвіду роботи. З 2021-го став його партнером, аби закривати операційну складову бізнесу.

Сьогодні в команді більше як 30 співробітників та орендовано площу понад 1 000 кв. м. Потрібний для обладнання метал робимо самостійно. Маємо збиральний, паяльний цехи. Налагоджуємо конвеєрне збирання, щоб задовольнити попит, що зростає, на нашу продукцію.

Продукт

Наш продукт — зброя, яка не вбиває, а зберігає життя людей. Ми працюємо в напрямі розробки засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та радіоелектронної розвідки (РЕР). Продуктом можна користуватися як на передовій, так і на об’єкті критичної інфраструктури, який потребує захисту. За перші п’ять років роботи компанії ми відвантажили близько 100 одиниць своєї продукції силовим структурам. А за 2022-й зробили вже більше як 1 000 окопних РЕБів. 

Загалом у лінійці близько 11 різних приладів. Наша перша антидронна рушниця важила 15 кг, могла глушити безпілотники на відстані 500 м.

Наразі вага знизилася до 5-6 кг. Рушниця стріляє на відстань до 3 км та працює до години на посиленому акумуляторі.

Окопні РЕБи допомагають нейтралізовувати ворожі дрони. Вони працюють як від акумулятора так і від мережі. Складаються з 2 частин: 

  • Генераторна частина ідентифікує перешкоди, на яких літають дрони.
  • Антени направленого типу, або купольні, передають ці перешкоди.

Коли дрон потрапляє в зону дії антен, канали по яких він тримає зв’язок (управління, передача фото та відео, GPS), забиваються перешкодами. Це унеможливлює потрапляння сигналу від оператора до дрона, від дрона до супутника і від дрона до оператора. По суті безпілотник сліпне і починає діяти згідно з аварійним протоколом: він може сісти, зависнути в повітрі, полетіти на нульовий меридіан чи повернутися «додому», якщо має такі налаштування. Ефективність роботи — близько 1,5 км.

На початку 2023-го ми почали з партнерами R&D-проєкт — переносна станція виявлення БПЛА — Kvertus MS Azimut. Вона моніторить ефір на предмет будь-яких сигналів, у діапазоні від 60 до 6 000 МГц. Є 10 фільтрів, які відстежують частоти, що найбільш розповсюджені для керування дронами та передачі фото і відео. У перспективі за допомогою ШІ відзначатимемо конкретну модель дрона й марку виробника за накопиченою інформацією в базі даних. 

Крім того, розробили прилад, який нейтралізує ворожі FPV-дрони. Зараз тестуємо його на передовій.

Плануємо об’єднати свої засоби у єдину мережу. Прагнемо побудувати комплексний пристрій, який автоматично виявляє дрони і знешкоджує їх без втручання людини.

Інвестиції

Складно порахувати. До прикладу, у розробку переносної станції виявлення БПЛА з нуля вклали вже більше як $1 млн. Це як iPhone 15 у своїй ніші. Вона краща за всі аналоги в країні, бо розроблена на найсучасніший елементній базі Електронні компоненти, які використовуються для виготовлення приладів цифрової і аналогової електроніки .

Виклики

  • Нас повернули на загальну систему оподаткування. Силові структури, які співпрацюють з нами, не хочуть платити ПДВ, вони не розуміють, чому мають це робити. А ми не можемо по-іншому працювати. Дивно, що ухвалили закон про скасування оподаткування на ввезення антидронової продукції. Вітчизняні ж виробники оподатковані. Це трішки не чесно, на нашу думку.
  • Держава дуже важко виділяє кошти на антидронові засоби. Фактично в перший рік повномасштабної війни основними покупцями були благодійні фонди й бізнес. Це була адресна допомога на підрозділи. Зараз кон’юнктура ринку трохи змінилася. Військові частини й бригади отримують свої бюджети, і можуть витрачати їх на власний розсуд, включно з антидроновими рушницями. Тому зараз ми їздимо й наживо показуємо їм, як працює продукт. Тобто, основна проблема у тому, що ми як виробник не стоїмо на озброєнні. ЗСУ не закуповують у нас засоби напряму централізовано. Ця проблема на шляху до розв’язання — наразі ми готуємося стати на озброєння за спрощеною системою. Очікуємо цього на початку зими.
  • І головний виклик і єдина наша точка зростання — вихід на висококонкурентний міжнародний ринок. Щоб знайти там своє місце, важливо не лише мати якісний продукт, а й донести його цінність та важливість. Ми одна з небагатьох компаній у світі в напрямі РЕБ, обладнання якої відтестоване в бойових умовах. І це наша беззаперечна конкурентна перевага. 

У майбутньому ми…

Бачимо себе ключовим гравцем на світовому ринку радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки.

MPS Development

  • Чим займається компанія: MPS Development спеціалізується на розробці програмного забезпечення у сфері дронів та пілотованої авіації. 

Ідея

Компанію створили вдвох з моїм другом Дмитром. Ми з дитинства захоплювалися технологіями, читали про авіацію, космос, дослідження, любили фізику й математику. Мріяли бути програмістами. Навчаючись на військовій кафедрі в університеті, я розробив свої перші симулятори — три тренажери ППО. Після цього керівник військової кафедри запропонував попрацювати над симулятором. Це був 2008-й рік. З цього все й почалося.

Продукт

Ми розробляємо професійні комплексні симулятори/тренажери місій для безпілотників. Наш основний продукт — фреймворк для їхнього створення. Ми пропонуємо імітацію навколишнього середовища для навчання й виконання завдань. Мова не просто про симулятори, а про групові тренажери місій. Наприклад, для розвідувальних безпілотників — імітації реальних ділянок місцевості та бойового середовища, рух піхоти, техніки й навіть бойових дій.  

Ще одним нашим продуктом є центр управління польотами дронів. Він теж є фреймворком, який може застосовуватися в різних галузях для автоматизації операцій безпілотників. Наприклад, аграрна сфера, інспекція інфраструктури (нафта й газ, мости, дороги, залізничні шляхи), логістика, моніторинг місцевості чи периметру (зокрема, забрудненості мінами чи вибухонебезпечними предметами) тощо.

Наразі над фреймворком працює до 20 людей. Маємо три категорії клієнтів: 

  • виробники безпілотників;
  • великі користувачі (держави або корпорації);
  • сервісні компанії, які виконують завдання безпілотниками (наприклад, надають послуги агрокомпаніям).

У проєкт вклали від декількох мільйонів доларів. 

Виклики

  • Ми не до кінця розуміємо, як працювати з державою. Зокрема, як отримати від неї замовлення чи фінансування, які хоча б перекриють зарплати команди, не кажучи вже про гроші на розвиток. Тому ми працюємо з приватними клієнтами. Хоча в такий складний час для України хотіли би бути корисними своїй батьківщині.
  • Ще один виклик — як перетворити продукт на системний бізнес, здатний до масштабування. 

У майбутньому ми…

Найближчі плани — максимально забезпечити вітчизняних виробників безпілотників та нашу батьківщину тренажерами, щоб краще готувати команди й екіпажі. Через п’ять років — максимально розвинутися на світовому ринку.

Михайло Обод, співзасновник Skiftech

  • Чим займається компанія: Skiftech — компанія з повного циклу виробництва тактичних симуляторів для підготовки військових. З 2013 року розробляє їх для підрозділів ЗСУ, Нацгвардії, ССО, Держприкордонслужби та інших державних військових установ. 

Ідея

У 2013 році до нас звернулися викладачі Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» з запитом щодо військового лазертагу. На той момент ми вже виробляли таке обладнання для бізнесу. Ми мало що розуміли в технологіях для військових, почали вивчати цей напрям, проєктувати та розробляти перші прототипи. Уже через рік відвантажили тактичні симулятори в цей інститут. 

Я памʼятаю, як студентом проходив підготовку на військовій кафедрі: ви біжите, звідкись ніби стріляють, інструктор кричить: «Лягай, ти вбитий». Незрозуміло, звідки стріляли й чому вбитий, немає відчуття реалістичності. Тому для нас головним було розробити рішення, які можуть створити умови, наближені до бойових, тренують злагодженість і дають змогу відпрацьовувати різні сценарії. 

Продукт

Принцип роботи лазертагу схожий на роботу пульта від телевізора. При натисканні йде невидимий для людського ока інфрачервоний світлодіодний сигнал. Тактичні симулятори Skiftech працюють за схожим принципом. Проте функціональність і характеристики сильно відрізняються.

Найбільш поширеним нашим тактичним симулятором є персональний комплект бійця: жилет, чохол на тактичний шолом з датчиками ураження, навісний лазерний блок, що встановлюється на зброю та спеціальний браслет на руку — стрес-белт. Коли на тренуванні в бійців «влучає» лазер, датчики ураження та сенсори на шоломі й жилеті починають миготіти. Після цього браслет бʼє коротким імпульсом струму. 

Також ми виробляємо ​імітатори вибухових пристроїв, бронемашин, артилерії, мінометів, ПТРК, ПЗРК та інших видів військової техніки — як soft-, так і hardware-частину. Ця екосистема — обладнання, обʼєднане в програмі, — дозволяє проводити тренування на одному полігоні з різними групами військ. 

Зараз у команді понад 200 спеціалістів, штатних працівників й експертів, яких ми залучаємо ззовні.

У середньому на розробку й тестування нового тактичного симулятора, до прикладу, Stinger, іде до пів року. Це з паралельною роботою команди ще над пʼятьма іншими новими симуляторами. 

На нашому обладнанні тренуються військовослужбовці ЗСУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби, ССО та інших державних військових організацій України. Ми також співпрацюємо з Міністерством енергетики США. Оснащуємо тактичними тренажерами військовослужбовців Нацгвардії, що несуть службу на блоках атомних електростанцій.

Постійно поповнюємо портфель продуктів. До прикладу, цієї осені анонсуємо створення пʼяти нових тренажерів: Stinger, РПГ, СПГ, «Шилка», АГС. Зараз це обладнання активно тестуємо з військовими.

Виклики

  • На міжнародному рівні важко отримати початковий кредит довіри й вийти на ринок. Є компанії, які працюють там десятиліттями: Cubic, Saab, Thales та інші. Їх знають та довіряють. Тому ми шукаємо партнерів, спільно з якими беремо участь у проєктах.
  • В Україні основний виклик швидко реагувати на запити військових та розробляти обладнання під тактику та озброєння, які змінюються та оновлюються.
  • У нас не розвинена система надання фідбеку виробнику. У розвитку будь-якого, а особливо military-tech, продукту важливо збирати зворотний зв’язок від кінцевих користувачів. До прикладу, у США регулярно проводять Soldiers Touch Point. У них беруть участь різні виробники зі своїм обладнанням. Бійці тестують та дають зворотний звʼязок, після якого розробники за потреби вносять необхідні зміни. До речі, цього року ми вперше взяли участь у такому заході на рівні зі світовими виробниками. 

У майбутньому ми…

Можна виокремити дві глобальні цілі: 

  • Нам важливо, аби тактичні симулятори були чи не в кожній українській військовій частині. Це обладнання, яке виводить підготовку на якісно новий рівень і допомагає рятувати життя при справжньому зіткненні з ворогом. 
  • Працюємо над тим, щоб про Skiftech знали в усьому світі. Ми виробляємо якісний продукт та ефективні рішення. Знаємо, що можемо бути корисними для міністерств оборони та правоохоронних органів, особливо з теперішніми загрозами, які зʼявляються в різних точках світу. Коли презентуємо наш продукт за кордоном, чуємо: «Нам таке точно потрібно». 

Я часто повторюю, що в технологіях, які ми виробляємо, немає кінцевої точки. Завжди можна щось покращувати, вдосконалювати, додавати нові інструменти.

До прикладу, ми побачили, яким популярним стає ШI та які проблеми він розв’язує, тому використовуємо цю технологію в двох нових симуляторах. Щоб бути конкурентним в Україні та світі, нам постійно треба швидко реагувати на нові тренди й навіть бути на крок попереду глобальних виробників. 

Zvook

  • Чим займається компанія: Zvook — ШI-проєкт, що розробляє апаратно-програмний комплекс, здатний акустично виявляти крилаті ракети, гелікоптери, дрони та винищувачі ворога на малих та середніх висотах. На цьогорічній IT Arena команда стартапу стала однією з чотирьох у сфері оборонних технологій, котрі разом залучили $200 000. Також команда Zvook посіла друге місце та отримала $8 000 призових у Defense-категорії традиційного змагання Startup Competition. 

Ідея

Потреба в розробці виникла з масованими атаками наших засобів РЕБ у перші дні повномасштабного вторгнення. Потрібні були пристрої, які мають пасивну дію — лише отримують сигнал, проте не поширюють. Таким чином вони невидимі для ворога, а отже їх важко знешкодити. Ідея виникла у CEO i3 Engineering Павла Цюпки. Він прийшов з нею у 125-ту бригаду ТРО. Генерал-лейтенант Артур Горбенко сформував команду, до якої долучили військовослужбовців бригади: мене та Максима Руденка (СТО Zvook). Ми обидва мали попередній досвід роботи в ІТ, тому було розуміння, у якому напрямку рухатися.

Зараз маємо 10 фул-тайм працівників та п’ятеро на парт-тайм. Також у процесі роботи підключали багато волонтерів, які виконували різні завдання. Проте намагаємося відійти від такої співпраці та залучати людей як постійних членів команди.

Продукт

Наш продукт — це мережа акустичних сенсорів, які допомагають виявляти та відбивати повітряні цілі. Принцип роботи у них простий: пристрій, встановлений на телекомунікаційній вежі, розпізнає звуки крилатих ракет, гелікоптерів, дронів та винищувачів ворога за допомогою ШІ та одразу передає інформацію про виявлення Повітряним Силам.

На перший робочий прототип витратили приблизно три тижні. Проте продовжували підвищувати його ефективність вже в процесі використання. Тоді продукт мав багато недоліків, на усунення яких перед запуском не було часу через нагальну потребу війська.

Перше виявлення цілі було вже через чотири години після встановлення сенсора. Також фіксували крилаті ракети типу Х-101.

Система постійно вчиться та не обмежується вже заданим набором шумів. Тому зможемо виявляти й нові види озброєння ворога в разі їхнього застосування.

Користувач у нас один — Сили протиповітряної оборони. Саме для них і була розроблена технологія. Ми вже підключені до ПЗ Повітряних сил «Віраж-планшет» та системи ситуаційної обізнаності Delta, яку використовують Сили безпеки та оборони України. 

Зараз шукаємо партнерів, які будуть встановлювати сенсори у своїй зоні (район/місто/область тощо), здійснювати контроль над ними та займатися пошуком фінансування. Уже знайшли одного в Дніпрі. Він зацікавлений у захисті своєї області, тому йде співпраця зі встановлення сенсорів.

Інвестиції

Суму вкладених коштів не рахували. Вартість однієї станції становить приблизно $500. Її радіус покриття — до 10 км. Для покриття всієї території України необхідно принаймні 2 000 сенсорів. Зараз встановлено близько 100.

Загальну суму необхідних інвестицій оцінювали в $1 млн. Натепер вдалося залучити $330 000 на розробку, розширення команди та масштабування виробництва. 

Виклики

  • Ворог постійно змінює тактику та намагається адаптувати зброю до наших засобів боротьби. Ставлять глушники на дрони, щоб зменшити шум, використовують інші типи безпілотників, які нещодавно були помічені в Києві.
  • Однією з останніх проблем була фільтрація шумів. ШІ часто плутав звуки та сприймав за проліт ракети, наприклад, роботу вихлопної системи автомобіля. Її вдалося подолати завдяки збільшенню штату data labeler Відповідають за анотування та категоризацію різних типів даних, щоб зробити їх зрозумілими та придатними для використання алгоритмами штучного інтелекту та машинного навчання. . Спеціалісти допомагали ШІ ідентифікувати різні звуки та швидше навчатися. Зараз працюємо над створенням аналогічних моделей ШІ, які будуть аналізувати інші типи даних — інфразвукові, сейсмічні, радіохвилі.
  • Головний виклик на цей момент — запуск нових портативних сенсорів для мобільних вогневих груп. Тут ми працюємо над забезпеченням автономності їхньої роботи. У мережевих датчиках ми цього вже досягли завдяки підключенню до інфраструктури мобільних операторів. Для нового ж продукту проблема є актуальною. Хочемо зробити його незалежним від генераторів.

Через п’ять років ми…

У найближчих планах:

  • Запуск портативних акустичних сенсорів, які будуть допомагати мобільним вогневим групам боротися з ворожими безпілотниками, зокрема «Шахедами». 
  • Працюємо над розширенням мережі, щоб покрити більшу територію та максимально ефективно виявляти повітряні цілі. З цією ж метою хочемо розширити лінійку сенсорів, які скануватимуть різні типи шумів. Щоб реалізовувати наші плани, плануємо проводити новий раунд залучення інвестицій.

Через п’ять років компанія має вийти на цивільне застосування. Це може бути захист аеродромів від несанкціонованих дронів, контроль рівня шумового забруднення міст у рамках систем Smart City тощо. 

Також плануємо розширення на іноземні ринки — прагнемо допомагати партнерам, ділитися практичним досвідом, використовувати знання та впроваджувати технології для збереження людських життів та покращення рівня добробуту населення.

Ukrspecsystems

  • Чим займається компанія: Ukrspecsystems — українська компанія-виробник безпілотних літальних апаратів, авіаційних систем та додаткового обладнання. Клієнтам пропонують розробку, виробництво, навчання та цілодобову сервісну підтримку. Тестовий рейс доставки з Київського термінала до Львова «Нова Пошта» здійснила саме за допомогою безпілотника Ukrspecsystems. У квітні цього року Ukrspecsystems показали свій розвідувальний дрон MiniShark на презентації defense-tech кластеру Brave1. А нещодавно їхній Shark виявив п’ять російських ЗРК «Бук», які потім знищили або вивели з ладу за допомогою HIMARS.

Ідея

Уже на початку 2014 року виникла необхідність постачання дронів на передову, але можливості цього зробити не було. Вітчизняне виробництво не налагоджене. Завезення з-за кордону просто неможливе. Відсутність відповідних законів, брак фінансування й відмови країн у постачанні техніки для військового використання — усе це стало рушійною силою для створення власного виробництва.

Спершу утворилося волонтерське об’єднання, яке складалось з людей, зацікавлених створити свій дрон. У 2015 році світ побачив БпЛА PD-1 (People’s Drone) з фіксованим крилом й тоді ж був підписаний перший контракт на постачання БпЛА Міністерству оборони України. 

Продукт

Ми створюємо безпілотні авіаційні комплекси, додаткове обладнання, системи до них та найважливіше — ПЗ. Основні наші продукти: БпЛА PD-2, SHARK та MINI SHARK. Кожен з них є багатозадачним, різниця — у призначенні:

  • PD-2 — використовується для розвідувальних місій дальністю понад 180 км та може перебувати в повітрі до 10 годин; 
  • SHARK — виконує місії на відстані до 80 км та тривалістю до чотирьох годин; 
  • MINI SHARK запускається «з руки», летить на відстань до 35 км та перебуває в повітрі до двох годин.

Наші БпЛА застосовуються в багатьох напрямках: контроль кордону, наслідків стихійних лих, дикої природи, газопроводів, а також доставлення вантажу, аерофотозйомка та військове використання.

Виклики

  • Однією з основних проблем є постійні вимоги до забезпечення конфіденційності. У зв’язку з цим маємо велику відповідальність перед клієнтами та партнерами. Постійно модернізуємо наші підходи до кіберзахисту та робимо акцент на збільшенні ступеня конфіденційності.
  • Також викликом у нашій роботі є постійний розвиток індустрії. Ми маємо встигати за цими змінами. Однак це також можливість, стимул для пошуку нових рішень та постійної роботи над дослідженнями та розвитком.

У майбутньому ми…

Прагнемо розвивати наші системи й послуги, розширити географічну присутність, залучити нових партнерів та продовжувати приносити користь державі. Уже в найближчому майбутньому сподіваємося стати визнаним лідером у сфері оборонних технологій, який пропонує найінноваційніші рішення.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС Компания-производитель Moderna: история и развитие
Як Moderna стала надією фармацевтики та що поборе після коронавірусу
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
03 Листопада 2021, 16:00 46 хв читання
Завантаження...