Я хочу піти у стартап, але боюся залишитися без роботи та грошей — No fears
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Vector разом з інноваційною платформою для розвитку стартапів Sigma Software Labs запускає освітній проєкт No fears. Упродовж двох тижнів ми випустимо 10 матеріалів. Редакція й експерти розвіють страхи, надихнуть історіями та дадуть поради тим, хто хоче запустити стартап, але боїться.
У першому матеріалі ми пропрацюємо один із найрозповсюдженіших страхів — крок у невідомість, труднощі та безгрошів’я. Стартап — це авантюра, яка може мати успіх або зазнати поразки. Якщо у вас є сім’я, стабільна робота чи кредити, важко кинути все це та поринути в бізнес із непередбачуваним фіналом.
Одне з можливих рішень — почати з pet-проєкту. Розповідаємо:
- що таке стартап і pet-проєкт;
- які відомі бізнеси починалися як «проєкти для душі»;
- як поєднувати pet-проєкт із фултайм-роботою.
Що таке стартап?
У бізнес-середовищі немає єдиного визначення стартапу. Ми орієнтуємося на авторів фундаментальних книжок — The Startup Owner’s Manual Стіва Бланка та The Lean Startup Еріка Ріса.
Для Стіва Бланка ключовим є те, що стартап — справа тимчасова. Фаундери пробують, помиляються, шукають бізнес-модель, яка знайде попит і зможе масштабуватися. Коли вони досягають успіху, зникає стартап і з’являється бізнес.
А для Еріка Ріса головне, щоби стартап пропонував інновації. Причому інновації в широкому сенсі:
- наукові відкриття;
- нові версії наявних технологій;
- нові бізнес-моделі, що відкривають цінність, яка раніше була прихована;
- товари чи послуги на нових ринках або для нових клієнтів.
Через інноваційність фаундери перебувають в умовах надзвичайної невизначеності — критерій, яким Ріс також характеризує стартап.
Ознаки стартапу:
- Пошук ефективної бізнес-моделі. Фаундери досліджують, чи працює ідея; чи є попит; чи готові юзери платити.
- Технологічність. Часто стартапи працюють із передовими технологіями — штучний інтелект, машинне навчання, нейронні мережі. Але це може бути і простий застосунок на Java або Swift, якщо він потрібен користувачам.
- Невизначеність. Фаундери ніколи не знають, якою буде їхня бізнес-модель, чи піднімуть вони черговий раунд інвестицій і чи стане їхній проєкт «єдинорогом».
Що таке pet-проєкт?
Ви працюєте менеджером у великій аутсорсинговій компанії. Якось у п’ятницю в барі ви із друзями обговорюєте, що втомилися готувати їжу дома та навіть ходити в ресторани. У процесі з’являється ідея додатка, у якому можна замовити доставку страви з улюбленого ресторану. У вільні від роботи години ви із друзями розробляєте застосунок і домовляєтеся з ресторанами. Це і є pet-проєкт.
Це хороший варіант, якщо:
- ви не хочете кидати фултайм-роботу;
- не впевнені, чи вигорить ідея, але дуже хочете спробувати;
- ви готові приділяти свій вільний час проєкту.
Pet-проєкт — це можливість перевірити себе, свою ідею, набити гулі та приблизно зрозуміти, як працюють стартапи. Ви можете займатися проєктом самостійно чи підтягнути друзів або колег.
Історії pet-проєктів, що переросли в повноцінний бізнес
Petcube — гаджети для власників хатніх тварин
Один із найуспішніших українських стартапів Petcube починався як pet-проєкт. У 2012 році Олександр Нескін був CTO digital-агенції Prodigi. Його домашній улюбленець Рокі голосно гавкав і рвав меблі, коли залишався на самоті. Аби розв’язати проблему, Олександр придумав пристрій.
У вільний від роботи час він сконструював прототип Petcube. До плати Arduino (апаратно-програмна платформа для створення простих роботів) під’єднав камеру та два сервомотори, аби обертати пристрій, і лазерну указку — улюблену іграшку Рокі. Також Олександр розробив вебінтерфейс, щоби грати із собакою через інтернет.
Коли розробник зрозумів, що друзі та знайомі цікавляться пристроєм, то вирішив перетворити проєкт на бізнес. Так він знайшов кофаундерів — Ярослава Ажнюка й Андрія Клена. А вже у 2014 році Petcube став найкращим hardware-стартапом Європи за версією The Europas.
Blynk — IoT-платформа
Співзасновник Дмитро Думанський у 2013 році почав експериментувати з Arduino, створюючи примітивні пристрої. Одного дня він обговорював зі своїм приятелем- дизайнером Павлом Байбородіним прототипування. Дизайнер запропонував ідею проєкту, який поєднає Arduino із застосунком у смартфоні. Це дасть змогу швидко з’єднати будь-який мікроконтролер із застосунком. Аналоги таких додатків зараз має кожен власник «розумних» пристроїв, наприклад, Google Home. Хлопці загорілися ідеєю, впевнились, що життєздатних рішень на ринку наразі немає — і почали діяти.
На той момент Дмитро працював тімлідом в українській аутсорсинговій компанії Cogniance в Києві. Він мав багато задач і працював понад вісім годин на день. На Blynk вдавалося виділяти 10–15 годин на тиждень.
«Якщо ви працюєте на основній роботі та паралельно робите pet-проєкт, у вас немає особистого життя та сім’ї. Це просто неможливо фізично, максимум, на що можна розраховувати — вийти на пиво або прогулятися на декілька годин».
Базовий прототип команді вдалося зробити доволі швидко. За перший тиждень уже працювала примітивна версія, яка підтвердила гіпотезу, що ідею можливо реалізувати. Більш-менш нормальний прототип, який було не соромно показати, з’явився за пів року.
«Було важко. Я давно мріяв працювати на себе — для мене це і був основний мотиватор. Я хотів, щоби мої рішення мали вплив на те, скільки я заробляю, і щоби моя зарплата була пропорціональна внеску у проєкт/компанію.
Цього в українському аутсорсі ніколи не буде, бо зарплата працівника обмежена рейтом компанії для клієнта. Якщо ви завжди хотіли більшого і прагнули працювати на себе, краще звільнитись і повноцінно працювати над своїми ідеями відразу, без pet-проєктів. Тим паче сьогоднішні зарплати в IT дозволять це зробити без проблем та обмежень для себе».
Blynk вдалося перетворитися на повноцінну компанію. За минулий рік команда виросла вдвічі — зараз у штаті 16 людей. Blynk встиг зробити два півоти, а зараз компанія готується до запуску нового проєкту.
А що, як нічого не вийде? Історія стартапу Raply
Raply — це Instagram для реперів-початківців. Застосунок генерував біт, а користувачі могли під нього читати реп, записуючи себе на відео. Павло Педенко та Віталій Рожевський придумали його в лютому 2018 року. Хлопці одержали стипендію на участь в Asia-Pacific Innovation Academy — тритижневій програмі зі створення продукту в Шеньчжені. Там, разом із командою, яку знайшли прямо на місці, вони створили першу версію застосунку.
Павло Педенко
Під час програми Павло та Віталій досліджували аудиторію, проводили інтерв’ю з потенційними користувачами, робили паперовий прототип додатка та MVP. До кінця програми фаундерам вдалося запустити продукт і отримати 700 завантажень протягом першого дня.
Після завершення програми Павло та Віталій і далі розвивали стартап. Усього Raply досяг близько 70 000 завантажень і 1000 щоденних активних користувачів.
Фаундери вели розробку спринтами та встановлювали цілі на певний проміжок часу. Працювали над pet-проєктом у вільний від роботи час. Активні обговорення та зустрічі проводили на вихідних, коли можна було сфокусуватися.
Але стартап вирішили закрити. Павлу та Віталію не вдалося знайти фінансування та необхідні ресурси для подальшого розвитку проєкту. Також, на думку Павла, вони мали недостатньо досвіду та недооцінили складність створення подібного стартапу.
Попри невдачу, Raply — це важливий досвід для Павла:
«Я зрозумів, що важливо фокусуватися на тому, що дійсно має сенс, — гроші, ретеншн (повернення користувачів в сервіс — ред.) або те, що є специфічним для вашого проєкту. У pet-проєкті ресурси аж занадто обмежені, тому варто робити те, що важливо, а не те, що хочеться».
Сьогодні Павло Педенко — Growth Manager у компанії Preply та засновник хакатону Global Hack Weekend. Його історія доводить — не потрібно боятися невдачі, обов’язково варто пробувати, вчитися та здобувати досвід.
Досвід розробника, який працює над pet-проєктом просто зараз
Антон Кулик працює лідом software команди українського стартапу Pix. Він відомий завдяки рюкзаку з LED-екраном, на який можна виводити контент через застосунок.
Антон Кулик
Ще зі шкільних і студентських років хлопець любив вигадувати різні pet-проєкти, коли тільки навчався програмування. У студентські роки Антон із другом розробив Telegram-бота для навчання. Користувач міг обрати цікаву тему зі шкільної програми, а бот щодня висилав новий урок і періодично пропонував пройти тест для закріплення знань.
Хлопці зробили робочий прототип, але далі справа не пішла через брак навичок із маркетингу та продакт-менеджменту. Утім, завдяки pet-проєктам Антон дізнався, що таке вебхуки, як працювати зі стороннім API, як зберігати контекст взаємодії кожного юзера з ботом та як викласти проєкт в інтернет.
Зараз Антон разом із колегами та друзями з Pix також розробляє pet-проєкт — мобільний застосунок MOGY.
«Ми помітили, що полюбляємо вигадувати якісь челенджі: разом займатися спортом, більше читати, їсти менше цукру або не вживати алкоголь.
Ми задумалися: було би прикольно мати додаток, де можна зробити собі челендж, прописати умови, додати друзів і слідкувати за прогресом одне одного.
Ми декілька разів збиралися, дивилися на різні трекери звичок та окреслили бажану функціональність. Яків Грозян (працював дизайнером у Pix, зараз у Reface) зробив перші варіанти дизайну, а я за декілька днів зробив першу версію застосунку й бекенду та залив її».
Антон приділяє pet-проєкту один-два вечори на тиждень. Також вони з командою збираються разом в один вихідний, щоб інтенсивно попрацювати та проговорити нові ідеї. А ввечері зазвичай це перетікає в настільні ігри, PlayStation або похід у бар.
«Мою цікавість до проєкту підтримує три речі:
- Я займаюся цим не наодинці, а з колегами.
- Наші друзі почали бетатестування застосунку й постійно дають ідеї для покращення.
- Як програміст я вивчаю нові технології, платформи, інструменти й автоматизую процеси, а не займаюся рутинною роботою.
Наприклад, мобільний застосунок я зробив на Expo. Він дає змогу оновлювати MOGY, без перевірки на боці Apple чи Google, а також пропонує дуже зручний власний сервіс для пуш-сповіщень».
Як робити pet-проєкт ефективно?
Наші герої дали кілька порад про мотивацію й ефективність під час розроблення pet-проєктів. Переповідаємо найважливіше.
Працюйте системно
Створіть графік роботи над проєктом і чітко дотримуйтеся його. Це може бути як дві години на тиждень, так і 10, головне — системність.
Знайдіть команду
Із друзями працювати веселіше — ви одне одного підтримуєте та вам складніше відкласти проєкт. Питання команди особливо актуальне, якщо є амбіції заробляти із сервісу. Один програміст здатен запрограмувати та викласти проєкт у продакшн. А от щоби вивести продукт на ринок і зробити його цікавим іншим людям, потрібні як мінімум продакт-менеджер, маркетолог і дизайнер.
Працюйте з новими технологіями, інструментами, трендами
Нове захоплює нашу увагу та підтримує мотивацію, тоді як рутинні завдання здатні її руйнувати. Якщо ви програміст — пробуйте нові технології, якщо менеджер — нові інструменти керування, якщо дизайнер — нові патерни та тренди.
Тестуйте серед друзів
Якнайшвидше зробіть прототип і дайте друзям погратися з ним. Зворотний зв’язок дасть вам:
- зрозуміти, чи ідея життєздатна;
- зрозуміти, яку функціональність треба розвивати;
- порцію натхнення.
Не бійтеся невдачі
Якщо pet-проєкт набрид і вже нема сил із ним працювати, киньте та прийміть це як корисний досвід. Він обов’язково стане вам у пригоді, а ще про нього можна написати у блог, розповісти на конференції чи викласти частину коду у відкритий доступ.
Запрошуємо прокачати ваш стартап в інкубатор Sigma Software Labs:
