НАГАЛЬНЕ

Звільнення, зарплата, простій. 16 запитань про роботу під час воєнного стану

15 Березня 2022, 16:35
11 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

За майже три тижні війни 2,9 млн українців вимушено покинули країну. Інші вступили до лав територіальної оборони, ЗСУ або інших військових формувань. Тисячі підприємств перестали працювати. Тут виникають логічні запитання: що з роботою? Чи звільнять мене через війну? Чи має роботодавець виплачувати зарплату?

Vector зібрав усі найболючіші питання про роботу під час воєнного стану. Ми врахували поради Міністерства економіки України, Кабінету Міністрів та отримали консультацію у юриста ГО «Соціальний рух» Віталія Дудіна та адвоката Станіслава Ліфлянчика.

Оновлення від 25.03: 15 березня Верховна Рада прийняла Закон Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, який набрав чинності 24 березня. Ось тут розповідаємо, що передбачає новий закон.

1

Хто повинен працювати під час воєнного стану?

Згідно з Законом України «Про правовий режим воєнного стану», трудова повинність запроваджена для осіб, які:

  • є працездатними;
  • не залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення;
  • не закріплені за підприємствами, установами та організаціями на час воєнного стану.
2

Багатьох чоловіків мобілізували. Їх можуть звільнити?

Ні. Це заборонено законом. Згідно зі статтею 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки — найважливіші функції держави та українського народу.

Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП) на час виконання державних або громадських обов’язків працівникам гарантується збереження місця роботи, посади й середнього (на підприємстві/компанії/установі) заробітку.

3

Чи зберігається місце, посада й середня заробітна плата для контрактників?

Так. Підставою є сам факт прийняття працівника на військову службу за контрактом. Для цього він має надати роботодавцеві документи з підтвердженням (договір про прийняття працівника на військову службу за контрактом). Посада та середня заробітна плата (на підприємстві/компанії/установі) зберігається за працівником на час його служби та до моменту розірвання контракту.

Таких працівників також не можна звільнити на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП.

4

Чи поширюються ці умови на тих, хто пішов до тероборони?

Так. Згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про основи національного спротиву», на членів добровольчих формувань територіальних громад поширюються гарантії соціального та правового захисту, передбачені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Аби зберегти посаду та середню заробітну плату, працівник має надати роботодавцеві контракт добровольця територіальної оборони.

5

Чи зобов’язаний працівник відвідувати офіс під час воєнного стану?

Ні. Якщо роботу можна виконувати віддалено, роботодавець має ухвалити відповідне рішення.

Для цього роботодавець із працівником мають домовитися про зручний спосіб комунікації:

  • визначити засоби електронного зв’язку, наприклад електронна пошта, телефон, мобільний застосунок тощо;
  • умови звітності працівника про виконану роботу (якщо це необхідно);
  • умови повідомлення працівником про ситуації, що унеможливлюють належне виконання дистанційної роботи;
  • інші умови щодо комунікації та взаємодії сторін.

Варто врахувати, що в умовах воєнних дій можливі відключення комунікацій, які дозволяють виконання дистанційної роботи, — електроенергії та інтернету. Неможливість виконання працівником дистанційної роботи через це не може розглядатися як порушення трудової дисципліни.

6

Що робити, якщо я не можу виконувати свою роботу дистанційно?

Тут є два варіанти:

  1. Роботодавець має надати працівникові оплачувану відпустку (щорічну, соціальну).
  2. Якщо це неможливо, тоді роботодавець надає відпустку без збереження заробітної плати. Це відбувається за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством (статті 25, 26 Закону України «Про відпустки»).
7

Що робити, коли компанія/підприємство/установа не можуть працювати під час воєнного стану?

Вони мають оголосити про простій та повідомити про це співробітникам.

У цьому разі працівників можуть перевести за їхньою згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації:

  • на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації на весь час простою; 
  • на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. 

Якщо такої можливості немає, працівник повинен очікувати повідомлення про закінчення простою.

8

Окей, моя компанія оголосила про простій. Чи будуть мені платити зарплату?

Воєнний стан — умова, під час якої простій відбувається не з вини працівника. Згідно зі статтею 113 КЗпП, такий час простою оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу.

7 березня Кабінет Міністрів постановив, що в умовах воєнного стану працівники держустанов також мають отримувати зарплату не нижче встановленої норми.

Наприклад, ваша тарифна ставка — 10 000 грн. Час простою повинен оплачуватися за ставкою 6 666 грн. Якщо ця сума менша мінімальної заробітної плати (з січня 2022 — 6500 грн), доплата під час воєнного стану не здійснюється.

9

Чи розповсюджуються ці норми на працівників приватних компаній?

Так. 

«Приватні роботодавці, які оголошують простій без вини працівника, повинні оплачувати його, згідно зі статтями 34, 113 КЗпП, із власних джерел — це 2/3 окладу або тарифної ставки. Водночас у разі ліквідації підприємства або припинення ФОП (пункт 1 статті 40 КЗпП), скорочуючи штат, роботодавці мусять попередити працівників за два місяці та виплатити вихідну допомогу у розмірі однієї середньомісячної зарплати. Кошти на це вони мають знайти самі», — тлумачить юрист ГО «Соціальний рух» Віталій Дудін.

10

Деякі працівники не виходять на роботу, де вони — невідомо. Чи може роботодавець їх звільнити?

Ні. В умовах воєнного стану цих співробітників заборонено звільняти за прогул —  пункт 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Якщо компанія працює і не у стані простою, за цими працівниками зберігаються робоче місце та посада.

11

Чи можу я звільнитися день у день без відпрацювання?

Так. Якщо роботодавець не може забезпечити працівника необхідними умовами праці, останній не зобов’язаний виконувати свої трудові обов’язки. 

Якщо є зв’язок із роботодавцем і можливості для цього, то трудовий договір можна розірвати відповідно до статті 38 КЗпП у строк, про який просить працівник.

12

А якщо зв’язку з роботодавцем немає?

  • У випадку відсутності будь-яких контактів із роботодавцем, зокрема його смерті або з інших причин, що унеможливлюють розірвання трудового договору, факт припинення трудових відносин встановлюється автоматично. Це передбачено Цивільним процесуальним кодексом України (ст. 251). 
  • Якщо роботодавець вийшов на зв’язок, тоді працівник може домовитися усно або письмово про поновлення трудових відносин.
13

Я хочу звільнитися, проте роботодавець заборгував зарплату. Що робити?

Трудове законодавство передбачає низку механізмів захисту права на оплату праці для тих осіб, які працюють за трудовим договором. Проте їхня реалізація дещо ускладнюється під час воєнного стану. Так, Торгово-промислова палата України засвідчила наявність форс-мажорних обставин з 05:30 24 лютого 2022 року. 

«Це дозволяє деяким юристам стверджувати, що обов’язок роботодавця виплачувати зарплату зберігається, однак передбачена статтями 116, 117 КЗпП компенсація за затримку розрахунку при звільненні нараховуватися не повинна. Проте працівник у майбутньому зможе стягнути з роботодавця в суді заборговану зарплату й покласти на нього судові витрати», — коментує Віталій Дудін.

Окрім того, можна вимагати притягнення роботодавця до кримінальної  відповідальності, якщо невиплата зарплати триває понад місяць (стаття 175 ККУ).

«Цим займається поліція. Якщо ознак злочину немає, то органи Держпраці можуть скласти адмінпротокол за невиплату зарплати на підставі статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Міру покарання визначає суд. Проте у деяких регіонах наявність обставин форс-мажору дозволить роботодавцям наполягати на тому, що їхня вина у вчиненні правопорушення відсутня», — коментує Віталій Дудін.

Юрист доходить висновку, що за даних обставин оперативно вплинути на роботодавця вкрай складно, що створює ризик порушення прав працівників. 

14

Які в мене права, якщо я — ФОП?

Про це ми запитали в адвоката Станіслава Ліфлянчика:

     «Фізичні особи-підприємці працюють на підставі угод (договорів, контрактів), згідно з якими встановлюються чіткі строки, обсяги робіт/товарів/послуг, їхня вартість, порядок оплати та штрафні санкції за невиконання або порушення виконання всього цього. 

Якщо через певні обставини ви об’єктивно не можете виконувати свої зобов’язання, то необхідно діяти так:

1. Відкрити свій договір та знайти норму, яка встановлює порядок застосування форс-мажорних обставин. 

  • зібрати докази того, що ви з об’єктивних причин не маєте можливості виконати зобов’язання (документи, фото та відеозйомка, протоколи, акти тощо); 
  • за першої ж можливості зв’язатися з контрагентом зручним способом та повідомити про свої обставини; 
  • коли форс-мажор скінчиться, повернутись до виконання договору, або розпочати перемовини щодо подальшої роботи.

2. Якщо норми про форс-мажор в договорі немає, тоді звертаємось до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про Торговельно-промислові палати України». Згідно з ними, вам необхідно вчинити все те ж саме, що було описано в пункті №1. 

3. Бувають такі випадки, коли контрагент зловживає своїми правами та відмовляється виконувати зобов’язання за договором, посилаючись на обставини непереборної сили. 

У такому разі вам необхідно насамперед звернутися до нього з претензією, в якій зазначити підстави, через яких форс-мажор для цих правовідносин не настав. Якщо претензія буде проігнорована або не задоволена — звертайтесь до суду, як тільки буде нагода».

15

Що робити, якщо я працевлаштований/на неофіційно?

«Якщо у вас з контрагентом немає ні договору, ні ділового листування, чи хоча б рахунку, і неможливо юридично підтвердити ваші правовідносини, то залишається лише високо підняти руку та різко її опустити, кажучи: “Ай ну і ладно!”», — коментує адвокат Станіслав Ліфлянчик.

У такому разі довести те, що хтось і комусь щось винен, практично неможливо. Судитися неперспективно.

16

Здається, я втратив/ла роботу. Що тепер?

Українці, які втратили роботу та засоби до існування через російську агресію, можуть отримати 6500 грн допомоги в рамках програми «єПідтримка».

Ідеться про допомогу жителям тих областей, де активно ведуться бойові дії, — Чернігівської, Херсонської, Сумської, Харківської, Миколаївської, Запорізької, Донецької, Луганської, Київської, Одеської, Житомирської, Волинської областей та Києва.

Допомогу можуть отримати як наймані працівники (за яких підприємства сплачували ЄСВ), так і ФОПи, які не можуть працювати через війну.

Щоб отримати допомогу, необхідно:

  • авторизуватися у «Дії» та обрати послугу «єПідтримка»;
  • обрати картку «єПідтримка, або ж оформити її, якщо у вас її немає (як оформити, читайте тут);
  • обрати пункт «Отримати допомогу»;
  • чекати на зарахування коштів.

Крім того, отримати допомогу в 6500 грн можна у відділеннях «ПриватБанку» та «Альфа-Банку».

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
БІЗНЕС
Будьте готові. Як та де українцям шукати роботу під час війни — поради Анни Мазур, Happy Monday
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
05 Травня 2022, 16:00 9 хв читання
Завантаження...