Змінювати світ чи гасити пожежі? Топи Uklon, Intellias і FlashBeats про те, як керувати компанією
Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
C-level позиція — це не тільки кар’єрне визнання та величезна відповідальність. Це ще й десятки нарад, дзвінків та колег, що виривають питаннями з робочого фокусу. Як тут ще і про глобальний розвиток думати?
Vector разом із Smart Solutions поговорив із трьома топменеджерами та дізнався, чи стратегічні завдання важливіші за операційні, чи потрібно відповідати одразу на кожне повідомлення та чи страшно віддавати комусь своє завдання.
Сергій Смусь: «Аби не отримувати зайві завдання та факапи, потрібні сильні керівники відділів»
У моїй зоні відповідальності — п’ять відділів:
Кожен із них має керівника, тому я не керую всіма відділами. Але обов’язково відвідую загальні зустрічі відділів, а також проводжу one-to-one з керівниками. Ще беру участь в розробленні стратегій кожного із відділів.
Мої головні завдання як операційного директора
- Реалізувати стратегію компанії;
- Налагодити правильні та прозорі процеси в усіх відділах;
- Забезпечити їхню безперебійну роботу.
Процеси є динамічними й мають розвиватися. Тому ми їх автоматизуємо, щоби спрямовувати людський ресурс на важливіші справи. Наприклад, на одного й того ж драйвера Драйвер Водій третій раз приходить відгук про брудний салон. Аби звільнити ресурс менеджера, у драйвера просто закриватиметься доступ до програми та висвічуватиметься сповіщення.
Також я займаюся й більш творчими завданнями. Наприклад, нещодавно ми покращували якість нашого бізнес-класу. Разом із колегами я перезавантажував цей напрям. Це мотивує, оскільки від однієї рутини стає нудно.
Smart Solutions також згодні, що топменеджмент має займатися творчими справами, а не рутиною. І тому забирають на себе оформлення та супровід ФОПів, рекрутинг, закупівлі та обслуговування техніки та ПЗ, і навіть клінінг.
Ось що мене зосереджує на стратегічних цілях
- OKR
Два роки тому наш CEO Дмитро Дубровський впровадив методологію OKR OKR Objectives and Key Results, система постановки цілей для управління проєктами . Раз на квартал вся топкоманда озвучує OKR, які кожен сам собі обрав. А наприкінці кварталу обговорюємо, що вийшло, а що ні.
Методологія концентрує на амбітних завданнях. OKR — це завжди поза межами щоденних обов’язків. Тут є відповідальність, і все разом швидше розвиває компанію.
- Сильні керівники напрямів
Чим сильніші люди на керівних позиціях, тим простіше працювати та комунікувати. Я отримую набагато менше «зальотних» завдань та факапів завдяки професійним керівникам відділів. Вони розумніші та сильніші за мене у своїх напрямах, діляться досвідом та знаннями. І вся компанія від цього виграє. Якби не крута команда та професійні керівники, я б не доходив до OKR взагалі.
Як діяти, коли вас виривають із робочого потоку
Ситуація: я займаюся творчою роботою, наприклад, роблю презентацію. І тут якийсь користувач пише мені у Facebook зі скаргою на водія. Звісно, це відволікає та збиває з пантелику.
У такому разі я переглядаю сповіщення і, якщо бачу, що можна відповісти пізніше, так і роблю. Я вважаю, що абсолютно нормально відповідати впродовж дня, а не одразу.
У критичних ситуаціях я відкладаю все і відповідаю людині. Іноді прикро, коли певна думка щезла через таку ситуацію. Але я ставлюся до цього по-філософськи.
Роман Кірігетов: «Це така стартап-романтика — усе горить, і ви у вогні».
Важливо розуміти, що я СЕО стартапу. Моя діяльність сильно відрізняється від СЕО корпорації. В стартапі СЕО — співзасновник проєкту, який запускається.
Роль СЕО різниться залежно від стадії стартапу. На стадії запуску Kabanchik.ua ми з партнером Олександром Юр’євим впорались удвох. У цей час ви стаєте людиною-оркестром і людиною-восьминогом. Робите все — розроблення, інвестиції, валідація, збір зворотного зв’язку, маркетинг.
Наскільки нормальним є такий темп роботи
На ранньому етапі навіть бажано, щоби СЕО міг виконувати кілька ролей. У стартапі важливий час, і швидка робота зарядженого CEO скорочує шлях до розвитку. Коли запускали Kabanchik та FlashBeats FlashBeats Стартап, що починався з ідеї створення перформансів із допомогою ліхтариків на смартфонах на концертах та спортивних подіях. Наразі технологія застосунку аналізує фрагменти пісні, виділяє в ній ритм і створює під кожну пісню світло-сценарій. Використовується для створення атмосфери на домашніх вечірках. , ми з партнером мали по 4–5 ролей. І тут немає іншого виходу — це стартап, треба все встигати.
Але є і позитивний момент. Висока залученість дозволяє відчути бізнес. Потім, наймаючи людей на вузькі ролі, CEO краще розумітиме специфіку завдань. Зворотний зв’язок також має бути зоною відповідальності CEO перші 2–3 роки, це дає змогу не втратити цінну інформацію для покращення продукту.
А протягом росту проєкту засновники віддають ці ролі й беруть більш спеціалізованих людей. Але і тут є особливість — перший час варто брати в команду універсалів. Якщо це маркетолог, то такий, що і тексти для сайту напише, і таргетовану рекламу в Facebook запустить.
Як в такому темпі знаходити час на стратегічні цілі
Мозок, завантажений операційкою, взагалі не здатен творчо мислити. Мені допомагають такі прийоми:
- Обмірковую стратегічні плани під час пробіжки або в тренажерці, або кермуючи машиною. У такі моменти виникають несподівані ідеї.
- Щопонеділка зранку ми з партнером біжимо разом 10–15 км у лісі. У цей час проговорюємо плани та стратегію FlashBeats без гаджетів і зовнішніх завад.
Як влаштована робота в стартапі зараз
FlashBeat працює вже два роки, має понад 1 млн користувачів і приносить прибуток. Головними ринками є США, Бразилія, Австралія, Великобританія, Китай. Але в команді досі двоє людей — я та Саша. Ми не беремо людей в штат, тому що немає постійного завантаження. Крім цього, відсутність штату дає нам плюси у витратах і можливість реінвестування.
Але співпрацюємо з фрилансерами — дизайнерами, Android-розробниками та контент-менеджерами. Без делегування неможливе масштабування проєкту. Ми це розуміємо і віддаємо частину роботи.
Як діяти, якщо постійно хтось/щось відволікає
Дві хвилини мого часу, коротка порада допоможе розв’язати питання та йти далі. Не бачу нічого поганого, це така стартап-романтика — усе горить, і ви у вогні.
Якщо я маю якусь творчу роботу, то просто вимикаю месенджери й слухаю сучасну класику в навушниках.
Роман Павлюк: Aviate, Navigate, Communicate.
Бізнес приходить до Intellias зі своєю проблемою, а ми її вирішуємо. Моя роль — забезпечити процеси в компанії, щоби ми надали це рішення від початку до кінця.
Я починав кар’єру 2003 року як розробник, навчаючися в університеті. Перш ніж прийти до посади віцепрезидента, я перепробував чимало напрямків та технологій в IT, серед яких і проєктний, продуктовий та консалтинговий менеджмент. Такий бекграунд допомагає завойовувати авторитет у команді та бути корисним для клієнтів.
Я керую командою консультантів. Вони розбираються в технологіях та бізнесі навіть краще, ніж «класичні» архітектори. Ми працюємо в проактивному режимі — бачимо потенційні зони росту й розробляємо рішення.
Як балансувати між операційними та стратегічними завданнями
Мої операційні завдання — це комунікація, щоденна підтримка колег у їхніх задачах та менеджмент. У моїй команді шестеро людей, крім цього, я тримаю зв’язок із лідерами підрозділів, допомагаю у прийнятті рішень.
Стратегічні завдання — участь у раді директорів компанії, де я розробляю дві стратегічні трансформаційні програми. Ці програми є частиною амбітної цілі збільшити бізнес втричі до кінця 2023 року.
Як я балансую між стратегічними та операційними завданнями:
- Пріоритизую. Іноді операційку треба відпустити. Я вчу своїх підлеглих зважувати, де є більша шкода. Я не піду шукати зниклі з рахунків $500, якщо у пріоритеті розробка програми глобальної присутності компанії в регіонах. Стратегічна програма важливіша, і її відсутність принесе більші збитки, ніж провалені операційні задачі.
- Налагоджую процеси. Якщо до мене прийдуть із питанням, чому комусь не підняли зарплату, я не буду розв’язувати цей конкретний випадок. Я маю зробити так, аби з такими питаннями до мене не приходили, а вирішували самостійно. Цього року ми робили реорганізацію в компанії й будемо робити її мінімум раз на рік, аби постійно коригувати процеси.
- Розвиваю «скіл Юлія Цезаря». Про це мало говорять, але всі роблять. Під час наради я роблю презентацію або готуюся до наступної зустрічі. При цьому все одно беру активну участь у самій нараді. Це екстремальна навичка, яка з’являється після десятка років досвіду. Складно і слухати, і займатися своєю справою, але без цього важко все встигати.
- Делегую. Люди, яким я делегую, можуть помилятися, але це ризик, який я свідомо приймаю. Я не обмежую рівень завдань та прийняття рішень для команди. Все, що я можу зробити, — це розробити практики, щоб мої колеги могли швидко відновитися після невдалих рішень.
У моїй команді є senior операційна менеджерка. Вона закриває більшість завдань, на які у мене не вистачає часу. Тому я можу спокійно поїхати за кордон на кілька тижнів, аби попрацювати з клієнтами. І знатиму, що команда точно дасть собі раду.
Власники і топменеджери часто забувають про свою важливу місію — змінювати світ. Вони занурюються в операційку та вирішують непритаманні їхній ролі завдання.
Рутинні процеси можна делегувати не тільки всередині команди, а й надійним провайдерам. Smart Solutions запускає цілі R&D-відділи під ключ: від пошуку офісу та співробітників до організації винагороджень для ФОПів та забезпечення технікою.
Я великий фанат авіації й навіть сам налітав понад 1 млн км. В авіації є принцип Aviate—Navigate—Communicate. Це принцип пріоритету — спочатку стабільно утримати літак, потім зрозуміти, куди ми летимо, а вже потім підтримувати комунікацію з диспетчером і пасажирами. І поки один аспект не закритий, до іншого не переходимо.
Я керуюся цим принципом у роботі. Якщо я на чомусь зосереджений, то не відволікаюся на менш пріоритетні задачі, іноді навіть на комунікацію. Збоку це може виглядати дещо неетично, але важливо донести цю позицію команді. Якщо є щось справді термінове, мені дзвонять, або нагадують у месенджерах. У такому разі, я звісно, переключаю свою увагу, оскільки завдання стає високопріоритетним.
