СТАРТАПИ

Користувацькі дані, смартлікар та переваги реформи. Як Helsi шість років діджиталізує українську медицину

19 Вересня 2022, 15:00
12 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Настя
Анастасія Шкальова Пишу новини про технології та компанії.
Як Helsi шість років діджиталізує українську медицину
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Helsi вже протягом шести років діджиталізує медичну сферу — насамперед державну та комунальну. У компанії переконують, що консерватизм — риса не лише української медицини, а загальна світова тенденція. Та навіть якщо ідеального смартлікаря не існує, цифрова медицина зробила великий крок вперед за останні роки. СЕО проєкту Євген Донець розповів Vector, як в цьому допомогла реформа в Україні та пандемія COVID-19 й куди рухатиметься Helsi в співпраці з «Київстар».  

Коротко про старт  

  • Яку проблему хотіли вирішити: У 2016 році вже існували сервіси, які працювали з приватними медзакладами. Але в Helsi розуміли, що 95% українців ходять до державних та комунальних закладів охорони здоров’я. Тому вирішили закривати цей сегмент.
  • Запуск: 6 грудня 2016 року проєкт запустив пошук дільничного лікаря в Подільському районі міста Києва. Тоді команда Helsi провела навчання комп’ютерної грамотності для лікарів. Далі ця практика поширилася й на інші райони столиці.
  • Сервіси: Після запустили онлайн-запис на прийом. Наразі, крім цього, Helsi пропонує запис на вакцинацію, здати кров та аналізи, замовити ліки.
  • Перший план не спрацював: Helsi для початку хотіли охопити 1 млн пацієнтів. Але розрахунки діджитал-маркетингу показали, що на це треба мільйони доларів. Тому концепцію змінили.
  • Нова концепція: Вирішити болі пацієнта — «побудувати шлях до дільничного лікаря», замінити черги на запис на точний час та допомогти «знайти лікаря під певну проблему».
  • Команда: У Helsi працює 100 людей. Серед партнерів — Ярослав Іваненко, Євген Губіч та Євген Донець (по 1% акцій), Олександр Сомов та компанія Kovu Enterprises LTD (мають по 0,1%). Донець обіймає посаду СЕО з 2019 року. До нього головою компанії був Артем Михайлюк.
  • Дохід: Перші три роки проєкт жив на вкладення інвестора — у розвиток системи, навчання лікарів тощо. 2019 року Helsi вдалося вийти на самоутримання. Щорічний ріст складає 70–80%. І навіть 2022-й видається прибутковим. Загалом компанія слідує принципу «все, що заробили — усе вклали в розвиток». Деякі напрями приносять більші прибутки, інші — менші. Так, у результаті команді вдається виходити в нуль. Найближчі декілька років планують продовжити цю політику.
  • Кличко оцінив: Після першого запуску в Подільському районі оцінити сервіс приїхав мер Києва Віталій Кличко. І навіть проблеми з інтернетом не зашкодили йому вподобати новинку.

Три рази клацнули й все

2017 року в Україні розпочалася медична реформа. Її основним завдання було  змінити модель фінансування — щоб кошти йшли за пацієнтом. Для цього потрібно відстежувати завантаженість лікарів. Проєкт Helsi повірив в цю історію одним з перших. Тому в компанії вирішили співпрацювати з державою.

«Наш досвід давав нам розуміння, як має працювати ця система. Адже лікарі часто скаржилися, що отримують мало грошей за велику кількість пацієнтів. Тепер усе це можна відстежити, а значить, лікар або сам себе обмежить у фінансуванні, або навпаки зможе отримувати більше», — розповідає CEO Helsi Євген Донець.

У Helsi вважають, що держава стала гарним локомотивом змін. Адже самі собою лікарні не охоче рухалися в бік діджиталізації. У них не було комп’ютерів та інтернету. Звісно, витрачати кошти на це ніхто не хоче, а так все оплатила держава. Для самого ж проєкту реформа виявилася гарною нагодою для масштабування.

«Держава хотіла лише впровадити укладання декларацій, а запуск електронної черги до лікаря — це вже суто наша ініціатива. Так, пацієнт міг сходити до лікаря на прийом, поговорити, вирішити, а потім уже укладати з ним декларацію», — додає Донець.

Основний виклик: медицина — досить консервативна сфера. Не всі лікарі на високому рівні опанували комп’ютери чи можуть користуватися планшетами й смартфонами. Тому Helsi треба було зробити максимально доступний сервіс, аби в лікарів не виникало бажання швидко від всього відмовитися.

«Ми зрозуміли, що повинні зробити сервіс “у три кліки”. Треба було максимально спростити задачу для лікарів, а потім поступово додавати все нові й нові можливості», — пояснює Донець.

Як заробляють

Перші декілька років Helsi працював на репутацію та масштабування. Уже роки через три почали монетизуватися:

  • Електронний рецепт, що обслуговував програму «Доступні ліки». Helsi виступила транзитом рецепта на ліки. Коли держава виплачує кошти аптеці за препарат, компанія отримує відсоток.
  • Плата за користування платформою. Коли компанія розширила функціональність для лікарів, почала надавати послуги за SaaS-моделлю SaaS-модель Програмне забезпечення як послуга. Хмарна система, яку можна використовувати за підпискою без попереднього встановлення на комп'ютер чи інший гаджет. . Лікарні платять за доступ лікарів до послуг платформи (вести лікування, запис, працювати з пацієнтом глибше).

«Усі наші сервіси знаходяться в хмарній системі. Вони регулярно оновлюються (кожних два тижні-щомісячно). Часом це просто технічні моменти — як от збільшилася швидкість. Про все це лікарі отримують сповіщення при вході у систему. Електронна медицина, хоч і стрімко розвивається, досі нова. Тому оновлення з’являтимуться постійно», — розповідає Донець. 

Пандемія та новий етап розвитку

Під час пандемії COVID-19 Helsi запустила новий соціальний проєкт — телемедицина. Для України це абсолютно нова ніша. У ній дуже багато запитань та моментів, які потрібно відрегулювати. Наприклад, що можна говорити телефоном, які послуги лікар може надати онлайн, а які ні.

«Відверто, ні лікарі, ні пацієнти не сприйняли цей сервіс позитивно. Одна справа — інтернет-покупки, інша — онлайн-консультація у лікаря. Під час пандемії історія була більш зрозуміла: лікар надає послуги онлайн, щоб пацієнт не ходив заразитися чи заразити когось у лікарні», — пояснює Євген Донець.

Він говорить, що в Україні зовсім не розвинена культура телемедицини. І банально не зрозуміло, за які послуги треба платити, а за які ні. Але зараз в це включалися держава — профільний підрозділ МОЗ, зокрема, заступниця міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич.

Поки ми бачимо не дуже великі показники цього сервісу. Але й з записом до лікаря одразу не було «буму». Спочатку в день записувалося 20 людей, потім 120. Уже в березні ми мали 1,2 млн записів, а зараз показник досяг 10 млн.

Донець наголошує, що і лікарям, і пацієнтам варто усвідомити, що телемедицина не закриє всі потреби. Стоматолог не може вилікувати зуби онлайн, хірург не проведе так операцію. Неможливо зробити через камеру й діагностику. Але проконсультуватися, уточнити результати аналізів — такі потреби телемедицина може спокійно закрити. Особливо у період війни. Наприклад, лікар міг виїхати з міста, за кордон, сидіти в бомбосховищі, але при цьому допомогати пацієнту.

«Київстару» тісно в телекомі

Діджиталізація медицини — справа не дешева. Якщо хочеш розвивати нові сервіси, потрібні великі інвестиції. Це знають та усвідомлюють і в Helsi. Тому декілька років проєкт приглядається до українських та європейських компаній, які могли б стати партнером й надавати системну технічну експертизу.

«З “Київстар” ми співпрацюємо вже деякий час. Під час пандемії мобільний оператор розсилав безплатні повідомлення з нагадуванням про необхідність вакцинуватися. Тим паче він — один з найбільших національних брендів, який має велику технічну експертизу (захист даних, робота з клієнтами)», — говорить Донець.

Крім того, СЕО Helsi зазначає, що «Київстар» якраз планував будувати навколо себе цілу екосистему сервісів. Оператор уже мав досвід роботи з медичним стартапом, але тоді співпраця не склалася. На цей раз обидві сторони, здається, знайшли спільну мову. 

У Helsi не охоче говорять про умови угоди. Відомо, що «Київстар» отримав 69,99% акцій. Проте Донець переконує, що управління компанією залишається таким, як було до угоди. Єдине — найближчим часом у Helsi з’явиться наглядова рада з п’яти людей. CEO Helsi не називає прізвищ майбутніх членів цієї ради, але інтригує заявою, що це будуть достатньо публічні топменеджери українських компаній.

«Київстар» повірив у нашу команду — це було важливо для нас. Ми ж для них — як певна ластівка для подальшого масштабування. Адже телеком-ніша достатньо маленька й неповоротка для великих нововведень», — пояснює Донець. 

Репутація не дозволяє продавати дані

«З початком співпраці з “Київстар” у нас стало навіть більше зобов’язань, ніж було», — переконує Євген Донець. Він пояснює це тим, що обидві компанії є публічними й дуже цінують власний імідж. — «Нам дивно чути, коли починають говорити про передачу даних чи їх продаж. В Україні немає культури поводження з даними».

Дуже важко пояснити, що передати дані тихо не вийде. Якби ми таке зробили у відкриту — це крах бізнесу. І не тільки нашому.

На початку роботи Helsi доводилося неодноразово пояснювати, що всі дані зберігаються в De Novo De Novo Український провайдер хмарних сервісів IaaS і ЦОД. Його технологічність, якість і надійність підтверджені світовими лідерами VMware та SAP. . Їх використання регулює держава, зокрема, електронна система охорони здоров’я. Донець говорить, що з самого початку Helsi претендував на роль однієї з найбільших систем в Україні. Тому компанія регулярно проходила тести на проникнення Тести на проникнення Метод оцінювання захищеності комп'ютерної системи чи мережі через моделювання ймовірних кроків зловмисників. , реагувала на запити держорганів, готувалася до кібератак.

«В Україні не найстрашніше законодавство стосовно захисту даних. Тому “Київстар”, наприклад, уже певний час працює за нормами європейських регуляторів. І тепер ми, як партнер, повинні ще більше посилювати власні заходи», — підкреслює CEO Helsi.

Донець додає, що Україна потребує розвитку споживання даних. Українці не бояться, що хтось вкраде їхні кошти з банківських карток. Проте вони відмовляються від обробки даних під час вакцинації. 

Тут слід пам’ятати, що кожен може написати заяву, і його дані будуть видалені. Але це сильно ускладнить процес надання медичної допомоги. Адже по суті, коли ми даємо згоду на обробку інформації, органи охорони здоров’я отримують доступ до нашої історії вакцинації, лікування, захворювань тощо.

«Це наш конспірологічний спадок комунізму У радянські часи КДБ вигадував різноманітні теорії проти західних країн, які стали ключовою частиною психологічної війни. . Але це пережиток. Навколо нас купа даних. Ви йдете в магазин і  берете картку на знижку — передали свої дані. Спілкуєтеся телефоном, дивитеся телевізор — знову передали дані. Звісно, не потрібно сліпо довіряти Helsi чи ще комусь. Про все треба запитувати, дізнаватися що, навіщо та де може бути використане. Для надання якісних медичних послуг дані просто необхідні. По-іншому — лікарі не зможуть нормально лікувати», — пояснює СЕО сервісу. 

Нові ринки vs нові продукти в Україні

Наразі в пріоритеті в Helsi — український сегмент. Найближчі три роки розвиватимуть нові сервіси саме тут. Деталі Донець поки не розповідає, але обіцяє, що анонсів буде вдосталь.

Проте компанія також приглядається й до нових ринків: «До нас регулярно звертаються з інших країн. Здебільшого це люди, які бачили наш сервіс у вимушених переселенців. Або ті, хто приїздив до України, і мали власний досвід з Helsi або бачили на прикладі українців», — розповідає Донець.

У Helsi думають чіткіше формулювати плани на нові ринки вже з наступного року. Про які саме країни йде мова — загадка й для самої команди.

«Нам цікава і Європа: великі країни, у яких схожі до наших проблеми. Ми задивляємося й на США. Але для адаптації проєкту потрібні чималі гроші, а зараз нам хочеться зосередитися на діджиталізації пацієнтської культури в Україні», — підсумовує Євген.

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Завантаження...