Психологічні труднощі, мотивація та відновлення. Як викладати в умовах війни

Якою є ситуація з навчанням сьогодні? 

Команди обох компаній провели опитування у своїх каналах комунікації. Серед учасників опитування EdEra у Viber та в Instagram майже 60% школярів і студентів повернулися до навчання. Стільки ж вважають, що навчання під час війни потрібне. Однак 48% зіштовхнулися із труднощами: найскладніше концентруватися на уроках, 26% — складно навіть почати навчання, ще 7% бояться повертатися до звичного життя, аби не звикнути до війни. Крім того, 17% зупиняє поганий або нестабільний зв’язок.

Серед учасників опитування Projector 39% вдалося повернутися до навчання повністю, у 18% досі такої можливості немає. Водночас 90% учасників опитування вважають, що вчитися потрібно й зараз. Навіть попри психологічні труднощі:

• найчастіше респондентам складно зосередитися на навчанні (84%);
• 39% борються з «провиною вцілілого»;
• 23% переживають відчуття недоречності навчання — хоч і визнають його важливість загалом та в майбутньому.

3 поради для викладачів, як адаптувати навчальний процес 

Ми поспілкувалися із психологом Олексієм Карачинським про те, як викладачам і вчителям адаптувати навчальний процес. 

Не бійтеся говорити про війну

Якщо ви викладаєте курс з економіки, спробуйте інтегрувати тему про нові правила гри або тенденції. Можете подискутувати щодо того, як усе зміниться після війни, порадити блоги українських чи закордонних експертів і разом їх розібрати.

Якщо ви навчаєте школярів історії — розкажіть про історичні взаємини росії та України, подискутуйте з учнями щодо різних періодів розвитку нашої держави. Наприклад, на платформі EdEra є короткий онлайн-курс про історію України в історіях, курс «Історія: зародження української нації», а також англомовний курс «Ukraine: History, Culture and Identities».

Додавайте приклади, корисні після перемоги

Так, створення креативних постерів із закликами закрити небо до НАТО може допомогти студентам та учням спрямувати їхню енергію та надихнути. Водночас не забувайте: часто студенти повертаються до навчання, щоб відірватися від новин і рухатися далі. Спробуйте балансувати завдання про нові реалії зі звичайними домашніми завданнями з галузі.

Спробуйте йти назустріч студентам

Команда Projector намагалася тримати умови видавання сертифікату на досить високому рівні — тільки після 70–80% виконаних домашніх завдань і захищеної курсової роботи. Зараз цей поріг нижчий, бо умови зовсім інші. Ви також может переглянути умови отримання сертифікату чи фінальної оцінки свого курсу.

Ось як можна адаптувати навчальний процес:

• послабте дедлайни чи перенесіть вебінар на день, зручніший для більшості студентів;
• дозвольте студентам не відвідувати вебінари, якщо є можливість переглянути їх у записі; не змушуйте їх пояснювати обставини, адже не тільки реальна загроза часом заважає зібратися й бути ефективним;
• додайте терапевтичні вебінари або чати до вашої комунікації — це допоможе зблизитися з групою, разом пережити ці події, а ще поділитися новими рекомендаціями одне з одним;
• пропонуйте альтернативні можливості для учнів чи студентів з ускладненим доступом до інтернету: зберіть ролики, які можна завантажити з YouTube, підшукайте книжки й статті для мобільних застосунків.

Як викладачеві впоратися з психологічними труднощами

Кейс №1. «Не розумію, як оцінювати студентів, адже всі в різних умовах та психологічному стані. Як позбутися відчуття, що я — тиран, який у такий важкий час вимагає від студентів результатів?»

Змініть акценти у вашій теперішній ролі. Від «я — тиран» до «я — людина, яка відволікає від війни». Адже навчання може стати одним із занять, яке допоможе студентам перенести увагу від новин до інших тем. Також пам’ятайте, що чим більше різноманітних занять ви та студенти можете додати до свого дня, тим краще будете почуватися.

Також як варіант — оцінюйте не за загальним результатом, а за прогресом людини. Враховуйте, який рівень мав студент до початку повномасштабної війни та яких змін вдалося досягти зараз. Обов’язково поясніть групі: зараз ми оцінюємо старання, а не кількісні результати.

Кейс №2. «Зараз я у безпеці, але паралізує від думок, що водночас мою країну бомблять і гинуть люди».

Споживайте контент тільки з офіційних і перевірених джерел — правило інформаційної гігієни номер один. Не обмежуйте своє інформаційне поле тільки прикрими новинами — правило психологічної стабільності протягом війни номер один. Стежте, як наші військові завдають ударів ворогу, як гуртуються для допомоги люди, які героїчні вчинки роблять співгромадяни.

Олексій Карачинський розповідає, що із сім’єю мешкав в Ірпені останні два роки. Після евакуації він вирішив обмежити перегляд фото й відео з міста, яке протягом місяця переживало численні атаки ворога. Таку позицію треба сприймати не як уникнення, а паузу. Після нашої перемоги Олексій хоче повернутися додому й відбудовувати те, що знищили росіяни. А поки траур відкладається, він працює на власному фронті.

Кейс №3. «На кожній дисципліні/курсі у нас є конкретні навчальні цілі. Як мотивувати себе й далі вести студентів до цих цілей?»

По-перше, працюйте в такому темпі та з такими обсягами, які вам під силу. По-друге, не забувайте, що ви робите велику справу: займаєтеся терапією іншого виду та допомагаєте своїм студентам.

Далі — дбайте про внутрішні ресурси. Кожен із нас розуміє, що саме його відновлює. Наприклад, якщо у вас зараз є можливість безпечної прогулянки — зробіть це. Якщо любите ванну — приймайте (та й загалом приділяйте увагу своєму тілу). Любите готувати — потіште себе та близьких вечерею. Можливість займатися справами, як у минулому, сильно відновлює.

Корисні ресурси для відновлення

Якщо ви відчуваєте потребу в додатковій психологічній підтримці, радимо не зволікати зі своїм запитом. Ось кілька пропозицій доступних ресурсів.

1. Серія вебінарів «Перемога терапія». Кураторка Projector Надія Перевізник організовує зустрічі з українськими психотерапевтами на актуальні в часи війни теми. Можна переглянути записи в YouTube або долучитися до онлайн-зустрічей із групою підтримки — тут можна поставити психотерапевту запитання й отримати кваліфіковану відповідь. Анонси — на сторінці Verba Club.
2. Безплатна консультація від сервісу Mindly. Пройдіть опитування, оберіть спеціаліста, що сподобався, а також зручні дату та час. Після бронювання на вашому рахунку тимчасово заблокують 150 грн: кошти повернуться після сесії чи скасування консультації (щонайменше за хвилину до початку). Сервіс пропонує українцям безоплатну довгострокову терапію, покриває її комісією з оплачених сеансів (25%).
3. Спільнота для саморозвитку жінок «Пошуршимо». Засновниця спільноти Таня Пилипчук проводить зустрічі на терапевтичні теми в часи війни. Стежити за анонсами можна в Telegram, усі записи зберігаються в YouTube.
4. Сервіси «Як ти?». Команда «Тритфілд» разом з волонтерами створила систему психологічної підтримки. Якщо вам потрібна персональна консультація, можна подати заявку через бот. Ще один ресурс команди — Telegram-чат для спілкування.
5. База спеціалістів від «ВзаємоДії». На платформі для швидкого та легкого пошуку інформації під час війни ви знайдете контакти українських і закордонних психологів. Також є окрема сторінка сервісів для пошуку психологічної допомоги.
6. Курс «Діалоги без тривоги» від EdEra, що містить практичні методи та вправи. Його лекторка — психотерапевтка Ольга Семенова, яка очолює психологічну службу ГО «Інсайт» та консультує фонд «Повернись живим».

Більше про це

01 КРЕАТИВ

Холодний розум, емоційний інтелект і lifelong learning. Як навчатися в умовах війни

Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок

Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Далі

Завершити

Реклама у Vector

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter