Відбиток війни. Як проводити співбесіду з тими, хто виїхав із воєнного пекла

Мільйони українців дізналися, що таке війна, не з кіноекранів і сторінок книжок. Вона назавжди наклала відбиток на тисячі громадян, які тижнями сиділи в підвалах без світла та їжі, пішки втікали з окупованих міст і щодня чули пронизливий звук сирен. Ті, хто зміг зберегти своє життя, починають його відбудовувати. Зокрема, шукають нове місце роботи, відправляють свої резюме та погоджуються на проходження інтерв’ю.

Катерина Осадчук, психологиня, СЕО та СМО Indigo Tech Recruiters, поділилася на сторінці компанії та надала кілька порад для Vector, як говорити з кандидатом, у якому форматі давати фідбек і найскладніше — як відмовляти в роботі.

Сльози, агресія та завмирання — нормальні реакції на стрес

Не потрібно дивуватися та лякатися, якщо під час інтерв’ю кандидат розплачеться, проявлятиме агресію чи говоритиме про наболіле, а не по суті співбесіди. Усе, що вимагається в таких випадках від рекрутера чи HR-менеджера, які проводять інтерв’ю, — надати емоційну підтримку.

Приєднайтеся до емоції хоча б на 50–60%. Можна розпочати бесіду із загальних запитань: «Як ви?», «Де ви зараз?», «Сподіваюся, ви в безпеці?». Але й ці запитання можуть викликати емоційну реакцію. Якщо ж емоційно кандидат дуже відсторонений від теми зустрічі, можна підтримати його словами:

• Я чую, що вам страшно.
• Я розумію, що ви сердитеся.

Проте ніколи не треба запитувати: «Що ви відчуваєте?», «Ваші близькі вибралися із зони бойових дій?». Так можна спровокувати на емоції, які людина стримує та не хоче проявляти. Але й ігнорувати «розібраність» кандидата не варто. Не потрібно стрімко переходити до інтерв’ю.

Також не варто переводити бесіду на власний травматичний досвід. Ви теж людина та можете переживати через воєнні дії в країні, особисті травми тощо, але все це краще проговорити на консультації з терапевтом.

Сформувати довіру й уважно слухати

Якщо людину переповнюють емоції, вона хоче ними поділитися, то краще вислухати та підтримати. Тут можна використати фрази:

• Якщо вам хочеться плакати — можете не стримувати себе.
• Якщо хочете мовчати — мовчіть.
• Я просто побуду поруч.
• Якщо вам захочеться розповісти про свої переживання — просто дайте знати, я хочу підтримати вас.

Коли ж кандидат готовий говорити, ділитися власними переживаннями чи налаштований на розмову про роботу, потрібно показати свою максимальну залученість до бесіди:

• у жодному разі не відволікатися на телефон;
• використовувати невербальні засоби (кивати, посміхатися, коли це доречно);
• періодично говорити: «Так», «Згодний», «Продовжуй, будь ласка»;
• часом можна уточнювати інформацію: «Чи правильно я зрозумів, що…», але не перегинати та не випитувати про подробиці;
• не оцінювати та нічого не радити. 

Далі головне — не порушити встановлений контакт. Дуже важливо, коли людина заспокоїлася й емоційно налаштувалася на інтерв’ю, не використовувати фрази на кшталт: «Ось бачиш, усе гаразд» або «Добре, що ти заспокоївся». Подібні речі можуть бути болісно інтерпретовані, що призведе до ще більшої закритості людини.

Також не потрібно створювати ілюзію звичного життя та наголошувати на тому, що всі жахи вже позаду. Людина виїхала із зони бойових дій, але її рідні можуть й досі лишатися в підвалах або у відносній небезпеці за сотні кілометрів. Тому в жодному разі не треба вживати фрази на кшталт:

• «Тепер ти вже в безпеці, можна не переживати».
• «Дивись, яка хороша погода за вікном, треба радіти кожному дню життя».
• «Життя продовжується, усе буде добре».

Настав час інтерв’ю

Може трапитися так, що на підготовку до інтерв’ю пішов увесь час, запланований на його проведення. У цьому немає нічого поганого. Якщо є можливість, можна поговорити про справи, розказати про вакансію та дізнатися про професійні навички кандидата. Якщо ж увесь час пішов на емоційну підготовку, то інтерв’ю краще перенести. Ви вже змогли встановити емоційний зв’язок, а це значить, що наступного разу ділова розмова має скластися.

Якщо гострий емоційний стан не дає можливості розпочати співпрацю

Ви можете зіткнутися зі складним рішенням — коли потрібно відмовити кандидату, якому потрібна робота. Якщо в людини пройшла гостра емоційна реакція, і вона відповідає вимогам клієнта — можна сміливо рекомендувати. Якщо кандидат увесь час бесіди був у своїх переживаннях і на повторно призначеному інтерв’ю ситуація не змінилася, треба визнати — він не зможе зараз ефективно працювати, йому потрібно присвятити час відновленню.

Якщо кандидат перебуває в гострому емоційному стані навіть під час другого інтерв’ю, то можна запитати: як він/вона вважає, чи готовий/-а зараз бути включеним на 100% (або хоча би 80%) у роботу, чи потребує часу, щоб подбати про себе та близьких? Якщо потрібен час, просто можна повернутися до спілкування через кілька тижнів.

Але тут рекрутер чи HR повинен розуміти, наскільки ця людина цікава компанії як фахівець — релевантний досвід, відповідні цінності тощо. Тут треба чітко визначитися, чи дійсно варто їй обіцяти очікування у два тижні, чи краще відразу екологічно відмовити. Проте в жодному разі, знову ж таки, не потрібно роздавати порад, відправляти на консультації до психолога.

Можете запропонувати поділитися інформацією про групи підтримки та безоплатні консультації. Наприклад: 

• Психологічна підтримка «Перемога».
• Онлайн-платформа «Розкажи мені».
• Волонтерська психологічна допомога.

Піклуйтеся про себе

Наразі всі ми перебуваємо під постійним емоційним тиском. Під час співбесід і спілкування з іншими можна стикнутися з історіями, які емоційно чіпляють і тригерять. Тому також критично важливо піклуватися про своє ментальне здоров’я спеціалістам, які працюють у професіях типу «Людина — Людина».