Як працюють соцмережі без «Цукербергів». Так, вони існують

Злив даних із Twitch, невгамовні конфлікти навколо Facebook (Meta), цензура на OnlyFans — усе це доводить, що звичні соцмережі стають менш безпечними. Альтернативою їм можуть стати децентралізовані платформи. Зовні вони часто схожі на всі відомі соцмережі. При цьому особистими даними та контентом у них розпоряджаєтеся лише ви.

Для експерименту ми зареєструвалися в трьох популярних децентралізованих мережах — Diaspora, Mastodon та Minds. Розповідаємо, у чому їхні переваги та недоліки, а також чи правда, що в них можна публікувати абсолютно все.

Що таке децентралізовані соцмережі та чим відрізняються від звичайних

Щоби розібратися, що таке децентралізовані (федеративні) соцмережі, уявимо Facebook. Це централізована платформа, якою управляє компанія Meta. У третьому кварталі 2021 року кількість її активних користувачів наблизилася до 3 млрд.

У Facebook все контролює її топменеджмент та адміністрація. Публікуючи свої особисті дані в цій соцмережі, ви фактично передаєте їх компанії. Вони зберігаються з метою «надання релевантної реклами» та якіснішого обслуговування. Водночас 97% від усього прибутку Facebook припадає на рекламу.

У централізованих соціальних мережах:

• Весь контент зосереджений у єдиному центрі управління даними — це підвищує ризик кібератак.
• Є обмеження та цензура.
• Ситуація з Cambridge Analytica показала, що третя сторона може отримати доступ до особистих даних фактично без вашого відома.

У децентралізованих соцмережах:

• немає єдиного центру управління;
• немає умовних Марків Цукербергів, які розпоряджаються соцмережею як диктатори;
• немає багатосторінкових моральних та етичних кодексів, яких ви зобов’язані дотримуватися;
• інформація зберігається на нодах (незалежних вузлах) — численних комп’ютерах, які підтримують роботу певної соціальної мережі;
• особисті дані не зберігаються (або зберігаються у зашифрованому вигляді) і не передаються третім особам — так зберігається анонімність під час використання.

Багато децентралізованих соцмереж працюють на базі блокчейн — контент не можна видалити після публікації, ви можете заробляти на них внутрішню криптовалюту, а також обмінюватися нею з іншими користувачами.

Існують вони коштом інвестицій від некомерційних організацій, краудфандингу, продажу токенів.

Подібні соцмережі часто входять у Fediverse — об’єднання децентралізованих сервісів. У ньому користувач може взаємодіяти з різними платформами (стримінговими сервісами, відеохостингами, блогами, мікроблогами) без додаткової реєстрації.

Чи є у таких соціальних мереж майбутнє? Розберімося на трьох прикладах.

Diaspora — найдавніша федеративна мережа

• Рік запуску: 2010.
• Засновники: Ілля Житомирський, Ден Грипі, Макс Салсберг та Рафаель Софір.
• Інвестиції: точна сума невідома. Серед інвесторів на ранніх стадіях — акселератор Y Combinator.
• Кількість зареєстрованих користувачів: 857 392.
• Переваги: відкритий вихідний код, вільна ліцензія Вільна ліцензія Вид ліцензії, який дає змогу створювати та розповсюджувати копії твору, вносити до нього зміни та публікувати , можливість створювати свої сервери для спілкування тільки з певним колом людей, доступний російський інтерфейс.
• Недоліки: складна реєстрація, нестача україномовних та російськомовних користувачів.

Почнемо, мабуть, із реєстрації. Розібратися з першого разу, що до чого, не так просто. Наприклад, американський блогер Роберт Вімер склав туторіал із реєстрації на цілих 40 хвилин. Для початку вам потрібно вибрати: створювати свій сервер (стручок) або приєднатися до того, що вже існує.

Перший варіант підходить для тих, хто хоче створити закрите ком’юніті зі своєю аудиторією та правилами всередині соцмережі. Це може бути коло тільки ваших друзів, членів сім’ї, людей за інтересами. Для його створення потрібна операційна система Linux або MacOS. Подробиці можна дізнатися тут.

Другий варіант простіший. Усього на Diaspora доступні 183 сервери. Багато хто вже не приймає у свою спільноту новеньких, деякі давно закриті. Тому перша проблема — знайти активний «стручок», до якого можна під’єднатися. Активність сервера можна переглянути, натиснувши на нього у списку. Там — статистика публікацій, користувачів і час, проведений у соцмережі. Також тут можна дізнатися, якою мовою спілкуються учасники «стручка». Україномовного сервера ще немає, російськомовний лише один.

Після вибору сервера ви потрапите на вікно реєстрації. Тут все набагато простіше. Від вас потрібна пошта і нік. З важливого — не ігноруйте вибір тегів під час реєстрації. Від цього залежатиме ваша стрічка новин.

У створених серверах ви можете самі налаштовувати та встановлювати правила спільноти. Наприклад, можете підв’язати ваш обліковий запис до Facebook, Twitter або Tumblr і WordPress. Це дасть вам змогу ділитися своїми постами в централізованих соціальних мережах, не сидячи в них. Така функція не завжди є на серверах, що вже існують.

Стрічка новин у Diaspora називається «потік». Окрім постів із тегами з ваших інтересів, вона складається з новин від адміністрації мережі. Як і на Facebook, ви можете додавати друзів. Також користувачі самі визначають статус облікового запису — закритий або відкритий. Постами можна ділитися з усіма чи з обраним колом людей.

У налаштуваннях Diaspora за замовчуванням пропонується видаляти будь-які метадані з файлів, якими ви ділитеся. Сервіс також не зберігає IP-адресу, з якої ви заходите, на відміну від централізованих соціальних мереж.

Minds — «анти-Facebook» із дизлайками та блокчейном

• Рік запуску: 2015.
• Засновники: американські підприємці, захисники свободи у мережі Білл та Джон Оттман, а також розробник Марк Хардінг.
• Інвестиції: $17,4 млн.
• Кількість зареєстрованих користувачів: понад 3 млн.
• Переваги: відкритий вихідний код, вільна ліцензія, криптовалюта Minds на базі Ethereum, можливість синхронізувати свій обліковий запис із Twitter.
• Недоліки: важко заробляти, якщо ви з України.

Зареєструватися досить просто — вигадати будь-яке незайняте ім’я користувача, а також ввести пошту для верифікації облікового запису. Соціальна мережа доступна українською та російською мовами. Щоправда, переклад не ідеальний. Наприклад, українською мовою соцмережа перекладає свою назву як «мод», російською — «умы».

Інтерфейс у Minds нагадує суміш Facebook із Twitter. Для початку вам запропонують пости рандомних користувачів. Їх можна лайкати, дизлайкати та коментувати.

Стрічка налаштовується з допомогою тегів і тематичних груп. Із найпопулярніших — новини про криптовалюти, технологію, журналістику, мистецтво, а також музику. У соціальній мережі є тематичні групи, присвячені Україні. Наприклад, MapkUkraine пояснює англомовній аудиторії наші меми, ділиться історичними фактами, а також жартує про столичні мурали.

Пошуковий рядок працює як у Twitter — тут можна знайти користувача або групу за ніком. Minds наголошує на монетизації контенту. Для повноцінного використання людині пропонують створити вебгаманець або прив’язати вже наявний. Тут на користувачів із України чекають перші перешкоди. Для монетизації контенту потрібно пройти верифікацію за номером телефону чи підвищити статус облікового запису до Minds+.

Перший варіант недоступний для України — Управління контролю за іноземними активами (OFAC) 2014 року запровадило санкції проти країни. Обійти заборону можна, якщо реєструватися з іноземного телефонного номера з підключеним VPN. Як варіант — купити покращений обліковий запис (Minds+). Він дає змогу переглядати закритий контент, монетизувати свій, а також обмінюватися токенами Minds всередині спільноти.

Вартість Minds+ залежить від обраного пакета:

• Якщо купувати обліковий запис відразу на рік, місяць коштуватиме $5.
• Якщо купувати помісячну передплату — $7.

Оплатити можна з банківської картки (так, проводити маніпуляції з українськими картками не вийде) або з допомогою токенів соцмережі (1 Minds = приблизно $2,75).

Ви можете налаштувати цензуру в Minds. Наприклад, ввести обмеження для контенту 18+ або приховати пости спільноти користувача. Також мережа має журі з вибраних користувачів Minds. Якщо хтось поскаржиться на контент, вони виносять вердикт про порушення правил майданчика. Ідеться про посади 18+. Користувачеві виносять два попередження, після них обліковий запис заблокують.

Адміністрація може видалити пост без погодження з журі, якщо користувач:

• просуває тероризм, педофілію, здирство, шахрайство, порнопомсту чи торгівлю людьми,
• містить конфіденційну інформацію людини, що публікується без її згоди, — доксинг;
• містить шкідливе ПЗ;
• маніпулює токенами;
• видає себе за іншу особу;
• підбурює до реального насильства.

Багато журналістів називають Minds «alt-tech соціальною мережею», порівнюючи її з Parler. Знайти тут багато радикально-правого контенту нам не вдалося.

Mastodon — аналог Twitter без цензури

• Рік запуску: 2016.
• Засновник: Євген Рочко.
• Інвестиції: точна сума невідома. Зі спонсорами проєкту можна ознайомитися тут.
• Кількість зареєстрованих користувачів: понад 2,2 млн.
• Переваги: відкритий вихідний код, вільна ліцензія, можливість репостити інших користувачів з мережі Fediverse.
• Недоліки: важко вибрати сервер, якщо не володієте англійською мовою, обмеження постів до 500 символів.

Mastodon називають однією з найрозвиненіших соціальних мереж Fediverse. Насамперед тому, що вона дає змогу на своїй базі фактично з нуля запустити персональну соцмережу на окремому сервері. Щоправда, для користувачів, які раніше не працювали з командним рядком на Linux, завдання може здатися непростим. Інструкція зі встановлення доступна тут. У створеній соцмережі ви можете встановлювати правила використання мережі, а також обмежувати контент.

Як варіант — приєднатися до наявних серверів Mastodon.

На відміну від Diaspora, сервери цієї соцмережі більш структуровані й мають вузьке коло інтересів. Наприклад:

• https://mastodon.art/ — для любителів творчості та мистецтва;
• https://masthead.social/ — для журналістів та всіх, хто прагне поширювати та отримувати свіжі новини;
• https://dice.camp/ — для любителів настільних рольових ігор;
• https://qoto.org/ — для любителів математики, інженерії та точних наук;
• https://witches.live/ — для любителів магії та чаклунства.

Якщо у вас немає певних інтересів, тоді є варіанти з різноманітним контентом:

• https://mastodon.social/;
• https://mastodon.cloud/;
• https://mstdn.io/;
• https://mas.to/.

Вибрати сервери можна тут:

• https://joinmastodon.org/;
• https://instances.social/.

Щоправда, україномовних серверів поки що немає, та й активних російськомовних теж небагато.

Mastodon має три види стрічок новин — домашня, локальна і глобальна.

Інтерфейс соціальної мережі чимось схожий на Twitter — короткі пости, можливість зберігати повідомлення у вибране чи ділитися ним у своїй стрічці. Ви можете налаштувати стрічку під себе, приховавши контент 18+, а також певні слова чи згадки.

Кому підійдуть децентралізовані соцмережі?

CEO громадської організації захисту цифрових прав Fight for the Future Еван Грір припустив, що децентралізовані соцмережі замінять централізовані. На його думку, користувачам рано чи пізно набридне тотальний контроль за контентом. Коли цей тренд дійде до України — поки що неясно.

Децентралізовані соцмережі підійдуть вам, якщо:

• хочете повноцінно висловлювати свою думку без цензури;
• прагнете зберегти анонімність;
• побоюєтеся, що особисті дані чи відомості про ваше місцеперебування можуть передати третім особам без вашого відома;
• вважаєте, що централізовані соцмережі збирають надто багато інформації про користувачів;
• у вас є друзі чи спільнота людей, які їх уже використовують.