БІЗНЕС

Вечірка в смартфоні. Як пандемія та війна вплинули на сервіси доставки їжі?

31 Серпня 2022, 11:00
11 хв читання
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
Додати в закладки

Будь-яку статтю можна зберегти в закладки на сайті, щоб прочитати її пізніше.

Настя
Анастасія Шкальова Пишу новини про технології та компанії.
Вечірка в смартфоні. Як пандемія та війна вплинули на сервіси доставки їжі?
Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.
Режим читання

Режим читання збільшує текст, прибирає все зайве зі сторінки та дає можливість зосередитися на матеріалі. Тут ви можете вимкнути його в будь-який момент.

Пандемія серйозно вплинула на розвиток сервісів доставки їжі. У кожній країні та розвиненому місті з’являлися все нові й нові імена на цьому ринку. А інвестори наввипередки намагалися вирахувати найуспішніші проєкти, що поповнять список єдинорогів. 

Проте ніщо не триває вічно. Це правило спрацювало й із хайпом довкола доставки їжі. Люди поступово повернулися до традиційних закладів харчування, а рецесія загалом змінила споживацькі звички. Журналістка Vector Анастасія Шкальова розбиралася в історії злету та проблемах сервісів доставки їжі.

Як усе починалося

Дуже коротка історія доставки їжі

Сервіси доставки їжі мають давню історію. Зовсім занурюватися в неї не будемо. Єдине — одна з перших класичних доставок сталася ще 1889 року. Звісно, це була піца. Головний кухар неапольської піцерії Pietro e Basta Così особисто доставив королівській родині новий вид страви.

Далі була доставка їжі індійським робітникам (1890-ті рр.), китайська їжа в США (1922 р.). А от бум постачання з ресторанів почався в 1950-ті.

Доставка в 1950-х роках
Доставка в 1950-х роках

Першим інтернет-сервісом доставки, який можна вважати аналогом сучасних, став World Wide Waiter. Він з’явився 1995 року. Сервіс об’єднав 60 ресторанів у Кремнієвій долині та пропонував доставку додому чи в офіс. Ще за рік з’явився сервіс Webvan. Він займався швидкою доставкою продуктів. Скоро проєкт навіть оцінили в астрономічні $7,9 млрд. Але вже 2001-го компанія збанкрутувала через «кризу доткомів». 

Що за «уберизація»

Історія сервісів доставки в різних її інтерпретаціях охоплює понад сто років. Проте на початку 2000-х це не була вкрай поширена послуга. Наприклад, у Північній Америці так звана «економіка прислуговування» розвинулася після рецесії 2008 року. Таку тенденцію спровокувала поява доступних застосунків з ефективними алгоритмами. Незалежні дешеві підрядники разом пропонували нижчі ціни, ніж традиційні конкуренти. 

Як пандемія та війна вплинули на сервіси доставки їжі?

Цей процес ще називають «уберизацією економіки». Так, важливу роль у цьому процесі зіграла компанія Uber, яка 2009 року запустила сервіс таксі. Термін «уберизація» описує нову (на той час — прим. ред.) операційну модель, коли посередника між клієнтом та постачальником послуг замінюють цифрові платформи. Більше ніяких намагань зловити таксі на вулиці — просто відкриваєш мобільний застосунок. Так на цій хвилі з’явилися й інші сервіси (не тільки доставки — прим. ред) — GrabCar, Airbnb тощо.

Але не США єдиними. Наприклад, в Індії 2008 року з’явився один із найбільших гравців серед сервісів доставки — Zomato (на початку називався Foodiebay). Що цікаво — один із засновників проєкту, Діпіндер Гоял, пробував створити подібний проєкт ще 2005-го, але вже за рік його довелося закрити. 2010 року Гоял пояснить свій неуспіх тим, що сервіс випередив час.

Foodiebay починав як сервіс для огляду ресторанів та кав’ярень. Сьогодні Zomato — один з найбільших гравців на ринку сервісів доставки. Він представлений у 16 країнах світу та є одним з двох лідерів на ринку Індії. 

Злет під час пандемії

Наступним спалахом сервісів доставки можна впевнено назвати пандемію COVID-19. Вже добре відомі Uber Eats, DoorDash або Just Eat отримали нові можливості для збільшення впливу. 

Також з’явилися десятки аналогів: британський Fancy, український OVO, німецький Gorillas тощо. А головне — всі вони стали ласим шматком для інвесторів. Адже багатьом хотілося мати в портфелі наступного Uber чи Glovo. З початку пандемії інвестори вклали мільярди доларів у сервіси доставки продуктів, такі як Instacart та GoPuff. 

Наприклад, німецький стартап Gorillas запустився 2020-го у розпал пандемії. Наразі він загалом підняв майже 1,3 євро млрд інвестицій. Станом на серпень 2022-го компанію оцінюють у 3,1 млрд євро. Вона працює на дев’яти ринках: Німеччини, Франції, Італії, США, Іспанії, Нідерландів, Бельгії, Великобританії та Данії. 

Є важливий нюанс:  більшість сервісів доставки заробляли не так багато, як могло здаватися. На підтвердження знову згадаємо той же UberEats. Сервіс існує з 2014 року. Через п’ять років його дохід складав лише $1,9 млрд. У 2020-му — досяг показника $4,8 млрд. Але надприбутків сервіс не має. 2021-го Uber Eats отримав $8,3 млрд доходу, а EBITDA сягнула $25 млн. 

Цьому є кілька причин. Звичайно, багато залежить від розміру бізнесу та принципів роботи. Проте, крім витрат на кур’єрів, сервісам доводиться створювати власні склади, закуповувати обладнання та наймати робітників. 

Інша проблема — імпульсивні замовлення. Може здатися, що це перевага, але коли людина просить доставити їй додому одну шоколадку, то для сервісу це не надто втішна новина. Звичайно, щоб не втрачати кошти, можна змусити кур’єра паралельно виконувати кілька замовлень в одному районі. 

А тепер уявімо, що їх немає, а шоколадку треба довезти за 10 хвилин. Сервіси могли б просто відмовитися доставляти замовлення вартістю нижче певної суми (і роблять так).  Але подібний підхід не панацея, бо потрібно ж конкурувати. 

Інвестор Пітер Тіль вважає, що не варто витрачати час на суперництво, потрібно будувати монополію.  У сервісів доставки їжі це не надто виходить. На сьогодні галузевим платформам вже замало просто вчасно доставити замовлення. Потрібно більше переваг: знижки, акції, бонуси для постійних клієнтів тощо. 

Якщо шоколадку не довезете ви, то це зробить хтось інший. А клієнт може до вас і не повернутися. Хоча гарна знижка здатна змусити його передумати. Тому сервіси доставки витрачали мільйони доларів на різноманітні ваучери (знижки на товари або послуги — прим. ред.). 

2021 року автор Financial Times Тім Бредшоу писав, що конкуренція зростала дуже стрімко. На його телефоні були встановлені декілька застосунків сервісів доставки: Gorillas, Getir, Weezy тощо. Усі вони пропонували ваучери на різні суми. У його районі Лондону нові застосунки з’являлись ледь не щотижня. Тому він, вірогідно, міг і цілий місяць харчуватися безоплатно, просто використовуючи їхні бонуси.

Так сервіси доставки та їхні інвестори у погоні за користувачами влаштовували справжні банкети. Проблема в тому, що жодна вечірка не триває вічно. І 2022 рік це довів.

Те, що їх вбиває

Привіт, 2022-й

2021 року пандемія знижувала оберти. Заклади харчування повноцінно відчинялися та приваблювали клієнтів. Адже після майже річного «ув’язнення» вдома люди хотіли виходити на вулицю та пожити так, як до пандемії.  

Фінансовий директор DoorDash Прабір Адаркар ще в лютому 2021 року передбачив, що вакцинація уповільнить ринок сервісів доставки. Вже впершому кварталі компанія попереджала, що її доходи в другому та третьому, вірогідно, значно зменшаться.  Правда, похмурий прогноз певною мірою не справдився. Річний виторг DoorDash виріс на 69% порівняно з 2020-м — до $4,89 млрд. При цьому збитки також зросли — до $468 млн.

У листопаді 2021 року акції DoorDash навіть досягли свого максимуму — $246 за штуку. Але до квітня 2022-го вони впали на 62% й вартували $89 доларів. На момент написання тексту — трошки більше $64. 

Чому ж так сталося? На фоні вакцинації вирівнялася ситуація з пандемією. Крім того, за даними Technomic, у першому кварталі 2022 року в США частка споживання їжі в ресторанах сягнула постпандемічного максимуму. А от з доставкою історія зворотна — вона впала до найнижчого рівня з четвертого кварталу 2020 року.

А ще на фоні вторгнення рф до України світ почала охоплювати економічна криза. Навіть технологічні лідери один за одним оголосили про звільнення співробітників або припинення найму. Так, інфляція змусила користувачів відмовитися від «шикарного життя» — замовлень їжі з ресторанів та магазинів — та почати економити.

На початок серпня інфляція вартості продуктів харчування у США продовжувала зростати. За даними GOBankingRates, з травня 2021-го до травня 2022 року вартість їжі поза домом зросла на 7,4%. Це найвищий показник з 1981 року. Для сервісів доставки їжі ситуація погіршується через зростання вартості бензину.

За даними Grocery Dive, на фоні цих проблем GoPuff вирішила звільнити 1500 співробітників, намагаючись оптимізувати діяльність. Були скорочення й у інших сервісів. У травні 2022 року стало відомо, що турецький сервіс Getir планує звільнити 14% штату по всьому світу (у компанії працює понад 6000 людей). Аналогічне рішення прийняла німецька Gorillas. Компанія пішла на скорочення близько 300 людей. Цей крок мотивували необхідністю досягти прибутковості в довгостроковій перспективі. Тоді ж лондонський стартап Zapp розглядав можливість звільнення до 10% штату.

Що цікаво, великі сервіси продовжують пропонувати різні ваучери та програми. Тому ж DoorDash вдалося в другому кварталі 2022 року збільшили дохід на 30% проти аналогічного періоду 2021 року. Такого результату змогли досягти завдяки програмі DashPass. Це місячна підписка за $9,99, яка скасовує плату за доставку замовлення на понад $12. Тобто перевага сервісу в тому, що він дозволяє користувачу трохи зекономити в часи, коли вартість продуктів зростає.

Отож, квартал DoorDash виглядає досить успішним. Проте не поспішаймо з висновками. Збитки компанії склали $263 млн (у першому кварталі було $102 млн). Лише $45 млн з цієї суми пов’язані із придбанням фінської компанії Wolt.

Як справи в Україні

Перші місяці війни про конкуренцію мова не йшла. Тут би просто вижити. Частина сервісів таки продовжують працювати. Наприклад, Zakaz.ua, Glovo, Bolt Food та доставка мережі супермаркетів «Сільпо». Zakaz.ua зміг відновити роботу. У травні він працював у 10 з 15 міст, де був доступний до війни.  

А от Cooker або Goodex з воєнної коми так і не вийшли. Власник Goodex продав свій бізнес у Польщі, а в Україні згорнув діяльність.

Ще один приклад — український проєкт Rocket. Перші проблеми в стартапу почалися ще на початку 2022 року (не пов’язано з війною) через особисті труднощі інвестора. Далі проєкт відмовився від європейського ринку, а вже в березні повідомив про зупинку операційної діяльності в Україні. 

До слова, Rocket входив до трійки лідерів ресторанних доставок. Але якщо Glovo та Bolt Food змогли зібратися, то в Rocket — не вийшло. Заради справедливості варто додати, що Glovo та Bolt — успішні міжнародні бізнеси. 

Замість висновків

  • До фінішу добігають найвитриваліші. Зазвичай ті, що мають вдосталь грошей, щоб продовжити роботу та розвиток у складні часи.
  • Інвесторам потрібні лідери ринку. З початком кризи 2022 року вони теж переглянули свою «політику марнотратства». Ставки роблять на великих, успішних та тих, хто може запропонувати клієнтам більше можливостей: доставку з ресторанів та кав’ярень, супермаркетів, мають власні «чорні кухні» тощо. 
  • Сервіс має пропонувати не просто їжу з ресторанів. Схоже, саме такої теорії  дотримують лідери доставки UberEats та DoorDash. Сервіс має надати клієнту все і в одному місці — від продуктів та побутових товарів до алкоголю та ліків. 

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
КРЕАТИВ
Маркет землі, со-СЕО та вихід на ринок США. Підсумки-2021 від Fedoriv
Матеріал успішно додано в закладки Досягнуто максимальної кількості закладок
31 Грудня 2021, 11:30 7 хв читання
Завантаження...